Ухвала суду № 77793063, 07.11.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/8874/18

Провадження №1-кп/359/620/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

7 листопада 2018 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі колегії суддів:

судді - доповідача Вознюка С.М., суддів Кабанячого Ю.В., Журавського В.В.,

при секретарі Вітківському Є.О.,

за участю прокурора Бадіона М.О., потерпілого ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, його захисника - адвоката Гудзь В.М.,

за наслідками проведення підготовчого відкритого судового засідання в кримінальному провадженні №12018110100001939, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2018 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полонне Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, батька двох неповнолітніх дітей, працюючого оператором фарбувально-сушильної лінії в ТОВ «Київ-Полімер», зареєстрованого в АДРЕСА_2, та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

по обвинуваченню у скоєнні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України,

розглянувши заявлені клопотання, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав за можливе призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акта немає, і провадження підсудне цьому суду та просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого підтримав клопотання прокурора в частині призначення даного кримінального провадження до судового розгляду. Щодо продовження відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - заперечив та просив відмовити у задоволенні даного клопотання. Додатково надав клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на особисте зобов'язання.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку захисника. У задоволенні клопотання прокурора просив відмовити, а клопотання захисника - задовольнити.

Потерпілий при вирішенні заявлених клопотань поклався на думку суду.

Прокурор заперечив щодо клопотання захисника обвинуваченого, зазначивши, що ризики, передбачені ст. 177 КК України не перестали існувати.

Заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступних висновків.

В підготовчому судовому засіданні, суд, в порядку ст.ст. 314, 315 КПК України, має право, серед іншого, вирішити питання про призначення кримінального провадження до судового розгляду, та питання пов'язані з підготовкою такого провадження до судового розгляду. Серед таких питань є і можливість продовження дії запобіжних заходів або їх зміна.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження (зміну) запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.

Додатково, суд враховує, що запобіжний захід не є мірою покарання, а сама лише тяжкість кримінального правопорушення і покарання за нього, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою, оскільки нормами КПК та відповідно практикою застосування Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це не визнається.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.

В п. 1 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначено, що при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі, наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, та не виключається можливість ухилення від відповідальності, та неявки до суду, а запобігти указаним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не можливо, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на більш м'який у вигляді особистого зобов'язання слід відмовити, оскільки особисте зобов'язання є найм'якішим видом запобіжного заходу, визначеного КПК України та не відповідає тяжкості злочину, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_2

Підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, судом не встановлено, зважаючи на тяжкість вчиненого злочину, можливість забезпечення процесуальної поведінки обвинуваченого саме за допомогою домашнього арешту, який не перешкоджає йому працювати.

В той же час, суд враховує обсяг пред'явленого обвинувачення, всі ризики, встановленні під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та вважає, що прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу, в той час, як захисником обвинуваченого не надано достатніх доказів, які свідчили б про можливість змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою саме на особисте зобов'язання.

З урахуванням позитивної характеристики обвинуваченого за місцем проживання, те що на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, батьки - інваліди та те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягався, наявність місця проживання в м. Київ, у суду відсутні достатні доводи та докази для утримання обвинуваченого під вартою в подальшому, тому суд, у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, щодо обвинуваченого застосовує більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.6 ст.181 Кримінального процесуального кодексу України строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора.

Зважаючи на те, що інших клопотань в підготовчому судовому засіданні не заявлено, а підстав, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, судом не встановлено, є всі підстави для призначення судового розгляду в кримінальному провадженні.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 177-180, 183, 199, 314, 331, 376 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Закінчити підготовче судове засідання в кримінальному провадженні.

Призначити кримінальне провадження №12018110100001939, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2018 року, з обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 по обвинуваченню у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України, - до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Розгляд кримінального провадження здійснювати колегіально в складі трьох професійних суддів.

Судовий розгляд здійснювати за участю прокурора, обвинуваченого, його захисника, свідків обвинувачення, потерпілого.

У задоволенні клопотання прокурора Бадіона Миколи Олексійовича про продовження дії обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника - адвоката Гудзь Василя Миколайовича про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на особисте зобов'язання, - відмовити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем тимчасового проживання (АДРЕСА_1) терміном на 60 діб з встановлення обов'язків:

не залишати фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, в період часу з 22.00 год. до 06.00 год. наступного дня;

прибувати до суду та прокуратури за першою вимогою відповідних посадових осіб;

не відлучатися з місця тимчасового проживання (АДРЕСА_1), без дозволу суду;

повідомляти суд, залежно від стадії кримінального провадження про необхідність зміни свого місця проживання;

в разі наявності, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;

не спілкуватись безпосередньо, чи через інших осіб, із потерпілим та свідками у кримінальному провадженні №12018110100001939, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2018 року.

Термін дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_2 становить до 24.00 год. 03.01.2019 року.

Обвинуваченого ОСОБА_2 звільнити з-під варти з зали суду негайно.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 09.11.2018 року.

Суддя - доповідач: С.М.Вознюк

Судді: Ю.В.Кабанячий

В.В.Журавський