Рішення № 77792752, 13.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4723/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Харченко Ю.В.

При секретарі Савулій В.О.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, третьої особи – Теплодарського міського суду Одеської області про визнання протиправними дій, та зобов’язання вчинити певні дії,–

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними дії ОСОБА_3 управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо не зарахування до стажу роботи, що дає право на надбавку за вислугу років: стажу роботи у період з 01.10.1991р. по 26.07.1993р. юрисконсультом Біляївського АП “Сільгоспхімія”, у період з 19.03.1999р. по 19.08.2002р. в ОСОБА_1 обласній колегії адвокатів; зобов’язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на доплату за вислугу років, стаж роботи у період з 01.10.1991р. по 26.07.1993р. юрисконсультом Біляївського АП “Сільгоспхімія”, у період з 19.03.1999р. по 19.08.2002р. адвокатом ОСОБА_1 обласної колегії адвокатів, та нарахувати доплату за вислугу років у розмірі 60%.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_3 управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області в порушення приписів чинного законодавства безпідставно не зараховано ОСОБА_2 до стажу роботи, що дає право на надбавку за вислугу років: стажу роботи у період з 01.10.1991р. по 26.07.1993р. юрисконсультом Біляївського АП “Сільгоспхімія”, у період з 19.03.1999р. по 19.08.2002р. в ОСОБА_1 обласній колегії адвокатів, тривалістю 4 роки 9 місяців 26 днів. Де загальний стаж роботи, який надає право на отримання щомісячної доплати за вислугу років, складатиме 26 років 6 місяців, що надає право на отримання щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 60%.

Відповідач – Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід.№30804/18 від 17.10.2018р.), наголошуючи, зокрема, що судді, які призначені чи обрані на посаду до набрання чинності Законом України «Про судоустрій та статус суддів», та від 02.06.2016року Законом України «Про судоустрій і статус суддів», зберігають визначення стажу відповідно до законодавства, яке діяло на день їх призначення.

Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 18.09.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №1540/4723/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, третьої особи – Теплодарського міського суду Одеської області про визнання протиправними дій, та зобов’язання вчинити певні дії.

Враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_3 управління Державної судової адміністрації України в Одеській області із Заявою від 13.08.2018р. щодо надання довідки про заробітну плату, з урахуванням наявного стажу, з метою подання до Пенсійного фонду для отримання довічного грошового утримання.

За результатами розгляду вищеозначеної Заяви ОСОБА_2 від 13.08.2018р., ОСОБА_3 управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області на ім’я судді у відставці Теплодарського міського суду Одеської області ОСОБА_2 надіслано ОСОБА_3 №5-2313/18 від 20.08.2018р., за підписом в.о. начальника Управління ОСОБА_4, у якому зазначено, що відповідно до статті 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. Крім того, керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду та діючих суддів. Пунктом 20 Порядку формування, ведення, обліку та зберігання особових справ суддів, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України від 20.05.2016року №97, визначено, що відповідальність за формування, ведення, облік та зберігання особових справ суддів покладається на керівника апарату відповідного суду. Згідно пункту 23 цього Порядку після відрахування судді зі штату суду його особова справа продовжує зберігатися у відповідному службовому підрозділі апарату суду (у відповідального працівника) протягом двох років, але окремо від особових справ діючих суддів. Після закінчення двох років такі особові справи передаються до архіву суду у встановленому порядку. Згідно пункту 25 цього Порядку зберігання особових справ суддів протягом встановленого законодавством строку забезпечується керівником апарату суду.

До вищевказаного ОСОБА_3 управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №5-2313/18 від 20.08.2018р. додано Довідку для подання до Пенсійного фонду для отримання довічного грошового утримання, на підставі отриманих ОСОБА_3 управлінням первинних документів від Теплодарського міського суду Одеської області.

Відповідно до наявної у матеріалах справи Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, станом на 01.01.2018р. суддівська винагорода ОСОБА_2, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 28192грн., з яких: посадовий оклад – 17620грн., доплата за вислугу років (50%) – 8810грн., доплата за перебування на адміністративній посаді в суді (10%) – 1762грн.

