
Справа № 761/40157/18
Провадження № 2/761/8064/2018
У Х В А Л А
про залишення заяви без руху
25 жовтня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Київської міської ради, Відділу приватизації державного житлового фонду Шевченківської районної державної адміністрації, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бондарук Олега Петровича, третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Корсак Анжела Юріївна, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, -
В С Т А Н О В И В:
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач 1), ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач 2) до Київської міської ради (далі по тексту - відповідач 1), Відділу приватизації державного житлового фонду Шевченківської районної державної адміністрації (далі по тексту - відповідач 2), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бондарук Олега Петровича (далі по тексту - відповідач 3), третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Корсак Анжела Юріївна (далі по тексту - третя особа), про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування.
Під час вивчення матеріалів вказаної позовної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. 175. 177 ЦПК України.
Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Разом з тим, позивачі не вказують ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідачів, їх офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти.
Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачі просять визнати право власності по ? частці спірної квартири за ними, при цьому не визначають зміст позовних вимог до кожного з трьох позивачів, не наводять відповідних обґрунтувань вказаних вимог до відповідачів 1,2,3, не зазначають докази, що підтверджують зазначені обставини.
Крім того, позовна заява не містить жодних посилань на порушення відповідачами прав позивача 2, відповідних доказів до матеріалів справи не надано, в позові йдеться мова тільки про неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину позивачем 1.
Відтак, позивачам необхідно вказати зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, зазначити виклад обставин, якими позивачі обґрунтовує свої вимоги до вказаних відповідачів, зазначити докази, що підтверджують вказані обставини.
Згідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).
При цьому, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ч. 2 ст. 176 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачі просять визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 та зазначають ціну позову виходячи з вартості майна станом на 21.12.2010 (день прийняття рішення про державну реєстрації права власності на вказане спірне майно).
Разом з тим, значена позивачами ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна на день пред'явлення позову, що є недоліком, який необхідно усунути.
Крім того, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704, 80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (8810,00 грн.).
При цьому, положеннями ч.7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Позивачами до матеріалів справи надано копію платіжного доручення № 237 від 18.10.2018 про сплату судового збору на суму 1 409, 60 грн., платник: АБ Ципін і партнери.
З врахуванням наведеного, а також тієї обставини, що копія платіжного доручення не є належним доказом сплати позивачами судового збору, а також того, що визначена позивачами ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, суд вважає за необхідне попередньо визначити розмір судового збору в сумі 8810, грн. з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Відтак, кожному з позивачів необхідно сплатити судовий збір пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом, а саме по 4405, 00 грн. та надати до суду докази сплати судового збору (оригінали квитанцій).
Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Шевченківського районного суду м. Києва:
Отримувач коштівУК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37995466 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувача31217206026011 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа)
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому, у разі неможливості самостійно надати докази, учасник справи вправі заявити відповідне клопотання про витребування доказів у відповідності до ст. 84 ЦПК України, якої визначені вимоги до клопотання про витребування доказів визначені ч. 2 ст. 84 ЦПК України, відповідно до яких у клопотанні повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачами не надано до матеріалів справи всіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
При цьому, позивачі в прохальній частині своєї позовної заяви просять витребувати низку документів, разом з тим, оскільки останніми не дотримано вимог щодо форми та змісту клопотання про витребування доказів, суд позбавлений можливості розглянути зазначені вимоги по суті та прийняти відповідне рішення.
За таких обставин, позивачам необхідно або надати відповідні докази, або надати клопотання про їх витребування відповідно до вимог, визначених ст. 84 ЦПК України.
Згідно ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про необхідність усунення вищевказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.
У разі виправлення недоліків у вказаній частині, нову позовну заяву необхідно подати разом із копіями заяв відповідно до кількості учасників процесу.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 175, 177, 185, 293, 315 ЦПК України, суддя,
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Київської міської ради, Відділу приватизації державного житлового фонду Шевченківської районної державної адміністрації, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бондарук Олега Петровича, третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Корсак Анжела Юріївна, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування - залишити без руху.
Надати позивачам строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачами ухвали суду.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя:
Судове рішення № 77804422, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 25.10.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 761/40157/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: