Рішення № 77791476, 08.11.2018, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

08 листопада 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3051/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Басової Н.М.

при секретарі судового засідання: Солошенка П.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Марківського районного суду Луганської області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

03.10.2018 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Марківського районного суду Луганської області (далі - відповідач), в якому позивач просила суд визнати протиправним та скасувати наказ Марківського районного суду Луганської області №79/04-07 від 21.09.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1В.», яким позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 21 вересня 2018 року керівником апарату Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_2 був виданий наказ № 79/04-07 від 21.09.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1В.», згідно якого їй було оголошено догану у зв’язку з допущенням дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», за неналежне виконання посадових обов’язків, а саме: порушення вимог статті 11 Закону України «Про інформацію», що проявилося у поширенні конфіденційної інформації (відомостей про місце проживання) судді Марківського районного суду Луганської області Чернік А.П. без надання згоди судді, які були допущені секретарем судового засідання Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_1 при направленні судді Марківського районного суду Луганської області Чернік Анастасії Петрівні процесуальних документів у судових справах ЄУН № 417/3740/17 (провадження № 1-кс/417/204/18), ЄУН № 147/5041/17 (провадження № 1-кс/417/31/18). Даний наказ їй був вручений 24.09.2018 р.

Вважає Наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності протиправним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

На посаді секретаря судового засідання працює вже більше 15 років.

Відповідно до Типової інструкції секретаря судового засідання місцевого загального суду, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України від 20.07.2005 р. № 86 секретар судового засідання є посадовою особою апарату місцевого загального суду, статус якої визначається Законом України «Про державну службу». Секретар судового засідання безпосередньо підпорядкований керівнику апарату суду та судді, з яким працює відповідно до внутрішнього розподілу обов’язків, координує свою діяльність з помічником судді.

Відповідно до п.п.1.7 п.1 цієї інструкції у своїй роботі керується Конституцією України, Цивільним процесуальним, Кримінально-процесуальним та іншими кодексами України, Законами України "Про судоустрій і статус суддів", "Про державну службу", "Про запобігання корупції" та іншими законами України, рішеннями Конституційного Суду України, актами Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, актами законодавства та нормативними документами, що регламентують діяльність судових органів, Положенням про Державну судову адміністрацію України, Положенням про територіальні управління Державної судової адміністрації, постановами колегії, наказами, інструкціями та рекомендаціями Державної судової адміністрації України та відповідного територіального управління Державної судової адміністрації, іншими нормативно-правовими актами та цією посадовою інструкцією.

Відповідно до п.2 «завдання та обов’язки» Типової інструкції секретаря судового засідання місцевого загального суду секретар судового засідання, зокрема, здійснює судові виклики та повідомлення в справах, які знаходяться у провадженні судді, готує копії відповідних судових рішень (п.п.2.1 п.2), перевіряє наявність і з’ясовує причини відсутності осіб, яких викликано до суду, і доповідає про це головуючому судді (п.п. 2.3 п.2), виготовляє копії судових рішень у справах, які знаходяться в провадженні судці (п.п. 2.7 п. 2), здійснює оформлення для направлення копій судових рішень сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі й фактично не були присутніми в судовому засіданні при розгляді справи (п.п. 2.9 п. 2), оформлює матеріали судових справ і здійснює передачу справ до канцелярії суду ( п.п.2.11 п.2), виконує інші доручення судді, керівника апарату суду, помічника судді, що стосуються організації розгляду судових справ (п.п. 2.12 п.2).

Так, 24.04.2018 р. суддя Чернік А.П. надала заяву про самовідвід при розгляді клопотання гр-на ОСОБА_3 про вирішення питання пов’язаного з виконанням вироку (справа № 417/3740/17). У відповідності до порядку, встановленому ч.3 ст. 35 КПК України, автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації вищевказаної заяви про самовідвід було визначено суддю для розгляду цієї заяви - суддю Рукас О.В. Розгляд даної заяви було призначено на 02.05.2018, але в судове засідання суддя Чернік А.П. не з’явилася, хоча була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, про що свідчить підпис про отримання нею повідомлення. Клопотання від судді Чернік А.П. про відкладення судового розгляду до суду не надходило. Згідно ухвали Марківського районного суду Луганської області від 02.05.2018 по справі № 417/3740/17 в задоволенні заяви судді Марківського районного суду Луганської області Чернік А.П. про самовідвід у розгляді клопотання ОСОБА_3 про вирішення питання пов’язаного з виконанням вироку було відмовлено за необґрунтованістю.

