Рішення № 77800332, 13.11.2018, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1988/18

2/683/1002/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої – судді Бондарчук Л.А.

секретаря Борикіної Л.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинів цивільну справу № 683/1988/18, 2/683/1002/2018 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, ПАТ "КРЕДИТПРОМБАНК", Старокостянтинівського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області в якому просила визнати за нею право власності на квартиру, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, виключити її з акту опису та арешту, звільнити з під арешту, а також припинити обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, накладеного відповідно Договору іпотеки від 14 серпня 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Кредитпромбанк».

В обґрунтування позову посилається на те, що під час перебування у шлюбі із ОСОБА_2 вони придбали зазначену квартиру. Договір купівлі-продажу був оформлений на відповідача, оскільки, 14 серпня 2007 року між ним ВАТ «Кредитпромбанк» було укладено кредитний договір на загальну суму 30 000 доларів США для купівлі даної квартири. Окрім цього, 14 серпня 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Кредитпромбанк» було укладено іпотечний договір, предметом іпотеки якого є ця ж квартира.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 29 листопада 2007 року шлюб між позивачкою та ОСОБА_2 розірвано, з того часу вона залишилась проживати з дітьми у вказаній вище квартирі. Зазначає, що у відповідності до рішення Старокостянтинівського районного суду від 14 березня 2011 року з неї та ОСОБА_2 стягнуто солідарно на користь ПАТ «Кредитпромбанк» 232 180,56 гривень заборгованості за кредитним договором укладеним 14 серпня 2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2

Станом на момент звернення до суду ОСОБА_1 самостійно та в повному обсязі здійснено погашення боргу у відповідності до рішення Старокостянтинівського районного суду від 14 березня 2011 року. Позивачка вказує, що кошти, які надавались на купівлю квартири ВАТ «Кредитпромбанк» їй та відповідачу повернуто нею одноосібно, тому вважає, що має право на нерухоме майно у вигляді квартири, оскільки витратила на неї свої особисті кошти. Тому просить визнати за нею право власності на спірну квартиру.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 10 жовтня 2018 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ "КРЕДИТПРОМБАНК", Старокостянтинівського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області щодо виключення з акту опису та

арешту та звільнення з під арешту квартири, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2, припинення обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на квартиру, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_3, накладеного відповідно Договору іпотеки від 14 серпня 2007 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк».

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилась, її представник – адвокат ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, його представник за довіреністю ОСОБА_4 направила до суду заяву, в якій вказала, що позов визнає в повному обсязі, проти задоволення не заперечує та просила розглянути справу без її участі.

Оскільки сторони в підготовче засідання не з’явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що під час перебування у шлюбі сторонами по справі 14 серпня 2007 року було придбано квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4. Кошти на придбання вказаної вище квартири отримано ОСОБА_2 у вигляді кредиту на загальну суму 30 000 доларів США у ВАТ «Кредитпромбанк». 14 серпня 2007 року між відповідачем ОСОБА_2 та ВАТ «Кредитпромбанк» було укладено іпотечний договір, предметом іпотеки якого є зазначена квартира.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 29 листопада 2007 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

У відповідності до рішення Старокостянтинівського районного суду від 14 березня 2011 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнуто солідарно на користь ПАТ «Кредитпромбанк» 232 180,56 грн заборгованості за кредитним договором укладеним 14 серпня 2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2

На підставі виконавчого листа 2-287 виданого 16 серпня 2011 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області з ОСОБА_1 232 180,56 гривень.

Згідно інформації з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна станом на 17 вересня 2018 року відомості на квартиру за адресою : АДРЕСА_5 відсутні.

Вказані обставини підтверджуються кредитним договором від 14 серпня 2007 року, іпотечним договором від 14 серпня 2007 року, рішенням Старокостянтинівського районного суду від 14 березня 2011 року, свідоцтвом про шлюб ОСОБА_1, довідкою ДВС, повідомленням ДВС, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

При цьому, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Згідно з ч. 6 ст. ст. 57 СК України Сімейного кодексу України суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього

окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

З роз'яснень, даних Пленумом Верховного Суду у пунктах 23, 24 своєї постанови від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України).

Відтак, положеннями ст. 60 СК України визначено презумпцію, відповідно до якої, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Частиною 1 ст. 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною 1 ст. 70 СК України визначено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Оскільки сторонами по справі спірна квартира придбана в шлюбі, тому ? частка квартири належить ОСОБА_1 як частка в спільній сумісній власності подружжя. В той же час, у відповідності до рішення Старокостянтинівського районного суду від 14 березня 2011 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнуто на користь ПАТ «Кредитпромбанк» 232 180,56 грн заборгованості за кредитним договором і погашення суми заборгованості здійснено одноосібно ОСОБА_1, яка в той час розірвала шлюб із відповідачем.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Враховуючи викладене, а також визнання вказаних вище обставин представником відповідача по справі, суд вважає, що є всі підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_6.

Вимог про стягнення судових витрат позивач не заявляв.

Керуючись ст.12, 13, 200 ч. 3,4, 206 ч.4, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: 31100, АДРЕСА_7, ІПН НОМЕР_1) право власності на квартиру АДРЕСА_8.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Позивачка: ОСОБА_1, проживає за адресою: 31100 АДРЕСА_7, ІПН НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_2, проживає за адресою: 32000 вул.Грушевського 85, м.Городок, Хмельницької області, ІПН НОМЕР_2

Суддя