Рішення № 77800787, 12.11.2018, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/354/2018

Справа № 679/703/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2018 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

судді Гавриленко О.М.,

секретар судового засідання Василюк Л.С.,

номер справи 679/703/18,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1,

відповідач ОСОБА_2,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Нетішинський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в м. Нетішин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, – Нетішинський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області, про визнання угоди (правочину) такою, що відбулася, визнання права власності на об’єкт рухомого майна та скасування арешту,

за участю представника позивача ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_3, діючи в інтересах ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання угоди (правочину) такою, що відбулася, визнання права власності на об’єкт рухомого майна.

04 червня 2018 року представник позивача ОСОБА_3 подав заяву про зміну предмета позову та залучення до участі у справі третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Нетішинського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області. Згідно вказаної заяви, сторона позивача остаточно визначилась зі своїми вимогами та просить визнати таким, що відбувся правочин (угода) купівлі-продажу об’єкта рухомого майна легкового автомобіля марки DODGE Ram Van (кузов 1C4GYN7745Y507712, 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1), остаточно вчинений 04 вересня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на вказаний легковий автомобіль та скасувати арешт, накладений на такий на підставі постанови державного виконавця Нетішинського МВ ДВС Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області в рамках виконавчого провадження 31352245.

В обґрунтування заявленого позову зазначено, що у вересні 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вирішили укласти правочин купівлі-продажу щодо рухомого майна - DODGE Ram Van (кузов 1C4GYN7745Y507712, 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1), який з моменту повної фактичної оплати перебуває в користуванні позивача та знаходиться за адресою фактичного місця проживання покупця – Донецька область, Бахмутський район, село Званівка, вул. Лісковатська, 7.

Позивач вважає, що вказана угода є реальною, оскільки сторони бажали переходу права власності на транспортний засіб і отримання оплати від його відчуження 04 вересня 2008 року, виражаючи намір на подальше укладення договору купівлі-продажу легкового автомобіля. Угода укладалась в м. Острог Рівненської області, оскільки там перебував транспортний засіб, там же відповідачем була видана генеральна довіреність на спірний транспортний засіб на ім’я позивача та ім’я його дружини ОСОБА_4

На виконання вказаної угоди, як зазначає позивач, ним для ОСОБА_2 в якості оплати за автомобіль було передано 105 000 гривень, що на день її укладення становило 22 000 доларів США, а ОСОБА_2 в свою чергу для нього - ключі та документи на автомобіль.

Вказані дії, на переконання позивача, підтверджують те, що між ним та відповідачем фактично відбувся правочин з відчуження у формі купівлі-продажу легкового автомобіля, який після його повної ним оплати вибув й його розпорядження та користування.

Проте через боргові зобов’язання відповідача 14 січня 2018 року на транспортний засіб було оформлено акт вилучення, в зв’язку з чим на даний час позивач, як володілець зберігає його у себе, не маючи змоги ним користуватися.

Укласти правочин купівлі-продажу вищевказаного майна та захистити порушене право щодо повноцінного володіння і розпорядження об’єктом в позасудовому порядку позивач не може з огляду на відсутність відповідача за відомою йому адресою, в зв’язку з чим, посилаючись на вимоги ст.ст. 11, 15, 16, 203, 214, 392 Цивільного кодексу України, звернувся до суду з даним позовом.

Відзив на позовну заяву із зазначенням заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову відповідачем до суду не подано.

06 липня 2018 року позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 надали суду заяву про забезпечення проведення судових засідань по даній справі у режимі відеоконференції, в зв’язку з віддаленістю міста Нетішин. В цій же заяві останні клопоталися про виклик свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які були очевидцями фактичного укладення правочину купівлі-продажу спірного автомобіля.

14 серпня 2018 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду клопотання про забезпечення проведення судових засідань по даній справі у режимі відеоконференції, в зв’язку з віддаленістю міста Нетішин. В цій же заяві останні клопоталися про виклик свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які були очевидцями фактичного укладення правочину купівлі-продажу спірного автомобіля та залучити до участі у справі третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Нетішинський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області.

05 вересня 2018 року позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 надали суду заяву про проведення підготовчого засідання без їх участі та не заперечували щодо його закриття та призначення справи до судового розгляду по суті.

Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07 червня 2018 року вказана позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

16 липня 2018 року ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області постановлено підготовче засідання у справі провести у режимі відеоконференції.

