Рішення № 77794057, 05.11.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2240/2764/18

РІШЕННЯ

іменем України

05 листопада 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.

за участю:секретаря судового засідання Литвинюк К.Б. представника позивача - ОСОБА_1 представника відповідача - ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0080531307/212 від 18.04.2018 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у сумі 63544,65 грн.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення №0080541307/211 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18.04.2018 на суму 12708,93 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 762,54 грн.

Позивач підставою позову зазначає порушення відповідачем вимог ст. ст. 4, 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове пенсійне страхування", ст. 177 Податкового кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вважає неправомірними висновки акта планової перевірки та акта позапланової перевірки, рішення Державної фіскальної служби України вих. №10471/Г/99-99-11-02-02-25 від 19.07.2018, а також прийнятими на їх основі: вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-00805313007/212 від 18.04.2018 та рішення №0080541307/211 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно нарахованого єдиного внеску від 18.04.2018, а тому просить їх скасувати.

Від відповідача 31.08.2018 надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача проти позовних вимог заперечує, зазначає, що позивач у 2015 році отримував доходи у 12 місяцях, що підтверджується книгою обліку доходів і витрат (яка досліджена при перевірці) та поданою податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2015 рік від 05.02.2016 №9275152217. Згідно з додатком Ф4 "Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою" до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік позивачем вказано, що у 12-ти місяцях 2015 року ним одержано доходи від провадження підприємницької діяльності. Представник відповідача стверджує, що дохід у даному випадку законодавцем не визначено як "чистий дохід" (різниця між доходами і витратами платника податків), а як приріст активів платника у певному періоді. Тобто, при визначенні доходу (прибутку), з якого повинен сплачуватись єдиний внесок, у 2015 році для позивача береться до уваги 12 календарних місяців (у яких отримано дохід (прибуток).

Представник відповідача вказує, що згідно поданої податкової декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік чистий дохід становить 234725,73 грн, однак згідно зі звіту про суми нарахованого єдиного внеску, сума доходу на який нараховується та з якого утримується єдиний внесок за 2015 рік становить 229533,73 грн.

Представник відповідача стверджує, що оскільки позивачем не здійснено у 2015 році розподіл чистого оподатковуваного доходу, зазначеного в деклараціях про майновий стан та доходи за 2015 рік на кількість календарних місяців, в яких отримано дохід, то відбулося заниження суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на суму 183125,73 грн. Відповідно до акта документальної позапланової виїзної перевірки позивача, встановлено порушення пункту 2 частини 5 розділу ІV Інструкції №449 та п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 11 ст. 8, п. 2, п. 3 ст. 9, абз. "3" п. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та внаслідок таких порушень не нараховано та не сплачено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 63544,65 грн.

Представник відповідача вказує, що ГУ ДФС у Хмельницькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.05.2017 №Ф-0002951307 та винесено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18.05.2017 №0002961317 на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 12.05.2017 №0584/22-0113-03/НОМЕР_1. Однак, вищевказані документи були сформовані не за встановленою формою, а тому за результатами розгляду скарги позивача від 01.06.2017 №01/06, рішенням ДФС України від 30.06.2017 №8283/Г/99-99-11-02-02-25 "Про результати розгляду скарги" в частині вищевказаних документів - скаргу задоволено частково, а також зобов'язано ГУ ДФС у Хмельницькій області сформувати та направити нові вимогу та рішення, згідно вимог чинного законодавства. При цьому, у рішенні ДФС України зазначено, що невідповідність форми документів не скасовує суму донарахованого єдиного внеску та штрафних санкцій по суті.

Представник відповідача зазначає, що ГУ ДФС у Хмельницькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.04.2018 №Ф-0080531307/212 та рішення №0080541207/211 від 18.04.2018 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. А тому просить в задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.08.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив викладені в позовній заяві обставини, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши суду відзив на адміністративний позов. Зазначає, що оскаржувані вимога та рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством. А тому, з підстав викладених у відзиві просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Справа розглянута за правилами загального позовного провадження

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець дата запису: 20.10.2004, номер запису: 2 673 000 0000 000967.

Посадовими особами відповідача, у період з 16.01.2017 по 03.02.2017, проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, правильності нарахування та сплати єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2015.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 10.02.2017 №163/22-01-13-03/НОМЕР_1 про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, правильності нарахування та сплати єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2015.

За результатами проведеної перевірки встановлено ряд порушень (арк. спр. 45-46).

Позивачем вих. №01-27 від 27.02.2017 подано заперечення на акт перевірки від 10.02.2017 №163/22-01-13-03/НОМЕР_1.

Посадовими особами відповідача у період з 25.04.2017 по 03.05.2017 проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) з питань, що стали предметом оскарження (правильності заповнення графи 6 Книги обліку доходів і витрат на підтвердження правомірності декларування витрат на придбання ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2015, та дотримання вимог валютного законодавства з 01.01.2013 по 31.12.2015.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 12.05.2017 №0584/22-01-13/НОМЕР_1 про результати документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) з питань, що стали предметом оскарження (правильності заповнення графи 6 Книги обліку доходів і витрат на підтвердження правомірності декларування витрат на придбання ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2015, та дотримання вимог валютного законодавства з 01.01.2013 по 31.12.2015).

