Ухвала суду № 77809157, 13.11.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4554/18

Провадження № 2-с/487/22/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2018 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Бобрової І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 26.07.2018 року по цивільній справі №487/4554/18 за заявою Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Бриз» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій,-

ВСТАНОВИВ :

01.10.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила скасувати судовий наказ, виданий Заводським районним судом м. Миколаєва 26.07.2018 року по справі №487/4554/18 за заявою ЖКП ММР «Бриз» про стягнення з неї заборгованість за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у розмірі 5900,80 грн. та судового збору у розмірі 176,20 грн.. Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначила що не згодна з вказаним стягувачем розміром заборгованості, оскільки останнім порушено строки позовної давності щодо звернення із вимогами про стягнення з неї заборгованості за надані комунальні послуги за період з 01.08.2007 року по 29.04.2015 рік.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Згідно з ч.3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз’яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Як встановлено судом, відповідно до заяви стягувача про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за утримання будинків, споруд та прибудинкових територійз ОСОБА_1, сума заборгованості нарахована за період з 01.08.2007 року по 30.04.2018 року.

Наказом Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.07.2018 року, виданого за заявою ЖКП ММР «Бриз» стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 5900,80 грн. та судовий збір у розмірі 176,20 грн..

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред’явлення позову в суд за такою вимогою.

Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Положеннями статті 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з п.13 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011р. №14 Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК) ( 1618-15 ), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 р."Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження "наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100

ЦПК) (1618-15), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України (435-15) (далі - ЦК)). Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання (наприклад, у частині оплати заборгованості телекомунікаційних послуг чи послуг телебачення і радіомовлення) не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

З огляду на наведене, враховуючи, що питання щодо переривання строку позовної давності повинно вирішуватися під час судового розгляду та неможливість надання належної оцінки судом даним обставинам в межах наказного провадження, суд приходить до висновку про наявність між сторонами спору про право, який має вирішуватися в межах позовного провадження, а тому заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 170, 171 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Судовий наказ виданий Заводським районним судом м. Миколаєва 26.07.2018 року по цивільній справі №487/4554/18 за заявою Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Бриз» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у розмірі 5900,80 грн. та судового збору у розмірі 176,20 грн. – скасувати.

Роз’яснити, що заявник (стягувач) має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В.Боброва