Рішення № 77805112, 13.11.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №200/2827/18

Провадження №2/200/1946/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2018 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Єлісєєва Т.Ю. розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Державної Казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди заподіяної незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органу державної влади, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з вказаним позовом. В позові посилається на те, що він під час проходження військової служби, приймаючи участь у бойових діях, виконуючи інтернаціональний обов’язок в Демократичній республіці Афганістан в складі в/ч пп-2099 з 23.05.1980 року по 29.05.1980 року, отримав вогнепальні осколкові поранення голови, лівої нижньої кінцівки, контузію головного мозку. Він звільнився в запас 21.02.1981 року та є учасником бойових дій. З 29.04.2015 року йому було встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок поранення, контузії, захворювання, що пов’язані з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Таким чином, з 29 квітня 2015 року він набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року. З цього приводу позивач у жовтні 2015 року звернувся до Дніпропетровського обласного військового комісаріату з відповідною заявою та документами щодо виплати одноразової грошової допомоги, про що отримав відмову. Позивач вважає вказані дії протиправними, зазначена відмова у призначені одноразової грошової допомоги є такою, що суперечить законодавству. Після отриманої хибної інформації позивач вимушений був цілий рік звертатися до різних державних установ з метою встановлення свого права. Постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 22.11.2016 року його позов до Міністерства оборони України було задоволено. Ухвалою Дніпропетровського Апеляційного Адміністративного суду від 20.06.2017 року постанову від 22.11.2016 року залишено без змін. На виконання вказаних рішень Комісія Міністерства оборони України все ж таки дійшла до висновку про призначення позивачу одноразової грошової допомоги. З моменту звернення з заявою для отримання одноразової грошової допомоги до уповноваженого органу до прийнятого рішення щодо належної позивачу на підставі закону одноразової допомоги минуло майже 2 роки. Позивач просить суд стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь моральну шкоду в розмірі 26911 грн. завданою протиправними діями Міністерства оборони України.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.03.2018 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного провадження.

Відповідачам було надіслано копію позову з додатками до нього та запропоновано надати відзив на позов, але від них відзиву на позов не надано.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.11.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправними дії Дніпропетровського обласного військового комісаріату щодо відмови у наданні до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка викладена в листі Дніпропетровського обласного військового комісаріату від 16.10.2015 року № 7/3309/7 щодо повернення документів ОСОБА_1 без реалізації. Зобов’язано Дніпропетровський обласний військовий комісаріат розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату йому відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразової грошової допомоги в зв’язку з настанням інвалідності внаслідок поранення, отриманого ним під час виконання обов’язків військової служби разом з доданими до неї документами та відповідно до "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975, подати до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок щодо виплати ОСОБА_1 зазначеної одноразової грошової допомоги внаслідок ІІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок поранення, отриманого ним під час виконання обов’язків військової служби, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності - 29.04.2015 року. Визнано наявність компетенції у Міністерства оборони України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок ІІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок поранення, отриманого ним під час виконання обов’язків військової служби, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. Зобов’язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок ІІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок поранення, отриманого ним під час виконання обов’язків військової служби, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності - 29.04.2015 року, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок ІІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок поранення, отриманого ним під час виконання обов’язків військової служби, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, тобто 29.04.2015 року, в порядку, передбаченому "Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 року постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.11.2016 року залишено без змін.

Відповідно до ч.5 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Позивач у своєму позові обґрунтовує позовні вимоги тим, що 23 місяці намагався відновити своє порушене право, звертався до різних державних установ, листувався з ними. Позивач є інвалідом ІІІ групи, непрацездатним.

Згідно положень ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У пунктах 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами та доповненнями) роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 1177, 1195 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Враховуючи довготривале вимагання позивача виконати рішення судів щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, психічне напруження з приводу порушення його майнових прав та їх відновлення, судом встановлено, що позивачу з боку відповідача протиправними діями було спричинено моральну шкоду, а тому позов підлягає задоволенню.

На підстав вищевикладеного, керуючись ст.ст.265, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Державної Казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди заподіяної незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органу державної влади - задовольнити.

Стягнути з Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646, 01601, м.Київ, вул.Бастіона, 6) за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 49000, АДРЕСА_1) моральну шкоду в розмірі 26 911 грн.

Рішення може бути оскаржено сторонами шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду, тобто з 13 червня 2018 року.

Суддя Т.Ю. Єлісєєва