Відповідно до ч.1 ст. 376 КПК України копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Відповідно до ч.2 ст. 113 КПК України будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Відповідно до п.26 ч.1 ст.3 КПК України учасником судового провадження є, зокрема особа, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених цим кодексом, здійснюється судове провадження. Тому, при розгляді заяви про самовідвід суддя Чернік А.П. в даному судовому провадженні є учасником судового провадження.

Відповідно до п.1 п.5 ч.1 ст. 73 КПК України секретар судового засідання здійснює судові виклики та повідомлення, оформляє матеріали кримінального провадження в суді.

При цьому позивач зазначила, що вона, як секретар судового засідання при судовому розгляді заяви про самовідвід судді Чернік А.П., є учасником кримінального провадження (п.25 ч.1 ст.3 КПК України) та зобов’язана сприяти судочинству виконанням завдань, покладених на неї законом. Тому, на виконання вищезазначених норм КПК України вона зобов’язана була виготовити копію судового рішення, яку разом з повідомленням про прийняте процесуальне рішення не пізніше 03.05.2018 р. направити судді Чернік А.П., як учаснику судового провадження. Оскільки заявник - суддя Чернік А.П. не була присутня в судовому засіданні при розгляді заяви та була відсутня на робочому місці (знаходилася на лікарняному), вона вимушена була дотриматися встановлених законом процесуальних строків і направити зазначені документи, підписані суддею Рукас О.В., на її домашню адресу.

18 травня 2018 р. суддя Чернік А.П. повторно надала заяву про самовідвід та згідно протоколу автоматичного розподілу судових справ між суддями суддю Рукас О.В. знову було визначено головуючим суддею. Слухання справи було призначено на 24.05.2018 р. Заявник ОСОБА_4 була повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи, про що свідчить її підпис про отримання повідомлення. Суддя Чернік А.П., як учасник судового провадження, приймала участь у судовому засіданні особисто, але при оголошенні ухвали суду остання не була присутня, так як відмовилася, хоча була запрошена до зали судових засідань суду. Копію даної ухвали з розпискою про отримання позивач передала секретарю судового засідання Кузьмич А.А., яка є підпорядкованою судді Чернік А.П., для передачі документів судді Чернік А.П. Розписку про отримання копії ухвали Марківського районного суду Луганської області від 24.05.2018 суддя Чернік А.П. не повернула. Оскільки, матеріали справи необхідно було оформити та терміново повернути до канцелярії суду для подальшої передачі судді Чернік А.П. для розгляду, а з 25.05.2018 р. суддя Чернік А.П. перебувала у відпустці, тому вона знову надіслала копію ухвали суду від 24.05.2018 на її домашню адресу.

Аналогічні дії були вчинені нею і під час розгляду заяви обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід судді Чернік А.П. у кримінальному провадженні по справі № 417/5041/17 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України.

29 травня 2018 р. на підставі доповідної записки судді Чернік А.П. від 24.05.2018 р. про вирішення питання про проведення службової перевірки за фактом порушення її прав щодо розголошення ОСОБА_1 відомостей про її місце проживання, дисциплінарною комісією Марківського районного суду Луганської області з метою визначення наявності чи відсутності в діях секретаря судового засідання дисциплінарного проступку щодо допущення порушення прав судді - розголошення конфіденційної інформації - відомостей про місце проживання судді, при направленні секретарем процесуальних документів у справах № 417/3740/17, №417/5041/17, було розпочате службове розслідування.

