Рішення № 77791994, 12.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2330/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року м.Одеса

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді – Аракелян М.М.

За участю секретаря – Ляшенко Ю.В.

За участю сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 – за ордером

Від відповідача та третьої особи: ОСОБА_2 – за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Аматек” до Державної фіскальної служби України, третя особа ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Аматек”, в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у неврахуванні в системи електронного адміністрування податку на додану вартість при визначенні показника "Е Перевищ" сум податку, що міститься в складених Товариством з обмеженою відповідальністю “Аматек” розрахунках коригування до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 847630 грн. 06 коп.; зобов’язати Державну фіскальну службу України врахувати в системи електронного адміністрування податку на додану вартість при визначені показника "Е Перевищ" суми податку, що міститься в складених Товариством з обмеженою відповідальністю “Аматек” розрахунках коригування до податкових накладних у розмірі 847630 грн. 06 коп. та відобразити відповідний показник в системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Аматек» у жовтні 2017 року за наслідками збою комп’ютерної програми та неуважності бухгалтера було виписано помилкові податкові накладні, реєстрація яких була зупинена. Помилковими є такі податкові накладні ТОВ «Аматек»: податкова накладна №20 від 23.10.2017 р. на суму 15897,44 грн. податкова накладна №19 від 23.10.2017 р. на суму 3734,60 грн. податкова накладна №21 від 23.10.2017 р. на суму 257588,65 грн. податкова накладна № 16 від 19.10.2017 р. на суму 177243,70 грн. податкова накладна №17 від 20.10.2017 р. на суму 44310,90 грн. податкова накладна № 18 від 20.10.017 р. на суму 89328,40 грн. податкова накладна №15 від 18.10.2017р. на суму 53173,10 грн. податкова накладна №14 від 18.10.017р. на суму 88621,85 грн. податкова накладна № 13 від 17.10.2017 р. на суму 195371,82 грн. податкова накладна №12 від 18.10.2017 р. на суму 925270,49 грн. податкова накладна № 10 від 02.10.2017 р. на суму 257719, 52 грн. податкова накладна № 8 від 02.10.2017 р. на суму 103426,75 грн. податкова накладна № 7 від 02.10.2017 р. на суму 542990,41 грн. податкова накладна № 6 від 02.10.2017 р. на суму 396367,50 грн. податкова накладна № 9 від 02.10.2017 р. на суму 51725,60 грн. податкова накладна № 5 від 02.10.2017 р. на суму 904136,69 грн. податкова накладна № 1 від 02.10.2017 р. на суму 1328259,97 грн. податкова накладна № 3 від 02.10.2017 р. на суму 1328259,97 грн. податкова накладна № 8 від 26.09.2017 р. на суму 216000,00 грн. податкова накладна №5 від 25.07.2017 р. на суму 105000,00 грн.

Вказані податкові накладні не були відображені позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за відповідні періоди, оскільки господарських операцій щодо відвантаження або оплати за товари, роботи, послуги за вказаними податковими накладними не здійснювалось.

16 листопада 2017 року до ГУ ДФС в Одеській області ТОВ «Аматек» спрямовано лист-повідомлення №1611 з проханням вважати вказані податкові накладні помилковими та відмовити в їх реєстрації. Як зазначає представник позивача, у зв’язку із зупиненням реєстрації в ЄРПН помилкових податкових накладних ТОВ «Аматек» не мало можливості скласти розрахунки коригування до них.

У жовті 2017 року відповідачем при проведенні камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2017 року було виявлено розходження в даних податкової декларації та даних ЄРПН. Листом від 20.12.2017 р. №13701/10/15-32-12-12-09 відповідач витребував у ТОВ «Аматек» пояснення та копії підтверджуючих документів щодо виявлених розбіжностей.

28.12.2017 року листом №2912 ТОВ «Аматек» повідомило ГУ ДФС в Одеській області, що розходження даних податкової декларації та ЄРПН є наслідком зупинення реєстрації в ЄРПН помилкових податкових накладних та неможливості зробити розрахунки коригувань до них, які б зняли помилкові суми зобов’язань з податку на додану вартість. Помилкові податкові накладні не підтверджують жодну господарську операцію.

При цьому, у січні 2018 року деякі з вищевказаних зупинених ПН, відповідно до рішень комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, було зареєстровано в ЄРПН, а ТОВ «Аматек», в свою чергу, зареєструвало в ЄРПН розрахунки коригування до них.

