Ухвала суду № 77803625, 23.08.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41871/18-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2018 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В.,

при секретарі Павленко В.О.,

за участю прокурора Козуб О.М.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисників Журавльова О.С., Невкритого В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції Лаптій О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Виноградів Закарпатської області, громадянина України, одруженого, на утриманні якого знаходиться неповнолітня дитина, працюючого головним державним інспектором відділу митного оформлення № 2 митного посту «Неветленфолу» Закарпатської митниці ДФС, зареєстрованого: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітан поліції Лаптій Олександра Олександрівна, за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017000000001325 від 02.09.2017 за підозрою ОСОБА_1 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У вказаному провадженні ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що передбачає можливість призначення покарання на строк від п'яти до десяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути вагомою підставою і мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду.

На даний час існують ризики того, що він, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 було виявлено та вилучено посвідчення закордонного угорця, яке надає право безперешкодно в'їхати до Угорщини. Таким чином, в сторони обвинувачення є ґрунтовні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 являючись мешканцем прикордонної зони України, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, не дивлячись на рівень своєї соціалізації матиме реальну змогу разом із членами сім'ї, дружиною та спільною неповнолітньою дитиною, перетнути державний кордон України, в тому числі і поза пунктами державного прикордонного контролю.

Крім того, слідчий зазначає, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_1 зможе знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підлягають доказуванню у порядку, передбаченому ст. 91 КПК України, місце знаходження яких на даний час невідоме стороні обвинувачення.

Так, ОСОБА_1, як особа, що займає посаду у митних органах Закарпатської області, має авторитет та сталі зв'язки по відношенню до працівників адміністрації, які може використати з метою схиляння їх до відмови від надання свідчень або зміни раніше наданих показів.

Оскільки ОСОБА_1 будучи службовою особою, вчинив тяжкий злочин у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що знаходячись на волі, підозрюваний зможе незаконно впливати на свідків в зазначеному кримінальному провадженні, матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема дані щодо його зустрічей та спілкування із ОСОБА_6 з приводу одержання неправомірної вигоди, перешкоджатиме провадженню іншим чином.

У зв'язку з цим, виникла необхідність у застосуванні до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосування альтернативи запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 528 600 грн., що може забезпечити виконання підозрюваним обов'язків, покладених на нього КПК України та уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, наведених у ньому.

Підозрюваний та його захисники заперечили щодо задоволення клопотання. Зазначили, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, необґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення.

Також сторона захисту просила відмови у задоволенні клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повному обсязі, врахувавши, при цьому, сімейний та майновий стан підозрюваного, стан його здоров'я, наявність позитивних характеристик.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження та дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Під час розгляду клопотання встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017000000001325 від 02.09.2017 за підозрою ОСОБА_1 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, наказом № 531-о від 20.06.2018, переведений 21 червня 2018 року з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного посту «Дяково» Закарпатської митниці на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного посту «Неветленфолу» Закарпатської митниці ДФС.

Відповідно до посадової інструкції у своїй діяльності головний державний інспектор керується Конституцією та законами України, актами і дорученнями Президента України, щорічним посланням Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), дорученнями Голови Державної фіскальної служби України, його першого заступника та заступників, іншими актами законодавства України, Положенням про Закарпатську митницю ДФС, Положенням про митний пост «Неветленфолу» Закарпатської митниці ДФС, Положенням про відділ митного оформлення №2 митного посту Неветленфолу» Закарпатської митниці ДФС, розпорядчими документами митниці та цією посадовою інструкцією.

Основною метою діяльності головного державного інспектора, є забезпечення виконання вимог законодавства щодо переміщення товарів, предметів, транспортних засобів, юридичних та фізичних осіб через митний кордон України у пункті пропуску «Дякове - Халмеу» на державному кордоні України з Румунією; дотримання процедур митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України, повноти справляння податків; застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання, протидії митним правопорушенням.

Головний державний інспектор повинен знати Конституцію України; законодавство України з питань державної митної справи; антикорупційне законодавство; укази та розпорядження Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів; накази і розпорядження Державної фіскальної служби України, інші нормативно-правові акти та розпорядчі документи з питань державної митної справи; правила ведення діловодства; основи трудового законодавства; правила етики поведінки; вимоги норм охорони праці, протипожежної безпеки, вміти застосовувати у роботі технічні засоби митного контролю; засоби супутникового зв'язку; комп'ютерну техніку та програмно інформаційні комплекси, що використовуються у роботі митного посту.

Таким чином, ОСОБА_1 обіймаючи посаду головного державного інспектора Закарпатської митниці ДФС, здійснює діяльність пов'язану з виконанням адміністративно-господарських обов'язків, а тому відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою.

Як службова особа органу державної влади, ОСОБА_1 згідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте, ОСОБА_1 06.08.2018 більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, обіймаючи посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного посту «Неветленфолу» Закарпатської митниці ДФС, знаходячись на території митного посту, розташованому за адресою: Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Фогодо 106, будучи службовою особою та представником влади, діючи з корисливим мотивом та прямим умислом, а саме усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи настання в результаті їх вчинення суспільно небезпечних наслідків, діючи всупереч інтересам служби та грубо порушуючи вищенаведені вимоги ст.ст. 4, 5, 10 Закону України «Про державну службу» та ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», використовуючи при цьому авторитет займаної посади та свої повноваження, маючи умисел на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 за не вчинення відносно останнього дій щодо митного огляду та не допущення переміщення за митну територію України підакцизних товарів, вимагав передачу йому неправомірної вигоди в розмірі 35000 гривень при наступних обставинах.

