Рішення № 77792480, 08.11.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/3374/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання – Панькіної А.С.,

представника відповідача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, Диканського сектору обслуговування громадян ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

24 вересня 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Диканського сектору обслуговування громадян ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними та скасування рішень щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_2 за період з 01.10.2017 по 30.06.2018, зобов'язання нарахувати та виплатити доплату пенсії ОСОБА_2 за період з 01.10.2017 по 30.06.2018 в розмірі 19 506,47 грн негайно після проголошення судового рішення.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що він є пенсіонером та перебуває на обліку у Диканському секторі обслуговування громадян ОСОБА_3 об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області. До жовтня 2017 року йому виплачувалась пенсія. З жовтня 2017 року по червень 2018 виплата пенсії була призупинена у зв'язку з чим, вказані дії відповідача вважає такими, що порушують його конституційні права.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, прийнято рішення розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Залучено до участі у справі в якості другого відповідача ОСОБА_4 об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області.

19.10.2018 відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що незгоду із твердженнями позивача відносно того, що останній не отримував пенсію з 01.10.2017 року по 30.06.2018 року. Пенсія нарахована та виплачена позивачу на поточний рахунок позивача, який відкритий в ПАТ “Ощадбанк”.

26.10.2018 представник позивача надав до суду заперечення на відзив на адміністративний позов, в якому вказав, що підстави для припинення виплати пенсії передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", однак вказаним законом не визначено підстави для припинення доплати пенсії, а тому у разі прийняття відповідачем рішення про призупинення або припинення позивачу виплати пенсії через відсутність визначених законом підстав для його прийняття, його слід визнати протиправним.

За правилами частини 1 статті 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, судом встановлено, що 26.10.2018 представником позивача до суду подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій позивач просить: визнати протиправними та скасувати рішення щодо припинення виплати доплати пенсії ОСОБА_2 за період з 01.10.2017 по 30.06.2018 в розмірі 19 506,47 грн., зобов'язати нарахувати та виплатити доплату до пенсії ОСОБА_2 за період з 01.10.2017 по 30.06.2018 в розмірі 19 506,47 грн. негайно після проголошення судового рішення.

Відповідно до частини 7 статті 47 КАС України у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Позивачем до суду не надано доказів направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи, а відтак суд не може прийняти до розгляду заяву про уточнення позовних вимог та приходить до висновку про її повернення позивачу.

Позивач в судове засідання не з'явився, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та розгляд справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно посвідчення №1227578653 ОСОБА_2 є пенсіонером за віком.

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.11.2014 №1609000105, ОСОБА_2 перебуває на обліку, як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції та перебуває за адресою: с. Балясне, Диканський район, Полтавська область, 39601.

ОСОБА_2 взято на облік у ОСОБА_3 об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області, як переміщену особу з тимчасово окупованої території та останні, як зазначено у позовній заяві, до жовтня 2017 року отримував пенсію на пільгових умовах відповідно до списку №1, однак з жовтня 2017 року по червень 2017 року виплати припинено.

31.08.2018 позивач звернувся на Урядову гарячу лінію щодо виплати йому пенсії за період з 01.10.2017 по 30.06.2018.

ОСОБА_5 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 09.08.2018 №АГ-8370744/1348 повідомлено позивачу, що пенсійні кошти щомісяця перераховуються на поточний рахунок ОСОБА_2, відкритий в ПАТ "Державний ощадний банк України". Доплата пенсії за період з 01.10.2017 по 30.06.2018 в розмірі 19506,47 грн. у зв'язку з проведенням масового перерахунку та зі зміною групи інвалідності (з 3 групи на 2 групу), вже нарахована та буде виплачена додатково.

Позивач вважає, що дії відповідача по припиненню виплати пенсії в період з 01.10.2017 по 30.06.2018 порушують його конституційне право на соціальний захист, право на одержання пенсії, в зв'язку з чим ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд виходить із наступного.

Положеннями ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

За приписами ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Нормами ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_2 перебуває на обліку у ОСОБА_3 об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та до 01.10.2017 по 30.06.2018 отримував пенсію за віком на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.11.2014 №1609000105.

З 22.11.2014 набрав чинності Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII, яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

Зокрема, відповідно до статті 7 цього закону, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк".

Згідно п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 (в редакції Постанови КМ № 352 від 08.06.2016) (далі Порядок №509) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону.

Судом встановлено, що довідка про взяття позивача на облік як особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, є дійсною.

В матеріалах справи відсутні докази про скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи позивача від 12.11.2014 №1609000105 органом, який її видав - Управлінням праці та соціального захисту населення.

Разом з тим, як зазначалося вище, позивач до жовтня 2017 року отримував пенсію на пільгових умовах відповідно до списку №1, однак з 01.10.2017 року виплати доплати до пенсії припинено.

Так, з позовної заяви вбачається, що позивач не отримав пенсію в розмірі 19506,47 грн. за період з 01.10.2017 по 30.06.2018.

Оцінюючи наведені доводи позивача у їх сукупності з фактичними обставинами справи, суд виходить з такого.

У відповідності до ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, призначення, виплата, припинення пенсійних виплат, у тому числі і внутрішньо переміщеним особам, має здійснюватися виключно на підставі норм Законів щодо пенсійного забезпечення.

Виходячи з приписів ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення та лише з підстав, визначених цією нормою.

Згідно відзиву на позовну заяву та пояснень представника відповідача пенсійним органом рішення щодо припинення виплати пенсії позивачу не приймалося та виплата пенсії ОСОБА_2 не припинялася.

Так, ОСОБА_2 має загальний трудовий стаж 31 рік 07 місяців 23 дні, в тому числі на підземних роботах 25 років 10 місяців 14 днів, (коефіцієнт стажу становив без врахування кратності 1,35-0,565830) та середньомісячному заробітку за період з 01.07.2000 року по 31.12.2013 року — 8 809,15 грн. (коефіцієнт заробітку - 2,34012*3764,40) розмір пенсії гр. ОСОБА_2 з 01.10.2017 року становив 7 305,82 грн. в тому числі:

- основний розмір пенсії - 4984,48 грн.,

- плата за понаднормовий стаж (21 рік) - 304,92 грн.,

- підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 3 група - 435,60 грн.,

- додаткова пенсія інвалідам 3 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС - 284,70 грн.,

- збільшення ст. 27,42 інвалідам війни відповідно до Постанови № 1381 п. 1- 1246,12 грн.,

- цільова допомоги інвалідам війни - 50 грн.

01.10.2017 ОСОБА_2 на виконання Закону України 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій” було здійснено автоматизований індивідуально-масовий перерахунок пенсії.

В результаті проведеного перерахунку розмір пенсії з 01.10.2017 року ОСОБА_2 збільшився та становив 9 063,74 грн. в тому числі:

- основний розмір пенсії - 4 984,48 грн.,

- доплата за понаднормовий стаж (21 рік) - 304,92 грн.,

- доплата до пенсії відповідно до Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” - 1 757,92 грн. (сума пенсії у розмірі 80%*8890,15=7047,32 грн.),

- підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 3 групи - 435,60 грн.,

- додаткова пенсія інвалідам 3 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС, відповідно до п. 5 постанови № 112 - 284,00 грн.,

- збільшення, згідно ст. 27,42 інвалідам війни відповідно до пункту 1 постанови № 1381 - 1 246,12 грн.,

- цільова допомога інвалідам війни - 50 грн.

У зв'язку з надходженням до управління 07.03.2018 року виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серія АВ № 0564639, виданої 26.02.2018, ОСОБА_2 з 19.02.2018 року проведено перерахунок пенсії в зв'язку зі зміною групи інвалідності із 3 групи на 2 групу.

В результаті проведеного перерахунку розмір пенсії з 19.02.2018 становив 9 303,84 грн.

07.03.2018 позивач звернувся до ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про перехід на інший вид пенсії по інвалідності 2-ї групи відповідно до Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

При проведенні перерахунку пенсії за заявою від 07.03.2018 року, працівниками управління було виявлено, що при проведенні автоматизованого індивідуально-масового перерахунку пенсії з 01.10.2017 року ОСОБА_2 не вірно проведено перерахунок пенсії з 01.10.2017 року.

Відповідно до поданої ОСОБА_2 заяви, останнього було переведено на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а тому йому було проведено перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з врахуванням п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2018 року.

В результаті проведеного перерахунку розмір пенсії з 07.03.2018 року становить 9946,39 грн., в тому числі: основний розмір пенсії - 8 935,99 грн., додаткова пенсія інвалідам 2-ї групи із числа ліквідаторів ЧАЕС- 379,60 грн., цільова допомога інвалідам 2 групи - 50,00 грн., підвищення інвалідам війни 2 групи - 580,80 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що пенсія позивачу нарахована та виплачена на поточний рахунок, який відкритий в ПАТ “Державний ощадний банк України” відповідно до платіжного доручення № 1021 від 04.10.2017 у розмірі 7 039,07 грн.; платіжного доручення № 1135 від 03.11.2017 у розмірі 7 305,82 грн.; платіжного доручення № 1247 від 04.12.2017 у розмірі 7305,82 грн.; платіжного доручення № 1356 від 26.12.2017 у розмірі 7 305,82 грн.; платіжного доручення № 98 від 02.02.2018 у розмірі 7305,82 грн.; платіжного доручення № 218 від 03.03.2018 у розмірі 7305,82 грн.; платіжного доручення 323 від 04.04.2018 у розмірі 7 305,82 грн.; платіжного доручення № 453 від 07.05.2018 у розмірі 7305,82 грн.; платіжного доручення № 577 від 05.06.2018 у розмірі 7305,82 грн.

Як вбачається із відзиву на позовну заяву, пенсію в розмірі 9 946,39 грн. ОСОБА_2 отримує з липня 2018 року, оскільки з метою приведення пенсійної справи у відповідність та у зв'язку з тим, що програмою не вірно зроблено розрахунок розміру пенсії від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідачем направлено запит до техпідтримки підсистеми “ІКІС ПФУ ТГІВП”, а тому рішення про проведення перерахунку пенсії було прийнято тільки 13.06.2018 року, після отримання відповіді.

Таким чином, ОСОБА_4 об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області вчинило всі необхідні дії щодо здійснення перерахунку пенсії гр. ОСОБА_2, пенсія нарахована у відповідності до чинного законодавства, що позивачем не заперечується, рішення про припинення виплати пенсії ОСОБА_2 за період з 01.10.2017 по 30.06.2018 відповідачем не приймалося.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування рішень щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_2 за період з 01.10.2017 по 30.06.2018 є необґрунтованими.

Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача сплатити заборгованість у сумі 19506,47 грн. задоволенню не підлягають, оскільки суд не наділений повноваженнями здійснювати розрахунок пенсії для визначення її суми виплати. Зазначені повноваження делеговано виключно пенсійному органу який і саме останній повинен провести відповідний розрахунок та виплату.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (вул. Першотравнева, 11, с. Балясне, Диканський район, Полтавська область, 38512, рнокпп НОМЕР_1) до Диканського сектору обслуговування громадян ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Незалежності, 70, смт. Диканька, Диканський район, Полтавська область, 38500), ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Покровська, 41, смт. Решетилівка, Полтавська область, код ЄДРОПУ 40377619) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13 листопада 2018 року.

Суддя ОСОБА_6