Рішення № 77793666, 09.11.2018, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2328/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого Ільтьо І. І. ,

за участю секретаря -Куні О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП Берегівського ВПГУ НП у Закарпатській області ст. л-т поліції Галич М. І. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора СРПП Берегівського ВПГУ НП у Закарпатській області ст. л-т поліції Галич М. І. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що постановою серії НК № 805780 від 30 липня 2018 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2, 1 ст. 122, 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Згідно вищевказаної постанови, він нібито 30.07.2018 року о 23:10 год., керуючи автомобілем ВАЗ 2101, номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Б. Хмельницького в м. Берегове, під час зміни напрямку руху не ввімкнув покажчик повороту, і під час зміни напрямку руху при перевірці не пред'явив посвідчення водія. При цьому, у постанові помилково його прізвище зазначене як «Бороні» замість правильного «ОСОБА_1». Вважає, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2, 1 ст. 122, 126 КУпАП є незаконним, неправомірним, необґрунтованим, відповідна постанова підлягає скасуванню, оскільки я взагалі автомобілем не керував, ні тим, ні будь-яким іншим. Посвідчення водія він не має, а отже, і не маю права керувати транспортними засобами.

30 липня 2018 року він з друзями їхав на автомобілі марки ВАЗ 2101, номерний знак НОМЕР_1. За кермом сидів ОСОБА_3. Позивач сидів поруч, а на задньому сидінні було ще троє чоловік. Помахом жезла їх транспортний засіб зупинив працівник поліції, і ОСОБА_3 здійснив зупинку автомобіля. При цьому полісмен настоював, що автомобілем керував саме позивач, а не ОСОБА_3Під час розгляду справи про адмінправопорушення № 297/1638/18 про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ст. 130 КУпАП всі особи, що їхали у автомобілі підтвердили, що автомобілем позивач не керував, натомість ним керував ОСОБА_3. Постановою судді Берегівського районного суду від 12.10.2018 у справі № 297/1638/18 позивача визнано невинуватим у вчиненні адмінправопорушення, провадження у справі закрито.

Посилаючись на вказані обставини, просив визнати дії інспектора СРПП Берегівського ВП ГУ НП у Закарпатській області Галич М. І.протиправними, постанову по справі про адміністративне правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення скасувати у зв'язку з відсутністю в її діях складу адмінправопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Відповідач відзив на позовну заяву з доказами до нього та заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не подав.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд за відсутності клопотання будь-якої зі сторін, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Як вбачається з постанови серії НК № 805780 від 30 липня 2018 року, ОСОБА_1, 30.07.2018 року о 23:10 год., керуючи автомобілем ВАЗ 2101, номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Б. Хмельницького в м. Берегове, під час зміни напрямку руху не ввімкнув покажчик повороту, і під час зміни напрямку руху при перевірці не пред'явив посвідчення водія, внаслідок чого нібито вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2, 1 ст. 122, 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Таким чином, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення можливе лише після розгляду справи про адміністративне правопорушення

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою ст. 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед яких: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Таким чином, приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази проведення розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у відповідності до норм діючого законодавства.

В матеріалах справи міститься лише постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача.

Вказана постанова не містить посилань на те, що відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності, роз'яснені права, надано можливість скористатися юридичною допомогою, розглянуто клопотання в разі їх наявності, заслухані свідки.

Вищенаведені обставини дають підстави дійти висновку, що відповідачем всупереч положень Кодексу України про адміністративні правопорушення не проведено дій по розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачених приписами ст.ст. 278, 279 КУпАП.

Судом встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення, скасування якої є предметом позову, не містить обставин, які б встановлювали наявність адміністративного порушення, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження події адміністративного правопорушення, відсутні будь-які пояснення свідків події, відеозапис тощо.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи.

Більше того, позивачем до позовної заяви долучено постанову суду від 12.10.2018 року в справі № 297/1638/18 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. У вказаній постанові констатовано, що відносно ОСОБА_1 складено адмінпротокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за нібито керування ним автомобілем марки «ВАЗ-2101», реєстраційний номер «НОМЕР_3», 30.07.2018 року о 23:20 годині у стані алкогольного сп'яніння. У постанові також зазначено, що під час розгляду тієї справи встановлено те, що вказаного дня за кермом автомобіля ВАЗ сидів ОСОБА_3, поруч із ним сидів ОСОБА_1 на пасажирському сидінні. Аналогічні покази надали всі свідки, допитані судом. Разом з тим, у постанові серії НК № 805780 від 30 липня 2018 року вказано про керування ОСОБА_1, 30.07.2018 року о 23:10 год. тим самим автомобілем, і очевидно йдеться про керування одним і тим же автомобілем у практично той же час. Постановою суду у справі № 297/1638/18 справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, і тому обставина того, що він автомобілем не керував, є доведеною, і він не міг вчинити адмінправопорушень, передбачених статтями 122, 126 КУпАП.

Згідно ч. 5 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З огляду на вищезазначене, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності своїх дій відповідно до ст. 77 КАС України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

До матеріалів справи долучено квитанцію про оплату витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн. та розрахунок витрат на правову допомогу.

Разом з тим, суд вважає, що враховуючи складність справи та незначну цінність справи (позовна вимога про скасування постанови про накладення адмінстягнення у сумі 425 грн.), в порядку ч. 6 ст. 134 КАС України, суд вважає за необхідне зменшити розмір компенсації судових витрат.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 9, 251, 252, 258, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 9, 73-77, 90, 139, 205 ч.1, 242-246, 262, 286, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Постанову серії НК № 805780 від 30 липня 2018 року, винесену інспектором СРПП Берегівського ВП ГУ НП у Закарпатській області ст. л-т поліції Галич М. І. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2, 1 ст. 122, 126 КУпАП - скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Ференца Ракоці, будинок 13, ідентифікаційний код юридичної особи 40108913) на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1,РНОКПП НОМЕР_2) судові витрати у витрат за надання професійної правничої допомоги у сумі 1500 (тисячу п'ятсот) грн..

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду. При цьому відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення рішення.

Суддя Ільтьо І. І.