Ухвала суду № 77794169, 12.11.2018, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/865/16-ц

Провадження № 2/304/71/2018

У Х В А Л А

12 листопада 2018 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Чепурнова В. О.,

за участю секретаря судового засідання – Гавій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №304/865/16-ц за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 ОСОБА_3» в особі Перечинського відділення Закарпатської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 ОСОБА_3» про визнання недійсним кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним кредитного договору № 014/4080/82/37105 від 29 листопада 2007 року з моменту його укладення. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 29 листопада 2007 року між ВАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» в особі Перечинського відділення та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/4080/82/37105, згідно якого позичальник взяв на себе зобов’язання з повернення отриманого кредиту. Укладений сторонами кредитний договір визначений сторонами як споживчий кредит, а тому для нього встановлено особливий порядок укладення. Вважає вищевказаний договір кредиту недійсним, оскільки по-перше, позивача, як споживача банківських послуг при його укладенні не було повідомлено про усі умови кредитування, а лише ті, які фактично викладені безпосередньо у змісті самого договору, розробленого відповідачем. Так, з кредитного договору вбачається, що в його змісті відсутні встановлені законодавством обов’язкові умови, необхідні для укладення такого, а саме всупереч вимогам ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»: належно не наведено детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов’язань споживача; кредитний договір та, зокрема, графік платежів, не містить відомостей у розрізі сум погашення основного боргу, вартості сплати всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов’язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління НБУ № 168 від 10 травня 2007 року; не визначено сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов’язань споживача, які пов’язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, а також не вказано її в процентному значенні та в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором у вигляді реальної процентної ставки та абсолютного значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі). Крім того, умов кредитного договору не відповідають вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки такі є несправедливими, наслідком чого є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача – встановлено пеню у 0,5 % за кожний день прострочення виконання умов договору, натомість відповідальність банку за порушення умов договору не передбачена. Враховуючи наведене, а також те, що відповідно до п. 5 ст. 18 вказаного Закону, якщо положення договору визнано несправедливими, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним, а на вимогу споживача – недійсним може бути визнано договір в цілому, тому із зазначених вище підстав просить позов задовольнити.

До початку судового засідання адвокат ОСОБА_3, що діє в інтересах позивача ОСОБА_1 (Т. 1, а. с. 66), подав суду заяву про закриття провадження у справі у зв’язку з позасудовим вирішенням спору, а також просив розглянути справу без участі позивача.

У судове засідання представник відповідача не з’явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо, зокрема, позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Оскільки відмова представника позивача від позову не суперечить вимогам закону та інтересам сторін, тому вона може бути прийнята судом.

Що стосується вирішення питання про розподіл судових витрат, то суд приходить до наступного.

Згідно з нормою ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У судовому засіданні встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 було внесено судовий збір у розмірі 551,21 грн., що стверджується квитанцією № 15634963-1 від 02 серпня 2016 року (Т. 1, а. с. 36).

Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.

Оскільки провадження у справі закривається у зв’язку з відмовою позивача (її представника) від позову, то судовий збір слід віднести на її рахунок.

На підставі наведеного та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 255, ст. 256, ст. ст. 2, 7, 10, 55, 76-80, 142, 258-261 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 ОСОБА_3» в особі Перечинського відділення Закарпатської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 ОСОБА_3» про визнання недійсним кредитного договору – закрити.

Роз’яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п’ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: ОСОБА_4