
МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1 ____________________
Справа № 521/16442/16-ц
Номер провадження № 2/521/3160/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2018 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:
судді – Маркарової С.В.,
за участю секретаря судового засідання – Іськової В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
26.09.2016року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось із вищезазначеним позовом.
В обгрунтування своїх вимог позивач послався на те, що 16.03.2011 року між сторонами був укладений договір №б/н, за умовами якого позивач надав відповідачу строковий кредит у розмірі 3 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, а ОСОБА_2 зобов’язався сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Посилаючись на порушення ОСОБА_2 умов кредитного договору, позивач просив стягнути на свою користь наявну за договором заборгованість станом на 6.09.2016 року у розмірі 33 518,65 грн., а також понесені судові витрати.
Позивач в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу за відсутності представника банку, подав до суду заяву, згідно якої проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в останнє судове засідання не з'явився, повідомлявся судом про розгляд справи в порядку статей 128-130 ЦПК України, надав заяву, якою просив розглянути справу без його участі, позов визнав частково, надавши свій розрахунок позовних вимог.
З’ясувавши обставини справи, дослідивши докази, на які сторони послались в обґрунтування своїх вимог та заперечень суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За договором №б/н від 16.03.2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» надало ОСОБА_2 кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, а ОСОБА_2 зобов’язався здійснювати щомісячне погашення кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг.
Вказані обставини підтверджується його підписом в заяві на отримання кредиту від 16.03.2011 року та не оспорюють відповідачем в процесі розгляду справи..
Відповідно до п.2.1.1.2.3 та п 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь – який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Згідно до п. 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг укладений між сторонами кредитний договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов’язується здійснювати погашення заборгованості за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому грошовому зобов’язанні, передбаченому дійсним договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісій.
Так, за ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач, однак, в порушення умов кредитного договору взятих на себе зобов’язань не виконав.
За наданим банком розрахунком станом на 06.09.2016 рік утворилась заборгованість за договором №б/н від 16.03.2011 року у загальному розмірі 33 518 гривень 65 коп., яка складається із:
- 3 431 гривень 44 коп., - заборгованість за кредитом;
- 24 964 гривень 89 коп., - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 3 050 гривень 00 коп., - заборгованість за пенею та комісією;
- 1 572 гривень 32 коп., – штраф
Суд критично оцінює такий розрахунок банку оскільки :
Відповідно до частин 5,6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі.
Правила допустимості доказів встановлені з метою об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.
Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму.
Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
Так, наданий позивачем до матеріалів позовної заяви розрахунок заборгованості за договором не є належним та допустимим доказом в сенсі процесуального закону, оскільки по суті є калькуляцією, якою позивач обґрунтовує розмір своїх вимог, однак, не підтверджує наявність або відсутність коштів на рахунку особи та факт проведення певних фінансових операцій.
Окрім того, вказаний розрахунок спростовується наданим відповідачем в процесі розгляду справи висновком експертного дослідження судово-економічної експертизи № 125 від 12.04.2018 року, за яким загальна сума заборгованості ОСОБА_2 перед АТ КБ «ПриватБанк» визначається за період з 25.03.2011 року по 27.01.2014 року та становить 1 238,44 грн.
Така заборгованість складається з :
-333 гривень 49 коп.,- заборгованість за кредитом;
-854 гривень 95 коп.,- заборгованість по процентам за користування кредитом;
-50 гривень, – штраф.
З урахуванням критерію наукової достовірності, доказового значення, логіки експертного доказування, висунутих експертом наукових положеннях, висновок не викликає у суду сумніву в його достовірності й повноті, іншими доказами по справі не спростовується.
Враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має бути виконане відповідачем належним чином відповідно до договору та актів цивільного законодавства, заборгованість по кредитному зобов’язанню підлягає стягненню з відповідача у розмірі 1 238,44 грн.
Судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 50, 91 грн., документально підтверджені позивачем підлягають присудженню на його користь відповідно ст. 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись Главою 9 Розділу 3 ЦПК України, ст.ст.352, 354 ЦПК України,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111, МФО 305299) №б/н від 16.03.2011 року у загальному розмірі 1 238,44 грн., яка складається із:
-333 гривень 49 коп.,- заборгованість за кредитом;
-854 гривень 95 коп.,- заборгованість по процентам за користування кредитом;
-50 гривень, – штраф.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) судові витрати у розмірі 50, 91 грн.
В решті позову – відмовити.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені ст.ст.354, 355 ЦПК України:
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга полається до апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд м.Одеси.
Суддя: С.В. Маркарова
Повний текс рішення виготовлений 29.10.2018 року.
Судове рішення № 77810591, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси) було прийнято 17.10.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 521/16442/16-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: