Ухвала суду № 77804069, 07.11.2018, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 1-кс/759/4982/18

ун. № 759/17689/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року м. Київ

слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва Ул'яновська О. В.,

секретаря судового засідання Черніченко К.О.,

за участю: прокурора Дядюк Ю.О.,

підозрюваного ОСОБА_1,

адвоката Сахнюка С.В.,

перекладача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області Єльцова А.В. погоджене з прокурором прокуратури Київської області Дядюк Ю.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Ісламської Республіки Пакистан, пакистанця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та проживаючого за адресою:АДРЕСА_1, одруженого, із середньою освітою, не працюючого раніше не судимого , затриманого в порядку ст. 208 КПК України 04.10.2018 року о 23 год. 00 хв., фактичний час затримання 04.11.2018 о 21 год. 30 хв. поданого в межах кримінального провадження № №120181102000000437 від 17.07.2018 за за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06.11.2018 до Святошинського районного суду м. Києва звернувся слідчий СУ ГУНП в Київській області, Єльцова А.В. із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, з утриманням у Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування. Також слідчим зазначено, що у випадку прийняття судом рішення про можливість застосування застави, визначити розмір застави 500 розмірів прожиткового мініму для працездатних осіб.

Обгрунтовуючи клопотання слідчим зазначено, що досудовим розслідуванням установлено, що у період часу з червня 2018 року по 04.11.2018 ОСОБА_1, спільно та по взаємній згоді з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, очолив стійке об'єднання, визначивши необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість учасників групи, функцій кожного з учасників, спрямованих на досягнення єдиного злочинного плану, а також злочинну спеціалізацію вказаної групи, при цьому, керуючись бажанням спільного здійснення тяжких злочинів на території України, корисливою метою яких було протиправне особисте збагачення, шляхом вчинення організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, що відбувалося систематично, сплановано і під керівництвом ОСОБА_1.

Протиправна діяльність була джерелом доходів ОСОБА_1 та всіх учасників організованої ним злочинної групи.

З метою забезпечення існування та функціонування організованої злочинної групи між її учасниками ОСОБА_1 розробив єдиний план з розподілом функцій кожного учасника, направлений на незаконне збагачення від організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України. Відповідно до розробленого плану, учасники організованої групи повинні були підшукувати осіб у яких відсутні документи на право перетину державного кордону України, як правило іноземців чи осіб без громадянства, які за певну грошову винагороду бажають потрапити до країн Європейського союзу та організовувати їх незаконне переправлення через державний кордон України.

ОСОБА_1, усвідомлюючи неспроможність одноособово реалізувати свій злочинний намір, та з метою не викриття правоохоронними органами його злочинної діяльності, спланував досягнути поставленої мети за рахунок створення і керування стійкою злочинною групою, яку він почав формувати у червні 2018 року, обравши направленість її діяльності - це організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Визначившись з напрямом протиправної діяльності та поклавши на себе функції організатора і керівника групи, ОСОБА_1, особисто підібрав її учасників.

При невстановлених досудовим розслідуванням обставинах до злочинної групи, яку очолив ОСОБА_1, увійшли ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Всі учасники групи орієнтуються у соціальному становищі громадян - вихідців Ісламської Республіки Пакистан та Народної Республіки Бангладеш, користуються їх довірою і вільно володіють мовою, мають громадянство України, тривалий час проживають на території України, що дало їм змогу отримати достатні знання та зв'язки, як в Ісламській Республіці Пакистан, Народній Республіці Бангладеш, так і на території України для організації незаконного перетину осіб через державний кордон України.

Забезпечуючи стійкість організованої групи, яка полягала в існуванні між учасниками групи стабільних відносин, у зв'язку з підготовкою та вчиненням злочинів, постійного мобільного зв'язку між організатором та іншими учасниками групи, керованість і тривалість намічених ним злочинних дій.

Так, формуючи склад організованої групи ОСОБА_1 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах запропонував ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прийняти участь у запланованих ним злочинах з організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, повідомивши останнім свої умови та наміри щодо механізму його вчинення. Отримавши від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 добровільну згоду на спільну злочинну діяльність у складі організованої групи, ОСОБА_1, за покладеними на себе функціями її організатора і керівника, з метою підготовки до вчинення злочинів, пов'язаних з незаконним переправленням осіб через державний кордон України, дотримання співучасниками заходів конспірації для протидії викриттю правоохоронними органами, розробив злочинний план, який довів до відома ОСОБА_7 та ОСОБА_8, за яким їх дії були направлені на досягнення єдиної злочинної мети.

