Рішення № 77807941, 12.11.2018, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

12.11.2018

Провадження № 2-а/389/49/18

ЄУН № 389/1748/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2018 року Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Тьор Є.М.,

при секретарі - Пахуті Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам’янка Кіровоградської області за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Головного управління ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до заступника начальника Головного управління ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_2, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №11-03-035/0235-132 від 15 червня 2018 року.

Вимоги обґрунтував тим, що вказаною постановою його визнано винним за заниження суми податкового зобов’язання по єдиному внеску від здійснення підприємницької діяльності, несвоєчасне подання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2015р.. Вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності поза межами строків визначених законом, просить скасувати вказану постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву, зареєстровану за вх. № 13253/18 від 01.10.2018р., в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, справу розглянути за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з’явився, надав до суду відзив на позов, в якому вказав, що заявлені позовні вимоги не визнає, оскільки вони є безпідставними та необґрунтованими. Постанова прийнята у відповідності до норм чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

У частині 2 ст.2 КАС України зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповдно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Рішення відповідача – постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року №2).

За положеннями ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стосовно позивача посадовою особою – відповідачем, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП, 15 червня 2018 року складено постанову про накладення адміністративного стягнення, якою на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.165-1 КУпАП. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що було встановлено заниження суми податкового зобов’язання по єдиному внеску від здійснення підприємницької діяльності, несвоєчасне подання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2015р..

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 ст. 165-1 КУпАП передбачає порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України.

Зокрема, розділом ІV Кодексу України про адміністративні правопорушення визначений порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення, який в силу ст.7 КУпАП повинен бути дотриманий як особами повноважними розглядати справи, так і особами повноважними складати протокол про адміністративне правопорушення. Статтею 256 КУпАП визначено порядок складання, форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, такий, окрім інших даних, повинен містити відомості про місце, час та суть вчиненого правопорушення.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення № 000191 від 13.06.2018 року дата та час вчинення адміністративного правопорушення вказано «13.06.2018р. 15:30 год», тобто день вчинення даного протоколу, в свою черу, відомостей щодо місця вчинення такого, протокол не містить. Крім того, не відображено суть адміністративного правопорушення, не зазначено об’єктивної сторони правопорушення, яка б відповідала диспозиції ст.165-1 КУпАП, тобто не зазначено, які конкретні порушення порядку нарахування допустив позивач, не зазначені конкретні дії чи бездіяльність, які б мали місце і полягали у порушенні чи нездійсненні ним передбачених законодавством порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Заниження нарахування та утримання єдиного внеску є наслідком вчиненого порушення, а не самим порушенням. Відтак, вказаний протокол не відповідає вимогам ст.256 КУпАП.

Проте, вказана невідповідність не була врахована під час винесення постанови та ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, суть якого не викладена ні у протоколі, ні у постанові.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП факт вчинення адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюються на підставі доказів, якими є будь-які фактичні дані, що підтверджують наявність чи відсутність вказаних обставин. Такі дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 даної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем ч.1 ст.165-1 КУпАП.

Що також вбачається із аналізу ч. 4 ст. 129 Конституції України, принципу змагальності та рівноправності сторін у судочинстві - обов'язок доведення законності застосування адміністративного стягнення, лежить на органі (посадовій особі), який виніс оскаржуване рішення.

Крім цього, суд звертає увагу, що статтею 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

З огляду на зазначене, платник єдиного внеску зобов’язаний нараховувати та сплачувати єдиний внесок щомісячно, не пізніше 20 числа наступного місяця, правопорушення передбачене ст. 165-1 КУпАП не має ознак триваючого правопорушення.

Аналогічних висновків дійшов адміністративний суд касаційної інстанції, про що зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2016 р. по справі № К/800/39057/15.

Тому передбачений ст.38 КУпАП двомісячний строк мав обчислюватись не від дати складання акту податкової перевірки № 443/11-28-13-03/НОМЕР_1, а від дати вчинення самого правопорушення.

Таким чином, на час винесення оскаржуваної постанови про накладання адміністративного стягнення від 15 червня 2018 р. сплинув встановлений ст.38 КУпАП строк накладення адмінстративного стягнення, що свідчить про те, що відповідачем неправомірно накладено на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн., передбачене ч.1 ст.165-1 КУпАП.

Суд зазначає, що законодавець в ст. 38 КУпАП конкретно визначив строки накладення стягнень за вчинені правопорушення по закінченню яких дане не може бути здійснено на розсуд посадової особи, що розглядає матеріали.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупність, суд приходить до висновку, що постанову про накладання адміністративного стягнення від 15 червня 2018 слід скасувати.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, якщо на момент розгляду справи сплинули строки накладення адміністративного стягнення передбачені ст.38 КУпАП.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин справи суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є протиправною та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає - закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 9, 72, 77, 90, 242, 244-246, 257-263, 286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до заступника начальника Головного управління ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Постанову від 15 червня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.165-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 680 грн. визнати протиправною та скасувати, а провадження по цій справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач – заступник начальник Головного управління ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_2, РНОКПП:39393501, вулиця Велика Перспективна, 55, місто Кропивницький, 25006.

Суддя Знам’янського міськрайонного суду

Кіровоградської області Є ОСОБА_3