Рішення № 77791676, 12.11.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2018 р. Справа № 1840/3322/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши в письмову провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу №1840/3322/18 за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту - позивач, СОВ ФСЗ інвалідів) звернулось до суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач ФОП ОСОБА_1.), в якій просить суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача адміністративно-господарські санкції в сумі 11618,75 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 3478,03 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідачем не виконаний встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів. За 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідач до 15.04.2018 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 11618,75 грн. та нараховану пеню в розмірі 3478,03 грн. Але вказана сума відповідачем в добровільному порядку не сплачена, тому позивач просить її стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду на 16.10.2018 року о 10 год. 30 хв.

Під час підготовчого провадження на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства, відповідачу встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу, відповідно, відповіді на відзив та письмових пояснень щодо позову.

Всупереч вимог, передбачених статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, станом на 12.11.2018, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не надано відзиву на позов.

Ухвалою суду від 16.10.2018 відкладено розгляд справи на 12.11.2018 о 10 год. 30 хв.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.29)

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не прибув, причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Частиною 9 цієї статті встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Таким чином, враховуючи наведені обставини, фіксування судового засідання по справі не здійснювалось, справа розглянута в письмовому провадженні.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 22.05.2018 управлінням Держпраці у Сумській області була проведена позапланова перевірка Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, за результатом якої складений акт №10 (а.с.9-11).

Проведеною перевіркою було встановлено, що на момент перевірки (22.05.2018) Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не зареєстрована у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів. Також роботодавець не подав до відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіти про зайнятість за працевлаштування осіб з інвалідністю за 2016 рік, чим порушено вимог ч.9 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Крім того, протягом 2016 року середньооблікова чисельність штатних працівників, які працювали на підприємстві у 2016 році становила 9 осіб, що підтверджено табелями обліку використання робочого часу у 2016 році.

Тобто, 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда, залишилося не зайнятим.

За результатом проведеної перевірки управлінням Держпраці у Сумській області винесений припис №47 від 22.05.2018, яким зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у строк до 31.05.2018 усунути порушення частини першої, сьомої та дев'ятої ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (а.с.14).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

За приписами статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

За приписами ч. 9 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділення звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Судом встановлено, що у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 протягом 2016 року кількість працюючих за основним місцем роботи склала 9 осіб.

Товариство, відповідно до 4% нормативу, повинно було створити 1 робоче місце для працевлаштування інваліда.

Отже, відповідачем не було створено у 2016 році одне робоче місце для працевлаштування інваліда.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, сума адміністративно-господарських санкцій складає 11618,75 грн.

За порушення строків сплати відповідачу нарахована пеня, яка станом на 30.08.2018 склала 3478,03 грн. (а.с.15).

Згідно з пп. 4.1.2 п. 4 Угоди про співробітництво та організацію взаємовідносин у сфері здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням вимог чинного законодавства щодо працевлаштування осіб з інвалідністю між управлінням Держпраці у Сумській області та Сумським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, управління Держпраці зобов'язується у разі проведення під час проведення перевірки фактів порушення роботодавцями вимог законодавства щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, відсутності реєстрації роботодавців у територіальному відділенні Фонду, неподання ними звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у встановлені терміни - інформувати про вказане порушення територіальне відділення Фонду, надсилаючи завірений належним сином витяг з Акту або копію Акту (із зазначенням в акті інформації щодо середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, фонду оплати праці штатних працівників), за результатами перевірки не пізніше 15 календарних днів з дня його підписання для проведення територіальним відділенням Фонду подальшої позовної роботи.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що на момент розгляду справи сума заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 11618,75 грн. та 3478,03 грн. пені відповідачем не сплачені, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (40011, м. Суми, вул. Горького, 2, код ЄДРПОУ 14004771, одержувач УК у м. Сумах/м.Суми/50070000, банк одержувача Державне казначейство України, рахунок 31211230018002, МФО 899998, ЄДРПОУ 37970593) адміністративно-господарські санкції в сумі 11618 (одинадцять тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 75 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 3478 (три тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 03 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик