
УКРАЇНА
БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа № 361/7580/17
провадження № 2/361/919/18
17.10.2018
РІШЕННЯ
Іменем України
17 жовтня 2018 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого суддіОСОБА_1за участю секретаря ОСОБА_2,
представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» до ОСОБА_6, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, про визнання правочину недійсним, визнання права власності, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно,
в с т а н о в и в :
У грудні 2017 року до суду надійшла вищевказана позовна заява Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» (далі – ПАТ «Укртелеком»). В обґрунтування позовних вимог зазначається, що у 1987 році Броварським районним вузлом зв’язку було розпочато роботу по будівництву автоматичної телефонної станції (надалі - АТС) на 10 тисяч номерів. Після проведення відділом катального будівництва виконавчого комітету Броварської міської ради основного етапу будівництва 24.11.1997 обсяги незавершеного будівництва АТС на 10 тис. номерів по вул. Черняховського в м. Бровари були передані за актом приймання-передачі Районному вузлу електрозв'язку м. Бровари. Відповідно до наказів Фонду державного майна України від 31.08.2001 № 1592 та від 07.11.2001 № 2059 об’єкт незавершеного будівництва по вул. Черняхівського в м. Бровари увійшов до статутного капіталу позивача, та відповідно до статті 12 Закону України «Про господарські товариства» є власністю товариства.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 11.03.2011 № КПП-582 за підсумками проведеного конкурсу Фондом державного майна України було відчужено належний державі пакет акцій в статутному капіталі ПАТ «Укртелеком» на користь ТОВ «ЕСУ». Після переходу до покупця права власності на зазначений пакет акцій державна частка в статутному капіталі ПАТ «Укртелеком» відсутня.
Отже, власником об’єкта незавершеного будівництва по вул. Черняховського (ОСОБА_8), 30 в м. Бровари Київської області є ПАТ «Укртелеком».
Проте, як стало відомо позивачу, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 внесені відомості про право приватної власності на об’єкт нерухомого майна «автозаправний комплекс» за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Черняховського, будинок 30; підстава виникнення прав власності – Договір дарування нерухомого майна від 17.07.2013, власником майна зазначений ОСОБА_4, попередній власник ОСОБА_6
Позивачем з’ясовано, що свідоцтво про право власності видане ОСОБА_6 22.11.2001 року на підставі неіснуючого рішення Броварської міської ради, земельна ділянка під спірним об’єктом нерухомості передана в користування також на підставі неіснуючого рішення. При укладенні оскаржуваного договору надана довідка ФДМУ від 24.09.2012 року, яка насправді не видавалась. Отже, при укладанні Договору дарування Відповідачем 1 порушено умову дійсності правочину, встановлену статтею 215 ЦКУ. При вчинені правочину дарування спірного об’єкта незавершеного будівництва, який зазначений в договорі дарування як «автозаправний комплекс», порушено вимоги частини 1 та частини 2 статті 203 ЦКУ, оскільки зміст правочину направлений на порушення права власності позивача, що суперечить нормам глави 23 ЦКУ, а також вчинений особою, яка не володіла достатнім обсягом цивільної право- та дієздатності відносно дарованого майна.
Реєстрація прав власності на спірний об’єкт нерухомості за ОСОБА_6 проведена на підставі неіснуючих, підроблених документів, тому така державна реєстрація підлягає скасуванню, як безпідставна.
У зв’язку із викладеним, позивач просить: 1. Визнати договір дарування нерухомого майна від 17.07.2013 щодо дарування ( передачі безоплатно у власність) ОСОБА_4 автозаправного комплексу, що знаходиться за адресою: м. Бровари Київської обл., вул. Черняховського, буд. 30, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 622, недійсним; 2. Скасувати державну реєстрацію прав власності ОСОБА_4 на об’єкт нерухомості по вулиці Черняховського (ОСОБА_8), 30 в м. Бровари Київської області (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна (107250132106), індексний номер 1692305 від 17 липня 2013 року, здійснену державним реєстратором - приватним нотаріусом ОСОБА_7 3. Скасувати державну реєстрацію прав власності ОСОБА_6 на спірний об’єкт нерухомості (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна (107250132106); 4. Визнати за ПАТ «Укртелеком» право власності на об’єкт нерухомого майна по вулиці Черняховського (ОСОБА_8), 30 в м. Бровари Київської області; 5. Стягнути пропорційно з відповідачів на користь позивача суму сплаченого судового збору.
