Рішення № 77804287, 29.10.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/1967/16-ц

Провадження № 2/760/1600/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2018 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді - Букінї О.М.

за участю секретаря -Кривулько С.В.

представника позивача -ОСОБА_1

відповідача -ОСОБА_2,

представника відповідача -ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа П`ята Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

02.02.2016 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просить суд визнати причину пропуску строку, встановленого для прийняття спадщини поважною та визначити додатковий строк два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача - ОСОБА_5. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 були: ОСОБА_6 -чоловік померлої, ОСОБА_2 та ОСОБА_7-діти померлої.

Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_7

Вказує, що звернулася до П'ятої Київської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_5, яка листом від 14.01.2016 повідомила позивача про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті бабусі у зв'язку з пропуском строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Позивач посилається, що вона пропустила строк на подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, в обгрунтування чого посилається на наступні обставини.

Батьки позивача розлучилися у 2006 році та позивач проживала разом з матір'ю та батьками матері.

У період 2010 -2014 років у житті позивача склалася складна ситуація, оскільки бабуся та дідусь по маминій лінії були хворими та потребували догляду.

Вказує, що з 2010 по 2014 роки навчалася у Державному вищому навчальному закладі «Київський коледж легкої промисловості».

Крім того, зазначає, що після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_2, невдовзі ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її дідусь - ОСОБА_8

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся-ОСОБА_5, а ІНФОРМАЦІЯ_4 - помер її дідусь- ОСОБА_6

Посилаючись на складні життєві умови пов"язані з втратою чотирьох рідних людей, позивач зазначає, що вона перебувала у тяжкому психологічному стані, що унеможливило також останню звернутися вчасно з заявою про прийняття спадщини.

Крім того, зазначила, що її дядько-ОСОБА_2, тобто відповідач по справі відмовив їй у наданні документів про смерть бабусі -ОСОБА_5 та дідуся- ОСОБА_6, як і документів про родинні стосунки її батька з дідусем та бабусею, що в свою чергу стало додатковою обставиною, що унеможливила вчасно звернутися з відповідною заявою про прийняття спадщини.

З урахуванням вищенаведеного, просила позов задовольнити.

02.02.2016 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Кицюк В.С.

04.02.2016 судом направлено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в м. Києві

19.02.2016 до суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою суду від 19.02.2016 в справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду.

Не погоджуючись з первинним позовом, 14.06.2016 відповідач ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов в якому просить усунути ОСОБА_4 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 В обгрунтування поданого позову посилається на те, що позивач пропустила строк, встановлений для прийняття спадщини без поважених причин. Вказує, що займався доглядом та лікуванням ОСОБА_5, оскільки остання тяжко хворіла та потребувала сторонньої допомоги. Проте, позивач, знаючи про тяжкий стан спадкодавця, ухилялася від надання допомоги своїй бабусі ОСОБА_5, в той час, як мала можливість надавати таку допомогу. Просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4

16.09.2016 ухвалою суду було витребувано з П'ятої Київської державної нотаріальної контори матеріали спадкової справи після смерті ОСОБА_5

28.11.2016 на адресу суду від П'ятої Київської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи після померлої ОСОБА_5

Згідно розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ від 06.09.2017, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М. у зв'язку з припиненням повноважень судді Кицюк В.С. у зв'язку з закінченням строку на який було призначено.

В судовому засіданні представник позивача первісний позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову - відмовити.

В судовому засіданні відповідач та його представник зустрічний позов підтримали та просили його задовольнити у повному обсязі, у задоволенні первісного позову просили відмовити у повному обсязі.

Представник П'ятої Київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просить слухати справу у їх відсутність.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_3, виданим 14.10.1994 р. Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневої районної державної адміністрації м. Києва, актовий запис №795.

ІНФОРМАЦІЯ_2 р. помер батько позивача - ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4, виданим 24.03.2013 р. Відділом реєстрації смерті у м.Києві, актовий запис №5291.

Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина, яка складається з частини квартири АДРЕСА_1, яка належала померлому.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житла Солом'янського району м. Києва від 30.10.2002 року, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 в рівних долях.