Позивач зазначила, що в ході проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що в її діях наявні ознаки порушення прав судді щодо поширення, а не розголошення конфіденційної інформації - відомостей про місце проживання судді, при направленні нею процесуальних документів у справах № 417/3740/17, № 417/5041/17. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія Марківського районного суду Луганської області запропонувала застосувати до неї дисциплінарне стягнення, передбачене законодавством та звернутися до судді Чернік А.П. з пропозицією щодо вилучення або знеособлення відомостей про її місце проживання з матеріалів вказаних кримінальних проваджень (висновок від 14.09.2018р.).

При цьому, в порушення вимог ст.ст.69,74 Закону України «Про державну службу» дисциплінарна комісія не врахувала її результати оцінювання службової діяльності, відсутність за період роботи (20 років) дисциплінарних стягнень, обставин, за яких був вчинений проступок, обставин, що пом’якшують відповідальність. Крім того, у своєму висновку дисциплінарна комісія навіть не визначила рекомендований вид дисциплінарного стягнення, який повинен застосувати суб’єкт призначення або керівник державної служби, лише зазначивши, що «пропонують застосувати до ОСОБА_1 вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством».

Службове розслідування дисциплінарної комісії Марківського районного суду тривало з 29.05.2018р. по 14.09.2018 р., що становить більше трьох місяців та є порушенням ч.3 ст.71 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб’єктом призначення, але не більш як до двох місяців. Тому, дисциплінарна комісія порушила встановлені законом строки для проведення службового розслідування, за поданням якого керівник апарату Марківського районного суду ініціювала застосування дисциплінарного стягнення відносно неї.

Позивач звернула увагу суду, що догана - захід дисциплінарного впливу морально- психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього. Застосування дисциплінарного стягнення - догани, тягне і інші негативні наслідки морального і матеріального характеру: протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення не застосовуються; наявність у працівника не знятої догани враховується при визначенні його рівня кваліфікації та продуктивності праці в разі надання переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, тим паче, що на даний час відповідно до Указу Президента України від 29.12.2017 р. № 451/2017 «Про реорганізацію місцевих загальних судів» Марківський районний суд буде ліквідований та створений Новопсковський окружний суд - у Марківському та Новопсковському районах Луганської області із місцезнаходженням у селищах міського типу Новопскові та Марківці Луганської області шляхом реорганізації (злиття) Марківського районного суду та Новопсковського районного суду Луганської області.

Позивач зазначила, що оскільки вона більше 20 років (з 01.02.1998 р.) сумлінно працює в Марківському районному суді Луганської області, до дисциплінарної відповідальності раніше не притягувалася, а тому не зрозуміло, чому керівник апарату Марківського районного суду ОСОБА_2, яка ще 18.06.2018 р. надала позитивну на неї характеристику, обрала більш жорсткий вид дисциплінарного стягнення - «догану», коли можливо було, враховуючи всі обставини справи та норми ст. 66 Закону України «Про державну службу», застосувати менш м’який вид стягнення, як «зауваження», так як притягувати до дисциплінарної відповідальності є правом, а не обов’язком суб’єкта призначення або керівника державної служби.

Таким чином, на думку позивача, при винесенні їй догани ні дисциплінарна комісія, ні керівник апарату не обґрунтували застосований вид стягнення.

Також позивач зазначила, що не погоджується і з формулюванням допущеного нею проступку, що проявилося у поширенні конфіденційної інформації (відомостей про місце проживання) судді Марківського районного суду Луганської області Чернік А.П. без надання згоди судді.

Так, відповідно до ст.11 Закону України «Про інформацію» не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження.

ОСОБА_6 України «Про інформацію» не містить в собі визначення терміну «поширення інформації», а визначення цього поняття містилося лише в попередній редакції цього закону, в якому було зазначено, що «поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому порядку документованої або публічно оголошуваної інформації».

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» передбачено, «що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-яких спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної або юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі».

Таким чином, на думку позивача, відправлення нею процесуальних документів рекомендованим листом не може слугувати поширенням конфіденційної інформації (відомостей про місце проживання) судді Марківського районного суду Луганської області Чернік А.П.