21.02.2018 року до суду надійшла заява про уточнення п.4 позовних вимог, де позивач просить визнати за ним право власності на об’єкт незавершеного будівництва по вулиці Черняховського (ОСОБА_8), 30 в м. Бровари Київської області.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2018 року задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою суду від 05.04.2018 року (занесеною до протоколу судового засідання) до участі в справі залучено третьою особою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві, просила про задоволення позовних вимог.
Представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5 заперечував проти задоволення позовних вимог у зв’язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю, просив відмовити у задоволенні позову.
Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не з’явився, відзиву не направив, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 у судове засідання не з’явилась, направивши до суду письмові пояснення про те, що при укладенні оспорюваного правочину у неї не було підстав сумніватись у дійсності наданих документів.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до висновку про відведення земельної ділянки під будівництво від 15.10.1987 № 82, наданого головним державним санітарним лікарем Броварського району Київської області, земельна ділянки по вул. Черняховського в м. Бровари, визнана придатною для будівництва АТС на 10 тис. номерів, надано дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт. (а.с. 13)
Виконавчим комітетом Броварської міської ради народних депутатів 12.12.1989 прийнято рішення «Про виділення земельної ділянки» за № 354, за рахунок міського земельного фонду під будівництво АТС на 10 тисяч номерів виділено 0,50 га. Вказане підтверджується архівним витягом міського державного архіву виконавчого комітету Броварської міської ради народних депутатів від 13.01.1999 № 2 (а.с. 14).
За актом приймання-передачі від 24.11.1997 відділом катального будівництва виконавчого комітету Броварської міської ради передано Броварському районному вузлу електрозв'язку обсяги незавершеного будівництва АТС на 10 тис. номерів по вул. Черняховського в м. Бровари. (а.с. 15)
У висновку про оформлення земельної ділянки ЦЕЗ №1 КОД «Укртелеком» від 07.07.2000 № 171 зазначено, що відділ містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області, враховуючи те, що земельна ділянка знаходиться в межах зони промислової забудови і використовувалась без зміни цільового призначення, не заперечує проти подальшого використання земельної ділянки по вул. Черняховського в м. Бровари загальною площею 4738 кв.м. та її меж для обслуговування АТС на 10 тис. номерів. (а.с. 17)
Відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.1993 № 210 та Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого Постановою КМУ від 05.07.1993 № 508, Державний комітет зв’язку та інформатизації України як орган, що уповноважений управляти державним майном, Наказом від 27.12.1999 № 155 «Про створення ВАТ «Укртелеком» та затвердження його статуту» створив ВАТ «Укртелеком» на базі цілісного майнового комплексу Українського державного підприємства електрозв’язку «Укртелеком». (а.с. 64-66)
Наказом Фонду державного майна України (далі - ФДМУ) від 31.08.2001 № 1592 «Щодо внесення змін до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу ВАТ «Укртелеком», було збільшено розмір статутного фонду ВАТ «Укртелеком» на суму вартості об’єктів незавершеного будівництва, в тому числі, будинку АТС в м. Бровари Київської області.
Наказом ФДМУ від 07.11.2001 № 2059 «Про виключення з переліку об’єктів незавершеного будівництва, що підлягають приватизації» виключено з переліку об’єктів незавершеного будівництва, які перебувають у державній власності та підлягають приватизації, згідно додатку до наказу будинок АТС в м. Бровари по вул. Черняховського (об’єкт увійшов до статутного фонду ВАТ «Укртелеком»). (а.с. 29,30)
Відповідно до договору купівлі-продажу від 11.03.2011 № КПП-582 за підсумками проведеного конкурсу Фондом державного майна України було відчужено належний державі пакет акцій в статутному капіталі ПАТ «Укртелеком» на користь ТОВ «ЕСУ». Після переходу до покупця права власності на зазначений пакет акцій державна частка в статутному капіталі ПАТ «Укртелеком» відсутня.
Рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Укртелеком» від 14.06.2011, зафіксоване у протоколі № 8, вирішено змінити найменування Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» на «Публічне акціонерне товариства «Укртелеком». (а.с. 32,33)
05.09.2011 Броварським бюро технічної інвентаризації виготовлений технічний паспорт на будівлю по вул. Черняховського у м. Бровари Київської області, де зазначено, що власником вказаного комплексу будівель є ПАТ «Укртелеком». Відповідно до експлікації внутрішніх площ до плану будівлі, загальна площа будівлі, позначеної на технічній документації під літ. А-1 – 1120 м. кв., літ. Б-1 – 48, 9 кв.м., літ. В-1 – 36, 5 кв.м. (а.с. 34-46).
Відповідно до ОСОБА_5 з рішення виконавчого комітету Броварської міської ради за № 147 від 01.03.2016 незавершеній будівництвом будівлі АТС по вул. Черняховського (замовник Публічне акціонерне товариство «Укртелеком») надано адресу «вул. Черняховського, 30» (нова адреса об’єкту «вул. Петлюри Симона, 30»). (а.с. 47)
Крім того, судом встановлено, що відповідно до договору дарування нерухомого майна, укладеного 18 липня 2013 року між ОСОБА_6 (даруватель) та ОСОБА_4 (обдаровуваний), даруватель дарує (передає безоплатно у власність), а обдаровуваний приймає у дар автозаправний комплекс, що знаходиться за адресою: м. Бровари Київської області, вул. Черняховського, буд. 30 (тридцять). Відчужуваний автозаправний комплекс складається з будівлі літера «А» загальною площею 1159,5 (одна тисяча сто п’ятдесят дев’ять цілих п’ять десятих) кв.м., будівлі літера «Б» загальною площею 60,0 (шістдесят) кв.м., будівлі літера «В» загальна площа 42,0 (сорок два) кв.м., і розташований відповідно до відомостей Державного земельного кадастру на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:75:721:0007 площею 2871 кв.м., яка передана Дарувателю у безстрокове платне користування на підставі рішення Броварської міської ради від 02.03.2000 року №557/717 (ОСОБА_5 з Державного земельного кадастру № НВ-8000007372013 від 27.06.2013 року). (а.с. 48-49)
У судовому засіданні приватним нотаріусом ОСОБА_7 до суду надані оригінали документів, на підставі яких вчинений оскаржуваний правочин, а копії цих документів долучені до матеріалів справи.
Так, свідоцтвом про право вчасності виданим 22 листопада 2001 року Броварською міською радою Київської області, посвідчується що автозаправний комплекс, що знаходиться за адресою: м. Бровари, вул. Черняховського, 30, дійсно належить на праві приватної власності ОСОБА_6 на підставі рішення Броварської міської ради Київської області тридцять п'ятої сесії четвертого скликання від 14.08.2001 року № 2447-35-ІУ, зареєстровано Броварським бюро технічної інвентаризації 22 листопада 2001 року в реєстрову книгу №6-73 за реєстровим № 758. (а.с. 188)
Довідкою Комунального підприємства Броварської міської ради «Броварське бюро технічної інвентаризації» від 16.07.2013 року №526 підтверджується, що згідно з даними Бюро нерухоме майно: автозаправний комплекс за адресою: м. Бровари, вул. Черняховського, 30, на праві власності зареєстрований за ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Броварською міською радою Київської області 22.11.2001 року. (а.с. 189)
Відповідно до ОСОБА_5 з Державного земельного кадастру № НВ-8000007372013 від 27.06.2013 року земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:721:0007 площею 2871 кв.м., передана ОСОБА_6 у безстрокове платне користування на підставі рішення Броварської міської ради від 02.03.2000 року №557/717. (а.с. 190,191)
Із матеріалів справи та пояснень приватного нотаріуса ОСОБА_7 встановлено, що державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено 17 липня 2013 року, реєстровий номер нерухомого майна № 107250132106, номер запису про право власності № 1687902, власник ОСОБА_6
Крім того, до матеріалів справи додана довідка Архівного відділу Броварської міської ради від 21.11.2017 № 06-08/73, де зазначено, що рішення Броварської міської ради від 14.08.2001 року №2447-35-ІV відсутнє в архівних документах архівного фонду № 1 «Броварська міська рада та її виконавчий комітет». Рішення Броварської міської ради під зазначеним реєстраційним індексом взагалі не існує. (а.с. 53)
