Рішення № 77807120, 08.10.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2835/18

Провадження № 2/185/2203/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2018 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання Андрухової Ю.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу ЄУ № 185/2835/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, третя особа: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровської області, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В :

12 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області в якому просить визнати за ним право власності на самочинно збудоване нерухоме майно: будинок «А», навіс «а», літня кухня «Б», сарай «В», гараж «Г», сарай «Д», погріб «пдД», що знаходиться за адресою: 51452, Дніпропетровська обл., Павлоградський район, с. В’язівок, вул. Самарська, буд. 2, обгрунтовуючи наступним.

07.08.1998 позивач придбав житловий будинок та земельну ділянку, які розташовані за адресою: 51452, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. В’язівок, вул. Самарська, 2. На початку 1999 року вищезазначений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами 1967 року побудови був повністю знесений. Рішенням сільської ради позивачу було надано дозвіл на будівництво житлового будинку та господарських будівель в с. В’язівок Павлоградського району по вулиці Самарській, 2, на земельній ділянці, що належить йому на праві власності площею 0,157 га. Рішенням В’язівоцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області позивача було зобов’язано замовити у відділі архітектури та містобудування районної державної адміністрації виготовлення Проекту забудови земельної ділянки індивідуального забудовника. 17.09.1999 року було виготовлено вищевказаний проект. В 2002 році на земельній ділянці позивачем було побудовано: будинок «А», навіс «а», літня кухня «Б», сарай «В», гараж «Г», сарай «Д», погріб «пдД». В 2017 році на підставі виготовленої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельній ділянці, на якій знаходиться житловий будинок, було присвоєно кадастровий номер 1223583000:02:001:0502 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку. У вересні 2017 року позивачем було подано в Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області декларацію про готовність до експлуатації об’єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта. Однак, 09.10.2017 року позивач отримав лист «Про повернення декларації» в зв’язку з тим, що подана вищевказана декларація не може бути розглянута, оскільки вона заповнена не за формою додатку 3 до «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів», затвердженого постановою КМУ № 461 від 13.04.2011 р. Крім того, в декларації не зазначена інформація щодо дозвільного документа, що надавав підстави для будівництва. Враховуючи, що дозвіл на виконання робіт - будівництво зазначеного домоволодіння було отримано від головного архітектора Павлоградського району, а не від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області або Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, будівництво вважається самочинним. Самочинно збудований житловий будинок та господарські споруди виконано без отримання відповідного дозволу, але без порушення встановлених будівельних норм і правил, на земельній ділянці, відведеній для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2018 року провадження у зазначеній справі було відкрито, та справу призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2018 року закрито підготовче провадження у вищевказаній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з’явився. Надав до суду заяву, згідно якої просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області в судове засідання не з’явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, просив розглянути справу за наявними в справі доказами.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З’ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі в підтвердження вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно копії паспорта громадянина України, серії АО № 194852, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 – позивач, місце реєстрації: вул. Самарська, буд. 2 с. В’язівок, Павлоградського району, Дніпропетровської області з 2002 року.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу жилого будинку від 07.08.1998 року, посвідченого Другою Павлоградською державною нотаріальною конторою від 07.08.1998 р. зареєстрованого в реєстрі за № 859, ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3 житловий будинок та земельну ділянку, які розташовані за адресою: 51452, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. В’язівок, вул. Самарська, 2.

Відповідно до рішення В’язівоцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області «Про дозвіл на будівництво житлового будинку та господарських будівель гр. ОСОБА_1» від 14.09.1999 року, останньому було надано дозвіл на будівництво житлового будинку та господарських будівель в с. В’язівок Павлоградського району по вулиці Самарна, 2, на земельній ділянці, що належить йому на праві приватної власності. Зобов’язано позивача до отримання у відділі архітектури та містобудування районної державної адміністрації проекту забудови земельної ділянки індивідуального забудовника і реєстрації його у виконкомі В’язівоцької сільської ради не розпочинати будівництво будівель. Після закінчення будівництва подати будівлі для прийомки в експлуатацію.

Згідно проекту забудови земельної ділянки індивідуального забудовника замовлення № 41/99 від 17.09.1999 року Павлоградською районною державною адміністрацією в особі Головного архітектора району ОСОБА_4 було видано договір, НОМЕР_1/99 на будівництво житлового будинку (гаражу).

Відповідно до дозволу на виконання робіт від 22.09.1999 року відділ містобудування та архітектури Павлоградської районної державної адміністрації надав ОСОБА_1 дозвіл на виконання робіт по будівництву житлового будинку розмірами 12,0 х 20,50 та господарських споруд загальною площею 255,0 кв. м. за адресою: вул. Самарна, буд. 2, с. В’язівок, з терміном закінчення робіт - 3 роки.

Згідно Інформаційної довідки № 90244198 від 22.06.2017 р. ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу № 859 від 07.08.1998 р. є власником земельної ділянки площею 0,154 га в с. В’язівок, вул. Самарська, буд. 2, цільове призначення «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)»,номер запису про право власності 21042698.

