Рішення № 77804249, 05.11.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/4895/18

В справі № 760/10799/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2018 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Усенко А.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» про стягнення страхового відшкодування, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом і, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить стягнути з відповідача 82 129, 46 гр. страхового відшкодування, та 7 000, 00 гр. витрат на правничу допомогу.

Посилається в позові на те, що 18 серпня 2016 року з вини ОСОБА_4, який в порушення вимог п. 1.5, 2.3 пп. «б», 10.1 та 10.2 ПДР України, рухаючись за кермом автомобіля марки «Тойота Ленд Крузер» д.н.з. НОМЕР_1, допустив зіткнення з мотоциклом НОМЕР_2, внаслідок чого її чоловік ОСОБА_6 загинув на місці ДТП.

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 1 рік.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 15 листопада 2017 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.

Цивільно - правова відповідальність засудженого ОСОБА_7 за даним страховим випадком була застрахована у ПрАТ «СК «Провідна» згідно з Полісом №АЕ/5880444, відповідно до якого страхова сума за шкоду, заподіяну життю та здоров»ю становить 100 000, 00 гр., за шкоду, заподіяну майну - 50 000, 00 гр.

09 лютого 2018 року відповідач перерахував їй 50 000, 00 гр. за шкоду, заподіяну пошкодженням мотоциклу НОМЕР_2.

Що стосується виплат, пов»язаних зі смертю чоловіка, 23 лютого 2018 року відповідач перерахував їй 20 378, 60 гр., а 27 березня 2018 року ще 11 200, 00 гр., а всього 31 578, 60 гр.

Виходячи з того, що Полісом визначена сума страхового відшкодування за щкоду, заподіяну життю та здоров'ю на одного потерпілого в розмірі 10 000, 00 гр., то з відповідача підлягає стягненню невиплачена сума у розмірі 68 241, 0 гр.

Крім того, у зв'язку з затримкою виплати суми страхового відшкодування просить стягнути з відповідача 883,00 річних, 9 100. 93 гр. пені та 3 774, 53 гр. інфляційних втрат.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.

Ухвалою суду від 12 червня 2018 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.

Скориставшись своїм правом представник відповідача подав відзив на позовну заяву, який підтримав у судовому засіданні.

Зазначає, що відповідно до Звіту №Е-6122 від 08 червня 2017 року вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу марки «Сузукі» д.н.з. НОМЕР_2, склала 125 609, 61 гр.

З урахування ліміту страхової відповідальності за умовами укладеного з винною особою в дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_7, позивачці була виплачена сума страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності в розмірі 50 000, 00 гр.

Крім того, до заяви про виплату страхового відшкодування внаслідок завдання шкоди життю та здоров'ю, позивачкою був наданий чеки про сплату послуг СМЕ на суму 1 522, 40 гр., квитанція про сплату реєстрації смерті на суму 60, 06 гр., фіскальний чек про сплату ритуальних послуг на суму 1 396, 14 гр., фіскальні чеки за придбання продуктів харчування, товарний чек про сплату поминального обіду, фіскальні чеки за придбання лікарських препаратів, квитанції про сплату відеозапису ДТП.

Оскільки витрати на поминальний обід не є складовою частиною поховання у розумінні вимог ст. 27.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», так само як і проведення відеозапису ДТП, а витрати на придбання лікарських препаратів не обґрунтовані та не підтверджені відповідним медичним закладом, в цій частині в виплаті страхового відшкодування було відмовлено.

12 лютого 2018 року позивачці було перераховано страхове відшкодування у розмірі 20 378, 60, а 26 березня 2018 року - 11 200, 00 гр.

За таких обставин вважає, що ПрАТ «СК «Провідна» в повному обсязі виконала свої зобов'язання за Полісом №АЕ/5880444 перед позивачкою, а тому просить у позові відмовити.

Позивач надала суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що її вимоги відповідають нормам закону, смерть її чоловіка є прямим наслідком дорожньо - транспортної пригоди, що підтверджується матеріалами справи, а тому на підставі ст. 27.5 Закону відповідач зобов»язаний виплатити їй страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності - 100 000, 00 гр.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивачки, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 3 Закону України « Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів

страхувальників.

В статті 6 Закону зазначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Судом встановлено, що 25 грудня 2015 року між ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_8 був укладений Поліс №АЕ/5880444, відповідно до якого забезпеченим транспортних засобом є автомобіль марки «Тойота Ленд Крузер» д.н.з. НОМЕР_1, строком дії з 26 грудня 2015 року до 25 грудня 2016 року з лімітом відповідальності за шкоду майну у розмірі 50 000, 00 гр., та за шкоду життю та здоров'ю у розмірі 100 000, 00 гр.