Однак, як зазначив представник, реєстрація податкових накладних № 8 від 02.10.2017 року на суму 103426.75 грн.; № 7 від 02.10.2017 року на суму 542990,41 грн.; №6 від 02.10.2017 року на суму 396367,50 грн.; № 9 від 02.10.2017 року на суму 51725,60 грн.; №5 від 02.10.2017 року на суму 904136,69 грн. – залишилася призупиненою, у зв’язку з чим станом на 19.02.2018 року у позивача розрахувався показник ?Перевищ. У розмірі 843004,00 грн.

01 березня 2018 року позивач звернувся до ДФС України зі скаргою щодо помилкового розрахунку ?Перевищ та проханням внести виправлення до системи електронного адміністрування податку на додану вартість, проте листом від 03.04.2018 року №11727/6/99-99-12-0301-15 «Про надання інформації» ДФС України повідомило позивача про те, що вказаний показник ?Перевищ розраховується в автоматичному порядку відповідно до податкових зобов’язань задекларованих ТОВ «Аматек» та згідно з поданими податковими накладними/розрахунками коригування, виписаними у відповідних періодах та зареєстрованими в ЄРПН.

Таким чином, на думку представника позивача, відповідачем допущено протиправну бездіяльність, що порушує право на мирне володіння майном згідно з ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилаючись на положення статей 17, 21, 201-1 ПК України, представник позивача зазначила, що відповідно до реєстру виданих податкових накладних та розрахунків коригувань за період з 01.06.2017 р. по 31.01.2018 р. сума податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахункам коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН складає - 4186804,04 грн. Таким чином, показник ?Перевищ ТОВ «Аматек», розрахований як різниця між сумами податку задекларованими платником в податкових деклараціях з податку на додану вартість з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків та сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН має складати 4186804,04 грн. Однак, станом на 19.02.2018 року в електронному кабінеті платника податків за ТОВ «Аматек» зареєстровано ?Перевищ у сумі 843004,00 грн.

Представник позивача вважає, що зазначений показник ?Перевищ позивача - це загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у податковій звітності з урахуванням уточнюючих розрахунків, на сумою податку, що міститься в помилково складених позивачем податкових накладних на суму 847630,06 грн. але без врахування сум розрахунків коригування до таких податкових накладних, що зареєстровані в ЄРПН на тотожну суму 847630,06 грн., але з урахуванням розрахунку корегування №4 від 02.10.2017 року на суму 4625,96 грн., складеного до податкової накладної №1 від 31.10.2017 року та зареєстрованого ДФС в ЄРПН.

Враховуючи вищевикладене, неврахування відповідачем показників розрахунків коригувань у сумі 847630,06 у системі електронного адміністрування ПДВ призвело до негативного впливу на господарську діяльність позивача.

Ухвалою суду від 21.05.2018 року відкрито провадження у справі №815/2330/18. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.06.2018 року.

20 червня 2018 року від представника позивача до суду надійшло клопотання (вх.№17473/18), в якому представник просила суд розглянути питання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області за її відсутності.

Ухвалою суду від 20.06.2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області. Зобов’язано ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області надати суду належним чином засвідчені копії акту про проведення камеральної перевірки податкової звітності ТОВ “Аматек” з податку на додану вартість за жовтень 2017 року та належним чином засвідчені копії всіх документів, які використовувались при проведенні контролюючим органом камеральної перевірки. Вирішено продовжити строк підготовчого провадження у справі №815/2330/18 на тридцять днів та призначено наступне підготовче засідання по даній адміністративній справі на 07.08.2018 року о 12:00 год.

17 липня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№20682/18), в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог ТОВ «Аматек», посилаючись на положення ст.ст. 192, 201-1 ПК України та приписи Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, представник відповідача зазначила, що у ТОВ «АМАТЕК» показник суми перевищення розрахувався і має значення 843004 грн., сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки корегування ЄРПН дорівнює - 539192,74 грн., що підтверджується відомостями з бази даних ДФС. Показник ?Перевищ розраховується автоматично після приймання звітності від платника податку, при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника. Представник відповідача зазначила, що показник суми перевищення позивача розрахувався у зв’язку з невідповідністю суми податкових зобов’язань, задекларованих ТОВ «Аматек» згідно поданих декларацій з ПДВ та/або уточнюючих розрахунків до декларацій із сумою ПДВ за податковими накладними/розрахунками коригування виписаними у відповідних періодах та зареєстрованими в ЄРПН.