Не включення ОСОБА_3 управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області до Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці стажу роботи, що дає право на надбавку за вислугу років, а саме: стажу роботи у період з 01.10.1991р. по 26.07.1993р. юрисконсультом Біляївського АП “Сільгоспхімія”, у період з 19.03.1999р. по 19.08.2002р. в ОСОБА_1 обласній колегії адвокатів, послугувало підставою для звернення позивача – ОСОБА_2 до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправними дій ОСОБА_3 управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо не зарахування до стажу роботи, що дає право на надбавку за вислугу років: стажу роботи у період з 01.10.1991р. по 26.07.1993р. юрисконсультом Біляївського АП “Сільгоспхімія”, у період з 19.03.1999р. по 19.08.2002р. в ОСОБА_1 обласній колегії адвокатів; зобов’язання ОСОБА_3 управління Державної судової адміністрації України в Одеській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на доплату за вислугу років, стаж роботи у період з 01.10.1991р. по 26.07.1993р. юрисконсультом Біляївського АП “Сільгоспхімія”, у період з 19.03.1999р. по 19.08.2002р. адвокатом ОСОБА_1 обласної колегії адвокатів, та нарахувати доплату за вислугу років у розмірі 60%, підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, згідно Указу Президента України №712/2002 від 13.08.2002р., ОСОБА_2 призначено на посаду судді Теплодарського міського суду Одеської області, та відповідно до Наказу Теплодарського міського суду Одеської області від 19.08.2002р. №331-ос, ОСОБА_2 зараховано до штату Теплодарського міського суду Одеської області на посаду судді, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Трудової книжки серії БТ-І №7668742 від 23.07.1985р.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016р. №1402-VIІІ (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 137 якого до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Законом України від 12.07.2018р. №2509-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у зв’язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", статтю 137 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIІІ "Про судоустрій і статус суддів" доповнено частиною другою наступного змісту: "до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді".

Так, судом з’ясовано, що позивач - ОСОБА_2 у період з 01.10.1991р. по 26.07.1993р. працював юрисконсультом Біляївського АП “Сільгоспхімія”, та у період з 19.03.1999р. по 19.08.2002р. - адвокатом ОСОБА_1 обласної колегії адвокатів, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Трудової книжки серії БТ-І №7668742 від 23.07.1985р.

Між тим, у разі здійснення перерахунку стажу обов’язково необхідно враховувати порядок призначення (обрання) кожного окремого судді на посаду вперше, оскільки при призначенні (обранні) суддів на посаду вперше застосовувалися різні вимоги до стажу, необхідного для зайняття посади судді, які діяли на момент такого призначення (обрання).

Абзацом 4 пункту 34 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIІІ від 02.06.2016р. визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції і законів України, охорони прав і свобод громадян, на час призначення ОСОБА_2 на посаду судді Теплодарського міського суду Одеської області, визначався Законом України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992року №2862-XII відповідно до частини 1 статті 7 якого на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що право на зарахування стажу роботи в галузі права три роки мають судді, яких було призначено на посаду судді вперше згідно з вимогами, встановленими Законом України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992року №2862-XII на день їх обрання.

Крім того, передбачені частиною 2 статті 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIІІ від 02.06.2016р. положення щодо зарахування (перерахунок) стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) на посаді судді, здійснюється з дати набрання чинності Законом України від 12.07.2018 №2509-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", тобто з 05.08.2018р.

Означена позиція, у тому числі, підтримується Державною судовою адміністрацією України, викладеною в ОСОБА_3 «Про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді» від 05.11.2018р. №41783/0/9-18.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, судом встановлено, що ОСОБА_2 у період з 01.10.1991р. по 26.07.1993р. працював юрисконсультом Біляївського АП “Сільгоспхімія”, та у період з 19.03.1999р. по 19.08.2002р. - адвокатом ОСОБА_1 обласної колегії адвокатів, однак ОСОБА_3 управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області під час складення Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці вищеозначені обставини не враховано, у зв’язку з чим, суд дійшов висновку про протиправність дій ОСОБА_3 управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо не зарахування ОСОБА_2 до стажу роботи, що дає право на надбавку за вислугу років: стажу роботи у період з 01.10.1991р. по 26.07.1993р. юрисконсультом Біляївського АП “Сільгоспхімія”, у період з 19.03.1999р. по 19.08.2002р. в ОСОБА_1 обласній колегії адвокатів.

