Ухвала суду № 77807824, 13.11.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/7079/18

Номер провадження 1-кс/404/3650/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Завгородній Є.В., при секретарі судового засідання Ткачук Л.О., з участю підозрюваного ОСОБА_1, захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_2 заявленого власника та володільця ОСОБА_3, слідчого Козакова М.В., прокурора Дегтярьова В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні Кіровського районного суду м. Кіровограда клопотання слідчого СВ Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_4, про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню 12018120020008540, з попередньою кваліфікацією за ч. 5 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, звернувся до слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням, про накладення арешту на грошові кошти, вилученні 10.11.2018 року при проведення обшуку в домоволодінні по провулку Піщаний, 18, смт. Глеваха, Василькіського району Київської області, з метою забезпечення виконання обов’язкового додаткового покарання – конфіскації.

В обґрунтування клопотання зазначив, що громадянину ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру в тому, що він у період часу з 14.00 години 06.10.2018 року до 08.45 години 08.10.2018 року проник до приміщення магазину «Рубін», по вул. Шевченка 26 в м. Кропивницький, звідки таємно викрав ювелірні вироби з золота на суму 1950000 грн., завдавши майнової шкоди в особливо великих розмірах.

11.11.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає обов’язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна. З цих підстав слідчий просить накласти арешт на вилучені грошові кошти, виявлені за місцем фактичного проживання підозрюваного.

У судовому засіданні слідчий з прокурором клопотання підтримали, наполягають на його задоволенні, оскільки гроші здобуто злочинним шляхом від продажу викрадених ювелірних виробів.

Підозрюваний і його захисник заперечилив щодо арешту, так-як вилучені кошти належать його тещі – ОСОБА_3

ОСОБА_3 зазначила, що 22.12.2017 року померла її мати - ОСОБА_5 Після смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1. 24 вересня 2018 року ОСОБА_3 продала спадкове майно, а гроші від продажу залишила зберігати у дочки., звідки кошти вилучили при проведенні обшуку.

Перевіривши надані матеріали клопотання, заслухавши слідчого, прокурора, заявлених володільців, дослідивши докази, з’ясовані наступні факти і відповідні їм правовідносини :

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним Кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Встановлено, що Кропивницьким ВП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12018120020008540 від 08.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, якому 11.11.2018 року вручено повідомлення про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає обов’язків додатковий вид покарання, як конфіскація майна.

Крім того, слушні доводи слідчого про те, що грошові кошти є речовим доказом, оскільки могли бути отримані від продажу викрадених ювелірних виробів (ст. 98-100 КПК України)

Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, з метою забезпечення завдань кримінального провадження, вважаю, що у даному конкретному випадку потреби кримінального провадження ( збереження речових доказів та забезпечення можливості застосування додаткового покарання) виправдовують тимчасовий ступінь втручання у права і свободи особи, як накладення арешту, оскільки редакція пред’явленої підозри містить ознаки ч. 5 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна, а гроші могли бути отримані від продажу викраденого майна.

У даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження. Клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України, обґрунтоване і підлягає задоволенню.

Слідчий надав достатні данні, а саме: протокол обшуку, результати впізнання коли замість золотих виробів знайшли бирки від них і грошові кошти, на підставі яких доводиться розумна підозра у тому, що вилучене майно має відношення до кримінального правопорушення. Зазначене майно визнано речовим доказом злочину. Таким чином, є нагальна потреба у забезпеченні належного зберігання речових доказів у кримінальному провадженні.

З наданих матеріалів встановлено, що дії слідчого/прокурора відповідають вимогам закону. Останні довели наявність розумної підозри існування ризику умисного знищення/перетворення речових доказів, що призведе до втрати значення речового доказу, як такого, унеможливить виконання судового рішення.

Для проведення ефективного досудового розслідування є потреба у збереженні цього майна у такому незмінному стані до встановлення фактичних обставин .

На початковій стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні виправдана потреба втручання у права та інтереси власників та володільців майна, шляхом накладення арешту з метою запобігання його зникнення, знищення, пошкодження, зміни, тощо.

Держава забезпечує право громадян на мирне володіння майном, а також зобов’язана забезпечити ефективне проведення досудового розслідування. Таким чином тимчасове обмеження Конституційних прав заявленого власника/володільця має незначний строковий характер, відтак перераховані незручності, переважають принцип мирного володіння майном.

Присутні при розгляді цього клопотання інші власники/володільці не підтвердили належними та допустимими доказами право володіння чи власності на вилучені кошти. Передчасні та непідтверджені припущення ОСОБА_3, про наявне право власності на вилучені гроші. Такий висновок грунтується на тому, що ОСОБА_3 отримує пенсію, зареєстрована і фактично мешкає АДРЕСА_2, тоді як спірні гроші вилучили по провулку Піщаний, 18 в смт Глеваха, Васильківського району, Київської області. Зазначена невідповідність у перші дні досудового розслідування виключає можливість достовірно встановити законного власника/ володільця вилучених коштів.

Відповідно до ч. 12 ст. 100 КПК України, спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму № 5 Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов’язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Зміст цього роз’яснення вказує, що заявлені власники/володільці зможуть ініціювати перед судом чи слідчим суддею розгляд клопотання про зняття арешту, після пред’явлення ними копії судового рішення, що набрало законної сили, про визнання права власності на вилучені гроші при проведенні обшуку від 10.11.2018 року. Такий висновок гарантує захист майнових прав щодо невизначеного кола власників/володільців вилучених коштів.

Керуючись ч.1, ч. 2 , ч. 5 ст. 170, ст. ст. 172, 173 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_4 - задовольнити.

По кримінальному провадженню 12018120020008540, за ч. 5 ст. 185 КК України, накласти арешт на грошові кошти в розмірі 20 500 грн., номіналом по-500 гривень кожна купюра у кількості сорок однієї штуки, вилучені при проведенні обшуку від 10.11.2018 року в домоволодінні по провулку Піщаний, 18, смт. Глеваха, Василькіського району, Київської області.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницькому апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Є. В. Завгородній