Рішення № 77793734, 12.11.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 листопада 2018 р. № 520/8673/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 62340, код НОМЕР_1) до Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Залізнична, буд. 31, м. Дергачі, Харківська область, 62301, код ЄДРПОУ 40383690) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулася позивач, ОСОБА_1, з адміністративним позовом до Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просить суд:

- визнати незаконним розрахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1;

- зобов'язати Дергачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області зробити розрахунок та виплатити довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 88% грошового утримання судді на підставі довідки від 08.08.2018 № 457, з урахуванням 1/12 розміру допомоги на оздоровлення, починаючи з 10.07.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на підставі рішення Вищої ради правосуддя вона була звільнена у відставку з посади судді та отримує довічне грошове утримання. Позивач вважає, що органом Пенсійного фонду невірно розраховано суму довічного грошового утримання, оскільки, на її думку, перерахунок мав проводитися виходячи з 88 % грошового утримання судді та 1/12 допомоги на оздоровлення, отриманої нею.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що орган пенсійного Фонду України діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством, оскільки, загальний стаж позивача становить 24 роки 07 місяців 28, в той час як стаж на посаді судді становить усього 19 років 10 місяців та 01 день.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 відрахована зі штату Червонозаводського районного суду м.Харкова (наказ голови суду від 06.07.2018 № 02-12,129) на підставі рішення Вищої ради правосудця «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судці Червонозаводського районного суду м.Харкова у відставку» від 14.06.2018, що підтверджується довідкою від 09.08.2018 та копією трудової книжки.

Позивач перебуває на обліку в Дергачівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області.

Позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на підставі її заяви від 17.07.2018.

Позивачем 09.08.2018 було подано заяву про врахування нової довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №457 від 08.08.2018.

Згідно з довідкою № 457 від 08.08.2018 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, наданою ОСОБА_1 09.08.2018, суддівська винагорода, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання, складає 25549,00 грн.

Управлінням ПФУ 13.08.2018 на адресу територіального управління державної судової адміністрації України у Харківській області було направлено лист про надання інформації щодо роз'яснення та підстав видачі довідки № 457 від 08.08.2018, оскільки вона мала розбіжності з довідкою № 391 від 17.07.2018

Після надходження відповіді територіального управління державної судової адміністрації України у Харківській області управлінням ПФУ 12.09.2018 було проведено донарахування довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням нової довідки з 01.08.2018.

Розмір довічного грошового утримання позивача з 01.08.2018 становить 20439,20 грн, що складає 80% від суддівської винагороди.

При цьому позивач вважає, що до стажу, з якого має бути розраховане довічне грошове утримання, мають входити наступні періоди: з 01.09.1993 по 27.06.1998 - навчання на денному відділені у Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого; з 01 вересня 1998 року по 17 серпня 1999 року - робота на посаді помічника-стажиста прокуратури Первомайського міськрайонного прокурора Харківської області; - з 23.10.1999 по 23.10.2001 - робота на посаді помічника Первомайського міськрайонного прокурора Харківської області, з 23.10.2001 по 28.05.2004 - на посаді прокурора відділу підтримання державного обвинувачення в судах прокуратури Харківської області; з 07.06.2004 по 09.07.2018 - суддею Червонозаводського районного суду Харківської області.

Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з таких приписів чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 4 частини шостої статті 126 Конституції України передбачено, що підставами для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Відповідно до частини першої статті 112 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.

Рішення про звільнення судді з посади ухвалює ВРП у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя» (частина друга цієї статті).

Як передбачено у частині першій статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати у відставку.

До стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу (стаття 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Водночас, відповідно до абзацу четвертого пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII за суддями, призначеними чи обраними на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігається визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону України «Про статус суддів» (у редакції, чинній на час призначення позивача на посаду судді у 2004 році) передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно абз. 2 до 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року N 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (у редакції, чинній на час призначення позивача на посаду судді; далі - Указ № 584/95) установлено, що: до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Стаття 56 Закону України «Про прокуратуру» (чинного, на час призначення позивача на посаду судді) містить поняття «прокурор», під яким слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції

До вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі стажистами в органах прокуратури (частина п'ята статті 50-1 Закону № 1789-XII).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, суд приходить до висновку, що з огляду на зазначені вище норми законів, посада помічника-стажиста прокуратури не відноситься до прокурорських посад, тому незарахування періоду перебування позивача на посаді помічника-стажиста прокуратури Первомайського міськрайонного прокурора Харківської області до стажу роботи, що дає судді право на відставку та призначення довічного грошового утримання, є обгрунтованим, оскільки, як зазначалося раніше, за суддями, призначеними чи обраними на посаду до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів», зберігається визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

З огляду на що, суд приходить до висновку, що період роботи позивача з 01 вересня 1998 року по 17 серпня 1999 року на посаді помічника-стажиста прокуратури Первомайського міськрайонного прокурора Харківської області не входить до стажу на посаді судді та не мав бути врахований відповідачем при визначенні розміру довічного грошового утримання ОСОБА_1, що також відповідає підрахунку стажу позивача, наведеному у рішенні Вищої ради правосуддя від 14.06.2018 №1840/0/15-18.