Водночас, судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, оскільки будь-яких обмежень щодо дії абзацу 4 пункту 34 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIІІ від 02.06.2016р. в часі Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIІІ від 02.06.2016р. не встановлено.

До того ж, суд вважає за необхідне зазначити, що з урахуванням приписів ч.1 ст.58 Конституції України, позивачу надається право на зарахування до стажу роботи на посаді судді також стажу (досвід) роботи (професійної діяльності), передбачений ч.2 ст.137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIІІ від 02.06.2016р., оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто, набуте право не може бути скасоване, звужене (правова позиція Конституційного Суду України у наступних Рішеннях: від 22.09.2005 № 5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 № 23-рп/2010, від 11.10.2011 № 10-рп/2011, від 20.12.2016 №7-рп/2016).

При цьому, позовна вимога ОСОБА_2 про зобов’язання ОСОБА_3 управління Державної судової адміністрації України в Одеській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на доплату за вислугу років, стаж роботи у період з 01.10.1991р. по 26.07.1993р. юрисконсультом Біляївського АП “Сільгоспхімія”, у період з 19.03.1999р. по 19.08.2002р. адвокатом ОСОБА_1 обласної колегії адвокатів, та нарахувати доплату за вислугу років у розмірі 60%, не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

На вказаній підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 КАС України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов'язання за цим положенням. Межі обов'язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що судом встановлено протиправність дій ОСОБА_3 управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо не зарахування ОСОБА_2 до стажу роботи, що дає право на надбавку за вислугу років: стажу роботи у період з 01.10.1991р. по 26.07.1993р. юрисконсультом Біляївського АП “Сільгоспхімія”, у період з 19.03.1999р. по 19.08.2002р. в ОСОБА_1 обласній колегії адвокатів, суд дійшов висновку, що з урахуванням дискреційності повноважень відповідача як суб’єкта владних повноважень, належним способом захисту порушеного права ОСОБА_2 у даному випадку є саме зобов'язання ОСОБА_3 управління Державної судової адміністрації України в Одеській області повторно розглянути питання щодо зарахування ОСОБА_2 до стажу роботи, що дає право на доплату за вислугу років, стаж роботи у період з 01.10.1991р. по 26.07.1993р. юрисконсультом Біляївського АП “Сільгоспхімія”, у період з 19.03.1999р. по 19.08.2002р. адвокатом ОСОБА_1 обласної колегії адвокатів, та нарахувати доплату за вислугу років у розмірі 60%, з урахуванням окреслених у рішенні висновків, та правової оцінки суду.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, третьої особи – Теплодарського міського суду Одеської області про визнання протиправними дій, та зобов’язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню частково, з вищенаведених підстав.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, третьої особи – Теплодарського міського суду Одеської області про визнання протиправними дій, та зобов’язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії ОСОБА_3 управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо не зарахування ОСОБА_2 до стажу роботи, що дає право на надбавку за вислугу років: стажу роботи у період з 01.10.1991р. по 26.07.1993р. юрисконсультом Біляївського АП “Сільгоспхімія”, у період з 19.03.1999р. по 19.08.2002р. в ОСОБА_1 обласній колегії адвокатів.

3. Зобов’язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області (65005, м.Одеса, вул.Бабеля,2, код ЄДРПОУ 26302945) повторно розглянути питання щодо зарахування ОСОБА_2 (65490, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до стажу роботи, що дає право на доплату за вислугу років, стаж роботи у період з 01.10.1991р. по 26.07.1993р. юрисконсультом Біляївського АП “Сільгоспхімія”, у період з 19.03.1999р. по 19.08.2002р. адвокатом ОСОБА_1 обласної колегії адвокатів, та нарахувати доплату за вислугу років у розмірі 60%, з урахуванням окреслених у рішенні висновків, та правової оцінки суду.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.