07 серпня 2018 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№22738/18), в якій не погоджуючись з запереченнями ГУ ДФС в Одеській області, посилаючись на індивідуальну податкову консультацію від 10.07.2018 р. №3048/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, представник позивача зазначила що, розрахунки коригування до зареєстрованих податкових накладних ТОВ «Аматек» відповідачем не враховано. При цьому, посилаючись на рішення Бізнес-омбудсмена №DCR-2018/7/31-14056 від 31 липня 2018 року щодо розгляду скарги про функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яку визнано обґрунтованою, зауважує на неврегульованості питання функціонування СЕА ПДВ нормативно-правовими актами та наявності системної проблеми в ситуації зі збільшення значення показника ?Перевищ за рахунок зменшення показника ?Накл в СЕА ПДВ у зв’язку з реєстрацією в ЄРПН двох і більше податкових накладних на позначення однієї господарської операції та їхнім подальшим коригуванням у наступних звітних періодах через виявлення помилок, що на думку представника, порушує права платників податків.

У підготовчому засідання 07.08.2018 року оголошено перерву до 15.08.2018 року за клопотанням представника відповідача та третьої особи у зв’язку з необхідністю надати витребувані судом документи.

15 серпня 2018 року від представника третьої особи до суду надійшли письмові пояснення по справі (вх.№23762/18), в яких зазначено, що ухвалою про відкриття провадження було зобов’язано ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області надати копію акту про проведення камеральної перевірки податкової звітності ТОВ «Аматек» з податку на додану вартість за жовтень 2017 року. Однак, контролюючим органом не складався акт камеральної перевірки ТОВ «Аматек» за жовтень 2017 року, а лише при виявленні розбіжностей даних у податковій декларації та даних ЄРПН було направлений лист позивачу щодо надання податкової інформації у вигляді пояснень та їх документальних підтверджень, у відповідь на який позивачем 28.12.2017 року було надано пояснення та дане питання було вичерпане.

15 серпня 2018 року від представника позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення (вх№23766/18), в яких зазначено, що незабезпечення відповідності нормативно-правового регулювання спірних правовідносин критерію «якості закону» стало, на думку представника позивача, підґрунтям свавільного втручання відповідача у право власності ТОВ «Аматек», гарантоване статтею 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Посилаючись на індивідуальну податкову консультацію від 10.08.2018 року та лист-відповідь відповідача №22032/6/99-99-12-03-01-15, представник позивача зазначає, що вказана системна проблема може бути виправлена шляхом внесення змін до нормативно-правових актів. На думку представника позивача, у разі відсутності належного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин рішення повинно прийматись на користь платника податків відповідно до приписів ст. 56.21. Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 15.08.2018 року закрито підготовче провадження по справі №815/2330/18 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11.09.2018 року.

Ухвалою суду від 31.08.2018 року виправлено описку в абз. 2 резолютивної частини ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 року, зазначивши дату і час судового засідання для розгляду справи по суті “ 05.09.2018 року о 09:20 год.”, замість помилково вказаної “ 11.09.2018 року о 09:20 год.”.

05 вересня 2018 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (вх.№259234/18).

Судове засідання, призначене на 05.09.2018 року, перенесено на 12.09.2018 року у зв’язку з знаходженням судді Аракелян М.М. у відпустці.

Судове засідання, призначене на 12.09.2018 року, перенесено на 27.09.2018 року у зв’язку знаходженням судді Аракелян М.М. у відпустці з 10.09.2018 року по 14.09.2018 року включно.

У судовому засіданні 27.09.2018 року оголошено перерву до 03.10.2018 року.

03 жовтня 2018 року від представника позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення (вх.№29236/18), в яких, посилаючись на ст. 44.1 ПК України, положення Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21, представник позивача зазначила, що позиція відповідача суперечить податковому законодавству, оскільки платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами. Таким чином, позивачем правомірно не відображено у податковій декларації з ПДВ суму податку на додану вартість за помилково складеними податковими накладними.

03 жовтня 2018 року від представника позивача до суду надійшла заява щодо судових витрат (вх.№29237/18), в якій посилаючись на ст.ст. 132, 134 КАС України, ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року, представник позивача просить суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат врахувати витрати ТОВ «Аматек» на професійну правничу допомогу. В обґрунтування клопотання зазначено, що представником ТОВ «Аматек» по справі виступає адвокат ОСОБА_1, послуги щодо надання правової допомоги якої відповідно до п.2.1. договору про надання правової допомоги №1/14-М від 14.05.2018 року оплачуються позивачем в сумі 13000 грн.. Оплата позивачем вказаних коштів підтверджується платіжним дорученням №129 від 14.05.2018 року. Представник зазначила, що вартість години її участі у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засідання по справі №815/2330/18 склала 500 грн. На підготовку процесуальних документів, участь у процесуальних діях та іншу правничу допомогу, як зазначає представника позивача, сумарно витрачено 26 годин робочого часу, що підтверджується детальним описом витраченого часу відповідно до виконаних робіт.

У судовому засіданні 03.10.2018 року оголошено перерву до 11.10.2018 року за клопотанням представника відповідача для надання письмових пояснень.

