Ухвала суду № 77810729, 01.10.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/24469/17

Провадження 1-кп/522/664/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року місто Одеса

Колегія суддів Приморського районного суду м. Одеси у складі:

головуючого - судді Іванова В.В.

суддів - Самойленка Д.О., Попревича В.М.,

секретаря - Торчинської О.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12017160500002668 від 19.05.2017, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Одеси, українця, громадянина України, із вищою освітою, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не засудженого,

обвинуваченого у вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст. 190, ч.1 ст.366, ч.2 ст. 357 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Шадріної Ю.С.

захисника - Прилепського І.А.

обвинуваченого - ОСОБА_1,

представника потерпілого - ОСОБА_3

представників потерпілих- ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, -

В С Т А Н О В И Л А:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017160500002668 від 19.05.2017, відносно ОСОБА_1, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч.5 ст.ст. 191, ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 357 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України, після отримання обвинувального акту не пізніше п'яти днів з дня його надходження, суддя призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Згідно ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні просив суд обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, оскільки є ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1, вказує, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, існує необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому провадженні.

Представники потерпілих та потепілі підтримали думку прокурора.

В судовому засіданні захисник Прилепський І.А. та обвинувачений ОСОБА_1 заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, оскільки ризики, вказані в клопотанні прокурора, - не доведені, зазначили, що обвинувачений не переховувався від органу досудового розслідування. Заявили під час підготовчого судового засідання клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання, так як ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дитину.

Прокурор та представники потерпілих заперечували щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання.

Дослідивши обвинувальний акт, вислухавши думку прокурора та учасників судового розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а клопотання сторони захисту необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, так як ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні низки умисних корисливих злочинів. При застосуванні запобіжного заходу суд враховує також дані про особу обвинуваченого, а саме, що обвинувачений офіційно не працевлаштований, не навчається, не одружений, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв'язків, 06.06.2017 року, під час досудового розслідування був оголошений у розшук, що дає достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1

Метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому провадженні, які ще не допитувались судом.

Застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.

Зважаючи на положення ч.3 ст.183 КПК України, колегія суддів вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.

При цьому суд застосовує положення ч.5 ст.182 КПК України про те, що у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідно ( ч.5 ст.182 КПК України).

Можливість призначення у разі визнання винуватим обвинуваченого покарання у вигляді позбавлення волі, наявність невідшкодованої майнової шкоди у особливо великих розмірах, дає підстави вважати, що застава у межах, зазначених у п.2 ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків.

Відповідно до обвинувального акту встановлено, що матеріальні збитки, завдані потерпілим дорівнюються 59 779 792 гривень, та відповідно до цього суд враховує це при визначенні розміру застави.

Тому з урахуванням викладеного та зазначених обставин справи необхідно призначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме визначити розмір застави у розмірі 33928 (тридцяти трьох тисяч дев`ятиста двадцяти восьми) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 314, 291 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання сторони захисту щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання - відмовити.

Застосувати стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеська установа виконання покарань-21» Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації на 60 діб, тобто до 30.11.2018 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 33 928 (тридцяти трьох тисяч дев`ятиста двадцяти восьми) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 59 781 136 (п'ятдесят дев`ять мільйонів сімсот вісімдесят одна тисяча сто тридцять шість) гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначенням платежу: застава за підозрюваного по справі №522/24469/17, провадження 1-кп/522/664/18.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки строком на 60 (шістдесят) діб, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

-прибувати за кожною вимогою до суду;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали суду обчислюється з моменту оголошення ухвали суду, тобто з 01.10.2018 року.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Суддя: В.В. Іванов

Суддя: Д.О. Самойленко

Суддя: В.М. Попревич

01.10.2018