Рішення № 77804227, 26.09.2018, Святошинський районний суд міста Києва

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/19572/17

пр. № 2/759/3341/18

26 вересня 2018 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді І. В. П'ятничук

за участю секретаря В. В. Медвідчук

представника позивача А.О. Новіцького

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою

Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 позивач ПАТ «Родовід банк» звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що між банком та відповідачем 17.04.2008 укладено кредитний договір № 32.2/ІЖ-002.08.1 згідно умов якого позивач надав відповідачу кредит на купівлю квартири на загальну суму 90 000,00 доларів США строком (терміном) до 17.04.2018 включно із процентною ставкою 12,5 %, а відповідач зобов'язався погашати кредит рівними частками в сумі 750, 00 дол. США щомісячно та сплачувати нараховані проценти за користування кредитом в строк (термін) до 10 числа кожного календарного місяця включно, починаючи з місяця, наступного за звітним. Також позивач вказує, що сторони кредитного договору змінювали процентну ставку за користування кредитними коштами шляхом укладення додаткових угод. Однак відповідач, всупереч Цивільного кодексу України, умов кредитного договору, належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого, станом на 24 жовтня 2017 року, утворилась заборгованість за кредитом та процентами в сумі 30 995, 10 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості та процентів по кредиту в сумі 123 759, 43 доларів США, 3% річних від суми простроченого кредиту та прострочених процентів по кредиту в сумі 1 629, 55 доларів США.

У зв'язку з викладеним позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі 156 384, 08 доларів США та судові витрати.

Ухвалою суду від 11 січня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання в приміщенні суду на 22 березня 2018 року о 11 годині 30 хвилин; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 01 березня 2018 року; роз'яснено учасникам справи, що вони можуть отримати інформацію щодо справи, яка розглядається на веб-сторінці на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за наступною адресою http://sv.ki.court.gov.ua/fair/; в підготовче судове засідання викликано осіб, які беруть участь у справі.

22 березня 2018 року справа знята з розгляду та призначена до розгляду в приміщенні суду на 25 квітня 2018 року о 09 годині 00 хвилин.

У підготовче засідання з'явився представник позивача, який заявлені вимоги підтримав, вказав суду на докази щодо обґрунтування заявлених позовних вимог.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, у підготовче засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомили.

У зв'язку із неявкою відповідача, судом вирішено оголосити перерву у підготовчому засіданні та призначено справу до розгляду в приміщенні суду на 12 липня 2018 року о 14 годині 00 хвилин.

Відповідач та представник позивача у підготовче засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, тому суд вважає можливим провести підготовче судове засідання в їх відсутності.

Керуючись ст. 189, ст. 196-198, ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 26 вересня 2018 року на 12 годин 00 хвилин у приміщенні суду встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі.

В судове засідання з'явився представник позивача, який заявлені вимоги підтримав, вказав суду на докази, якими обґрунтовується позов. Представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, однак конверти із судовою повісткою і ухвалою про закриття підготовчого провадження та призначення до судового розгляду повернулись до суду без вручення адресату з відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання".

Суд встановив, що позивач подав позов із відомостями про проживання та реєстрацію відповідача за адресою: АДРЕСА_1.

Відомості про проживання та реєстрацію відповідача було підтверджено відповіддю на запит суду з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в м. Києві (а. с. 43).

Отже судом були вчинені усі допустимі заходи з належного повідомлення відповідача за підтвердженою адресою його проживання та місця реєстрації про дату, час і місце судового засідання, у зв'язку з чим суд визнає неявку останнього без поважних причин та на підставі ст. 280 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу у відсутності Відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши і дослідивши матеріали справи, заслухавши обґрунтування та пояснення представника позивача, оцінивши та проаналізувавши обставини справи, та перевіривши їх доказами, суд дійшов до таких висновків.

Суд встановив, що 17 квітня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 32.2/ІЖ-002.08.1, відповідно до п.п. 1.1 якого позивач надав відповідачу кредит на купівлю квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, на загальну суму 90 000 доларів США 00 центів строком (терміном) до 17.04.2018 включно (а. с. 8-10).

Сімнадцятого червня 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Родовід Банк» змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "РОДОВІД БАНК".

Згідно із пунктом 1.2. кредитного договору, для обліку виданого кредиту позивач відкриває відповідачу позичковий рахунок.

Пунктом 1.3 кредитного договору передбачено, що процентна ставка за кредитом встановлюється у розмірі 12,5 % процентів річних.

Відповідно до пункту 4.1 кредитного договору, відповідач зобов'язався погашати кредит рівними частками в сумі 750 доларів США 00 центів щомісячно та сплачувати нараховані проценти за користування кредитом, в строк (термін) до 10 числа кожного календарного місяця включно, починаючи з місяця наступного за звітним, а також 17 квітня 2018 року або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом, шляхом внесення готівкових грошових коштів у касу банку або безготівкового перерахування зі свого поточного рахунку на рахунок позивача. Датою сплати заборгованості за кредитом та нарахованими процентами є день зарахування коштів на рахунок позивача.

10 листопада 2008 року позивач та відповідач підписали додаткову угоду, якою виклали пункт 1.3. кредитного договору в новій редакції та встановили процентну ставку за кредитом у розмірі 15,5% (а. с. 11-12).