10 жовтня 2018 року від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення (вх.№30050/18), в яких зазначено, що в рамках предмету розгляду даної судової справи з огляду на визначені позовні вимоги ТОВ «Аматек» в системі електронного адміністрування податку на додану вартість 19.02.2018 року о 15 год. 28 хв. В автоматичному режимі виникла сума у розмірі 843004 грн. в якості показника УПеревищ – «Реєстрація перевищення податкового зобов’язання над сумою податку». У січні 2018 року ТОВ «Аматек» зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 16 розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 852256,02 грн., а саме: розрахунки коригування № 1 від 31.10.2017 на суму 4625,96 грн., № 1 від 22.01.2018 на суму 17500 грн., № 2 від 23.01.2018 на суму 36000 грн., № 3 від 23.01.2018 на суму 221376,66 грн., № 12 від 31.10.2017 на суму 14888,07 грн., № 8 від 31.10.2017 на суму 221376,66 грн., № 10 від 31.10.2017 на суму 154211,75 грн., № 9 від 31.10.2017 на суму 42953,25 грн., № 13 від 31.10.2017 на суму 14770,31 грн., № 19 від 31.10.2017 на суму 42931,44 грн., № 18 від 31.10.2017 на суму 32561,97 грн., № 17 від 31.10.2017 на суму 8862,18 грн., № 16 від 31.10.2017 на суму 2649,57 грн., № 15 від 31.10.2017 на суму 622,43 грн., № 11 від 31.10.2017 на суму 7385,15 грн., № 14 від 31.10.2017 на суму 29540,62 грн. Реєстрація відповідних розрахунків коригування у січні 2018 року збільшила ТОВ «Аматек» реєстраційну суму на яку платник податку має право реєструвати податкові накладні на суму 852256,02 грн., що вже спростовує визначені підприємством позовні вимоги щодо протиправної бездіяльності ДФС України відносно неврахування в системі електронного адміністрування податку на додану вартість відповідних розрахунків коригування. Однак, як зазначає представник відповідача та третьої особи, згідно поданої 19.02.2018 року податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період січень 2018 року у графі 7 «Коригування податкових зобов’язань» ТОВ «Аматек» було відображено коригування сум податкових зобов’язань лише на суму податку на додану вартість у розмірі 4626 грн. (а саме за розрахунком коригування № 1 від 31.10.2017 на суму 4625,96 грн.). Посилаючись на положення ст. 192.1, 192.3 ПК України представник зазначив, що ТОВ «Аматек» повинен був задекларувати та відобразити у податковій декларації з ПДВ за період січень 2018 року суму коригування податкових зобов’язань на суму 852256,02 грн. що дорівнює виписаним та направленим на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування, оскільки саме у зв’язку з відсутністю належного декларування податкових показників підприємством ТОВ «Аматек», в системі електронного адміністрування ПДВ автоматично 19 лютого 2018 року виникло значення «УПеревищ» на суму 843004 грн. в якості різниці із відображенням періоду невідповідності задекларованих показників даним Єдиного реєстру податкових накладних – січень 2018 року.

З огляду на зазначене, представник відповідача та третьої особи вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, а тому позовні вимоги ТОВ «Аматек» є безпідставними та не підлягають задоволенню.

11 жовтня 2018 року від представника відповідача та третьої особи до суду надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги (вх.№30191/18), в якій, посилаючись на положення ст. 134 КАС України, представник проси суд зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката до одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 року, оскільки, на думку представника, розмір гонорару адвокату з урахуванням складності та категорії справ є завищеним і не відповідає ринковим цінам.

Судове засідання, призначене на 11.10.2018 року, перенесено на 24.10.2018 року у зв’язку з знаходженням судді Аракелян М.М. у відпустці з 11.10.2018 року по 12.10.2018 року включно.

23 жовтня 2018 року від представника позивача до суду надійшли письмові заперечення проти клопотання представника відповідача та третьої особи про зменшення судових витрат (вх.№31520/18), в яких, вважаючи безпідставними та не обґрунтованими доводи представника контролюючого органу, представник позивача зазначила, що всі надані нею послуги професійної правничої допомоги підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. Разом з тим, як зазначає представник позивача, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження типовості даної справи та наявності сталої судової практики.

У судовому засіданні 24.10.2018 року оголошено перерву до 31.10.2018 року.