Згідно з листом виконавчого комітету Броварської міської ради від 04.05.2017 № 04-01/269 на запит про отримання копії рішення Броварської міської ради від 02.03.2000 №557/717, надана відповідь про те, що у Броварській міській раді та її виконавчому комітеті відсутні документи з такими реквізитами. ( а.с. 56)
Також, згідно довідки Архівного відділу Броварської міської ради від 21.11.2017 № 06-08/72, рішення Броварської міської ради від 02.03.2000 № 557/717 є відсутнім в архівних документах архівного фонду № 1 «Броварська міська рада та її виконавчий комітет», більш того, в березні 2000 року жодного засідання Броварської міської ради не проводилось, а реєстраційний індекс документа не відповідає індексу, прийнятому у діловодстві, адже складається не з трьох груп цифр. (а.с. 58)
Крім того, у пункті 3 Договору дарування зазначено, що вартість дару оцінено в 81 000 тис. грн. на підставі довідки ФДМУ від 24.09.2012 № 2279. Проте, згідно з листом ФДМУ від 06.06.2017 № 10-23-10992 довідка за такими реквізитами відсутня (а.с. 60).
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо недійсності правочину, позивач посилається на ч.ч. 1,2 ст. 203 та ст. 215 Цивільного кодексу України. Так, позивач зазначає, що при вчинені правочину дарування спірного об’єкта незавершеного будівництва, який зазначений в договорі дарування як «автозаправний комплекс», порушено вимоги частини 1 та частини 2 статті 203 ЦКУ, оскільки зміст правочину направлений на порушення права власності Позивача, що суперечить нормам ЦКУ, зокрема глави 23 ЦКУ, а також вчинений особою, яка не володіла достатнім обсягом цивільної право- та дієздатності відносно дарованого майна. ОСОБА_6 не мав необхідного обсягу цивільної правоздатності до вчинення оспорюваного правочину, тому не мав відповідного суб’єктивного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частинами 1 та 2 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Згідно із ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.
Відповідно до ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
З огляду на викладені обставини вбачається, що предметом оспорюваного договору від 17.07.2013 року є передача безоплатно у власність ОСОБА_4 автозаправного комплексу, що знаходиться у м. Бровари, вул. Черняховського, 30. Дане майно належить дарувателю на підставі свідоцтва про право власності, яке видане Броварською міською радою 22.11.2001 року ОСОБА_6 Як видно із довідки КП БМР «Броварське бюро технічної інвентаризації» право власності на вказаний об’єкт зареєстроване в установленому законодавством порядку 22.11.2001 року.
Позивач посилаючись на те, що правочин вчинений на підставі неіснуючих документів, просить визнати недійсним такий правочин. Однак, вищевказане свідоцтво, яке є правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності ОСОБА_6, є чинним, ніким не оспореним та не скасованим.
Так, дійсно із довідки Архівного відділу Броварської міської ради від 21.11.2017 № 06-08/73, встановлено, що рішення Броварської міської ради від 14.08.2001 року №2447-35-ІV, на підставі якого видане ОСОБА_6 свідоцтво про право власності, відсутнє та взагалі не існує. Проте, при розгляді даної справи предметом спору не є встановлення законності набуття права власності ОСОБА_6 на автозаправний комплекс, оскільки таких вимог позивач не пред’являв. Сам по собі факт відсутності рішення Броварської міської ради від 14.08.2001 року №2447-35-ІV не свідчить про незаконність свідоцтва про право власності на ім’я ОСОБА_6 без перевірки обставин видачі такого свідоцтва.
При цьому, суд звертає увагу, що предметом оспорюваного договору є безоплатна передача автозаправного комплексу, а не земельної ділянки, тому суд також не перевіряє законність передачі ОСОБА_6 земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:721:0007 площею 2871 кв.м., у безстрокове платне користування на підставі рішення Броварської міської ради від 02.03.2000 року №557/717.
Враховуючи викладене, відсутні підстави для визнання правочину недійсним, оскільки він вчинений на підставі документів, які ніким не оспорені та не визнані недійсними.