Також позивач звернула увагу суду на те, що перешкоджання їй суддею Чернік А.П. виконувати належним чином свої посадові обов’язки, змусило її у стані крайньої необхідності, щоб не порушити строки направлення процесуальних документів, відправити документи на її домашню адресу. В даних ситуаціях вона не вбачала іншого шляху реалізації своїх повноважень та належного виконання своїх посадових обов'язків.

Крім того, будь-яких наслідків, які можуть настати в результаті ознайомлення учасниками кримінальних проваджень з матеріалами справ, де містяться копії повідомлень із зазначенням домашньої адреси судді Чернік А.П. не наступило і при направленні процесуальних документів на домашню адресу судді позивач взагалі не передбачала можливість настання негативних наслідків для будь-яких осіб та керувалася нормами кримінально-процесуального права.

На підставі викладеного, позивач просила суд визнати протиправним та скасувати наказ Марківського районного суду Луганської області №79/04-07 від 21.09.2018р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1В», яким її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани (а.с.3-6).

Відповідач позов не визнав, заперечував щодо його задоволення, 19.10.2018 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне.

Відповідно до наказу керівника апарату Марківського районного суду Луганської області № 79/04-07 від 21 вересня 2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1В.» секретарю судового засідання Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_1 оголошено догану. Підставою для винесення відповідного наказу є подання дисциплінарної комісії Марківського районного суду Луганської області від 14 вересня 2018 року. Рішення про накладення дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 відповідає вимогам статті 77 Закону України «Про державну службу». Строки застосування дисциплінарного стягнення до державного службовця - секретаря судового засідання Білянської Ольги Вікторівни відповідно до ч.5 ст. 74 та ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про державну службу», а саме, шість місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку чи один рік після його вчинення, та 10 календарних днів з дня отримання пропозицій дисциплінарної комісії, Марківським районним судом Луганської області не порушені.

Так, дисциплінарний проступок було вчинено секретарем судового засідання Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_1 15 лютого 2018 року, 21 травня 2018 року, 24 травня 2018 року, виявлено дисциплінарний проступок 24 травня 2018 року, подання дисциплінарної комісії керівником апарату суду отримано 14 вересня 2018 року, наказ керівника при притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності зареєстровано 21 вересня 2018 року. Під час застосування дисциплінарного стягнення до секретаря судового засідання Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_1 дотримано всі гарантовані права державного службовця.

Дисциплінарною комісією встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку, а саме: порушення вимог Закону України «Про інформацію», що проявилося у поширенні конфіденційної інформації (відомостей про місце проживання) судді Марківського районного суду Луганської області Чернік А.П. без надання згоди судді, які були допущені секретарем судового засідання Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_1 при направленні судді Марківського районного суду Луганської області Чернік А.П. процесуальних документів у судових справах ЄУН №417/3740/17 (провадження № 1-кс/417/204/18), ЄУН № 417/504/17 (провадження № 1-кс/417/31/18/).

Також відповідач зазначив, що ОСОБА_1 є секретарем судового засідання Марківського районного суду Луганської області, в своїй роботі повинна користуватися Конституцією України, Цивільним процесуальним, Кримінально-процесуальним та іншими кодексами України, Законами України "Про судоустрій України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про державну службу", "Про запобігання корупції" та іншими законами України, рішеннями Конституційного Суду України, актами Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, актами законодавства та нормативними документами, що регламентують діяльність судових органів, Положенням про Державну судову адміністрацію України, Положенням про територіальні управління державної судової адміністрації, постановами колегії, наказами, інструкціями та рекомендаціями Державної судової адміністрації України та відповідного територіального управління державної судової адміністрації, іншими нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією.

Секретар судового засідання відповідно до зазначених вище нормативно-правових актів несе відповідальність за порушення трудової дисципліни, неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов'язків, бездіяльність або невикористання наданих йому прав, порушення норм етики поведінки державного службовця та обмежень, пов'язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.

Статтею 11 Закону України «Про інформацію» передбачено, що не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.