У судовому засідання 31.10.2018 року представника позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи заперечувала проти задоволення адміністративного позову ТОВ «Аматек» з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи та оцінивши надані учасниками справи докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аматек» (код ЄДРПОУ: 41253272) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 03.04.2018 року № 1 556 102 0000 061991, перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 03.04.2017 року, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У жовтні 2017 року позивачем складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні: №20 від 23.10.2017 р. на суму 15897,44 грн. податкова накладна №19 від 23.10.2017 р. на суму 3734,60 грн. податкова накладна №21 від 23.10.2017 р. на суму 257588,65 грн. податкова накладна № 16 від 19.10.2017 р. на суму 177243,70 грн. податкова накладна №17 від 20.10.2017 р. на суму 44310,90 грн. податкова накладна № 18 від 20.10.017 р. на суму 89328,40 грн. податкова накладна №15 від 18.10.2017р. на суму 53173,10 грн. податкова накладна №14 від 18.10.017р. на суму 88621,85 грн. податкова накладна № 13 від 17.10.2017 р. на суму 195371,82 грн. податкова накладна №12 від 18.10.2017 р. на суму 925270,49 грн. податкова накладна № 10 від 02.10.2017 р. на суму 257719, 52 грн. податкова накладна № 8 від 02.10.2017 р. на суму 103426,75 грн. податкова накладна № 7 від 02.10.2017 р. на суму 542990,41 грн. податкова накладна № 6 від 02.10.2017 р. на суму 396367,50 грн. податкова накладна № 9 від 02.10.2017 р. на суму 51725,60 грн. податкова накладна № 5 від 02.10.2017 р. на суму 904136,69 грн. податкова накладна № 1 від 02.10.2017 р. на суму 1328259,97 грн. податкова накладна № 3 від 02.10.2017 р. на суму 1328259,97 грн. податкова накладна № 8 від 26.09.2017 р. на суму 216000,00 грн. податкова накладна №5 від 25.07.2017 р. на суму 105000,00 грн.

Як зазначає представник позивача та не заперечується відповідачем, вищевказані податкові накладні складені та направлені до ЄРПН помилково.

Судом встановлено та підтверджується копіями податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Аматек» за відповідний звітний період, зокрема жовтень 2017 року, що позивачем не враховано та не відображено у звітності з податку на додану вартість обсягів постачання/робіт/послуг за вищевказаними податковими накладними.

16 листопада 2017 року ТОВ «Аматек» було направлено на адресу Головного управління ДФС в Одеській області лист-повідомлення №1611 з проханням вважати вказані податкові накладні помилковими та відмовити в їх реєстрації.

Листом від 20.12.2017 р. №13701/10/15-32-12-12-09 ГУ ДФС в Одеській області було витребувано у ТОВ «Аматек» пояснення та копії підтверджуючих документів щодо розбіжностей виявлених в ході перевірки звітності позивача з податку на додану вартість за жовтень 2017 року.

Згідно з листом від 28.12.2917 року №2912 позивачем було повідомлено ГУ ДФС в Одеській області, що розходження даних податкової декларації та ЄРПН є наслідком зупинення реєстрації в ЄРПН помилкових податкових накладних та неможливості зробити до них розрахунки коригувань, які б зняли помилкові суми зобов’язань з податку на додану вартість, оскільки вказані податкові накладні не підтверджують ні одну господарську операцію.

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2018 року відповідно до рішень комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, було зареєстровано вищевказані податкові накладні в ЄРПН, крім податкової накладної №5 від 02.10.2017 року на суму 904136,69 грн.

Також, у січні 2018 року ТОВ «Аматек» було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 16 розрахунків коригування до зареєстрованих помилкових податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 852256,02 грн., а саме: розрахунки коригування № 1 від 31.10.2017 на суму 4625,96 грн., № 1 від 22.01.2018 на суму 17500 грн., № 2 від 23.01.2018 на суму 36000 грн., № 3 від 23.01.2018 на суму 221376,66 грн., № 12 від 31.10.2017 на суму 14888,07 грн., № 8 від 31.10.2017 на суму 221376,66 грн., № 10 від 31.10.2017 на суму 154211,75 грн., № 9 від 31.10.2017 на суму 42953,25 грн., № 13 від 31.10.2017 на суму 14770,31 грн., № 19 від 31.10.2017 на суму 42931,44 грн., № 18 від 31.10.2017 на суму 32561,97 грн., № 17 від 31.10.2017 на суму 8862,18 грн., № 16 від 31.10.2017 на суму 2649,57 грн., № 15 від 31.10.2017 на суму 622,43 грн., № 11 від 31.10.2017 на суму 7385,15 грн., № 14 від 31.10.2017 на суму 29540,62 грн.

Як зазначає представник позивача та визнається представником відповідача та третьої особи, станом на 19.02.2018 року у ТОВ «Аматек» в Системі електроного адміністрування ПДВ розрахувався показник ?Перевищ на суму 843004,00 грн.