Стійкість організованої групи ОСОБА_1 забезпечував за рахунок її стабільного складу, централізованого підпорядкування учасників, єдиних для всіх правил поведінки, планування злочинної діяльності та чіткого розподілу ролей.

Відповідно до розробленого плану злочинних дій завданнями і метою існування організованої групи було налагодження системи з організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, з метою незаконного збагачення учасників.

Між учасниками організованої групи були постійні внутрішні зв'язки. Характерним було обговорення спільних проблем пов'язаних із злочинною діяльністю, визначення способів конспірації та прикриття злочинної діяльності від викриття правоохоронними органами. Зокрема, для спілкування використовувалися різні засоби зв'язку, типу мобільного додатку «WhatsApp»https://www.whatsapp.com/?lang=ru та умовні назви, спілкування відбувалось на мові нелегальних мігрантів.

За час існування організованої групи між її керівником ОСОБА_1 та її учасниками ОСОБА_7 і ОСОБА_8 існував високий рівень узгодженості дій, взаємодовіра, дотримання правил конспірації, єдині правила поведінки, до яких слід віднести спеціальні домовленості щодо ведення законспірованих розмов між собою.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на одержання грошових коштів від незаконно переправлених осіб через державний кордон України, в порушення вимог ст.ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» та ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ОСОБА_1 розробив та довів всім учасникам організованої групи план протиправної діяльності, відповідно до якого функції учасників організованої злочинної групи розподілялись наступним чином.

ОСОБА_1, як організатор злочинної групи, здійснював загальне керівництво організованою групою по вчиненню злочинів, пов'язаних з незаконним переправленням осіб через державний кордон України; координацію та контроль за діями інших учасників організованої злочинної групи; особисто брав участь у підборі учасників групи; планував вчинення злочинів та розподіляв функції учасників групи для досягнення розробленого ним плану, відомого всім учасникам; розподіляв незаконно отриману винагороду від організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України між іншими учасниками групи; підтримував постійний зв'язок між членами організованої злочинної групи через засоби телефонного зв'язку та під час особистих зустрічей; зустрічався з нелегальними мігрантами, підшукав пособника для переміщення нелегальних мігрантів через державний кордон України.

Згідно розробленого злочинного плану, ОСОБА_7, будучи активним учасником організованої ОСОБА_1 групи, згідно розподілених функцій, особисто приймав участь у організації та вчинені злочинів, пов'язаних з незаконним переправленням осіб через державний кордон України; безпосередньо здійснював пошук осіб серед іноземців та осіб без громадянства для незаконного їх переправлення через державний кордон України за матеріальну винагороду; надавав інформацію ОСОБА_1 про осіб, які бажають перетнути державний кордон України; отримував від нелегальних мігрантів грошові кошти, які передавав ОСОБА_1, з метою їх розподілу між іншими учасниками злочинної групи.

Згідно із заздалегідь узгодженим планом злочинної діяльності та розподіленими між усіма учасниками організованої групи функціями ОСОБА_8, безпосередньо здійснював пошук осіб серед іноземців та осіб без громадянства для незаконного їх переправлення через державний кордон України за матеріальну винагороду, здійснював спільно з ОСОБА_1 зустрічі з ними, при яких активно повідомляв про їх можливості організувати незаконне переміщення осіб через державний кордон України, отримував від ОСОБА_1 грошові кошти за вчинені злочини.

Таким чином, ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з метою отримання незаконних прибутків, попередньо зорганізувавшись у стійке об'єднання шляхом забезпечення протягом тривалого часу стабільного складу групи, яке супроводжувалось особистими зустрічами та телефонними зв'язками, розподіливши ролі та функції між собою, вчинили умисні тяжкі злочини у сфері недоторканності державного кордону України, пов'язані з незаконним переправленням осіб через державний кордон України.

Так, в червні 2018 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_1, маючи злочинний умисел направлений на організацію незаконного переправлення осіб через Державний кордон України, діючи з корисливих мотивів, узгоджено з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, вирішили здійснити незаконне переправлення нелегальних мігрантів - громадян Ісламської Республіки Пакистан, через Державний кордон України, транзитом з Російської Федерація до України, а далі до Республіки Румунія.

При невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, ОСОБА_1 узгоджено з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, в різний період часу організували переміщення двох груп нелегальних мігрантів, у складі по 4 особи в кожній групі, з Російської Федерації через Державний кордон України. Друга група нелегальних мігрантів здійснила перехід поза пунктами пропуску через Державний кордон України 17.07.2018 в районі с. Воєводське, Троїцького р-ну, Луганскої області. В подальшому, групи нелегальних мігрантів ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розмістили на різних орендованих квартирах на території міста Києва. Одна з таких квартир, на якій проживала група нелегальних мігрантів розміщувалась за адресою: АДРЕСА_2.

ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 утримували зазначених нелегальних мігрантів до 04.11.2018 чекаючи слушної нагоди для їх переміщення через державний кордон України до Республіки Румунія, таємно здійснювали їх переховування у даних квартирах, таким чином щоб їх не було виявлено сторонніми особами, зачинивши їх та наказавши не видавати себе зайвими звуками, а також періодично відвідуючи їх з метою перевірки дотримання умов їх таємного переховування та задля забезпечення продуктами харчування.

Крім цього, 21.08.2018, за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 1-А, у ресторані «KFC», під час особистої зустрічі ОСОБА_1 та ОСОБА_8 з громадянином Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_10, їм стало відомо, що у ОСОБА_10 відсутні документи, які надають право проживати на території України та в законному порядку перетинати державний кордон України. Так як, в найближчий час ОСОБА_1, спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 планували перемістити групу нелегальних мігрантів через Державний кордон України в Республіку Румунія розуміючи, що за даних обставин можливо отримати матеріальну вигоду.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через Державний кордон України, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_1, спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомили ОСОБА_10, про те, що вони можуть організувати його незаконне переміщення через Державний кордон України до країн Європейського Союзу поза пунктами пропуску без проходження паспортного та митного контролю, спільно з іншими нелегальними мігрантами, за грошову винагороду в сумі 3 500 (три тисячі п'ятсот) доларів США. На дану пропозицію ОСОБА_10 погодився.

Далі, ОСОБА_1 роз'яснив ОСОБА_10 обставини та порядок незаконного перетину, згідно якого останній передасть їм, а саме передати ОСОБА_7, зазначену суму грошових коштів, а вони в свою чергу під супроводом підшуканої ними особи перемістять його та групу нелегальних мігрантів до м. Ужгород Закарпатської області, передадуть їх провіднику, який у подальшому перемістить їх через Державний кордон України до Румунії поза пунктами пропуску, без проходження митного та паспортного контролю.

09.10.2018 за вказівкою ОСОБА_1, за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 2 ринок «Троєщина», ОСОБА_10 зустрівся з ОСОБА_7 та передав останньому, відповідно до домовленості за його переміщення через Державний кордон України до Румунії грошові кошти в сумі 3500 (три тисячі п'ятсот) доларів США.

Зазначені грошові кошти, відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану, ОСОБА_7 передав ОСОБА_1, які останній, як керівник організованої групи, розподілив між її учасниками.

Далі ОСОБА_1, для реалізації спільного умислу та досягнення кінцевої мети наміченого плану, відомого всім учасникам організованої групи, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, підшукав особу на ім'я ОСОБА_11, яка усвідомлюючи протиправність своїх дій, погодилась за певну грошову винагороду перемістити групу нелегальних мігрантів у складі ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_8 з Хустського району Закарпатської області через державний кордон України до Республіки Румунія.

У подальшому, 03.11.2018 близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_1, діючи узгоджено з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 особисто перевіз групу нелегальних мігрантів у складі ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_8, з Києва до Івано-Франківська електропотягом сполученням «Костянтинівка-Івано-Франківськ» №002Д.

04.11.2018 близько 13 год. 08 хв., після прибуття на залізничний вокзал міста Івано-Франківськ, ОСОБА_1 домовився з водієм автомобіля «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_15, який не був обізнаний із злочинними планами організованої групи, за грошову винагороду перевезти групу нелегальних мігрантів у складі ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_8 до Хустського району Закарпатської області. ОСОБА_15 не знаючи, що вказана група осіб являється нелегальними мігрантами, погодився на пропозицію ОСОБА_1 та, відповідно домовленості 04.11.2018 близько 18 год. 00 хв. на зазначеному автомобілі привіз вказану групу нелегальних мігрантів поблизу села Крива Хустського району Закарпатської області, де почав чекати поки їх забере ОСОБА_11

Контролюючи по мобільному телефону через водія ОСОБА_15 місцезнаходження групи нелегальних мігрантів, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_11 про їх місцезнаходження та готовність здійснити перехід через державний кордон України.

ОСОБА_11, не будучи обізнана із фактом існування та діяльності створеної ОСОБА_1 організованої групи, діючи конспіративно, відповідно до відведеної безпосередньо їй злочинної ролі, дочекалась темної пори доби і 04.11.2018 близько 21 год. 00 хв., підійшла до автомобіля «Opel Vivaro», н.з. НОМЕР_1, в якому знаходилась група нелегальних мігрантів та діючи обережно, з метою не бути викритою правоохоронними органами, повідомила нелегальним мігрантам, щоб останні швидко виходили з автомобіля та бігли за нею.

Далі протиправна діяльність організованої групи у складі ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 була припинена працівниками правоохоронних органів.

04.11.2018 о 21 год. 30 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

05.11.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

На підставі наведеного просив клопотання задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Підозрюваний та адвокат у судовому засіданні проти клопотання заперечували, оскільки прокурором не доведено ризики ст. 1 ст. 177 КПК України, а тому просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вивчивши матеріали кримінального провадження № 12018110080000437 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2018, вислухавши думку прокурора, адвоката та підозрюваного слідчий суддя прийшов до висновку.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом від 12.07.2018 про виявлення кримінального правопорушення; повідомленням від 12.07.2018 №14/14525 про кримінальне правопорушення; матеріалами ГУБКОЗ СБ України, зібраними в ході виконання доручень слідчого; протоколом допиту свідка ОСОБА_16; протоколом огляду ресторану швидкого харчування «KFC», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 1-а; протоколом огляду відеозаписів з камер спостереження ресторану швидкого харчування «KFC», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 1-а; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 та інших свідків; матеріалами, отриманими в ході проведення обшуків; протоколом затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України; протоколом огляду місця події від 04.11.2018.

04.11.2018 о 21 год. 30 хв. був затриманий в порядку ст. 208 КПК України за вчиненян кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та якому 05.11.2018 повідомлено про підозру за вчинення вказаного злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Визначаючи розмір застави необхідно згідно ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати до слідчих слідчої групи СУ ГУ НП в Київській області у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою; не відлучатися за межі Київської області, без дозволу слідчого, прокурора, або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; уникати спілкування з свідками, підозрюваними ОСОБА_7 та ОСОБА_8, особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій та іншими до завершення досудового розслідування.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Частиною 1 ст. 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Беручи до уваги п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, вищевикладене, а також те, що Кримінальний процесуальний кодекс України та практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»), але вищенаведені обставини дають підстави вважати можливість з боку підозрюваного за який передбачено покарання до п'яти позбавлення волі, ніде не працює та не має постійного джерела доходів.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить проте, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Тому слідчий суддя вважає доцільним, визначити підозрюваному заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 140960 грн. 00 коп., оскільки саме така застава достатня забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього законом обов'язків.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 32, 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, ст. ст. 5, 6 Конвенції «Про захист прав та основоположних свобод»,-

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області, Єльцова А.В. погоджене з прокурором прокуратури Київської області Дядюк Ю.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, поданого в межах кримінального провадження № №120181102000000437 від 17.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Ісламської Республіки Пакистан, пакистанця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та проживаючого за адресою:АДРЕСА_1, одруженого, із середньою освітою, не працюючого раніше не судимого , затриманого в порядку ст. 208 КПК України 04.10.2018 року о 23 год. 00 хв., фактичний час затримання 04.11.2018 о 21 год. 30 хв. поданого в межах кримінального провадження № №120181102000000437 від 17.07.2018 за за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді діє 60 діб з 07.11.2018 до 20 год. 20 хв. 03.01.2019 включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 140960 грн. 00 коп. та надати можливість йому або іншій особі внести на депозитний рахунок Святошинського районного суд м. Києва для внесення застави (отримувач: ТУДСАУ у м. Києві; код ЄРПОУ 26268059, МФО: 820172; банк Державна казначейська служба України м. Київ; р/р 37318005112089) та надати документ, що підтверджує органу у провадженні якого перебуває кримінальна справа.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення вищезазначеної суми застави, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Покласти на ОСОБА_1 в разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до слідчих слідчої групи СУ ГУ НП в Київській області у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою; не відлучатися за межі Київської області, без дозволу слідчого, прокурора, або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; уникати спілкування з свідками, підозрюваними ОСОБА_7 та ОСОБА_8, особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій та іншими до завершення досудового розслідування.

Визначити місячний термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що вразі внесення застави у визначеному даною ухвалою розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі ВКР ГУНП в Київський області

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СУ ГУНП в Київській області, прокурорів прокуратури Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків законодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Святошинського

районного суду м. Києва О.В. Ул'яновська

Копію ухвали вручено 07.11.2018 о _ год. _ хв.

Одночасно роз'яснено порядок її оскарження.

Підозрюваний (ПІБ)____ підпис___