Постанова № 77798107, 08.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2434/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Подобайло З.Г.

суддів: Григорова А.М. , Старосуда М.І.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2018, суддя Бабаєв А.І., м. Харків, повний текст складено 03.09.18 по справі № 820/2434/18

за позовом Головного управління ДФС у Харківській області

до Приватної фірми "Променерго"

про накладення арешту,

ВСТАНОВИВ:

ГУ ДФС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватної фірми "Променерго", в якому, з підстав доцільності накладення арешту, просить суд накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках ПФ "Променерго" (код ЄДРПОУ 30357156), відкритих в банківських установах, шляхом зупинення видаткових операцій на таких рахунках.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що посадовими особами платника податків ПФ "Променерго", на думку позивача, порушено вимоги п.п.16.1.9, п. 16.1.1, п. 16.1 ст.16, ст.81 Податкового кодексу України, згідно з якими платники податків зобов'язані допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2018р. у задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області відмовлено.

ГУ ДФС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу , вважає судове рішення необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального права та процесуального права, зокрема, п. 94.10 п.п. 94.19.1 п.94.19 ст.94 Податкового Кодексу України , ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства. Вказує , що постановою Харківського окружного адміністративний суду від 17.11.2017 в задоволенні адміністративного позову ПФ «ПРОМЕНЕРГО» про визнання протиправними дій та скасування наказу ГУ ДФС у Харківській області від 13.07.2017 №3177 - відмовлено , тобто наказ ГУ ДФС у Харківській області від 13.07.2017 №3177 вважається чинним. Таким чином посадовими особами платника податків ПФ «Променерго» порушено вимоги п.п.16.1.9, п. 16.1.1, п. 16.1 ст.16, ст.81 Податкового кодексу України, тому на підставі п. п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПКУ заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна ПФ «Променерго» у зв'язку з відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2018 скасувати у повному обсязі; прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги .

ПФ "Променерго" подано до суду заперечення на апеляційну скаргу , вважає апеляційну скаргу в повному обсязі необґрунтованою, а оскаржуване рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2017 р. - законним, обґрунтованим, винесеним із дотриманням норм процесуального законодавства та вірним застосуванням матеріальних норм, за результатами повного, всебічного та неупередженого розгляду всіх матеріалів справи, доводів та доказів сторін. Просить суд відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги позивача ГУ ДФС у Харківській області у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін , дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ГУ ДФС у Харківській області видано наказ № 3177 від 13.07.2017 року "Про проведення документальної планової перевірки ПФ "Променерго" та наказ № 3754 від 03.08.2017 року "Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Харківській області від 13.07.2017 року № 3177 "Про проведення перевірки ПФ "Променерго".

Вказані накази контролюючого органу були оскаржені ПФ "Променерго" податків у межах справи № 820/3481/17 та постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 року, у позові ПФ "Променерго" було відмовлено.

У зв'язку з цим, 02.02.2018 року відповідачем видано наказ № 696 про внесення змін до наказу № 3177 від 13.07.2017 року у частині дати початку проведення перевірки шляхом викладення п. 2 первісного наказу у новій редакції: "Документальну планову виїзну перевірку ПФ "Променерго" (податковий номер 30357159) провести з 19.02.2018 року тривалістю 10 робочих днів".

Тобто , наказ ГУ ДФС у Харківській області видано № 3177 від 13.07.2017 року "Про проведення документальної планової перевірки ПФ "Променерго" вичерпав свою дію.

Уповноваженими особами ГУ ДФС у Харківській області з метою проведення виїзної планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, було здійснено вихід 19.02.2018 року за податковою (юридичною) адресою ПФ "Променерго" - Харківська область, м. Мерефа, вулиця. Горького, буд. 187-Г.

Фахівців ГУ ДФС у Харківській області було не допущено представником ПФ "Променерго" до проведення перевірки, про що було складено акт від 19.02 2018 №1138/20-40-14-01-08/30357156.

При повторних виходах для проведення перевірки фахівців ГУ ДФС у Харківській області було складено акти від 21.02.2018 року №1205/20-40-14-01-08/30357156 та від 23.02.2018 року №1278/20-40-14-01-08/30357156 про неможливість розпочати перевірку ПФ "Променерго".

Під час виходу фахівців ГУ ДФС у Харківській області 26.02.2016 року за податковою ПФ "Променерго", директором посадовим особам контролюючого органу відмовлено від допуску до здійснення перевірки, про що складено акт №1310/20-40-14-01-08/30357156 від 26.02.2018 року.

