Рішення № 77792804, 06.11.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2898/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Кисличенко О.В.,

представників позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

21 серпня 2018 року Полтавське обласне комунальне підприємство "Полтавафарм" (надалі по тексту - позивач, ПОКП "Полтавафарм") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0008591401 від 26 червня 2018 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про безпідставність висновків відповідача про заниження податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2016 року на суму 118172,00 грн. Наголошено, що попри допущення помилки у відображенні операції в податковій декларації, грошові кошти у сумі 118172,34 грн були включені до загальної суми податкових накладних податкових зобов'язань за листопад 2016 року, а помилки в уточнюючому розрахунку щодо періоду реєстрації податкової накладної фактично не вплинула на обсяг нарахованих підприємством податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2016 року. Також, звернуто увагу, що уточнюючий розрахунок не зменшив суму податкового зобов'язання за даною операцією.

Ухвалою суду від 07 вересня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 13 вересня 2018 року заперечення представника відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.

20 вересня 2018 року до суду надійшов відзив, відповідно до якого відповідач наполягав на встановленому порушенні, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2016 року на суму 118172,00 грн. Наголошено, що за результатами звірки даних Єдиного реєстру податкових накладних та задекларованих даним платником та даними додатку 5 до Декларації з урахування уточнюючих розрахунків встановлена розбіжність між задекларованими даними /а.с. 90-91, т.1/.

28 вересня 2018 року до суду позивачем надано відповідь на відзив, де наголошено про непідтвердження належними доказами розбіжностей між задекларованими даними ПОКП "Полтавафарм" та ПОКЛ ім. В.М. Скліфософського. Зазначено, що припущення позивача про різну правову природу операцій з платниками та неплатниками не спростовує того факту, що як при здійсненні з платником, так і з неплатником ПДВ у продавця виникає податкове зобов'язання, яке має бути нараховане та сплачене до державного бюджету /а.с. 211-212, т.1/.

04 жовтня 2018 року від позивача надійшли пояснення стосовно характеру операції відшкодування за договором між ПОКП "Полтавафарм" та ПОКЛ ім. В.М. Скліфософського, на виконання якого і була складена податкова накладна від 08 листопада 2016 року № 229 /а.с. 1, т.2/.

26 жовтня 2018 року надано до суду додаткові письмові пояснення по суті встановленого порушення /а.с. 45-46, т.3/.

06 листопада 2018 року відповідачем надано пояснення, якими констатовано, що за результатами звірки даних Єдиного реєстру податкових накладних та задекларованих даним платником та даними додатку 5 до Декларації з урахування уточнюючих розрахунків встановлена розбіжність між задекларованими даними, що призвело до заниження податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за листопад 2016 року.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

У період з 10 квітня 2018 року по 25 травня 2018 року фахівцями Головного управління ДФС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПОКП "Полтавафарм" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 07 червня 2018 року № 684/16-31-14-01-10/32986923 (надалі по тексту – акт перевірки) /а.с. 141-209, т.1/.

Підстави та порядок перевірки позивачем не оскаржуються.

Перевіркою встановлено, а в акті перевірки зафіксовано, порушення ПОКП "Полтавафарм", крім іншого, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України N2755-VI від 02 грудня 2010 року в частині заниження податкового зобов'язання 118172 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Головного управління ДФС у Полтавській області від 23 червня 2018 року № 14156/10/16-31-14-01-10 акт перевірки в частині встановленого порушення залишено без змін /а.с. 133-135, т. 1/.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2018 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість у розмірі 147715 грн, у тому числі за податковими зобов'язаннями - 118172 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 29543 грн /а.с. 29-30, т.1/.

Не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходив з наступного.

Положеннями підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий кредит – сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, у відповідності до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Зазначаючи про порушення вказаних норм, відповідно до акту перевірки, суд виходить з наступного.

Проведеною перевіркою відображеного показника на підставі таких документів: податкові накладні, договори, додаткові угоди, реєстри виданих податкових накладних, валютно-митних декларацій, журнали ордери та оборотна відомість по рах. 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями, 641.2 "Розрахунки з бюджетом, субрахунок ПДВ", 643 "Податкові зобов'язання", 701 "Дохід від реалізації готової продукції", 702 "Дохід від реалізації товарів", 703 "Дохід від реалізації послуг", Декларації з податку на додану вартість встановлено заниження податкових зобов'язань у рядку 1.1 - 8 Декларації по податку на додану вартість в сумі 118172 грн, в т. ч. за листопад 2016 року в сумі 118172 грн.

Так, підприємством згідно договору купівлі - продажу №334/3 від 23 березня 2016 року, проведено реалізацію Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М.В.Скліфосовського медичних препаратів на загальну суму 1806348,55 грн, в т. ч. ПДВ 118172,34 грн. На виконання умов договору покупцю надано рахунок на оплату по замовленню № 19 від 01 листопада 2016 року на загальну суму 1806348,55 грн, в т. ч. ПДВ 118172,34 грн та видаткову накладну №229 від 08 листопада 2016 року на загальну суму 1806348,55 грн, в т. ч. ПДВ 118172,34 грн.

Полтавською обласною клінічною лікарнею ім. М.В.Скліфосовського проведено оплату за отримані медичні препарати в сумі 1806348,55 грн, в т.ч. ПДВ 118172,34 грн згідно платіжного доручення від 08 листопада 2016 року №20. Крім цього ПОКП "Полтавафарм", надано покупцю податкову накладну від 08 листопада 2016 року №229 на загальну суму 1806348,55 грн, в т.ч. ПДВ 118172,34 грн, яка була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами звірки даних Єдиного реєстру податкових накладних та задекларованим податком за даними додатку 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до Декларації 3 урахуванням уточнюючих розрахунків встановлена розбіжність між податковим зобов'язанням ПОКП "Полтавафарм" та Полтавською обласною клінічною лікарнею ім. М.В.Скліфосовського в сумі 118172,34 грн.

Як наслідок, контролюючим органом зроблено висновок про завищення позивачем податкового зобов'язання по декларації з ПДВ за листопад 2016 року на вказану суму.

Суд констатує, що відповідачем не заперечується реальність правовідносин з ПОКП "Полтавафарм" та Полтавською обласною клінічною лікарнею ім. М.В.Скліфосовського, а також правомірність формування, виписки та реєстрації податкової накладної, складеної за результатами таких правовідносин.

Реальність таких операцій підтверджена долученими до матеріалів справи копіями первинних документів та поясненнями стосовно характеру операцій по відшкодуванню коштів по договору від 23 березня 2016 року № 334/3, сума яких відповідає обсягу фактично відпущених населенню за пільговими рецептами лікарських засобів (інсулінів) /а.с.32-33, т.1; 1-256, т.2; 1-36, т.3/. Реєстрація податкової накладної від 08 листопада 2016 року № 229 підтверджена копією квитанції № 1 від 09 листопада 2016 року /а.с. 34-37, т.1/.

Натомість, порушення встановлено, виходячи виключно з факту встановленої розбіжності.

При цьому, відповідно до позову позивачем зазначалось, що при заповненні додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2016 року "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" ПОКП "Полтавафарм" було допущено помилку, а саме: вказана операція була показана під кодом 100000000000 (інші в розрізі умовних ІПН), тобто як така, що здійснена з контрагентом-неплатником ПДВ /а.с. 38-58, т.1/, оскільки на той момент ПОКП "Полтавафарм" не володіло актуальною інформацією про те, що після анулювання реєстрації платником ПДВ 27 квітня 2006 року ПОКЛ ім. М.В.Скліфософського повторно зареєструвалось платником ПДВ з 17 вересня 2007 року.

Через що, 07 лютого 2017 року ПОКП «Полтавафарм» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2016 року, який прийнято контролюючим органом згідно з квитанцією № 2 від 07 лютого 2017 року. В ньому господарську операцію з ПОКЛ ім. В.М.Скліфософського було виведено з групи інших та правильно показано за ІПН контрагента (019991016011) /а.с. 59-65, т.1/. Однак, через незаповнення в уточнюючому розрахунку частини рядків, його було відхилено контролюючим органом /а.с. 95, т.1; 51-52, т.3/.

21 червня 2017 року підприємством подано другий уточнюючий розрахунок, в якому господарську операцію з ПОКЛ ім. В.М.Скліфософського виведено з групи інших та показано за ІПН контрагента (019991016011). Проте, в розрахунках помилково вказано період складання податкових накладних. Так, господарська операція відбулась в листопаді 2016 року, але через допущену описку в графі "Період складання податкових накладних" в Додатку 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" було вказано жовтень 2016 року. Уточнюючий розрахунок було прийнято контролюючим органом, про що свідчить квитанція № 2 від 21 червня 2017 року /а.с. 66-71, т.1/

Отже, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, було подано та зареєстровано у встановленому порядку. Податкові зобов'язання нараховані повністю у встановленому порядку.