14 серпня 2018 року ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області прийнято до розгляду позовну заяву зі зміненим предметом позову від 04 червня 2018 року, залучено до участі у справі третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Нетішинський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області, викликано в судове засідання свідків та підготовче судове засідання відкладено.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 вересня 2018 року підготовче провадження по справі закрите та справу призначено до судового розгляду по суті.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов та наполягали на його задоволенні. Додатково представник позивача зазначив, що в підтвердження того, що відповідач продав свій автомобіль позивачу є також те, що він втратив інтерес до даного автомобіля, оскільки реально отримав за нього кошти. Також підтвердженням того, що ОСОБА_1 впродовж дев’яти років добросовісно користувався вище вказаним автомобілем є страхування ним цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким забезпечено транспортний засіб DODGE Ram Van, та страхував відповідальність ОСОБА_1, а не позивача, що також свідчить, що власником автомобіля є ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Нетішинського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши позивача та його представника, свідка, встановивши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що в позові належить відмовити повністю зважаючи на таке.

Судом встановлено, що в користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебуває автомобіль марки DODGE Ram Van, кузов 1C4GYN7745Y507712, 2004 року випуску, об’єм двигуна 2499 куб. см, колір сірий, тип транспортного засобу: пасажирський, д.н.з. НОМЕР_1.

Вказана обставина підтверджується даними довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу ОСОБА_6 04 вересня 2008 року, згідно яких ОСОБА_2, який є власником зазначеного вище автомобіля НОМЕР_2, уповноважив ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розпоряджатися таким (арк. спр. 13), тимчасового реєстраційного талона серії ДАО №233761 на автомобіль НОМЕР_3, виданого ВРЕР м. Артемівська при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 02 жовтня 2008 року на ім’я ОСОБА_1 (арк. спр. 14), поліса №АК/4829330 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким забезпечено транспортний засіб DODGE Ram Van, д.н.з. НОМЕР_1, та застрахована відповідальність ОСОБА_1, строк дії поліса до 17 березня 2018 року (арк. спр. 15).

Згідно даних акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 14 січня 2018 року, цього ж числа о 13 годині 30 хвилин на а/д Т-1302 БП Бахмут-Лисичанськ відповідно до ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження», здійснено огляд та тимчасово затримано транспортний засіб DODGE Ram Van, д.н.з. НОМЕР_1 (арк. спр. 16).

З листа начальника УПД ГУНП в Луганській області №20/111/48-2018 від 27 січня 2018 року судом встановлено, що причиною затримання автомобіля НОМЕР_3, є постанова Нетішинського МВ ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області, винесена в рамках виконавчого провадження №31352245 (арк. спр. 18).

Дані обставини також підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, яка додатково показала, що була свідком того, як ОСОБА_1 передавав кошти ОСОБА_2 за автомобіль марки DODGE Ram Van в сумі приблизно 22 000 доларів США, при цьому нотаріально договір купівлі-продажу не засвідчили, оскільки не змогли даний автомобіль зняти з обліку, бо був вихідний день і установа, де проводиться перереєстрація транспортних засобів в м. Нетішин не працювала. Тому 04 вересня 2008 року була оформлена генеральна довіреність на спірний транспортний засіб на її ім’я та ім’я позивача. Зауважила, що вони мали намір в подальшому укласти договір купівлі-продажу, однак втратили з відповідачем зв’язок.

Позивач, вказуючи на порушення свого права щодо повноцінного володіння і розпорядження транспортним засобом, повну вартість якого він сплатив на користь відповідача за що від останнього отримав автомобіль, таким чином уклавши реальну угоду купівлі-продажу вказаного майна, звернувся до суду з вказаним позовом за захистом такого права.

Таким чином, спірні правовідносини, що виникли між сторонами щодо укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу, регулюються нормами права, які містяться в Цивільному кодексі України (далі ЦК України) та Законі України «Про дорожній рух».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом ( ч.ч. 1 та 4 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів неоподаткованого мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Письмова форма договору купівлі-продажу автомобіля передбачена й Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1338, якою затверджені Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпречепів та мотоколясок, згідно з п. 2 яких вони є обов’язковими для всіх юридичних і фізичних осіб.

Відповідно до п. 8 зазначених Правил в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, перед відчуженням транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ. Спірний автомобіль не був знятий з обліку в органах ДАІ, залишився зареєстрованим за відповідачем.

Пунктом 43 Правил передбачено, що якщо транспортний засіб знімається з обліку у зв’язку з його відчуженням, у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) робиться відмітка про зняття з обліку транспортного засобу для реалізації в межах України. До вчинення цих дій відповідач не мав права відчужувати спірний автомобіль, а позивач - його купувати.

