Рішення № 77792602, 13.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 523/13095/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.,

представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю,

представника відповідача ГУ НП в Одеській області ОСОБА_2 за довіреністю ,

представник відповідача ГУ МВС в Одеській області в Особі ліквідаційної комісії –

не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління МВС України в Одеській області в особі ліквідаційної комісії, Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та стягнення грошової допомоги,-

ОСОБА_4 спору:

ОСОБА_3 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління МВС України в Одеській області в особі ліквідаційної комісії, Головного управління Національної поліції в Одеській області в якому позивач з просив:

1. Визнати дії Головного управління МВС України в Одеській області, в особі ліквідаційної комісії щодоповернення документів, доданих до заяви позивача від 09.08.2017 р., протиправними.

2. Визнати дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо повернення документів від 30.08.2017 р. протиправними.

3. Зобов’язати ОСОБА_5 управління Національної поліції в Одеській області прийняти рішення щодо виплати ОСОБА_3 одноразової допомоги в сумі яка дорівнює 300 розмірів прожиткового мінімуму встановленого для непрацездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, тобто 1763 грн. х 300 =528 900 грн.

ІІ. Аргументи сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Згідно з актом МСЕК №258 від 28.03.2016 р. позивачу встановлена інвалідність, довідка №794 655, визначена ступінь втрати професійної працездатності 60%, яка відбулась під час виконання службових обов’язків.Дані обставини підтверджуються висновком про захворювання від 16.09.2009 р., висновком службового розслідування від 02.10.2009 р., свідоцтвом про хворобу №51/2, актом від 07.09.2009 р.

На теперішній час позивач є інвалідом 2 групи.

09.08.2017 р. позивач звернувся до відповідача,ГУ МВС України в Одеській області в особі ліквідаційної комісії, з заявою про виплату йому відповідної грошової суми, пов’язаної з отриманням захворювання під час виконання професійних обов’язків.

30.08.2017 р. відповідач відмовив в розгляді заяви посилаючись на те, що у разі інвалідності поліцейського треба звертатися до ГУНП в Одеській області. Однак, раніше - 06.01.2017 р. відповідач, ГУ НП в Одеській області, листом на звернення позивача надав відповідь, в якій зазначив, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги поліцейським, втрата працездатності яких пов’язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, Законом України «Про Національну поліцію України» не передбачена.

Таким чином, позивач вважає, що в даному випадку реалізувати своє право на отримання одноразової грошової допомоги є неможливим.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та уточненнях до неї.

22.06.2018 р. ухвалою Суворовський районний суд м. Одеси справу №523/13095/17 за підсудністю направив до Одеського окружного адміністративного суду.

27.07.2018 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв справу №523/13095/17 до свого провадження та продовжив розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

08.10.2018 р. ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив до розгляду справу на 05.11.2018 р.по суті.

Відповідач,ГУ МВС України в Одеській області в особі ліквідаційної комісії,в судове засідання не з’явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.

Від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на уточнений позов в якому він просив у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві(а.с.168-170).

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що з 07.11.2015 р. по 31.03.2016 р. ОСОБА_3 проходив службу в ГУ НП в Одеській області.Наказом від 18.03.2016р. №114 о/с ГУНП в Одеській області його звільнило зі служби в поліції за п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію»(через хворобу).Отже нарахування та виплата одноразової грошової допомоги в разі інвалідності поліцейського здійснюється за останнім місцем проходження служби в даному випадку в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області відповідно до ч.2 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського», затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 р. №4.

Враховуючи вищевикладене,відповідач вважає, що повертаючи документи позивачу, він не вчиняв протиправні дії.

Представник відповідача, ГУ НП в Одеській області, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у відзивіна уточнений адміністративний позов.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що позивач з метою отримання одноразової грошової допомоги звернувся із заявою про виплату одноразової грошової допомоги до Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Однак право на виплату одноразової грошової допомоги передбачено Законом України «Про Національну поліцію» лише у разі настання події, що надає право на проведення такої виплати та проводиться в порядку, визначеному підзаконним нормативно-правовим актом.

08.11.2017 р. за результатами розгляду звернення ОСОБА_3 керівництво ГУНП в Одеській області затвердило висновок про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_3

20.11.2017 р. за вих. №14/1-Р-963 з ГУНП на адресу ОСОБА_3 була направлена відповідь з додатками на 8-ми аркушах. З огляду на відповідь відповідач повернув ОСОБА_3 без виконання надані ним документи для отримання одноразової грошової допомоги.

В зв’язку з тим, що позивач звільнений з поліції 31.03.2016 р., а група інвалідності встановлена 28.03.2016 р. до звільнення, а не через 6 місяців після його звільнення, у нього відсутні підстави для виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги.

З огляду на свідоцтво про хворобу №51/2 від 15.03.2016р., видане Військово-лікарською комісією ДУ ТМО МВС України по Одеській області на ім’я ОСОБА_3,встановлене в нього захворювання пов’язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Таким чином, позивач не отримав травму під час виконання службових обов’язків, а отримав захворювання пов’язане з проходженням служби, а тому нарахування можливе лише за підпунктом «б» пункту 4 частини першої ст.99 Закону України «Про Національну поліцію» - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Отже позовні вимоги позивача щодо зобов’язання суб’єкта владних повноважень здійснити виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 528900 грн., за відсутності додержання Порядку №4 виплати одноразової грошової допомоги передбачають втручання в діяльність суб’єкта владних повноважень, який уповноважений приймати відповідні рішення.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, з’ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення частково. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином

ІІІ. Обставини, встановлені судом.

Так, суд встановив, що 04.11.2015 р. наказом ГУМВС в Одеській області №1390 о/с майор міліції ОСОБА_3 звільнений з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «з» (у зв’язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації)) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. №114 (а.с.53).

07.11.2015 р. наказом ГУНП в Одеській області №136 о/с у відповідності до пунктів 9 та 12 розділу ХІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України «Про Національну поліцію» призначило позивача, старшим інспектором-черговим чергової частини Хаджибеївського відділення поліції Суворовського відділу поліції у м. Одесі ГУНП в Одеській області, присвоївши йому спеціальне звання майор поліції (а.с.52).

18.03.2016 р. наказом ГУНП в Одеській області №114 о/с звільнило позивача з займаної посади за п.2 ч.1 ст.77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію» з 31.03.2016 р. (а.с.51)

Згідно з актом МСЕК №258 від 28.03.2016 р., на який посилається у своєму позові позивач, а відповідач не заперечує про його існування, позивачу встановлена інвалідність, визначена ступінь втрати професійної працездатності 60%, яка відбулась під час виконання службових обов’язків. Відповідно до свідоцтва про хворобу №51/2 від 15.03.2016р., виданого Військово-лікарською комісією ДУ ТМО МВС України по Одеській області на ім’я ОСОБА_3, у нього встановлене захворювання, пов’язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.22).

Також дані обставини підтверджуються висновком від 16.09.2009 р., висновком службового розслідування від 02.10.2009 р., актом від 07.09.2009 р. (а.с.18-23).

На теперішній час позивач відповідно до довідки Обласної МСЕК №1 є інвалідом 2 групи (а.с.21) .

09.08.2017 р. позивач звернувся до відповідача,ГУ МВС України в Одеській області в особі ліквідаційної комісії, з заявою про виплату йому відповідної грошової суми пов’язаної з отриманням захворювання під час виконання професійних обов’язків (а.с.15).

30.08.2017 р. листом відповідач відмовив в розгляді заяви посилаючись на те, що в разі інвалідності поліцейського треба звертатися до ГУНП в Одеській області.

З метою отримання одноразової грошової допомоги позивач з заявою звернувся до ГУНП в Одеській області про виплату одноразової грошової допомоги (а.с.16).

20.11.2017 р. відповідач листом за №14/1-Р-963 повідомив позивача про повернення без виконання надані позивачем документи для отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського. Також в листі зазначив, що згідно з наданими позивачем документами його звільнено з поліції 31.03.2016 р. а група інвалідності встановлена 28.03.2016 р., тобто впродовж проходження служби. Враховуючи викладене, відповідач зазначив, що у позивача відсутні підстави для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги (а.с.98).

08.11.2017 р. заступник начальника ГУНП в Одеській області генералполіції третього рангу ОСОБА_5 відмовив у затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 у зв’язку з інвалідністю у розмірі 112000,00 грн. (а.с.97).

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.

ІV Джерела права та висновки суду.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015.

Відповідно до частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:

1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;

2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;

3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;

6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

Зміст частини 1 статті 97 вказаного Закону передбачає вичерпний перелік випадків, за яких виникає право на виплату одноразової грошової допомоги.

Крім того, пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується особам у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Відповідно до статей 97 - 101 Закону України "Про Національну поліцію" та з метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського МВС України своїм наказом від 11.01.2016р. №4 затвердило порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі – Порядок №4).

Підпунктом 4 пункту 5 розділу 1 Порядку № 4, зі змінами та доповненнями внесеними наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2016 року № 916 ( в редакції чинній на момент звернення позивача із заявою про виплату), передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у випадку пов'язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ-обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Згідно з п. 1 р. ІІ Порядку №4 днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пунктів 2, 3, 5 Розділу ІІІ цього Порядку посадові особи поліції у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання одноразової грошової допомоги відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.

Разом з цим, передумовою виплати позивачу одноразової грошової допомоги є дотримання певної процедури та послідовності.

Так, пунктом 3 розділу ІІІ Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського передбачено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається ОСОБА_5 Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Відповідно до п. 5 розділу ІІІ зазначеного Порядку для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу:1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: 1) довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 2) постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 3) акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 4) сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 5) документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Згідно з п. 1 розділу IV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2.

Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.

Зазначений висновок про призначення одноразової грошової допомоги затверджує/відмовляє: в апараті Національної поліції - ОСОБА_5 Національної поліції України або особа, на яку покладено виконання таких функцій; у міжрегіональних органах Національної поліції - начальник органу або особа, на яку покладено виконання таких функцій; у головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві - начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Пунктом 2 розділу IV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлено, що керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

Отже з сукупного аналізу, вказаних вище норм права суд робить висновок, що головною підставою за наявності якої поліцейському передбачена виплата одноразової грошової допомоги є визначення інвалідності внаслідок захворювання, яке пов’язане з проходженням ним служби. При цьому суд не погоджується з аргументами відповідачів про те, що обов’язковою умовою призначення виплати одноразової грошової допомоги є визначення інвалідності саме після звільнення поліцейського з поліції протягом шести місяців. Суд вважає, що відповідач в даному випадку неправильно розуміє зміст п.4 ч.1ст.97 Закону України «Про Національну поліцію», на який суд посилався вище по тексту, оскільки зазначений в ньому термін – « […] протягом шести місяців після його звільнення…» законодавець пов’язує не із визначенням інвалідності, а із строком, коли може бути призначена і виплачена одноразова грошова допомога. Про це свідчить і зміст п.1 розділу ІІ Порядку №4 відповідно до якого днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначається у довідці медико-соціальної експертизи.

Як вже про це зазначав суд, згідно з актом МСЕК №258 від 28.03.2016 р. позивачу встановлена інвалідність та визначена ступінь втрати професійної працездатності 60%, яка відбулась під час виконання службових обов’язків. Дані обставини підтверджуються висновком про захворювання від 16.09.2009 р., висновком службового розслідування від 02.10.2009 р., свідоцтвом про хворобу №51/2, актом від 07.09.2009 р. (а.с.18-23) та визнаються сторонами.

Отже, 28.03.2016 р. у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги. При цьому суд звертає увагу, що відповідач визнає даний факт і в самому висновку від 06.11.2017р., яким було відмовлено у затвердженні призначення виплати одноразової грошової допомоги (а.с.97), і в своїх усних та письмових поясненнях.

Таким чином, факт виникнення права у позивача на отримання грошової допомоги 28.03.2016р. є таким, що не належить до доказування. Адже відповідно до ч.1 статті 78 КАС України : «Обставини, які визнаються учасниками справи не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільного їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників».

Отже на підставі викладених обставин суд робить висновок, що відповідач, ГУ НП в Одеській області, протиправно повернув 20.11.2017 р., документи позивача подані разом з заявою про прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги. При цьому суд звертає увагу, що представник позивача у своїй позовній вимозі про визнання протиправними дій відповідача, ГУ НП в Одеській області, щодо повернення документів стосовно здійснення виплати йому одноразової грошової допомоги зазначив помилково невірну дату повернення: замість 20.11.2017р. позивач заначив 30.07.2017р. Так, відповідно до листа ГУ НП в Одеській області, якій міститься в матеріалах справи (а.с.166), відповідач повернув без виконання отримані документи та відмовив у виплаті одноразової грошової допомоги 20.11.2017р.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до висновку від 08.11.2017 р. заступника начальника ГУНП в Одеській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_5відмовлено у затвердженні призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 у зв’язку з інвалідністю у розмірі 112 000,00 грн. (а.с.97).

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що йому раніше не було відомо про зазначений висновок, оскільки він вперше зним ознайомився в під час розгляду даної адміністративної справи внаслідок подання висновку відповідачем та залучення його судом в матеріали справи. Відповідач не заперечував проти даної обставини.

Згідно з ч.1 статті 2 КАС України: «Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень».

Відповідно до ч.2 статті 9 КАС України: «Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з блоку суб’єктів владних повноважень».