Згідно технічного паспорту КП Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 2, вул. Самарська, с. В’язівок замовник ОСОБА_1

Згідно декларації про готовність до експлуатації об’єкта, будівництво якого здійснено на підставі проекту забудови земельної ділянки індивідуального забудовника № 41/99 від 17.09.1999 р. та дозволу на виконання робіт від 22.09.1999 р.ОСОБА_1 замовник на об’єкт – будинок «А», навіс «а», літня кухня «Б», сарай «В», гараж «Г», сарай «Д», погріб «пдД», що знаходиться за адресою: 51452, Дніпропетровська обл., Павлоградський район, с. В’язівок, вул. Самарська, буд. 2.

Згідно відповіді від 09.10.2017 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області «Про повернення декларації» за № 1004-1.32/1921, подана декларація не може бути розглянута, оскільки вона заповнена не за формою додатку № 3 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» № 461 від 13.04.2011 року, дозвіл на виконання робіт - будівництво зазначеного домоволодіння було отримано від головного архітектора Павлоградського району, а не від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області.

Відповідно до довідки виконкому ОСОБА_2 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області за № 2666 від 24.07.2017 року, збудований житловий будинок, який на даний час не введено в експлуатацію дійсно розташований за адресою: с. В’язівок, вул. Самарська, 2 у всіх дозвільних документах щодо виготовлення право установчих документів на вказаний житловий будинок було допущено помилку, а саме: «вул. Самарська» помилково була вказана як «вул. Самарна».

Відповідно до висновку про ринкову вартість житлового будинку, загальною площею 408,0 кв.м., що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. В’язівок, вул. Самарська, буд. 2 складає 399 454,00 грн.

Відповідно до звіту від 10.11.2017 року про проведення технічного дослідження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкту жилого будинку № 2 за адресою: вул. Самарська, с. В'язівок, Павлоградського району Дніпропетровської області подальша експлуатація будівлі можлива при дотриманні нормативних вимог та рекомендацій дійсного висновку.

Забудова земельної ділянки за адресою: вул. Самарська, буд. 2, с. В'язівок, Павлоградського району Дніпропетровської області здійснена у відповідності містобудівній документації, в межах присадибної житлової забудови, що відповідає Державним будівельним нормам України ДБН-360-92** "Планування та забудова міських та сільських поселень", що підтверджується повідомленням відділом містобудування і архітектури, житлово-комунального господарства та цивільного захисту від 30.10.2017 року за вих. № 394/17.

Відповідно до ч. 2, 3, 9 ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. У зв’язку звищевикладеним, між позивачем та Виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради був укладений відповідний Договір № 637 та позивачем були перераховані кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на території ОСОБА_2 сільської територіальної громади у розмірі 4841,74 грн. Розрахунок величини пайової участі, складений на підставі вихідних даних позивача щодо потужності об’єкта будівництва та нормативів для одиниці створеної потужності, затвердженої рішенням ОСОБА_2 сільської ради від 21.02.2018 р. № 339-24/VII.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо), відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно зі ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведеній ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно з ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване не ній, якщо не порушує права інших осіб.

Судом встановлено, що будівництво закінчено, що підтверджується матеріалами справи. На час закінчення будівництва домоволодіння вважається самочинно збудованим, так як вважається, що збудоване без належного дозволу (дозвіл на виконання робіт - будівництво зазначеного домоволодіння було отримано від головного архітектора Павлоградського району, а не від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області). Судом не встановлено, що під час здійснення будівництва було порушено будь-чиї права.

Згідно ст. 392 ЦК Українивласник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК Україниодним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Відповідно дост. 328 ЦК Україниправо власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Зважаючи на письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання за позивачем права власності на самочинно збудоване майно:будинок «А», навіс «а», літня кухня «Б», сарай «В», гараж «Г», сарай «Д», погріб «пдД», що знаходиться за адресою: 51452, Дніпропетровська обл., Павлоградський район, с. В’язівок, вул. Самарська, буд. 2, є законними та такими, що підлягають повному задоволенню, оскільки вони законні, обґрунтовані, доказово підтверджені матеріалами справи й не спростовані відповідачем.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, третя особа: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровської області, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння: будинок «А», навіс «а», літня кухня «Б», сарай «В», гараж «Г», сарай «Д», погріб «пдД», що знаходиться за адресою: 51452, Дніпропетровська обл., Павлоградський район, с. В’язівок, вул. Самарська, буд. 2.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_2, місце реєстрації: вул. Самарська, буд. 2, с. В’язівок, Павлоградський район, Дніпропетровська область.

Відповідач: ОСОБА_2 сільська рада Павлоградського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ: 04338902, місце розташування: вул. Матросова, 20, с. Вербки, Павлоградський район, Дніпропетровська область.

Третя особа: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровської області, місце розташування: вул. Січеславська Набережна, 29, м. Дніпро, 49600.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко