Рішення № 77809467, 12.10.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2-а/490/264/2018 Справа № 814/344/18

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2018 р. Центральний районний суд м. Миколаєва

У складі: головуючої - судді Черенкової Н.П.,

при секретарі - Янкевич Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в місті Миколаєві адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання суб'єкта владних повноважень протиправними та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

06.02.2018 року до Миколаївського окружного суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання незаконним та скасування постанови №2 від 30.01.2018 року про накладення адміністративного стягнення .

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 року дана адміністративна справа направлена на розгляд Центральному районному суду м. Миколаєва.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.04.2018 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в спрощеному провадженні без виклику сторін .

13.04.2018 року представник відповідача ознайомлений з матеріалами справи.

Заперечень проти позову до суду не надано.

Обставини справи, встановлені судом.

ОСОБА_1 є власником 71\100 частини будинку 136 по вулиці 4-Слобідській у м. Миколаєві в порядку спадкування . Співвласниками в праві спільної часткової власності є ОСОБА_2 та ОСОБА_3

26.01.2018 року позаплановою перевіркою реконструкції житлового будинку 136 по вул. 4-Слобідській у м. Миколаєві складено протокол заступником начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради стосовно ОСОБА_1, за змістом якого: на час перевірки виконуються роботи з реконструкції житлового будинку. Встановлено не подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів будівництва. За дане правопорушення передбачена відповідальність за ч.5 ст.96 КУпАП.

При цьому у протоколі відсутній підпис особи в графі пояснень, та роз'яснення прав, передбачених ст. 268 КУпАП.

26.01.2018 року виданий припис №1 щодо зупинення виконання робіт до отримання документу, що дає право виконувати будівельні роботи, усунення встановлених порушень шляхом отримання документу що дає право виконання робіт у строк до 26.03.2018 року.

Постановою №02 від 30.01.2018 року начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.96ч.5 КУпАП та накладений штраф у сумі 8500 грн.

Згідно ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просить їх захистити.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб. Прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.

У відповідності до ч. 5 ст. 96 КУпАП, виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері безпеки будівництва (див. Закони України "Про основи містобудування", "Про регулювання містобудівної діяльності").

Безпосередній об'єкт - встановлений порядок будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд, їх проектування, розміщення та експлуатації.

Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах:

1) порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд;

2) виконання підготовчих робіт без направлення повідомлення про початок виконання зазначених робіт у випадках, коли направлення такого повідомлення є обов'язковим, а також наведення недостовірних даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт;

3) виконання підготовчих робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, якщо такі роботи не виконувалися на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт, а також наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання підготовчих робіт;

4) виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні;

5) виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об'єктів І категорії складності;

6) виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання;

7) експлуатація об'єктів будівництва, які не прийняті в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів І категорії складності;

8) експлуатація об'єктів будівництва IV категорії складності, які не прийняті в експлуатацію;

9) незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно з вимогами законодавства;

10) незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно з вимогами законодавства;

11) неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об'єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також інформації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт та про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта у випадках, коли подання такої інформації є обов'язковим.

Всі склади формальні.

Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності) у чч. 3-18 цієї статті; як громадяни, так і посадові особи - у ч.ч. 1 і 2 цієї статті.

Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Частиною 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об’єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 передбачено, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1) та об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

За приписами ст.244-6 КУпАП, ввід імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад-щодо об'єктів, розташованих в межах населених пунктів.

За загальним правилом , відповідно до вимог ст. 254 КУпАП, фіксація адміністративного правопорушення починається зі складання протоколу уповноваженою на те посадовою особою. Протокол у разі його оформлення складається у двох екземплярах ,один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються : дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, пояснення особи, яка притягається до відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягується до відповідальності від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до відповідальності , має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу , а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Зі змісту наведених норм слідує, що протокол повинен складатися у присутності особи, яка притягається до відповідальності. Складання його без участі особи, яка притягається до відповідальності можливий лише тоді, якщо така особа викликалась для його складання, але не з'явилась.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За ст.ст. 277, 277-2 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42-2, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 106-1, 106-2, 162, 172-10 - 172-20, 173, 173-1, 173-2, 178, 185, частиною першою статті 185-3, статтями 185-7, 185-10, 188-22, 203 - 206-1, розглядаються протягом доби, статтями 146, 160, 185-1, 212-7 - 212-20 - у триденний строк, статтями 46-1, 51, 51-3, 166-9, 176 і 188-34 - у п’ятиденний строк, статтями 101-103 цього Кодексу - у семиденний строк. Законами України може бути передбачено й інші строки розгляду справ про адміністративні правопорушення. Строк розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з’явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Приписами ст.ст. 278, 279 КУпАП передбачена процедура підготовки та розгляду адміністративного правопорушення, згідно яких: орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Згідно вимог ст.ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, орган ( посадова особа) зобов'язані з'ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності , чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Постанова повинна містити, серед іншого : опис обставин, установлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення. (ст.283 КУпАП).

Вище викладене приводить суд до висновку, що були порушені вимоги КУпАП при складанні протоколу, не відібрані пояснення, не роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП, оскільки відсутній підпис ОСОБА_1, та відсутні дані про відмову у їх наданні чи ознайомленні, не вручення копії цього протоколу, розгляд справи у його відсутність з порушенням строку для надання заперечень, пояснень, не дослідження всіх обставин справи, не точне викладення нормативних актів , які порушені, не залучення співвласників, є неправомірним та має наслідком суттєве порушення прав позивача, закріплене статтею 268 КУпАП.

Допущені відповідачем порушення при складанні та розгляді справи не можуть вважатись суто формальними, та є достатніми для судового захисту прав позивача, шляхом скасування спірної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності №02 від 30.01.2018 року.

Відповідно до ч.3ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень,дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право : залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення : скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах,передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст.33КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відтак, спірна постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає направленню відповідачу для нового розгляду , в ході якого відповідач повинен усунути ті порушення, які стали підставою для скасування постанови.

Відповідно до ч.1ст. 77 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яких доказів, які б підтвердили правомірність дій відповідача, відповідачем не надано.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково та скасувати постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 96 ч.5 КУпАП, як таку що не відповідає закону.

В протоколі лише проставлені позначки про необхідність підпису. Актів про те, що позивач відмовився підписати протокол суду не надано. Доказів того, що позивачу була вручена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності суду не надано.

ч.1 ст. 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; Крім того ст. 286 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст. 9, 90, 86, 139, 243-246 255, 286 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити частково.

Скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради № 02 від 30.01.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної в відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. ст.96 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн., а адміністративну справу відносно ОСОБА_1 направити до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради на новий розгляд.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до або через Центральний районний суд м. Миколаєва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, адреса реєстрації: м. Миколаїв, вулиця 4-Слобідська,136.

Відповідач: Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, адреса місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська,20.

Повний текст рішення виготовлений 12 жовтня 2018 року

Суддя Черенкова Н.П.