Рішенням Апеляційного суду м.Києва 05.10.2016 позивачу визначено додатковий строк -два місяці достатній для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7, тобто батька позивача ( а.с. 108-109).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача - ОСОБА_5 ( а.с. 123). Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 були: ОСОБА_6 -чоловік померлої, ОСОБА_7 та ОСОБА_2-діти померлої.

Враховуючи ту обставину, що батько позивача-ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому в силу вимог ч.1 ст.1266 ЦК України позивач має право на спадкування за правом представлення після смерті ОСОБА_5

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України встановлено строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори після смерті ОСОБА_5 звернулась 14.01.2016, тобто після закінчення шестимісячного строку на прийняття спадщини.

14.01.2016 П'ятою Київською державною нотаріальною конторою було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з неподаннями нею відповідної заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити додатковий строк достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Звертаючись в суд з даним позовом позивач посилалася на те, що пропустила строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 з поважних причин , а саме, через тривалу хворобу бабусі ОСОБА_10, за якою вона здійснює догляд, смертю її дідуся ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, в тому числі у зв»язку зі смертю її батька та тяжкого психологічного стану пов»язаного зі смертю чотирьох їй рідних людей.

Відповідно до консультативного заключення Поліклінічного відділення Київської міської онкологічної лікарні від 22.07.2009 р. вбачається, що ОСОБА_11 проходила лікування в данній лікарні.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві, серії НОМЕР_5 вбачається що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_8.

Згідно свідоцтва №166/14, виданого 20.06.2013 р. Київським коледжом легкої промисловості вбачається, що ОСОБА_4 дійсно навчалась з 01.09.2010 -30.06.2014 за спеціальністю «Дизайн».

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер дідусь позивача по лінії батька -ОСОБА_6

Як вбачається з рішення Апеляційного суду м.Києва від 05.10.2016 позивачу було надано додатковий строк на прийняття спадщини після смерті батька -ОСОБА_2, оскільки через збіг тяжких обставин-хвороби бабусі по лінії матері, дідусів та їх смерті, остання вчасно не звернулася з заявою про прийняття спадщини.

Вказані обставини в силу ст. 82 ЦК України встановлені судовим рішенням та доказуванню не підлягають.

З огляду на викладене вище та оцінюючи матеріали справи, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що остання пропустила строк на подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 з поважних причин.

Разом з цим, як встановлено в ході розгляду справи по суті та не спростовано відповідачем, її дядько-ОСОБА_2, тобто відповідач по справі відмовив їй у наданні документів про смерть бабусі -ОСОБА_5 та дідуся- ОСОБА_6, як і документів про родинні стосунки її батька з дідусем та бабусею, що в подальшому фактично унеможливило позивачу подати документи на прийняття спадщини.

З огляду на викладене вище, беруючи до уваги встановлені судом факти і відповідні ним правовідносини, суд вважає за можливе визнати поважною причину пропуску позивачем строку на подання заяви про прийняття спадщини, а тому приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та надання позивачу двомісячний строк для подання заяви на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування, то суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено вище, позивач в силу ч.1 ст. 1266 ЦК України має право на спадкування за правом представлення після смерті ОСОБА_5

Спадкоємцем за законом, яким подано до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 є її син - ОСОБА_2 (а.с.122).

В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що ОСОБА_4 не надавала допомоги ОСОБА_5, яка була в безпорадному стані та потребувала допомоги, а тому ОСОБА_4 повинна бути усунена від права на спадкування.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст.1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Положення цієї статті поширюється на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.

Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України.

Як роз'яснено в ч. 3 п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України за №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Тобто, необхідними умовами для усунення особи від права на спадкування є встановлення факту ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги й факту перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво й потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку й допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Крім того, необхідною умовою є з'ясування судом, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб і чи мав спадкоємець матеріальну й фізичну змогу надавати таку допомогу.

Враховуючи вищезазначене, лише при настанні цих обставин і доведеності згаданих фактів у їх сукупності, спадкоємець може бути усунений від права на спадщину.

Так, з матеріалів справи вбачається та не заперечувалося сторонами по справі, що ОСОБА_5,1950 р.н. мала ряд захворювань, зокрема, хворобу Аддісона тяжкої форми в стадії субкомпенсації, сахарний діабет 2-го типу середньої тяжкості, хронічний гастродуоденіт, хронічний холецистопанкреатит, змішаний зоб 4-го степеню після струмектомії тощо, а тому перебувала у безпорадному стані та потребувала сторонньої допомоги.