Судді, які ухвалюють рішення іменем України - є публічними особами, але відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про захист персональних даних», персональні дані, крім знеособлених персональних даних, за режимом доступу є інформацією з обмеженим доступом.

Незалежність і недоторканість суддів гарантуються статтями 126, 129 Конституції України.

Із пояснень секретаря судового засідання Білянської О.В. встановлено, що адресу проживання судді Чернік А.П. вона знає особисто, оскільки працювала секретарем судового засідання разом з суддею в одному складі близько 14 років, з 2003 року по 2017 рік.

В матеріалах кримінальних проваджень № 417/5041/17, № 417/3740/17 відсутня інформація про місце проживання судді Чернік А.П. та її згода на використання зазначеної інформації, окрім супровідних листів, виготовлених та надісланих секретарем судового засідання Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_1, про надіслання на ім’я судді Чернік А.П. повідомлення про розгляд справи та надіслання копій ухвал про результати розгляду справ про відвід судді Чернік А.П. Оскільки суддя Чернік А.П. по вищевказаним справам виступає як посадова особа, тому направляти кореспонденцію по вищевказаним справам судді необхідно було за місцем роботи, тим більше, що адреса судді Чернік А.П. в матеріалах судових справ відсутня. Для передачі судді Чернік А.П. повідомлення та копій ухвал, секретарю судового засідання необхідно було скористатися «Розносною книгою для місцевої кореспонденції», передбаченою номенклатурою справ Марківського районного суду Луганської області, а в разі відсутності судді на робочому місці, скористатися засобами телефонного зв’язку.

Відповідач також зазначив, що відповідно до зібраних матеріалів по службовому розслідуванні встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки порушення прав судді Чернік А.П. щодо поширення конфіденційної інформації - відомостей про місце проживання судді, що стало результатом службової недбалості (необережності). На даний час тяжких наслідків вчинення дисциплінарного проступку секретарем судового засідання Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_1 не наступило, але з метою відвернення настання тяжких наслідків в майбутньому, постає необхідність у вилученні супровідних листів із вищевказаних судових справ, що без встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку секретарем судового засідання Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_1 неможливо.

Частиною 3 статті 66 Закону У країни «Про державну службу» чітко визначено, що за неналежне виконання посадових обов’язків державним службовцем передбачене дисциплінарне стягнення - догана, інші види дисциплінарних стягнень за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» не передбачені. Законні права щодо застосування більш м’якого виду дисциплінарного стягнення у суб’єкта призначення відсутні, тому, на підставі подання дисциплінарної комісії Марківського районного суду Луганської області від 14 вересня 2018 року до секретаря судового засідання Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_1, відповідно до положень Закону України «Про державну службу», застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

На підставі викладеного, відповідач просив суд відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_1 в повному обсязі (а.с.32-34).

25.10.2018 на адресу суду надійшла від позивача відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 повторила викладені в позові аргументи, наполягала на тому, що суддя Чернік А.П. при розгляді заяв про самовідвід в кримінальних провадженнях ЄУН №417/3740/17 та ЄУН №417/504/17 є учасником судового провадження і тому відповідно до ч.7 ст.376 КПК України копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення повинна бути їй надіслана. Згідно ч.1 ст.111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дію за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Відповідно до ч.2 ст.113 КПК України будь-яка процесуальна або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Також позивач зазначила, що в жодному з нормативно-правових актів, якими секретар судового засідання керується у своїй діяльності, не зазначено, що учасникам по справі направляються процесуальні документи через розносну книгу для місцевої кореспонденції та користуватися засобами телефонного зв’язку.

На підставі викладеного, просила суд задовольнити позов у повному обсязі (а.с.160-161).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 по справі відкрито провадження, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.1).

В судове засідання сторони не прибули, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи (а.с.164,165). Надали суду заяви про розгляд справи без їх участі (а.с.171,173).

Розглянувши і дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено і це не оскаржується сторонами, що ОСОБА_1 з 01.02.1999 і по теперішній час працює секретарем судового засідання Марківського районного суду Луганської області. 02.02.1999 прийняла присягу державного службовця. З 02.05.2016 має восьмий ранг державного службовця. За весь період своєї роботи має відповідні заохочення.

