Рішення № 77810283, 13.11.2018, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1498/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О. А.,

за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Червоноярської сільської ради Кілійського району Одеської області

про встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до Приморської сільської ради та просив суд:

-встановити факт належності правовстановлюючого документу, сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0073952, виданого Кілійською районною державною адміністрацією 30 листопада 1996 року, та який зареєстровано там же - ОСОБА_2, який помер 19 квітня 2007 року;

-визнати за позивачем, ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) розміром 4,1 умовних кадастрових гектарів, яка знаходиться у колективному сільськогосподарському підприємстві «Заря» с. Червоний Яр, Кілійського району Одеської області, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_2, який помер 19 квітня 2007 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що 19 квітня 2007 року помер ОСОБА_2, який на день смерті проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_2, який помер 19 квітня 2007 року, залишив на ім’я позивача, ОСОБА_1, заповіт. Після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно, яке складається із земельної частки (паю) у колективному сільськогосподарському підприємстві «Заря» с. Червоний Яр, Кілійського району, Одеської області, розміром 4,1 умовних кадастрових гектарів. Позивач, ОСОБА_1 відповідно до ст.1235 ЦК України є спадкоємцем за заповітом, після смерті ОСОБА_2, який помер 19 квітня 2007 року. Спадщину, яка залишилася після спадкодавця, позивач, як спадкоємець за заповітом прийняв в порядку ст.1269 ЦК України, тобто на підставі заяви, поданої до нотаріальної контори. Так приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3 було заведено спадкову справу. Земельна частка (пай) розміром 4,1 умовних кадастрових гектарів у КСП «Заря» с. Червоний Яр, Кілійського району Одеської області, належна спадкодавцю, ОСОБА_2, померлому 19 квітня 2007 року, на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ОД №0073952, виданого Кілійською районною державною адміністрацією 30 листопада 1996 року, та який зареєстровано там же. Вказаний сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД №0056169 було втрачено, про що є інформація у засобі масової інформації «Дунайская Заря». Під час звернення до приватного нотаріуса Кілійського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3 позивачу було надано роз’яснення, щодо того, що з доданих документів до нотаріальної контори сертифікат на право на земельну частку (пай), втрачений, що унеможливлює можливість видати свідоцтва про право власності на спадщину, тому нотаріус радила звернуться до суду. Інших спадкоємців, в тому числі за законом та осіб які мають право на обов’язкову частку у спадщині, немає. На даний час у позивача виникла необхідність оформити спадщину після смерті спадкодавця.

Позивач надав заяву, згідно якої просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача, Червоноярської сільської ради Кілійського району, в судове засідання не з’явився, надав заяву згідно якої, просив суд розглянути справу за його відсутності, позов визнає.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів в підготовчому судовому засіданні, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

Як вказано в свідоцтві про смерть серії 1-ЖД № 099961, зареєстрованого Новопокровською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, актовий запис № 04, ОСОБА_2, помер 19.04.2007 року.

З довідки Червоноярської сільської ради № 117 від 06.04.2018 р. вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 19.04.2007 р., був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. На день його смерті за вказаною адресою ніхто не був зареєстрований та не проживав, окрім нього.

З заповіту від 20.11.2006 р. посвідченого секретарем виконкому Червоноярської сільської ради Кілійського району Одеської області вбачається, що ОСОБА_2, заповідав ОСОБА_1 все його майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право.

Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0073952 було втрачено, про що є інформація у засобі масової інформації «Дунайская Заря» № 29 (11228) від 21.04.2017 року.

Відповідно інформаційної довідки Відділу у Кілійському районі Головного управління держгеокадастру в Одеській області від 05.10.2018 р., в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за порядковим № 10912 зареєстровано сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ОД № 0073952 розміром 4,1 га в умовних кадастрових гектарах ОСОБА_2 по КСП «Зоря» Червоноярської сільської ради Кілійського району Одеської області. Отримання вказаного сертифікату засвідчено в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) підписом.

Відповідно до інформаційного листа приватного нотаріуса Кілійського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3 за вих. № 414/01-16 від 31.08.2018 року вбачається, що позивачу рекомендовано звернутись до суду для оформлення спадщини за заповітом, оскільки не подано необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів.

Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно заповітів/спадкових договорів № 53815206 від 25.10.2018 р. сформованої приватним нотаріусом ОСОБА_3 заповідачем є ОСОБА_2, номер у спадковому реєстрі 41989290, дата посвідчення 20.11.2006 р., місце посвідчення Червоноярська сільська рада Кілійського району Одеської області.

З інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину № 53815179 від 25.10.2018 р. сформованої приватним нотаріусом ОСОБА_3, вбачається, що після смерті ОСОБА_2, 30.08.2018 р. приватним нотаріусом ОСОБА_3 була заведена спадкова справа з номером у спадковому реєстрі 62920517 та номером у нотаріуса 139/2018.

При ухваленні рішення суд керувався наступними правовими нормами:

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України та роз'яснень, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.95 N 5, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються в судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення.

Зважаючи на встановлені з досліджених доказів обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача, щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документу, сертифікату на право на земельну частку (пай) ОСОБА_2, беручи до уваги, що в позасудовому порядку неможливо встановити відповідний юридичний факт, задовольняє зазначену вимогу.

За змістом ст. ст. 1, 9 Закону України від 14 лютого 1992 року «Про колективне сільськогосподарське підприємство» колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску.

Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельний пай одержали, зокрема, громадяни, які на момент паювання землі були членами сільськогосподарського акціонерного товариства (далі - АТ) і яких було включено до списку осіб, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Згідно п. п. 5-6 Указу видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Відповідно до п. 12 Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджених наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 11 від 20.02.96 р. відновлення втрачених сертифікатів на право на земельну частку (пай) провадиться тими районними державними адміністраціями, які здійснювали їх видачу.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Як вказано в ст. 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов’язки,що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом ycієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З досліджених доказів судом встановлено, що спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2, є позивач, як спадкоємець за заповітом відповідно до ст. 1233 ЦК України.

Судом також встановлено, що в зв’язку з тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, позбавлений можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, в зв’язку з чим його право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16 ЦК України, ст. ст. ст. 12, 81, 207, 259, 263-265, 315 ЦПК України, ст. ст. 16, 1233, 1269 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1до Червоноярської сільської ради Кілійського району Одеської області про встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.

Встановити факт належності правовстановлюючого документу, сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0073952, - ОСОБА_2, який помер 19 квітня 2007 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності на земельну частку (пай) розміром 4,1 умовних кадастрових гектарів, яка знаходиться у колективному сільськогосподарському підприємстві «Зоря» с. Червоний Яр Кілійського району Одеської області, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_2, який помер 19 квітня 2007 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_4