Ухвала суду № 77794157, 05.11.2018, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1358/17

Провадження № 2-ар/304/1/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2018 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання – Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку письмового провадження заяву Перечинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про роз’яснення рішення Перечинського районного суду від 29 березня 2018 року у справі № 304/1358/17 за позовом ОСОБА_1 до Перечинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

рішенням Перечинського районного суду від 29 березня 2018 року змінений позов ОСОБА_1 до Перечинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії задоволено повністю – визнано протиправними дії Перечинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії згідно Закону України «Про державну службу»; скасовано рішення Перечинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області № 10 «Про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1В.» від 02 жовтня 2017 року; зобов’язано Перечинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області зарахувати ОСОБА_1 періоди її роботи з 26 червня 1987 року по 29 березня 1990 року, з 30 березня 1990 року по 12 червня 1995 року, з 13 червня 1995 року по 06 квітня 1998 року, з 07 квітня 1998 року по 27 квітня 2000 року, з 28 квітня 2000 року по 15 квітня 2002 року, з 16 квітня 2002 року по 07 серпня 2006 року та з 06 липня 2007 року по 31 серпня 2017 року до стажу державної служби та призначити їй пенсію державного службовця з 01 вересня 2017 року відповідно до Закону України № 889-VІІІ «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року; зобов’язано Перечинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області виплачувати ОСОБА_1 пенсію державного службовця відповідно до Закону України № 889-VІІІ «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року з урахування проведених виплат, починаючи з 01 вересня 2017 року; та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень – Перечинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року апеляційну скаргу Перечинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області залишено без задоволення, а рішення Перечинського районного суду від 29 березня 2018 року у справі № 304/1358/17 – без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Перечинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 29 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року у справі № 304/1358/17 за позовом ОСОБА_1 до Перечинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії.

24 жовтня 2018 року до Перечинського районного суду надійшла заява Перечинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про роз’яснення рішення Перечинського районного суду від 29 березня 2018 року, яка мотивована тим, що рішення у частині його зобов’язання виплачувати ОСОБА_1 пенсію державного службовця відповідно до Закону України № 889-VІІІ «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року з урахування проведених виплат, починаючи з 01 вересня 2017 року, є незрозумілим у зв’язку з прийняттям 03 жовтня 2017 року Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсії». Так, відповідно до вказаного Закону з 01 жовтня 2017 року пенсії, призначені відповідно до Законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення» виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення, крім випадків, передбачених законом. Також без врахування одержуваної заробітної плати з 01 жовтня 2017 року здійснюється виплата пенсій, призначених до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (до 01 жовтня 2011 року), відповідно до інших законів. Законом України №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року доповнено пунктом 13.1 розділ ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно якого з 01 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (крім осіб з інвалідністю І та ІІ груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на умовах, зокрема закону України «Про державну службу», у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України № 889-VІІІ «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року, виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до зазначених законів поновлюється.

У судове засідання представник Перечинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області не з’явилася, однак подала до суду заяву, в якій просила розглянути питання про роз’яснення судового рішення без її участі, таке задовольнити у повному обсязі.

Позивач та її представник у судове засідання також не з’явилися, однак остання подала заяву, в якій просила розглянути справу без їх участі та відмовити у роз’ясненні судового рішення, оскільки заява відповідача виходить за межі позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно ч. 3 ст. 194 цього Кодексу судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 1 статті 254 КАС України встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Як вбачається з п. 19 Постанови Пленум Верховного Суду України № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року, роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Отже, роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Так, критерії наведені відповідачем у заяві про роз’яснення рішення Перечинського районного суду від 29 березня 2018 року у частині зобов’язання виплачувати ОСОБА_1 пенсію державного службовця відповідно до Закону України № 889-VІІІ «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року з урахування проведених виплат, починаючи з 01 вересня 2017 року, аж ніяк не обґрунтовують необхідність надання роз’яснення резолютивної частини судового рішення, яке є чітким і зрозумілим.

Крім цього, наведені відповідачем критерії у заяві про роз’яснення рішення Перечинського районного суду від 29 березня 2018 року є фактично вимогою про роз'яснення порядку виконання зазначеного рішення, що суперечить нормам статті 254 КАС України.

Що стосується посилання Перечинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на норми Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсії», то такі предметом розгляду справи не були, відтак вказане унеможливлює роз'яснення судового рішення без виходу за межі позовних вимог та внесення змін в існуюче рішення.

Оскільки вказане суперечить ст. 254 КАС України, а будь-яких інших критеріїв для роз’яснення судового рішення відповідачем не наведено, відтак підстав для задоволення його заяви суд також не знаходить.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

у роз’ясненні рішення Перечинського районного суду від 29 березня 2018 року у справі № 304/1358/17 за позовом ОСОБА_1 до Перечинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії — відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається у письмовій формі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: ОСОБА_2