Виходячи зі змісту понять цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи, визначених ЦК України (ст.ст. 25,26, 30), доводи позивача про те, що ОСОБА_6 не володів достатнім обсягом цивільної право- та дієздатності відносно дарованого майна є безпідставними.
Крім того, позивач при доведенні належності йому на праві власності незавершеного будівництва АТС, посилається на положення Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб та ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Зокрема, відповідно до п. 1.6 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №121 від 09.06.1998 року (чинна на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов'язковою для власників, незалежно від форми власності.
ОСОБА_9 правовстановлювальних документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна (додаток №1 до вищевказаної Інструкції) є також накази органів Фонду державного майна з додатком - переліком об'єктів нерухомого майна про передачу у власність цих об'єктів акціонерним товариствам.
Згідно із ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов’язкової реєстрації.
Проте, посилання на вищевказані норми є безпідставним, оскільки вони не врегульовують майнових прав позивача на незавершене будівництво. Так, у п. 1.8. вищевказаної Інструкції передбачено, що Державній реєстрації підлягають тільки ті об'єкти нерухомості, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку незалежно від форм їхньої власності й при наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим бюро технічної інвентаризації, яке проводить державну реєстрацію права власності на ці об'єкти.
З огляду на викладені обставини та надані докази, встановлено, що відповідно до Наказу Фонду державного майна України від 31.08.2001 № 1592 «Щодо внесення змін до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу ВАТ «Укртелеком», збільшено розмір статутного фонду ВАТ «Укртелеком» на суму вартості об’єктів незавершеного будівництва, в тому числі, будинку АТС в м. Бровари Київської області. Однак, до суду не надано жодних доказів того, що після передання спірного незавершеного будівництва АТС в м. Бровари до статутного фонду ВАТ «Укртелеком», на даний об’єкт оформлені правовстановлюючі документи про право власності, чи цей об’єкт, як незавершене будівництво, відображений у бухгалтерських документах позивача.
Надані до суду копії листування позивача із Броварською міською радою Київської області щодо оформлення права користування на земельну ділянку під спірним об’єктом також не підтверджують доводів позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Стаття 79 ЦПК України передбачає, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Стаття 80 вищевказаного Кодексу визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом стаття 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, при розгляді даної справи, стороною позивача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження недійсності оспорюваного правочину, а надані до суду докази у своїй сукупності не дають змоги дійти до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог про визнання правочину недійсним. Тому вимога про визнання правочину недійсним задоволенню не підлягають.
Також, позивачем не зазначено підстав на обґрунтування позовної вимоги про скасування державної реєстрації прав власності ОСОБА_6 на спірний об’єкт нерухомості (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна (107250132106). Враховуючи, що реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна (107250132106) присвоєний 17 липня 2013 року, то очевидно, що саме цю реєстрацію прав власності за ОСОБА_6 позивач просить скасувати. Проте, при розгляді даної справи встановлено, що приватним нотаріусом ОСОБА_7 для укладення договору дарування 17 липня 2013 року здійснено реєстрацію прав власності на автозаправний комплекс за ОСОБА_6 і такі дії вчинені відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». При цьому позивачем не надано доказів порушення норм чинного законодавства при здійсненні вищевказаної реєстраційної дії.
Враховуючи те, що інші позовні вимоги (про скасування реєстрації прав власності за ОСОБА_4 та визнання за позивачем права власності на незавершене будівництво будівлі АТС) є похідними від вищезазначених позовних вимог, то у їх задоволенні необхідно також відмовити.
Отже, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, пропав та інтересів юридичних осіб, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв’язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в :
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до ОСОБА_6, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, про визнання правочину недійсним, визнання права власності, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно – відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київської апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», код ЄДРПОУ 21560766, адреса місцезнаходження: вул. Антоновича, буд. 40, м. Київ, 01033.
Відповідачі: ОСОБА_6, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, 04119; ОСОБА_4, ідентифікаційний номер – НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2., Івано-Франківська обл., 78249.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, адреса місцезнаходження: вул.. Інститутська, 11-а, к.6, місто Київ, 01021.
Суддя Н.М. Петришин
Судове рішення № 77793973, Броварський міськрайонний суд Київської області було прийнято 17.10.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 361/7580/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: