Ухвала суду № 77804239, 02.11.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кс/760/14416/18

Справа № 760/28668/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Сенін В.Ю., при секретарі Букаткіній О.С., за участю прокурора Кулініча Д.Ю., захисника-адвоката Угріної А.І., підозрюваної ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві Довганя Р.Т., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 Литвиненком Д.В., на підставі матеріалів досудового розслідування № 12018100090012529, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2018, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Берегово Закарпатської області, громадянки України, яка не працює, не заміжня, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судима,

яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в:

слідчий Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві Довгань Р.Т., звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 Литвиненком Д.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Із зазначеного клопотання вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, разом із неповнолітнім ОСОБА_8 та невстановленою в ході досудового розслідування особою, 31.10.2018 перебуваючи неподалік входу до ресторану швидкого харчування «KFC», за адресою: м. Київ, вул. Ползунова, 1, точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, зорганізувавшись в групу, вступили в злочинну змову спрямовану на таємне заволодіння чужим майном.

Так, приблизно о 08.13 год. 31.10.2018 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, разом із неповнолітнім ОСОБА_8 та невстановленою в ході досудового розслідування особою, знаходячись поряд із входом до ресторану швидкого харчування «KFC», за адресою: м. Київ, вул. Ползунова, 1, помітили раніше незнайому їм громадянку ОСОБА_9, яка переміщувала свою валізу рукою, через плече за спиною висів рюкзак, і яка направлялась до приміщення ресторану, останні вирішили реалізувати свій злочинний умисел корисливого характеру спрямований на таємне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення за рахунок ОСОБА_9

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно не безпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, разом із неповнолітнім ОСОБА_8 та невстановленою в ході досудового розслідування особою, діючи згідно розподілених ролей, підійшли до ОСОБА_9 зі спини, саме коли остання відволікла свою увагу, намагаючись відкрити двері ресторану «KFC», та переконавшись, що за їх злочинними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, непомітно для останньої здійснили таємне викрадення майна, а саме викравши з рюкзака кофту сірого кольору, шкіряний гаманець червоного кольору у формі книжечки із застібкою на якій мається напис «AKRIDITI», в середині якого знаходилися 2000 доларів США (курс НБУ станом на 31.10.2018, становить 56 320 грн.), 700 мексиканських песо (курс НБУ станом на 31.10.2018 становить 973 грн.), 1000 грн., банківські картки на ім'я ОСОБА_9, картка «MAY Panorama Club» на ім'я ОСОБА_9, посвідку на тимчасове проживання в Мексиці на ім'я ОСОБА_9, водійське посвідчення видане на ім'я ОСОБА_9, та одразу розподіливши між собою майно, покинули місце вчинення кримінального правопорушення, отримавши можливість розпорядитись викраденим на власний розсуд.

Злочинними діями ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, разом із неповнолітнім ОСОБА_8 та невстановленою в ході досудового розслідування особою потерпілій ОСОБА_9 було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 57393,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_10, своїми умисними діями, які виразилися у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.

31 жовтня 2018 року о 21 годині 15 хвилин ОСОБА_2 затримано в порядку ст.208 КПК України.

01 листопада 2018 року о 15 годині 10 хвилин ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

01 листопада 2018 року ОСОБА_2 були надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

Разом з тим, своє клопотання слідчий обґрунтував тим, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, який є злочином середньої тяжкості, що повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

Крім того, слідчий вказує, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_2 покладається на необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечувала, просила відмовити у клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на недоведеністю наданих прокурором ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Разом з ти, просив застосувати до останньої більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

Підозрювана у судовому засіданні підтримала свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали, якими прокурори обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

З даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 31.10.2018 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

31 жовтня 2018 року о 21 годині 15 хвилин ОСОБА_2 затримано в порядку ст.208 КПК України.

01 листопада 2018 року о 15 годині 10 хвилин ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Разом з тим, частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов'язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов'язаний з'ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м'який.

Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.

Крім того, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження перебування особи під вартою, тому, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо тримання під вартою не відповідатимуть вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК, оскільки в іншому випадку нівелюються вимога про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги ст. 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.

Отже, суд зобов'язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув'язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам'як проти Польщі»).

При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано для даної стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, копії яких долучені до клопотання.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до неї запобіжного заходу.

Разом з тим, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Встановлено, що підозрювана ОСОБА_2 не зареєстрований та не має місця постійного проживання на території м. Києва, а тому може переховуватись від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Крім того, існує реальна загроза вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_2 не працює, не заміжня, тобто не має постійного доходу.

Враховуючи викладене, характер та спосіб вчинених дій, а також тяжкість вчиненого підозрюваною кримінального правопорушення, дає підстави вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Слідчий суддя, враховуючи викладене, надавши оцінку поясненням учасників судового розгляду та матеріалам, що містяться разом з клопотанням, взявши до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме: наявність обґрунтованої підозри, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, особу підозрюваної, стан здоров'я, її соціальні зв'язки, приходить до висновку про застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочини, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 не спричинила загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави їй раніше не обирався, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваній розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи особу підозрюваної ОСОБА_2, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35240 (тридцять п'ять тисячі двісті сорок) грн.

Внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та не може бути завідомо непомірним для неї.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 195, 196, 197, 395 КПК України,

у х в а л и в :

клопотання задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів та утримувати її у ДП «Київський слідчий ізолятор» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 13).

Строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, рахувати з моменту фактичного затримання, тобто, з 21-15 год. 31.10.2018.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, закінчується о 21-15 год. 28.12.2018.

Розмір застави визначити у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35240 (тридцять п'ять тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва:

- банк - Державна казначейська служба України м. Київ;

- код ЄДРПОУ - 26268059;

- МФО - 820172;

- депозитний рахунок № 37318005112089;

- отримувач - ТУ ДСА України в м. Києві;

- призначення платежу - «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….».

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному у даній ухвалі, протягом її дії.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожним викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає/перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/перебування та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні.

Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею на підозрювану, у разі внесення застави, визначити у 60 днів з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_2, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення ОСОБА_2 з-під варти, остання вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Київської місцевої прокуратури № 9 у даному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваною - в цей же строк з моменту вручення їй копії даної ухвали.

Слідчий суддя В.Ю. Сенін