01 березня 2018 року позивач звернувся до ДФС України зі скаргою щодо помилкового розрахунку ?Перевищ, в якій просили внести виправлення до системи СЕА ПДВ.

Листом від 03 квітня 2018 року №11727/6/99-99-12-0301-15 «Про надання інформації» ДФС України повідомило позивача про те, що Система електронного адміністрування працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до ст. 200-1 ПК України та Порядку №569, і не допускає ручного втручання в її роботу. Вказаний показник ?Перевищ розраховується в автоматичному порядку відповідно до податкових зобов’язань задекларованих ТОВ «Аматек» та згідно з поданими податковими накладними/розрахунками коригування, виписаними у відповідних періодах та зареєстрованими в ЄРПН.

Не погоджуючись з такою позицією контролюючого органу, вважаючи протиправною бездіяльність ДФС України щодо неврахування в системі електронного адміністрування податку на додану вартість при визначенні показника ?Перевищ сум податку, що містяться в складених в ТОВ «Аматек» розрахунках-коригування до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН у розмірі 847630 грн., позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються, зокрема, положеннями Податкового кодексу України, Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі - Постанова № 569).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків (далі - Порядок № 569).

19 вересня 2017 року ДФС України в Листі № 1365/99-99-15-03-01-18 виклала Доповнення до Заявки на доопрацювання програмного забезпечення щодо функціонування системи електронного адміністрування ПДВ в частині обрахунку суми податку на додану вартість, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України Законами України від 24.12.2015 № 909-VIII та від 21.12.2016 № 1797-VIII (далі - Доповнення).

Згідно з ч. 2 ст. 200-1 розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу. Платникам - сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, додатково відкриваються: а) рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу); б) рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу; в) рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Відповідно до ч. 3 ст 200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ; де: УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.

Під час розрахунку показника ?ПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов’язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Не враховуються в обрахунку показника ?ПопРах суми, зараховані на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку з: а) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових та технічних культур та продукції тваринництва, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу); б) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу; в) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу.

?Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Показник ?Овердрафт щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

Платникам податку, які станом на 1 січня 2016 року зареєстровані платниками податку на додану вартість менш як 12 звітних (податкових) місяців, а також платникам, зареєстрованим платниками податку на додану вартість після 1 січня 2016 року, - таке збільшення здійснюється протягом перших шести робочих днів кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців.

УНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;

УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників УНаклОтр та УНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників УНаклОтр, УНаклВид та УМитнвикористовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми УНакл також використовуються показники, визначені пунктами 34, 34-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Сума ?Накл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обрахунку суми ?Накл правонаступника такого платника податку.

Сума ?Накл платника, реорганізованого шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи такого платника (державної реєстрації створення юридичної особи правонаступника), використовується під час обрахунку суми ?Накл правонаступника такого платника податку пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.

Частиною 4 ст. 200-1 ПК України встановлено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 200-1 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді. Кошти, що надійшли на рахунки, визначені у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті, автоматично перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунок такого платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок такого платника протягом наступного операційного дня. Реквізити такого спеціального рахунка платник - сільськогосподарське підприємство, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зобов’язаний зазначати у податковій звітності з податку на додану вартість. На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

Згідно з ч. 6 ст. 200-1 ПК України за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу. Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку. На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника (УПопРах). Перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (?ПопРах) не призведе до формування від’ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу (?Накл). Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок). На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов’язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, має право надсилати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість: реєстри - для перерахування податку до бюджету в разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій; коригуючі реєстри - для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах.

Відповідно до ч. 9 ст. 200-1 ПК України якщо у платника податку загальна сума податкових зобов’язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Перевищ), а сума, визначена пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу (?Накл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, що дорівнює значенню показника ?Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов’язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ?ПопРах незалежно від значення показника ?Накл, визначеного відповідно до пункту 200-1.3 цієї статті.

Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки податкові накладні за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Перевищ).

Відповідно до п.1 Порядку електронного адміністрування податку на

додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 16 жовтня 2014 року № 569 встановлено, що цей Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Відповідно до пункту 13 Порядку електронного адміністрування податку на

додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 16 жовтня 2014 року № 569 система електронного

адміністрування працює в автоматичному режимі.

Як вже встановлено судом, у січні 2018 року позивачем було зареєстровано в ЄРПН 16 розрахунків корегування до помилково складених податкових накладних на загальну суму ПДВ - 852256,02 грн.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що реєстрація вищезазначених розрахунків коригування у січні 2018 року, яким було збільшено реєстраційну суму ТОВ «Аматек», на яку платник податку має право реєструвати податкові накладні на 852256,02 грн., в автоматичному порядку була відображена в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

При цьому, у поданій 19.02.2018 року податковій декларації з податку на додану варті за січень 2018 року позивачем відкориговано суму податкових зобов’язань з податку на додану вартість на 4625,96 грн. (п.7).

