Рішення № 77810855, 07.11.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 521/9293/18

Провадження № 2/522/7480/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

07 листопада 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участі секретаря – Полегенького В.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, суму сплаченого відшкодування в розмірі 13548,93 гривень, суму витрат понесених на встановлення розміру збитку в розмірі 593,80 гривень та суму сплаченого судового збору у розмірі 1762,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 12.03.2016 року з вини ОСОБА_1, яка керувала автомобілем НОМЕР_1 в м. Одеса, була скоєна дорожньо-транспортна пригода внаслідок чого автомобіль НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, що належить ОСОБА_3, отримав пошкодження. Вина відповідача підтверджується постановою Приморського районного суду м. Одеси від 28.04.2016 року. На дату скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована, заподіяна шкода не була відшкодована ОСОБА_3, тому остання звернулася до МТСБУ, у якого, після сплати відшкодування, виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1.

Відповідно до ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 19 червня 2018 року справу передано за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, звернуся до суду із заявою про проведення судового засідання за відсутністю представника позивача, позовні вимоги підтримав, проти проведення судового засідання без технічної фіксації не заперечував, на винесення заочного рішення згоден.

У судове засідання відповідач не з’явився. Поштова кореспонденція, яка направлялась відповідачу неодноразово, повернута до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи відповідач не з’явився в судове засідання, не надав до суду відзиву на позов, суд вважає за можливе допустити заочний розгляд справи.

Станом на 07.11.2018 року від відповідача письмового відзиву на позов до суду не надходило, тому з урахуванням ч.8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч.2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.03.2016 року з вини ОСОБА_1, яка керувала автомобілем НОМЕР_1 в м. Одеса, була скоєна дорожньо-транспортна пригода внаслідок чого автомобіль НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, що належить ОСОБА_3, отримав пошкодження. Вина відповідача підтверджується постановою Приморського районного суду м. Одеси від 28.04.2016 року. На дату скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована, заподіяна шкода не була відшкодована ОСОБА_3, тому остання звернулася до МТСБУ з заявою про отримання відшкодування. МТСБУ здійснило виплату потерпілій особі та на підставі цього виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.

ОСОБА_1 станом на 12.03.2016 року не мала страхового полісу на автомобіль НОМЕР_1, що підтверджується витягом з Централізованої бази даних МТСБУ.

Постраждала особа у ДТП ОСОБА_3 звернулася до МТСБУ з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Відповідно до висновку № 134/16 сума матеріального збитку складає 13548,93 грн. а також витрати МТСБУ на становлення розміру збитку та сбір документів по справі склали 593,80 гривен.

Позивачем здійснено виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 14 142 гривен за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини другої ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Нормами статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин містить Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

За п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Судом встановлено, що МТСБУ виплатило ОСОБА_3 суму страхового відшкодування в розмірі 13548,93 грн. за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується наказом МТСБУ № 7067 від 13.09.2016 року та платіжним дорученням № 7067 від 13.09.2016 року, за шкоду заподіяну з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідач не з’являвся в судове засідання та не надав ніяких доказів, які б спростовували твердження позивача.

Відповідно до п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Згідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У відповідності до ст. 256 Цивільного кодексу України , позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Як зазначено в ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. У той же час, ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлює, що за регресними зобов’язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов’язання.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про набуття позивачем права регресної вимоги після виплати страхового відшкодування та задоволення вимог позивача в повному обсязі.

Таким чином, з урахуванням встановленої вини з боку ОСОБА_1 у ДТП та здійснення виплати з боку МТСБУ, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, та вважає що з позивача слід стягнути суму сплаченого відшкодування в розмірі 13548,93 гривень та суму витрат понесених на встановлення розміру збитку в розмірі 593,80гривень .

Також, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню виплати по оплаті суми судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України; ст.ст.. 1, 2, 11, 23, 979, 990, 1166, 1187, 1191 ЦК України; Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Моторного(транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, 8) суму завданої майнової шкоди в розмірі 14 142 грн. 73 коп..

Стягнути з ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, 8) витрати на оплату судового збору у розмірі 1 762,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 12 листопада 2018 року.

Суддя А.В. Науменко

07.11.2018