Також, виходячи із положень Указу Президента України від 10 липня 1995 року N 584/95 та відомостей щодо трудового стажу, наявних у трудовій книжці позивача, суд дійшов висновку про те, що до стажу роботи, що дає позивачеві право на відставку підлягає зарахуванню половина періоду навчання на денному відділенні у Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання відповідача, що навчання за денною формою у вищому навчальному закладі зараховується під час обчислення стажу судді, призначеного на посаду до набрання чинності Закону лише виключно для обчислення стажу, який дає право на відставку, оскільки таке твердження жодним чином нормативно не обґрунтоване та водночас суперечить приписам ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», абзацу четвертого пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Указу Президента України від 10 липня 1995 року N 584/95.

Вказаний підхід до визначення стажу на посаді судді відповідає висновкам, викладеним у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 серпня 2018 року по справі № 9901/28/17 (П/9901/28/17).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що стаж ОСОБА_1, який має враховуватися при визначенні розміру довічного грошового утримання, як стаж на посаді судді, включає:

- з 01.09.1993 по 27.06.1998 - навчання на денному відділені у Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого - 2 роки 4 місяці 28 днів (половина терміну);

- з 23.10.1999 по 28.05.2004 - на посаді прокурора відділу підтримання державного обвинувачення в судах прокуратури Харківської області - 4 роки 9 місяців 11 днів;

- з 07.06.2004 по 09.07.2018 - суддею Червонозаводського районного суду Харківської області - 14 років 1 місяць 2 дні.

Отже, загальний стаж позивача на посаді судді, який має враховуватися при обчисленні довічного грошового утримання, складає більше 21 року.

Відповідно до абз. 2 п. 25 розділу XII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82% від розміру суддівської винагороди на підставі довідки від 08.08.2018 № 457.

Щодо дати, з якої позивач просить зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату, суд зазначає наступне.

Згідно з довідкою № 08.08.2018 № 457 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці наданою ОСОБА_1, суддівська винагорода, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання складає 25549,00 грн. Довідка видана на підставі особового рахунку за липень 2018 року. Як вбачається з протоколу призначення щомісячного грошового утримання, підставою для перерахунку є допущені помилки, а саме: перерахунок проведений у зв'язку з помилково наданою довідкою № 391 від 17.07.2018, в якій занижена сума суддівської винагороди за липень 2018.

Таким чином, розмір суддівської винагороди в сумі 25549,00 грн., зазначений у довідці № 457 від 08.08.2018, об'єктивно мав бути застосований відповідачем з дня призначення позивачу довічного грошового утримання, а саме - з 10.07.2018.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині визначення дати, з якої позивач просить зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме, починаючи з 10.07.2018 - підлягають задоволенню.

Отже, позовна вимога про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплатити довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 88% грошового утримання судді з 10.07.2018 підлягає частковому задоволенню.

При цьому суд зазначає, що при заявленні позовної вимоги про визнання незаконним розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 позивачем обраний неналежний спосіб судового захисту, оскільки розрахунок стажу сам по собі не є рішенням суб'єкта владних повноважень - відповідача. При цьому розрахунок пенсії міститься у протоколі призначення пенсії, де зазначений стаж судді - 19 років 10 місяців 1 день, що не є обґрунтованим.

З огляду на зазначене, суд в порядку ч. 2 ст.9 КАС України, вважає за необхідне задля повного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо неповного включення стажу роботи на посаді судді для розрахунку розміру довічного грошового утримання у протоколі про призначення довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, відмовивши у задоволенні вимоги про визнання незаконним розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання провести розрахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 1/12 розміру допомоги на оздоровлення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря судової палати, секретаря пленуму вищого спеціалізованого суду, секретаря Пленуму Верховного Суду України, виплачується щомісячна доплата у розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Згідно з довідкою № 08.08.2018 № 457 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці наданою ОСОБА_1, суддівська винагорода, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання складає 25549,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розмір допомоги на оздоровлення судді у розмірі посадового окладу до складової суддівської винагороди не входить, отже допомога на оздоровлення судді не має враховуватися при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ані в повній сумі, ані в частині.

Таким чином, в задоволені позовних вимог в цій частині належить відмовити.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 КАС України

Керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 62340, код НОМЕР_1) до Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Залізнична, буд. 31, м. Дергачі, Харківська область, 62301, код ЄДРПОУ 40383690) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо неповного включення стажу роботи на посаді судді для розрахунку розміру довічного грошового утримання у протоколі про призначення довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1

Зобов'язати Дергачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 82% грошового утримання судді на підставі довідки від 08.08.2018 № 457, починаючи з 10.07.2018.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Залізнична, буд. 31, м. Дергачі, Харківська область, 62301, код ЄДРПОУ 40383690) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 62340, код НОМЕР_1) у розмірі 234,93 грн (двісті тридцять чотири гривні 93 копійки).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складений 12 листопада 2018 року.

Суддя Білова О.В.