Відповідно п. 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Пунктом 192.3. статті 192 ПК України встановлено, що результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З аналізу вищезазначених норм суд дійшов висновку, що позивач був зобов’язаний відобразити у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2018 року відкориговану суму податкових зобов’язань у розмірі 852256,02 грн. відповідно до зареєстрованих в ЄРПН розрахунків коригувань.

Отже, показник УПеревщ розраховувався у зв’язку з невідповідністю суми податкових зобов’язань, задекларованих позивачем згідно поданих декларацій з ПДВ із сумою ПДВ за податковими накладними/розрахунками коригування виписаними та зареєстрованими у січні 2018 року в ЄРПН, а отже може бути відкориговано лише шляхом подання відповідних коригуючих змін щодо податкових зобов’язань платника податків.

При цьому позивачем не відображено належним чином показники податкових зобов’язань в податковій звітності за січень 2018 року (податкова декларація з ПДВ від 19.02.2018 року), що в свою чергу призвело до автоматичного розрахунку УПеревищ на суму 843004 в Системі електронного адміністрування ПДВ.

Отже, сума перевищення позитивного значення виникла в результаті самостійно поданої позивачем некоректної податкової звітності, яка не може бути змінена відповідачем без внесення необхідних уточнень ТОВ «Аматек», а ні самостійно, а ні за рішенням суду.

Суд зазначає, що внесення змін до Системи електронного адміністрування ПДВ не в автоматизованому порядку та неврахування окремих податкових накладних/розрахунків коригування для визначення реєстраційної суми не передбачено Податковим законодавством України.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що формування показника S перевищ здійснюється автоматично для кожного платника ПДВ за кожний звітний період починаючи з 1 липня 2015 року, тобто враховується звітність з ПДВ починаючи з податкової звітності за липень 2015 року та податкові накладні і розрахунки коригування до них, складені починаючи з 01.07.2015 року, суд погоджується з твердженням представника відповідача, щодо того, якщо у платника податку виникли розбіжності між показниками податкової звітності з ПДВ за відповідний звітний період, з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до неї, та сумою податку, що міститься в складених таким платником у відповідному періоді податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, платнику слід перевірити правильність декларування суми податкових зобов'язань, зазначених у поданих податкових деклараціях за відповідний період.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про недопущення відповідачем оскаржуваної бездіяльності контролюючого органу, яка на думку позивача є протиправною та виразилась у не врахуванні відповідних розрахунків коригувань до помилково складених податкових накладних у жовтні 2017 року.

Разом з тим суд погоджується з твердженням представника позивача щодо законодавчої неврегульованості питання функціонування СЕА ПДВ нормативно-правовими актами та наявності системної проблеми в ситуації зі збільшення значення показника ?Перевищ за рахунок зменшення показника ??Накл в СЕА ПДВ у зв’язку з реєстрацією в ЄРПН двох і більше податкових накладних на позначення однієї господарської операції та їхнім подальшим коригуванням у наступних звітних періодах через виявлення помилок з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджується наявною в матеріалах справи копією індивідуальної податкової консультації від 10.07.2018 р. №3048/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, що суми ПДВ, зазначені у податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції, та розрахунку коригування до неї, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми, а отже, і впливають на значення показника ?Перевищ.

Разом з тим, податковим кодексом України не передбачено можливості вилучення з ЄРПН зареєстрованих податкових накладних у тому числі тих, що були складені помилково або їх неврахування при обчисленні реєстраційної суми.

У вищевказаній консультації ДФС України зазначено, що врегулювання питання внесення відповідних змін до СЕА ПДВ можливе шляхом внесення відповідних змін до нормативно-правових актів.

При цьому, ДФС України зазначено, що складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН заборонено відповідно до ст. 192.1 192 ПК України, однак з метою виправлення помилок, допущених при складанні такої податкової накладної, платник податку може скласти розрахунок коригування до неї.

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна. Обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в такій податковій накладній (не підтвердженій первинними документами) і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ.

Отже, відповідно до положень ст.192.1, 192 ПК України позивач, подаючи податкову декларацію з податку на додану вартість, без відображення розрахунків коригування\податкових накладних дій відповідно до закону, оскільки податкові накладні складені в жовтні 2018 року не мають фактично підтвердження щодо здійснення різних господарських операцій та відображають одну й ту саму фінансову операцію.

Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, в даному випадку, не відповідає змісту самого порушення.

