Рішення № 77808831, 13.11.2018, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/951/18

2/467/326/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2018 року Арбузинський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді Кірімової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка цивільну справу у порядку спрощеного провадження за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»(далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивує тим, що 15 грудня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем укладено договір про надання кредиту у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов вказаного кредитного договору станом на 31 липня 2018 року заборгованість по поверненню кредиту становить 45645 грн. 28 коп., з яких: тіло кредиту 1887 грн. 09 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом 37708 грн. 41 коп., заборгованість за пенею та комісією 3400 грн. 00 коп., 500 грн. штрафу (фіксована частина), 2149 грн. 78 коп. штрафу (процентна складова). Посилаючись на ці обставини, позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості.

Ухвалою суду від 24 вересня 2018 року відкрито провадження у справі та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, в матеріалах справи є заява про розгляд справи в його відсутність, в якій представник позивача позовні вимоги підтримав та не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання неодноразово не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином за своїм зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання.

В зв’язку з викладеним суд ухвалив розглядати справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів в заочному порядку.

Суд, з’ясувавши всі обставини справи вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, а також оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв’язку, керуючись принципом верховенства права, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 грудня 2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» і відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір з використанням платіжної картки «Універсальна» 30 днів пільгового періоду», за яким остання отримала кредитний ліміт коштів в розмірі 300 грн. з кінцевим терміном їх повернення, що відповідає строку дії картки під 30 % річних, які з 01 вересня 2014 року збільшено до 34, 8% та з 1 квітня 2015 року до 43,2% річних, а також зі сплатою комісії та пені за Умовами кредитування.

Вказаний договір складається із заяви кредитора, «Тарифів надання кредиту», «Умов і правил надання банком послуг» та «Правил користування платіжною карткою».

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає договір про надання банківських послуг, що укладено між нею та банком, та підтверджено її підписом у заяві.

Отже, між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов`язань.

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ст. 11, ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника разом з позикою і процентів від її суми, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до наказу № 519 від 21 травня 2018 року назву ПАТ КБ «Приватбанк» змінено на АТ КБ «Приватбанк».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим АТ КБ «ПриватБанк» та випискою з особового рахунку, станом на 31 липня 2018 року заборгованість по поверненню кредиту становить 45645 грн. 28 коп., з яких: тіло кредиту 1887 грн. 09 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом 37708 грн. 41 коп., заборгованість за пенею та комісією 3400 грн. 00 коп., 500 грн. штрафу (фіксована частина), 2149 грн. 78 коп. штрафу (процентна складова).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтями 526,530 ЦК України визначено, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином і у встановлений строк.

У разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 ЦК України).

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов’язання належним чином не виконує, суд вважає, що позов АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 1887 грн. 09 коп. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 37708 грн. 41 коп., суд вважає, що позивачем невірно розраховано проценти за користування кредитом.

Як видно, з 01 вересня 2014 року позивач застосував при проведенні розрахунку процентну ставку - 34,80, а з 01 квітня 2015 року - 43,20.

Відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника про зміну процентної ставки не пізніше, як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Таким чином, із змісту наведеної норми вбачається, що зміна процентної ставки за кредитним договором має визначатись сторонами у договорі.

Обґрунтовуючи підвищення процентної ставки в односторонньому порядку позивач вказував, що таке право йому надано положеннями пункту 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг.

Однак, умови та правила надання банківських послуг також не містять реквізитів щодо їх ідентифікації, а саме відсутній їх номер, дата, підпис позичальника, вказані Умови мають підпис лише керівника Банку.

Отже, встановлене свідчить про відсутність доказів на підтвердження того, що відповідач погодилась саме на зазначені Умови надання кредиту, а тому посилання в договорі на відповідні Умови, що стосуються саме цих Умов є безпідставними.

Враховуючи, що підпис відповідача на наданому позивачем тексту Умов відсутній, то зміна процентної ставки застосована позивачем є односторонньою її зміною, що заборонено наведеними правовими нормами.

За таких обставин підстав для застосування підвищеної процентної ставки немає.

Отже, за період з 01 вересня 2014 року по 31 липня 2018 року підлягає застосуванню відсоткова ставка у 30% річних.

Таким чином, суд не може прийняти як належний доказ надані позивачем розрахунки заборгованості процентів за користування кредитом та загальної заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача.

Так, з урахуванням того, що після 01 вересня 2014 року платежі по процентам відповідачем не здійснювалися, розмір заборгованості по процентам відповідача перед Банком станом на 31 липня 2018 року становить 2693,17 грн. (1887,09 грн. (заборгованість за тілом кредиту) х 30% : 360 днів х 1430 днів (кількість днів, за яку нараховується заборгованість, а саме: з 01.09.2014 року по 31.07.2018 року) + 444, 39 грн. (раніше нараховані проценти за користування кредитом станом на 01 вересня 2014 року).

Виходячи з наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом підлягають частковому задоволенню в розмірі 2693, 17 грн.

Щодо вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з відповідача пені та штрафів за несвоєчасне виконання зобов'язань, то суд виходять з наступного.

Так, банком нараховано відповідачу пеня та штрафи, передбачені п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до якого при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф згідно тарифів в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову та п. 2.1.1.12.6.1, відповідно до якого у разі виникнення прострочених зобов’язань за борговими зобов’язаннями сплачується пеню відповідно до Тарифів у розмірі 0.24 % від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн.

Разом з тим суд вважає безпідставним одночасне нарахування та стягнення з відповідача заборгованості за пенею 3400,00 грн. і штрафів: 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 2149 грн. 78 коп. - штраф (процентна складова).

Так, статтями 546, 549 ЦК України визначено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, іншими видами забезпечення.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час ним же передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Тому, враховуюче викладене, суд вважає, що пеня та штрафи нараховані банком за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов'язань.

За такого, з позичальника за порушення строків виконання грошових зобов'язань може бути стягнутий тільки один вид неустойки.

А тому, враховуючи обставини справи, розмір заборгованості за тілом кредиту та процентів, суд вважає за необхідне стягнути заборгованість за штрафами, відмовивши у стягненні заборгованості за пенею з метою запобігання подвійного притягнення відповідача до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а саме порушення строків виконання грошових зобов'язань по сплаті кредиту та процентів.

Такі висновки суду узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, що викладені ним у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15 і постанові від 11 жовтня 2017 року № 6-1374цс17.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та з відповідача підлягає стягненню 5309 грн. 27 коп. з яких: - тіло кредиту 1887 грн. 09 коп.,заборгованість по процентам в розмірі 2693, 17 грн., 500 грн. - штраф (фіксована частина), 229 грн. 01 коп. штраф (процентна складова), який складає 5% від суми 1887 грн. 09 коп. + 2693 грн. 17 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (а.с. 40)

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи розмір задоволених позовних вимог, що складає 11,63%, тому на користь позивача необхідно стягнути із відповідача витрати, пов’язані із сплатою судового збору у розмірі 204 грн. 92 коп.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 5309 (п’ять тисяч триста дев’ять) грн. 27 коп. з яких: - тіло кредиту 1887 грн. 09 коп.,заборгованість по процентам в розмірі 2693,17 грн., 500 грн. - штраф (фіксована частина), 229 грн. 01 коп. штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 204 (двісті чотири) грн. 92 коп.

В задоволенні інших частин вимог, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем та іншими учасниками справи шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570)

Відповідач: ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, місце реєстрації: Миколаївська область, Арбузинський район, с. Семенівка, вул. 2 -га Набережна, 23)

Суддя Арбузинського

районного суду ОСОБА_2