Позивач, вважаючи, що відповідачем порушено вимоги п.п.16.1.9, п. 16.1.1, п. 16.1 ст.16, ст.81 Податкового кодексу України, звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову , суд першої інстанції виходив з того , що правові підстави для накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках ПФ "Променерго" на підставі недопуску до такої перевірки, відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені статтею 94 Податкового кодексу України .

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Тобто, на законодавчому рівні, положеннями норм податкового законодавства розрізнені правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.

При цьому, не зважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний обєкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій, повязаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В звязку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.

Частиною четвертою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач просить суд саме накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках ПФ "Променерго", відкритих в банківських установах.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному звязку, суд дійшов висновку, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.

В даному випадку такими правовими підставами (умовами) є саме, або наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В той же час, для звернення з позовними вимогами щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку платника податків з підстав не допуску перевіряючих до перевірки, не є передбаченою правовою підставою визначеною положеннями податкового законодавства для накладання арешту на кошти, які перебувають на рахунках позивача, відкритих в банківських установах.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі №К/9901/944/17,від 15 травня 2018 року у справі № К/9901/44814/18, які в силу приписів ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" враховуються судом при застосуванні таких норм права.

Доказів наявності у ПФ "Променерго" податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу позивачем до суду не надано, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача.

Матеріали справи свідчать , що ПФ "Променерго" не погодившись з наказом ГУ ДФС у Харківській області №696 від 02.02.2018 року звернулось з позовом до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило суд:

- зобов'язати ГУ ДФС у Харківській області не створювати перешкод у реєстрації складених ПФ "Променерго" (ідентифікаційний код - 30357156) податкових накладних №14 від 14.11.2017 року, №15 від 14.11.2017 року, №16 від 14.11.2017 року, №18 від 16.11.2017 року, №37 від 30.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправними дії ГУ ДФС у Харківській області з приводу видання наказу №696 від 02.02.2018 року та проведенні планової документальної виїзної перевірки ПФ "Променерго" (ідентифікаційний код - 30357116) у 2018 року;

- скасувати наказ ГУ ДФС у Харківській області №696 від 02.02.2018 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 року по справі № 820/389/18 ,яка залишено без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2018 року , визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №696 від 02.02.2018 року. Визнано протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області з приводу проведення планової документальної виїзної перевірки ПФ "Променерго" (ідентифікаційний код - 30357116) на підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №696 від 02.02.2018 року. В решті вимог - позов залишено без задоволення.

Таким чином, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 року по справі № 820/389/18 набрало законної сили 27.06.2018 року.

Вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №696 від 02.02.2018 року, визнано протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області з приводу проведення планової документальної виїзної перевірки ПФ "Променерго" (ідентифікаційний код - 30357116) на підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №696 від 02.02.2018 року.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

З огляду на те, що контролюючим органом вчинено протиправні дії з приводу проведення планової документальної виїзної перевірки ПФ "Променерго" суд вважає, що правові підстави для накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках ПФ "Променерго" на підставі недопуску до такої перевірки, відсутні.

Посилання податкового органу в апеляційній скарзі на чинність наказу ГУ ДФС у Харківській області від 13.07.2017 №3177 є помилковими , оскільки такий наказ вичерпав свою дію у зв'язку з виданням наказу від 02.02.2018 року № 696 про внесення змін до наказу № 3177 від 13.07.2017 року у частині дати початку проведення перевірки шляхом викладення п. 2 первісного наказу у новій редакції: "Документальну планову виїзну перевірку ПФ "Променерго" провести з 19.02.2018 року тривалістю 10 робочих днів", тому недопуск до проведення перевірки на підставі наказу від 13.07.2017 №3177 , який вичерпав свою дію, не може бути підставою для прийняття податковим органом рішення про застосування адміністративного арешту майна ПФ «Променерго» на підставі п. п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПКУ та підставою для накладення арешту на майно.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках ПФ "Променерго", відкритих в банківських установах, шляхом зупинення видаткових операцій на таких рахунках.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи щодо порушення судом першої інстанції вимог ст. 283 КАС україни є безпідставними, оскільки вказаною нормою передбачено особливий порядок звернення до суду органами ДФС стосовно підтвердження адміністративного арешту. Так , зазначено, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів, зокрема щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Тобто, представники ДФС, відповідно до чинного процесуального законодавства повинні були звернутися до суду саме із заявою, а не позовом.

В даному випадку податковий орган звернувся до суду саме з позовом.

Жодні доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Не може бути скасоване судове рішення, яким правильно вирішений спір по суті заявлених вимог лише з формальних обставин.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 ,323,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2018 по справі № 820/2434/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) А.М. Григоров М.І. Старосуд Повний текст постанови складено 13.11.2018.