Відповідно до п. 8 зазначених Правил, правомірність придбання транспортного засобу підтверджується: документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

У ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» встановлено обов'язкову державну реєстрацію, перереєстрацію, облік транспортних засобів та їх власників, що здійснюються відповідними підрозділами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху. Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Виходячи з аналізу наведених норм закону та встановлених судом обставин – відсутності державної реєстрації переходу права власності на спірний автомобіль, яка є обов’язковою в даному випадку, суд вважає, що позивач не довів допустимими та належними доказами своє право власності на рухоме майно, що дає підстави для висновку, що договір купівлі-продажу автомобіля не є вчиненим.

При цьому, суд зважає на недотримання сторонами вимог щодо письмової форми договору купівлі-продажу спірного автомобіля, за купівлю якого, згідно доводів позивача, ним було передано відповідачу 105 000 гривень.

Факт видачі довіреності відповідачем 04 вересня 2008 року свідчить про наявність між сторонами правовідносин щодо представництва (договору доручення), а не правовідносин щодо купівлі-продажу.

За своїм юридичним змістом договір доручення є договором про представництво, оскільки повірений зобов'язується діяти від імені довірителя.

Зі змісту ст.ст. 238, 244 ЦК України вбачається, що довіреність не є правовим оформленням переходу права власності на автомобіль, а є документом, що посвідчує право представництва інтересів власника цього автомобіля.

При цьому, суд звертає увагу на те, що довіреність, посвідчена приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу ОСОБА_6 04 вересня 2008 року, згідно якої ОСОБА_2, який є власником зазначеного вище автомобіля НОМЕР_2, уповноважив ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розпоряджатися таким, втратила чинність 04 вересня 2018 року.

Також суд відхиляє аргументи позивача щодо реальності укладеної угоди купівлі-продажу, оскільки суду не було надано на підтвердження укладення правочину жодного з документів, передбачених п. 8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 7 вересня 1998 року.

Що стосується аргументів позивача про неможливість укладення договору купівлі-продажу спірного автомобіля з відповідачем, з огляду на відсутність останнього за відомою позивачу адресою та втратою з ним зв’язку, то такі на переконання суду є безпідставними зважаючи на наявність в матеріалах справи рекомендованої кореспонденції з відміткою про отримання 19 липня 2018 року, що свідчить про отримання ним кореспонденції за вказаною в позовній заяві адресою та його обізнаність щодо розгляду спору в суді (арк. спр. 30).

При вирішенні даного спору суд застосовує норми права, які містяться в ст.ст. 11, 203, 206, 208, 328, 655 ЦК України, ст. 34 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 2, 7, 8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 7 вересня 1998 року.

Водночас суд не вбачає підстав для застосування приписів ст. 392 ЦК України, на чому наполягає позивач, з огляду того що вказана норма закону надає право лише власнику майна пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Не набувши у встановленому порядку права власності на спірний автомобіль, позивач не може вимагати його визнання в судовому порядку, адже задоволення позовної вимоги про визнання за ним права власності потягло б за собою не захист, а створення відповідного права, чого закон не передбачає.

Із зазначених підстав в задоволенні позовної вимоги про визнання права власності позивачу слід відмовити.

Вимога про зняття арешту із зазначеного автомобіля є похідною від вимоги про визнання права власності, тому задоволенню також не підлягає. Крім того, позивачем не було надано суду постанови державного виконавця про накладення арешту на спірний автомобіль як належного доказу на підтвердження цієї обставини.

За сукупності вище викладених обставин в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує вимоги ст. 141 ЦПК України та, зважаючи на відмову в позові, покладає такі на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, – Нетішинський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області, про визнання угоди (правочину) такою, що відбулася, визнання права власності на об’єкт рухомого майна та скасування арешту – відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області (відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 (місце проживання: 84528, Денецька область, Бахмутський район, село Званівка, вул. Лісковатська, 7, РНОКПП НОМЕР_4).

Відповідач ОСОБА_2 (місце проживання: 30100, Хмельницька область, м. Нетішин, прос. Незалежності, 1 кв. 25, РНОКПП НОМЕР_5).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Нетішинський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області (місцезнаходження: 30100, Хмельницька область, м. Нетішин, просп. Незалежності, 12, ЄДРПОУ 34786565).

Повне судове рішення складено 12 листопада 2018 року.

Суддя О.М. Гавриленко