17 серпня 2016 року в м. Києві на бул. Тараса Шевченка, 31 сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля марки «Тойота Ленд Крузер» д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4, та мотоцикла НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6

Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди мотоцикл НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, а ОСОБА_6 загинув на місці ДТП.

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року ОСОБА_7 було визнано винним у вчиненні зазначеного правопорушення.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15 листопада 2017 року вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року залишено без змін.

/ а.с. 15 - 18; 23 - 26; 33 /

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннями статті 212 ЦПК.

Таким чином, вина ОСОБА_7 в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.

Позивач є дружиною потерпілого ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_8, виданого 26 жовтня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві.

Відповідно до п.22.1 Закону України « Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну

третьої особи.

Згідно з п. 35.1 ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Пунктом 36.1 ст. 36 Закону встановлено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Судом встановлено, що 17 травня 2017 року позивачка звернулася до ПрАТ «СК «Провідна» з заявою про виплату страхового відшкодування за шкоду, завдану пошкодженням транспортного засобу в ДТП - мотоцикла НОМЕР_2, в зв»язку з чим відповідачем була заведена страхова справа № 2300163592.

В цей же день за заявою позивачки про виплату страхового відшкодування, пов»язаного зі смертю ОСОБА_6, була заведена страхова справа № 2300163593.

Листом відповідача від 30 червня 2017 року розгляд заяви був зупинений до надання позивачкою документа, що підтверджує настання цивільно-правової відповідальності водія забезпеченого транспортного засобу.

13 вересня 2017 року позивачкою був наданий вирок відносно ОСОБА_7, який не набрав законної сили.

07 грудня 2017 року позивачкою була надана ухвала Апеляційного суду м. Києва, якою вирок Шевченківського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_7 був залишений без змін.

11 січня 2018 року позивачці було перераховано страхове відшкодування за шкоду, завдану майну, в межах ліміту відповідальності в розмірі 50 000, 00игр.

Дані обставини сторони в судовому засіданні підтвердили.

/ а.с. 92 - 93 /

Згідно зі ст. 23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:

-шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого;

-шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

-шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності

потерпілим;

-моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

-шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

За змістом п. 24.1 Закону у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Представник відповідача зазначив і цього не спростовувала позивачка, до заяви про виплату страхового відшкодування останньою було надано: фіскальний чек про сплату послуг СМЕ на 1 522, 40 гр., квитанція про сплату реєстрацію смерті - 60, 06 гр., фіскальний чек про сплату ритуальних послуг - 1 396, 14 гр., а також фіскальні чеки на придбання продуктів харчування, поминального обіду, на придбання лікарських препаратів, відеозапису ДТП.

На виконання вимог п.27.4 Закону позивачці було виплачено 2 978, 60 гр.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що придбання лікарських препаратів не підтверджено відповідними розрахунком документами, а тому в цій частині було відмовлено, як і в оплаті відшкодування витрат відеозапису ДТП, що також не передбачено законом.

Відповідно до п.27.3. Закону Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього

Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим).

Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Судом встановлено та не спростовується позивачкою, їй відшкодована моральна шкода в розмірі 17 400, 00 гр.

Дана сума та сума 2 978, 60 гр. на поховання були перераховані позивачці 12 лютого 2018 року.

Згідно з п.27.4 Закону Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного

пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть.

На підставі поданої позивачкою заяви 07 березня 2018 року останній було відшкодовано 11 200. 00 гр. витрат на встановлення надгробного пам»ятника.

/ а. с. 100 - 101; 102 - 104 /

За змістом ст. ст. 9, 22-31, 35, 36 Закону України « Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

За таких обставин та викладеного вище, суд приходить до висновку про виконання відповідачем зобов»язань за умовами укладеного з водієм забезпеченого транспортного засобу, а тому підстави для задоволення вимог позивачки відсутні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Таким чином, законодавством України кожній особі гарантовано та закріплено право на судовий захист своїх прав та вільний вибір способів такого захисту.

Позивач та його представник будь-яких доказів, які б підтвердили їх доводи або спростовували твердження представника відповідача в судовому засіданні та надані ним докази, не надали.

В свою чергу твердження представника відповідача підтверджені належними та допустимими доказами, сумніватися в об?єктивності яких у суду немає підстав.

Враховуючи викладене, суму виплаченого відповідачем страхового відшкодування, наданих позивачкою доказів на підтвердження заподіяної шкоди, суд вважає хибною позицію позивачки про обов»язок відповідача виплатити їй суму страхового відшкодування за шкоду, завдану життю та здоров»яю, в повному обсязі, визначеному договором, а сам 100 000, 00 гр.

Керуючись ст. ст. 3, 6, 15, 16, 979 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 110, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В позові ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» про стягнення страхового відшкодування відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13 листопада 2018 року.

Суддя Л.А.Шереметьєва