Тобто, бездіяльність відповідача може полягати у незабезпеченні законодавчого врегулювання питання, що становить зміст позову та у зв’язку з яким виник спір.

За рішенням Бізнес-омбудсмена №DCR-2018/7/31-14056 від 31 липня 2018 року прийнятим за результатами розгляду скарги ТОВ «Аматек» на функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість, встановлено, що СЕА ПДВ потребує негайного вирішення на законодавчому рівні та/або на рівні нормативно-правових актів Міністерства фінансів України як задля попередження таких випадків у майбутньому, так і вирішення проблеми зі збільшенням значення показника ?Перевищ , що виникло у попередніх періодах і досі не відновлене.

Вказаним рішенням Рада бізнес-омбудсмена рекомендувала Міністерству фінансів України спільно з Державною фіскальною службою України вжити негайних заходів щодо вирішення проблем що виникла при зменшенні податкових зобов’язань ТОВ «Аматек» на підставі зареєстрованих розрахунків коригування до «помилкових» (задвоєних) податкових накладних у минулих звітних періодах шляхом прийняття змін до нормативно-правових актів Міністерства фінансів України.

Тобто, в системі електронного адміністрування ПДВ є системна проблема, порядок вирішення якої наразі не затверджено, є лише проект наказу Міністерства фінансів України, відповідно до якого наказано Департаменту податкової політики Міністерства фінансів України, Департаменту методологічної та нормотворчої роботи Державної фіскальної служби України в установленому порядку забезпечити: подання наказу про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307 на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

Отже, враховуючи те, що в спірних правовідносинах відсутній законодавчо визначений обов’язок відповідача здійснити ту чи іншу дію для виправлення даних звітності в СЕА ПДВ, суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності ДФС України щодо неврахування в системі електронного адміністрування ПДВ розрахунків коригування ТОВ «Аматек» до податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН у січні 2018 року.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Аргументи позивача не враховують, що показники в системі ЕА ПДВ формуються в автоматичному режимі і не можуть змінюватись в процесі та шляхом втручання у роботу Системи в ручному режимі за рішенням суду, як і за бажанням контролюючого органу. Бездіяльність, про яку йдеться у справі, не може бути визнана протиправною, оскільки ДФС України не допускала невчинення дій, які на неї покладаються чинним законодавством, спростовуються змістовними запереченнями представника відповідача, які ґрунтуються на положеннях чинного податкового законодавства.

При цьому суд зазначає, що певною мірою спір виник саме внаслідок бездіяльності відповідача, оскільки до цього часу ДФС України не вчинено дій із затвердження наказу Міністерства фінансів України та його реєстрації у Міністерстві юстиції України, що й спричинило виникнення описаних обставин.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Аматек».

Відповідно до ч.8 ст. 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Так, ч. 1, 3 ст. 134 КАС України встановлено, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно п. 1, 2, 6 ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 року з'їздом адвокатів України, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Частиною 3 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до п.201.2 ст.201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Органом, який затверджує форму та порядок заповнення податкової накладної, є ДФС України, проте, як встановлено судом, проект Наказу Мінфіна України про внесення змін до Порядку заповнення податкової накладної, дотепер не поданий на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 3524,00 грн. відповідно до платіжного доручення №130 від 14.05.2018 року, 50% (1762 грн.) якого згідно з ч.8 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України, оскільки спір виник частково внаслідок неправильних дій відповідача.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката ОСОБА_1 у сумі 13000 грн., суд враховує, що на підтвердження понесених витрат до суду надано договір про надання правової допомоги №1/14-М від 14.05.2018 року, детальний опис робіт, ордер серії ОД№108807, оригінал платіжного доручення від 14.05.2018 року №129, заключну виписку з 14.05.2018 року по 16.05.2018 року.

Розглянувши вищевказані докази, клопотання представника відповідача та третьої особи про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд дійшов висновку, що співмірна та пропорційна складності справі та предмету спору сума витрат на правничу допомогу становить 13000грн. та 50% цих витрат покладаються на ДФС України з відшкодуванням позивачу 6500грн. на підставі ч.8 ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.134 ч.8, ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Аматек” до Державної фіскальної служби України, третя особа ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ: 31454383) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аматек” (65070, Одеська область, м. Одеса, вулиця 25-ї Чапаївської дивізії, буд. 9; код ЄДРПОУ:41253272) судовий збір у сумі 1762(одна тисяча сімсот шістдесят дві)грн. 00коп. та 6500(шість тисяч п’ятсот)грн. 00коп. витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Аматек» на правничу допомогу адвоката.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне рішення складено та підписано суддею 12 листопада 2018 року.

Суддя М.М. Аракелян

.