Разом з тим, не зважаючи на незадовольний стан здоров"я ОСОБА_5, суд вважає, що підстави для задоволенню зустрічного позову відсутні, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що після розлучення батьків відповідача, остання проживала з матір'ю та її батьками, що підтверджується довідкою форми № 3 від 22.01.2016 (а.с.8).

Встановлено та проти цієї обставини не заперечували сторони, що відповідач по справі разом з спадкодавцем не проживала та останню не відвідувала.

Як вбачається з пояснень сторін та не спростовано відповідачем, після розірвання шлюбу батьків позивача, між позивачем та рідними його батька склалися складні відносини, які згодом погіршилися внаслідок смерті її батька- ОСОБА_7

Вказані обставини свідчать про відсутність прихильності позивача до своєї бабусі- ОСОБА_5 та як наслідок призвели до небажання у їх спільному спілкуванні.

Разом з цим, вказані обставини у розумінні вимог ст.1224 ЦК України не є підставою для усунення позивача від права на спадкування після смерті ОСОБА_5

З матеріалів справи встановлено та не спростовано відповідачем, що позивач не мала можливості надавати допомогу своїй бабусі ОСОБА_5, оскільки доглядала за ОСОБА_10 та ОСОБА_8 до його смерті.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_10 та ОСОБА_8, які є бабусею та дідусем позивача, дійсно хворіли, що підтверджується Консультативним заключенням Київської міської онкологічної лікарні, виданим ОСОБА_10, довідкою до Акта огляду МСЕК ОСОБА_8 та іншими медичними дослідженнями.

Вказані обставини також підтверджуються рішенням Апеляційного суду м.Києва від 05.10.2016 .

Крім того, суд вважає, що позивач не мала можливість надавати матеріальну допомогу ОСОБА_5, оскільки в період з 2010-2014 р.р. навчалася, а тому не мала заробітку.

Відповідно до довідки ДПІ від 10.10.2016 за № 5692/Ч/26-58-08-02-09 вбачається, що ОСОБА_4 не мала самостійного доходу за період з 01.01.2013 до 01.05.2014 ( а.с. 101).

При цьому, в судовому засіданні відповідач підтвердив, що ОСОБА_5 отримувала пенсію, а тому про фінансову допомогу ОСОБА_5 до ОСОБА_4 мова не йшла, а тому вказані обставини не підлягають доказуванню.

Разом з цим, суд вважає, що відповідачем не доведено того, що позивач ухилялася від надання допомоги по догляду за ОСОБА_5, оскільки не надано доказів того, що ОСОБА_5 чи інші близькі зверталися до позивача з відповідним проханням та остання відмовлялася в наданні такої допомоги.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 пояснили в суді, що їм відомо зі слів померлої та ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_4 ухилялася від надання допомоги ОСОБА_5 Підтвердили, що не чули та не бачили, щоб ОСОБА_5 просила про допомогу ОСОБА_4, а остання відмовлялась її надати.

Свідок ОСОБА_13, який частко спілкувався з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вказав, що останні дуже рідко згадували ОСОБА_4, а свідок ОСОБА_14, яка відвідувала ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вказала, що ОСОБА_5 згадувала ОСОБА_4 часто.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи покази свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в частині ухилення відповідача від надання допомоги ОСОБА_4 суд не приймає до уваги, оскільки дані обставини їм відомі зі слів померлої та ОСОБА_2, який є зацікавленою особою у справі.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи наявні у справі докази , суд суд вважає встановленим, що померла ОСОБА_5 за допомогою до ОСОБА_4 не зверталися, оскільки між ними були конфліктні стосунки.

Жодних письмових доказів того, що відповідач ухилялася від надання допомоги ОСОБА_5, відповідачем не надано та матеріалами справи не підтверджено.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , як необґрунтованого.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору 551,20 грн.

Керуючись ст.ст. 1222-1224, 1261, 1266, 1269, 1270, 1272 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76 -83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_4 додатковий строк -два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_4 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН:НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Букіна