Крім того, 24 грудня 2009 року позивач та відповідач підписали додатковий договір, яким виклали пункт 1.3. кредитного договору в новій редакції та встановили процентну ставку за кредитом у розмірі 13% процентів річних, а у випадку порушення позичальником строків повернення кредиту та/або сплати процентів, та/або плати за обслуговування кредиту, у разі її наявності, понад 20 (двадцять) днів, процентна ставка за кредитом встановлюється у розмір 15,5 % процентів річних, починаючи з наступного дня після спливу двадцятиденного строку (а. с. 13).

Відповідно до пункту 4.5. кредитного договору за порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплата процентів за користування кредитом, відповідач зобов'язується сплачувати позивачу пеню за кожний день прострочки у розмірі 1,6% (одна ціла шість десятих) процентів від суми простроченого платежу.

Згідно із пунктом 7.2. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються позивачем щомісячно, в осатаній робочий день місяця, та в день повного погашення кредиту відповідачем, але не пізніше строку (терміну), вказаного у пункті 1.1. цього Договору.

Відповідач, відповідно до заяви про видачу готівки № 478_29 від 17 квітня 2008 року, отримав від позивача 90 000, 00 доларів США (а. с. 14).

Заява на видачу готівки відноситься до касових документів, які оформлюються згідно з касовими операціями, визначеними Постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 N 337 "Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України" (чинною на момент видачі коштів відповідачу). В пункті 4 глави 3 вказаної інструкції вказано, що видача готівки іноземної валюти здійснюється за заявою на видачу готівки - фізичним особам з їх поточних, вкладних (депозитних) рахунків та переказу без відкриття рахунку, а також за операціями з відшкодування банкнот іноземної валюти, прийнятих на інкасо.

Отже заява про видачу готівки є належним та допустимим доказом виконання позивачем зобов'язання щодо надання кредитних коштів відповідачу.

Суд встановив, що відповідач взяті на себе зобов'язання з щомісячного погашення кредиту та сплати нарахованих процентів за користування кредитом виконує неналежним чином, доказом чого є оригінал виписки з рахунку позичальника (а.с. 18 -30). Так, станом на 24 жовтня 2017 року, відповідно до розрахунку заборгованості позивача (а. с. 15 -17) та виписки з рахунку позичальника, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 156 384,08 доларів США, яка складається з таких сум: 4 500,00 доларів США це сума поточної заборгованості за кредитом, 23 527,40 доларів США - сума простроченої заборгованості за кредитом, 285,65 доларів США- сума поточної заборгованості за процентами по кредиту за жовтень 2017 року, 2 682,05 доларів США- сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту, 111 076, 45 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом (за період з 24.10.2016 по 24.10.2017), 12 682, 97 доларів США - сума пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту (за період з 24.10.2016 по 24.10.2017), 1 281,14 доларів США - 3% річних від суми простроченого кредиту (за весь період), 348,41 доларів США - 3% річних від суми прострочених процентів по кредиту (за весь період).

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система збору, обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Відповідно до положень статті 9 вказаного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (чинного на момент звернення позивача із позовом), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних операцій, а тому рух коштів за рахунком позичальника, який був наданий позивачем, є підтвердженням неналежного виконання умов кредитного договору з боку відповідача у частині сплати кредиту та процентів за користуванням ним.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Згідно із статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В статті 526 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України містить правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1- 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, з урахуванням відсутності з боку відповідача дій щодо подання доказів, які спростовують значення відомостей позовної заяви і доданих до неї документів, - вважає встановленим той факт, що відповідач, станом на 24 жовтня 2017 року, має заборгованості перед позивачем за кредитним договором в загальній сумі 156 384,08 доларів США, яка складається з: заборгованості за кредитом та процентами в сумі 30 995, 10 доларів США, пені за несвоєчасне погашення заборгованості та процентів по кредиту в сумі 123 759, 43 доларів США, 3% річних від суми простроченого кредиту та прострочених процентів по кредиту в сумі 1 629,55 доларів США.

Отже з матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов'язань за договором належним чином не виконує, перестав сплачувати щомісячні платежі з погашення кредиту та процентів.

На підставі наведеного, суд, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, та підлягають задоволенню.

Такий висновок суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц, де вказано, що у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням.

Згідно з ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 136 Цивільного процесуального кодексу України, якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Ухвалою суду від 11 січня 2018 року вирішено відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі за позовом позивача.

В пункті 31 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" роз'яснення, що у разі якщо судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який із тих чи інших причин до ухвалення рішення у справі сплачено не було, а рішення ухвалено на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у дохід Державного бюджету України. .

Отже з відповідача підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 62 342,72 грн.

Враховуючи викладене, на підставі ст. 11, 177, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 1054 Цивільного кодексу України, керуючисьст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 136, 141, 211, 223, 263, 265, 280, 282, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" заборгованості за кредитним договором № 32.2/ІЖ-002.08.1 від 17 квітня 2008 року, яка утворилась станом на 24 жовтня 2017 року, в загальній сумі 156 384,08 доларів США, яка складається з: заборгованості за кредитом та процентами в сумі 30 995, 10 доларів США; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами по кредиту (за період з 24.10.2016 по 24.10.2017) в сумі 123 759, 43 доларів США; 3% річних від суми простроченого кредиту та прострочених процентів по кредиту в сумі 1 629,55 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 62 342,72 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "РОДОВІД БАНК", місцезнаходження: 04136, місто Київ, вулиця Північно - Сирецька, будинок 1-3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14349442.

Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Повний текст рішення складено 01 жовтня 2018 року.

Суддя І. В. П'ятничук