Рішення № 77792251, 07.11.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/909/16

07 листопада 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баранюка А.З.

за участю:

секретаря судового засідання Кухар О.Л.

представника відповідача: Свистун Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - Тернопільська ОДПІ, відповідач), в якому просить, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 р. № 132473-13.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу належить автомобіль марки LAND ROVER; модель RANG ROVER, легковий універсал; об'єм двигуна 02993; реєстраційний номер НОМЕР_1; рік випуску - 2012; дата первинної реєстрації - 27.06.2012р. 07.07.2016 р. позивачем отримано податкове повідомлення - рішення Тернопільської ОДПІ №132473-13 від 30.06.2016 про визнання суми податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн. Позивач не погоджується з таким податковим повідомленням - рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Вважає, що при розрахунку вартості транспортного засобу необхідно володіти інформацією, серед іншої, про тип двигуна, тип коробки передач, пробіг легкового автомобіля. Однак, відповідач при винесенні податкового повідомлення-рішення не врахував, що об'єктом оподаткування згідно із п.п. 267.2.1. п. 267.2. ст. 267 ПК України (в редакції Закону № 909-УІІІ від 24.12.2015) є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року. Також посилається на норми ПК України та Бюджетного кодексу України, відповідно до яких зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Враховуючи те, що зміни до податкового законодавства щодо зміни елементів транспортного податку були внесені наприкінці 2015 року, позивач вважає, що контролюючий орган може застосовувати їх та здійснювати відповідні нарахування виключно починаючи з січня 2017 р.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Тернопільській області №132473-13 від 30.06.2016 року.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі №876/10572/16 апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області залишено без задоволення, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі №819/909/16 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області задоволено частково. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Підставою для скасування було те, що відповідачем не виконано свій обов'язок щодо надання належних доказів в підтвердження наявності підстав для визначення податкового зобов'язання, а судом не витребувано ані у відповідача, ані у Мінекономрозвитку інформацію, яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року дану адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 18 жовтня 2018 року о 10:00 год.

Ухвалою суду від 18.10.2018 року, в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено до 29.10.2018 року о 11:00 год, у зв'язку із неприбуттям в судове засідання позивача.

26.10.2018 року позивач подала до суду додаткове обґрунтування позову, в якому зокрема зазначила, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення має бути отримана від Мінекономрозвитку податковим органом інформація про автомобіль. Отже, самостійно здійснений Тернопільською ОДПІ розрахунок на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, не може бути належним та достатнім доказом правомірності нарахування суми грошового зобов'язання по транспортному податку. Також подала клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Судове засідання призначене на 29.10.2018 року о 11:00 год. не відбулося у зв'язку із неможливістю здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу через аварійне відімкнення електропостачання в приміщенні суду, розгляд справи відкладено до 07 листопада 2018 року о 12:00 год.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила в повному обсязі, просила відмовити в їх задоволенні. Вказала, що контролюючим органом встановлено, що ОСОБА_2 є власником транспортного засобу, який є об'єктом оподаткування транспортним податком, у зв'язку з чим Тернопільською ОДПІ відповідно до приписів статті 267 ПК України визначено податкові зобов'язання з транспортного податку та направлено на адресу позивача відповідне податкове повідомлення-рішення. При цьому, вартість вказаного транспортного засобу визначена за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, нормативного пробігу легкового автомобіля. З посиланням на норми законодавства зазначила, що Тернопільською ОДПІ правомірно та своєчасно прийнято та направлено позивачу оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а тому відсутні підстави для його скасування.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.06.2016 р. Тернопільською ОДПІ на підставі пункту 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 підпункту 267.6.2 пункту 267.6 ст. 267 ПК України було винесено податкове повідомлення-рішення № 132473-13, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000,00 грн.

Як слідує з матеріалів справи, таке податкове зобов'язання було визначене контролюючим органом ОСОБА_2 у зв'язку з належністю їй вказаного вище автомобіля RANG ROVER.

Позивач не погодившись з вказаним рішенням та висновками податкового органу щодо необхідності сплати нею транспортного податку, звернулась з позовом до суду.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно із підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України, у редакції, що діяла у період з 01 січня по 31 грудня 2016 року, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Приписами пунктів 267.3 та 267.4 статті 267 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

З аналізу вказаних положень Податкового кодексу України, вбачається, що для визначення платнику податків грошового зобов'язання із транспортного податку на рівні 25000 грн., контролюючому органу необхідно встановити, що транспортний засіб (легковий автомобіль) такого платника податків відповідає критеріям об'єкта оподаткування, а саме:

- з року випуску автомобілю минуло не більше п'яти років (включно);

- середньоринкова вартість автомобілю становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

При цьому, вартість автомобілю має бути визначена центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, що розміщується на його офіційному веб-сайті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі за текстом - Методика), якою встановлено механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком та зазначено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 13 Методики).

Отже, об'єктом оподаткування у 2016 році були легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500 грн. (750 розмірів мінімальної заробітної плати) та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

Разом з тим, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення має бути отримана від Мінекономрозвитку податковим органом інформація про автомобіль, однак дана інформація відсутня в матеріалах справи.

Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення рішення приймалося відповідно до розрахунку середньоринкової вартості транспортного засобу позивача, який міститься на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

Суд зазначає, що розрахунок середньоринкової вартості транспортного засобу позивача, самостійно здійснений податковим органом на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, не може бути належним та достатнім доказом правомірності нарахування позивачу суми грошового зобов'язання зі сплати транспортного податку, так, як здійснений поза межами повноважень відповідача.

Аналогічна позиція була висловлена колегією суддів Верховного Суду в постановах від 13.06.2018 №810/2454/16, від 10.05.2018 №822/1809/16.

При цьому, суд також наголошує, що згідно з приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Таким чином, з урахуванням наявних у справі доказів, практики Європейського Суду з прав людини, суд дійшов висновку про протиправність визначення позивачу податкового зобов'язання, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення слід скасувати.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_2 (46000, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1. код ЄДРПОУ 39502025) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2016 року № 132473-13.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 листопада 2018 року.

Головуючий суддя Баранюк А.З.

копія вірна

Суддя Баранюк А.З.