06.08.2018 більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_1, перебуваючи на службі та користуючись своїм службовим становищем і наданими йому повноваженнями, шляхом доступу до бази «Інспектор 2006», отримавши інформацію про перетин кордону ОСОБА_6 протягом липня 2018 року за межі України у кількості дев'яносто разів з метою експорту підакцизного товару, а саме тютюнових виробів, знаходячись на території митного посту, розташованого за адресою: Закарпатська обл., м. Виноградів, вул. Фогодо, 106, висунув ОСОБА_6 вимогу про передачу йому неправомірної вигоди у розмірі по 400 гривень за кожний перетин, на загальну суму 35000 грн. При цьому, ОСОБА_1 користуючись наданими повноваженнями, діючи всупереч інтересам служби, з метою особистого збагачення, пригрозив ОСОБА_6, що у разі відмови надання йому вказаної неправомірної вигоди, при спробі ОСОБА_6 у подальшому здійснити вивезення тютюнових виробів за межі кордону України до нього будуть застосовані заходи відповідно до митного законодавства пов'язані із вилученням тютюнових виробів, транспортного засобу на якому вони перевозяться та накладення адміністративних стягнень згідно з нормами чинного законодавства щодо порушення митних правил.

За вказаних обставин ОСОБА_6, усвідомлюючи настання для себе особисто у подальшому негативних наслідків та неправоморністі висунутої ОСОБА_1 вимоги, надав останньому згоду про виконання його умов та одночасно повідомив про вказаний факт правоохоронних органів.

Надалі, 09.08.2018 ОСОБА_1, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, будучи службовою особою, діючи із корисливих мотивів, знаходячись на території митного посту «Неветленфолу» Закарпатської митниці ДФС, отримав від ОСОБА_6 частину неправомірної вигоди у розмірі 15 000 гривень за не вчинення ОСОБА_1 відносно останнього дій передбачених митним кодексом України, стосовно переміщення за межі України підакцизних товарів - тютюнових виробів протягом 2018 року.

У подальшому, 22.08.2018 ОСОБА_1, приблизно о 12 год. 00 хв., продовжуючи реалізацію злочинного умислу направленого на отримання неправомірної вигоди, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, будучи службовою особою, знаходячись за адресою: м. Виноградів, вул. Корятовича, навпроти будинку № 3, під час раніше обумовленої зустрічі із ОСОБА_6 отримав другу частину неправомірної вигоди у розмірі 20 000 гривень за безперешкодне проходження митного огляду ОСОБА_6 під час переміщення підакцизних товарів - тютюнових виробів за митну територію України у подальшому протягом 2018 року, які поклав у сумку «Calvin Klein», що знаходилась при ньому. При цьому, після отримання зазначеної неправомірної вигоди ОСОБА_1 був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

22.08.2018 ОСОБА_1 затримано у порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

23.08.2018 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю, м. Виноградів Закарпатської області, громадянину України, із вищою освітою, який займає посаду головного державного інспектора, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 одруженого, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України.

Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України вручені підозрюваному 23.08.2018 о 13 год. 30 хв.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, CampbellandHartleyv. theUnitedKingdom), п. 32, Series А, № 182).

Виходячи з наявних в матеріалах даних, а саме протоколів допиту свідків, підозрюваного, протоколу огляду, протоколу огляду та вручення грошових коштів, протоколу огляду документів, посадової інструкції Головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного посту «Дяково» Закарпатської митниці ДФС, змін до посадової інструкції, посадової інструкції Головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного посту «Неветленфолу» Закарпатської митниці ДФС, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 3 ст. 368 КК України, особу підозрюваного, вік та стан його здоров'я, сімейний та майновий стан, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, наявність постійного місця проживання та роботи, майновий стан та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків під час розгляду клопотання.

Разом з тим, крім доведеності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Тому, з урахуванням наведеного, недоведеності прокурором обставини, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, а саме застави.

Слідчий, посилаючись на наведені ризики, вказує про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, оскільки ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, що може виразитися у перешкоджанні встановленню об'єктивної істини у даному кримінальному провадженні, повному, всебічному розслідуванню шляхом знищення та спотворення ним речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Проте, такі обґрунтування прокурора не можуть бути підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначатися виключно тяжкістю вчинення злочину.

Також суд відхиляє позицію сторони обвинувачення щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав можливості ОСОБА_1, у разі його перебування на волі, схиляти працівників адміністрації до відмови від надання свідчень або зміни раніше наданих доказів, оскільки тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом та його застосування не зможе убезпечити підозрюваного від спілкування з такими особами за допомогою різного роду засобів зв'язку.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у зв'язку з чим відповідно до наведених положень закону застава повинна бути визначена у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні від 28 вересня 2010 року за № 12050/04 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини звернув увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні якої ця особа обвинувачується. Суд вважає, що забезпечення більш високого стандарту охорони прав людини вимагає більшої суворості в оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Відтак, професійне середовище, теж має братися до уваги при визначенні суми застави з метою забезпечення її ефективності як засобу попередження ухилення від юридичної відповідальності.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Тому, враховуючи особу підозрюваного, його майновий стан, слідчий суддя дійшов висновку про визначення розміру застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 140 960 грн.

Вказаний розмір застави не є непомірним для підозрюваного, що повинен в достатній мірі гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції Лаптій О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8 запобіжний захід у вигляді застави.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 140 960 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

р/р 37318005112089;

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 жовтня 2018 року включно.

У разі внесення застави підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, негайно з-під варти із залу суду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя О.В. Батрин