Рішення № 77804222, 13.11.2018, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/11227/18

пр. № 2/759/5812/18

13 листопада 2018 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Миколаєць І.Ю. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва ГТУЮ у м.Києві (03148, м.Київ, вул.Гната Юри,9) про усунення перешкод у розпорядженні власністю шляхом зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2018 року ОСОБА_2, яка представляє інтереси ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м.Києві (03148, м.Київ, вул. Гната Юри, 9) вимогами якого є усунення перешкод у розпорядженні власністю шляхом зняття арешту з майна.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що під час підготовки документів для узаконення самочинно збудованого садового будинку було виявлено, що на самочинно збудований будинок і земельну ділянку було накладено арешт постановою державного виконавця Пекліна О.А. ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві від 29.12.2009 року, що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 31.01.2018.

З метою зняття обтяження зі свого майна позивач звернувся до відповідача, який йому відмовив.

Позивач вважає, що арешт, накладений на його майно і не знятий після закінчення виконавчого провадження, порушує права позивача, а відповідачем належним чином не виконані обов'язки щодо скасування арешту майна під час закінчення виконавчого провадження.

Виходячи з вищевказаних обставин, та керуючись статтею 391 ЦК України позивач просить усунути перешкоди в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Ухвалою від 24.07.2018 відкрито провадження у справі (а.с. 12-13).

Справу призначено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач та/або позивач до суду не подавали.

Відповідач наданим йому правом не скористався, і відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом не надав.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої-п'ятої ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1532687180000, кадастровий номер: НОМЕР_2, площею 0,0411 га, вид використання земельної ділянки: для ведення садівництва, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.04.2018 року, індексний номер 120938969.

На вказані земельній ділянці розміщений садовий будинок площею 112,3 кв. м., що підтверджується договором купівлі-продажу садового будинку та земельної ділянки, зареєстрований 06.07.2002 №4713, серія та номер: 445, виданий приватним нотаріусом Лиюровою Л.О. Київського міського нотаріального округу.

Підставою виникнення права на земельну ділянку є державний акт на право приватної власності на землю, копія, серія та номер:НОМЕР_3, виданий 20.09.2002 Головним управлінням земельних ресурсів КМДА.

Під час підготовки документів для узаконення самочинно збудованого садового будинку було виявлено, що на самочинно збудований будинок і земельну ділянку було накладено арешт постановою державного виконавця Пекліна О.А. ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві від 29.12.2009 року, що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 31.01.2018.

З метою зняти обтяження зі свого майна, позивач звернувся до відповідача.

Листом Святошинського РВ ДВС ГТУЮ в м. Києві від 11.07.2008 року позивача повідомлено, що перевіркою відомостей Автоматизованої ситеми виконавчих проваджень з'ясовано, що 14.08.2008 року на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження з виконання ухвали №2-2517-1 від 28.07.2008 року Святошинського районного суду. В рамках виконавчого провадження ВП №16611455 стан виконавчого провадження значиться: "Завершено", а стан виконавчого документу №2-2517-1: "Помилковий".

Також відповідач у листі повідомив позивача про те, що надання інформації за виконавчими провадженнями, які перебували на виконанні до 2014 року, не вбачається можливим у зв'язку із закінченням строку зберігання матеріалів виконавчих проваджень, визначеного п. 9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року №2274/5.

Вказане свідчить про те, що знаходження майна позивача під арештом без належної правової підстави є обмеженням його права вільно розпоряджатися своїм майно та є підставою для задоволення позову про усунення перешкод в здійсненні права розпорядженням майном.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до частини першої ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини першої ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд.

Відповідно до частини першої та другої ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Оскільки правові підстави для продовження арешту майна позивача в рамках виконавчого провадження ВП №16611455 відсутні у зв'язку із закінченням цього виконавчого провадження, то право позивача на таке майно підлягає захисту шляхом зняття арешту.

Відповідно до 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Керуючись ст.ст. 5, 6, ч. 13 ст. 7, 8-13, 18, 19, 77-79, 89, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва ГТУЮ у м.Києві (ЄДРПОУ 34999049, 03148, м.Київ, вул. Гната Юри, 9) - задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) в здійсненні ним права розпорядження майном, а саме: земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1532687180000, кадастровий номер: НОМЕР_2, площею 0,0411 га.

Зняти арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 9406690 від 31.12.2009) з земельної ділянки 0,0411 га за адресою: АДРЕСА_2, накладений постановою державного виконавця АК №403850 від 29.12.2009 року ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві.

Зняти арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 9406684 від 31.12.2009) з садового будинку площею 112,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, накладений постановою державного виконавця АК №403850 від 29.12.2009 року ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві.

Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Вказаний порядок подання апеляційної скарги діє до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.Ю. Миколаєць