Висновками акта перевірки встановлені порушення позивачем:

1. пункту 2 частини 5 розділу ІV Інструкції №449 та п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 11 ст. 8, п. 2, п. 3 ст. 9, абз. "3" п. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та внаслідок таких порушень не нараховано та не сплачено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 63544,65 грн.

2. "а" п. 176.1 ст. 176, п. 177.10 ст. 177 ПК України.

3. ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та п. 1 Постанови Правління Національного банку України від 01.12.2014 №758 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" та п. 1 Постанови Правління Національного банку України від 03.03.2015 №160 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" в частині дотримання позивачем 90-денного терміну надходження валютної виручки по зовнішньоекономічному імпортному контракту від 08.12.2014 №MY/01/15 з фірмою "Hin Lim Furniture Manufacturer Sdn. BHd." (Palau Pinang, Malaysia), із порушенням законодавчо встановленого терміну розрахунків.

4. ст. 1 Указу Президента України від 18.06.94 №319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів від 19.02.93 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", в результаті чого позивачем порушено строки декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.07.2015 та станом на 01.10.2015, а саме декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходяться за її межами не подана.

ГУ ДФС у Хмельницькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.05.2017 №Ф-0002951307 та винесено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18.05.2017 №0002961317 на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 12.05.2017 №0584/22-0113-03/НОМЕР_1.

Однак, вищевказані документи були сформовані не за встановленою формою, а тому за результатами розгляду скарги позивача від 01.06.2017 №01/06, рішенням ДФС України від 30.06.2017 №8283/Г/99-99-11-02-02-25 "Про результати розгляду скарги" в частині вищевказаних документів - скаргу задоволено частково, а також зобов'язано ГУ ДФС у Хмельницькій області сформувати та направити нові вимогу та рішення, згідно з вимогами чинного законодавства. При цьому, у рішенні ДФС України зазначено, що невідповідність форми документів не скасовує суму донарахованого єдиного внеску та штрафних санкцій по суті.

ГУ ДФС у Хмельницькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.04.2018 №Ф-0080531307/212 та рішення №0080541207/211 від 18.04.2018 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Позивач не погодившись із вищевказаними вимогою та рішенням, оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон N 2464-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону N 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону N 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону N 2464-VI встановлено, що єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону N 2464-VI нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Відповідно до ч. 11 ст. 8 N 2464-VI (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч. 2 ст. 9 Закону N 2464-VI).

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону N 2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону N 2464-VI).

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (ч. 4 ст. 25 Закону N 2464-VI).

Відповідно до пп. 3 п. 1 Розділу ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 року N 449 (далі - Інструкція N 449), платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з п. 5 Розділу ІV Інструкції N 449 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпунктах 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції: платники, визначені підпунктом 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) пункту 1 розділу II цієї Інструкції, здійснюють розрахунок єдиного внеску за календарний рік до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації. При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховується кількість календарних місяців, у яких отримано дохід (прибуток).

Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску застосовується відповідна ставка, зазначена в пункті 3 розділу III цієї Інструкції.

Суд встановив, що позивач у 2015 році отримував доходи у 12 місяцях, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та поданою податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2015 рік від 05.02.2016 №9275152217. Згідно з додатком Ф4 "Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою" до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік позивачем вказано, що у 12-ти місяцях 2015 року ним одержано доходи від провадження підприємницької діяльності. Представник відповідача стверджує, що дохід у даному випадку законодавцем не визначено як "чистий дохід" (різниця між доходами і витратами платника податків), а як приріст активів платника у певному періоді. Тобто, при визначенні доходу (прибутку), з якого повинен сплачуватись єдиний внесок, у 2015 році для позивача береться до уваги 12 календарних місяців (у яких отримано дохід (прибуток).

Згідно з поданої податкової декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік чистий дохід становить 234725,73 грн, однак згідно зі звіту про суми нарахованого єдиного внеску, сума доходу на який нараховується та з якого утримується єдиний внесок за 2015 рік становить 229533,73 грн.

Отже, оскільки позивачем не здійснено у 2015 році розподіл чистого оподатковуваного доходу, зазначеного в деклараціях про майновий стан та доходи за 2015 рік на кількість календарних місяців в яких отримано дохід, то відбулося заниження суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на суму 183125,73 грн.

Отже, внаслідок виявлених порушень, допущених позивачем не нараховано та не сплачено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 63 544,65 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону N 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

А отже, оскаржувані позивачем: вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0080531307/212 від 18.04.2018 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у сумі 63544,65 грн та рішення №0080541307/211 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18.04.2018 на суму 12708,93 грн є такими, що винесені відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, за результатом виявлених порушень.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

В той же час згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем доведена правомірність своїх дій, відповідач діяв у спосіб визначений законом та у межах наданих законом повноважень, а тому підстави для задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - відсутні.

На підставі ст. 139 КАС України, у зв'язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, судові витрати не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 13 листопада 2018 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 29027 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя ОСОБА_4