Відповідно до п. "в" п. 193.1 ст. 193 ПК України ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування в розмірі 7% по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів.

Отже, лікарські засоби (інсуліни), вартість яких відшкодовується за договором, оподатковуються ПДВ за пільговою ставкою в розмірі 7%.

Згідно з пункту 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26 січня 2016 року за № 137/28267 (далі - Порядок), у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі "Отримувач (покупець)" зазначається "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "100000000000".

Проте, грошові кошти на виконання Договору відшкодування витрат № 334/3 в сумі 1806348,55 грн були перераховані з урахуванням ПДВ - 118172,34 грн, адже предметом Договору є відшкодування витрат, пов'язаних з відпуском лікарських засобів на території Полтавської області через власну аптечну мережу ПОКП "Полтавафарм".

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Статтею 102 Податкового кодексу України визначається строк у 1095 днів, що відраховується від дня, який настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Виходячи з викладеного, суд погоджується з позицією позивача, що попри допущення помилки у відображенні операцій в податковій декларації грошові кошти в сумі 118172,34 грн були включені до загальної суми податкових зобов'язань за листопад 2016 року, а помилка в уточнюючому розрахунку щодо періоду реєстрації податкової накладної фактично не вплинула на обсяг нарахованих підприємством податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2016 року.

При цьому відповідачем не надано належних доказів того, що подання уточнюючого розрахунку призвело до зменшення суми податкового зобов'язання за даною операцією.

Основні вимоги до оформлення документальних перевірок, закріплені у Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 N 727, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за N 1300/27745.

Відповідно до пункту 5 розділу 2 названого Порядку, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункт 5 розділу 2 Порядку).

При цьому згідно з підпунктом 2 пункту 4 розділу 3 того ж Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

-зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

-у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

-у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів.

Всупереч вказаним вимогам, акт перевірки контролюючого органу не містить жодних посилань на докази (первинні або інші документи), якими підтверджувались обставини щодо наявності факту порушення позивачем обумовлених норм податкового законодавства.

В ході розгляду справи відповідачем не надано до суду докази (первинні або інші документи), якими би підтверджувались обставини, щодо наявності факту порушення позивачем, обумовлених в акті перевірки, норм податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючим органам надано право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пп. 20.1.2 п. 20.1 цього Кодексу контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Суд звертає увагу відповідача, що посадові особи контролюючих органів відповідно до статті 21 Податкового кодексу України зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Кодексу визначено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.4 статті 85 Податкового кодексу України установлено, що при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Крім того, пунктом 85.8 статті 85 Податкового кодексу України встановлено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Тобто, отримання належним чином засвідчених копій первинних документів є правом контролюючого органу, яке може були реалізоване на підставі їх запиту під час проведення перевірки.

Таким чином, відповідач не позбавлений права звернення до такого платника податків з вимогою про надання таких документів, а також, варто зауважити, жодних актів про відмову у наданні позивачем певних документів податковим органом не складалося, докази про відмову у наданні будь-яких документів позивачем відсутні.

Однак, відповідачем в ОСОБА_1 перевірки не вказані первинні документи, на підставі яких контролюючим органом зроблено висновок про заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 118172,00 грн.

Слід зазначити, що суд ненаділений повноваженнями замість контролюючого органу проводити перевірку показників бухгалтерської та податкової звітності суб'єктів господарської діяльності та в ході судового розгляду фактично проводити податкову перевірку. Такі функції належать виключно відповідачу як суб'єкту владних повноважень та контролюючому органу.

В силу вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За приписами частин першої, другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У пункті 30 Рішення від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" Європейський Суд з прав людини вказав, що: "поняття “майно” у першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві".

У пункті 168 Рішення Європейського Суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Суд вказав, що: "будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).".

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПОКП "Полтавафарм".

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що відповідачами не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, сума судових витрат, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" (вул. Горбанівська, 2, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 3871, ідентифікаційний код 3286923) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 39461639) про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 26 червня 2018 року № НОМЕР_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 39461639) на користь Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" (вул. Горбанівська, 2, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 3871, ідентифікаційний код 3286923) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2215,73 грн (дві тисячі двісті п'ятнадцять гривень сімдесят три копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 13 листопада 2018 року.

Суддя ОСОБА_4