Отже з метою здійснення ефективного захисту прав позивача суд та на підставі вказаних вище висновків судвважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати висновок від 08.11.2017р., яким заступником начальника ГУНП в Одеській області генералом поліції третього рангу ОСОБА_5 відмовлено у затвердженні призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 у зв’язку з інвалідністю у розмірі 112 000,00 грн.

Разом з тим, суд вважає такою, що не належить до задоволення, позовна вимога про визнання дій відповідача, ГУ МВС України в Одеській області, в особі ліквідаційної комісії про повернення документів, прикладених до заяви позивача від 09.08.2017р. з наступних підстав.

Так, за правилами статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду зараховується до стажу служби в поліції.

Крім того, відповідно до пункту 13 Прикінцевих положень цього закону працівникам міліції, які перейшли на службу до поліції, стаж вислуги в спеціальних званнях міліції зараховується до стажу вислуги для присвоєння чергових спеціальних звань поліції.

Крім того, за правилами статті 102 Закону України «Про Національну поліцію» та статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» служба в органах внутрішніх справ зараховується до вислуги років для призначення пенсії поліцейським.

Таким чином, оскільки період служби в органах внутрішніх справ зараховується до стажу служби поліцейських, в тому числі і для призначення пенсії, отримання захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ внаслідок якого встановлено інвалідність, породжує право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 4 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 11.10.2018 р. по справі №532/745/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного ОСОБА_4.

Повертаючись до обставин даної справи, суд зазначає, що оскільки останнім місцем служби позивача було ГУНП в Одеській області, та на нього, як на поліцейського поширюються норми Закону України «Про Національну поліцію», нарахування та виплату одноразової грошової допомоги повинно здійснити саме ГУ НП в Одеській області. Відповідно звернення із заявою про виплату одноразової грошової допомоги повинно бути на підставі ч.2 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» до ГУ НП в Одеській області.

Також суд не погоджується з розміром одноразової допомоги, стосовно якої позивач просить зобов’язати відповідача винести рішення, зокрема 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних осіб на 1 січня календарного року з наступних підстав.

Так, законодавчою підставою для призначення та виплати позивачеві одноразової грошової допомоги є пп.4 п.1 статті 97 Закону України « Про Національну поліцію», оскільки йому встановлена інвалідність внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ним служби. Статтею 99 Закону України «Про національну поліцію» встановлені розміри одноразової грошової допомоги.

Зокрема, відповідно до пп. «б» п. 4 ч.1статті 99 інваліди ІІ групи, яким інвалідність визначена відповідно до пп.4 п.1 ст.97 цього ЗУ «Про національну поліцію» , розмір одноразової грошової допомоги становить 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Що стосується одноразової грошової допомоги - 300 розмірів прожиткового мінімуму,встановленого для непрацездатних осіб на 1 січня календарного року, на яку посилається позивач, то вона відповідно до пп. «б» п.3 ч.1 статті 99 ЗУ «Про Національну поліцію» встановлюється для поліцейських, яким інвалідність визначається внаслідок їх поранення.

Таким чином, позовна вимога про зобов’язання Головного управління Національної поліції в Одеській області прийняти рішення щодо виплати ОСОБА_3 одноразової допомоги в сумі яка дорівнює 300 розмірів прожиткового мінімуму встановленого для непрацездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, тобто 1763 грн. х 300 =528 900 грн. не належить до задоволення.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення частково.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст2, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо повернення 20.11 2017 року документів доданих до заяви про виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності.

3. Визнати протиправним та скасувати висновок про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_3, 22.02.1978 р.,затверджений заступником начальника ГУНП в Одеській області генералом поліції третього рангу ОСОБА_5 08.11.2017 р.

4.Зобов'язати ОСОБА_5 управління Національної поліції в Одеській області прийняти рішення щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги відповідно до підпункту «б», пункту 4 частини 1 ст. 99 Закону України 02 липня 2015 року №580-VІІІ «Про Національну поліцію».

5. У решті позовних вимог відмовити.

6.Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення»КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П’ятого апеляційного адміністративного суду.

7. ОСОБА_6, адреса 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд.31.

Відповідач- Головне управління МВС України в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії адреса: 65014, м. Одеса, вул. Єврейська,12., код ЄДРПОУ 08592268.

Відповідач – ОСОБА_5 управління національної поліції в Одеській області65014, м. Одеса, вул. Єврейська,12., код ЄДРПОУ 40108740

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 13 листопада 2018 року.

Суддя О.Я. Бойко

.