Вказані обставини підтверджуються наявними в трудовій книжці позивача серія БТ №7599444 відповідними записами (а.с.11-20).

Також в матеріалах справи наявна довідка Марківського районного суду від 18.06.2018, з якої вбачається, що ОСОБА_1 за період роботи в Марківському районному суді Луганської області до дисциплінарної відповідальності не притягувалась та дисциплінарні стягнення відносно неї не застосовувались (а.с.48).

Судом також встановлено, що 24.05.2018 на ім’я керівника апарату Марківського районного суду надійшла доповідна записка від судді Чернік А.П., в якій зазначила про те, що при розгляді заяви про відвід у судовій справі №417/5041/17 та заяви про самовідвід у судовій справі №417/3740/17 секретарем судового засідання Білянською О.В. було допущено порушення її прав щодо конфіденційної інформації, а саме були розголошені відомості про її місце проживання, дозвіл на що вона не давала. Процесуальні документи в цих справах направлялись за адресою її місця проживання, у зв’язку з чим ці відомості є доступними для всіх учасників судових проваджень. На підставі викладеного, суддя Чернік А.П. просила вирішити питання про проведення службової перевірки за вказаним фактом (а.с.43-44).

29.05.2018 керівник апарату Марківського районного суду на підставі вказаної доповідної записки судді Чернік А.П., з метою визначення наявності чи відсутності у діях державного службовця секретаря судового засідання Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку при направленні на домашню адресу судді Марківського районного суду Луганської області Чернік А.П. процесуальних документів у справах №417/5041/17, №417/3740/17 без надання дозволу судді на розголошення відомостей про місце проживання та дотримання при виконанні своїх службових обов’язків вимог Інструкції з діловодства, Закону України «Про державну службу», Положення про автоматизовану систему документообігу суду, видав наказ №25/04-01 «Про проведення службового розслідування», строк для проведення службового розслідування та оформлення висновку встановлено до 28 червня 2018 року (а.с.45).

В подальшому, на підставі подань голови дисциплінарної комісії, наказами керівника апарату Марківського районного суду строк проведення службового розслідування неодноразово продовжувався (а.с.50,51,103,104,106,107,112,113). У зв’язку з цим тривалість службового розслідування було продовжено до 14.09.2018.

13.09.2018 дисциплінарною комісією Марківського районного суду Луганської області за результатами проведення службового розслідування був складений висновок, в якому встановлено в діях ОСОБА_1 наявні ознаки порушення прав судді щодо поширення, а не розголошення, конфіденційної інформації - відомостей про місце проживання судді, при направленні судді Марківського районного суду Чернік А.П. процесуальних документів у справах ЄУН №417/3740/17 (№ провадження 1-кс/417/204/18), ЄУН №417/5041/17 (№ провадження 1-кс/417/31/18). Запропоновано звернутись до судді Чернік А.П. з пропозицією щодо вилучення або знеособлення відомостей про місце її проживання з матеріалів вказаних кримінальних проваджень. Також запропоновано застосувати до ОСОБА_1 вид дисциплінарного стягнення передбаченого законодавством (а.с.138-143).

14.09.2018 головою дисциплінарної комісії також підготовлено висновок про наявність у діях державного службовця секретаря судового засідання Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності (а.с.144).

Того ж дня дисциплінарною комісією підготовлено подання на ім’я керівника апарату суду щодо виявлення в діях державного службовця секретаря судового засідання Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та запропоновано застосувати до неї вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством, а також звернутись до судді Чернік А.П. з пропозицією щодо вилічення або знеособлення відомостей про місце її проживання з матеріалів вказаних кримінальних проваджень (а.с.145).

14.09.2018 керівник апарату суду Марківського районного суду повідомив позивача про надання в строк до 20.09.2018 письмових пояснень щодо обставин, викладених у доповідній записці судді Чернік А.П., одночасно повідомлено про право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи, внесення зауважень до висновку, надання додаткових пояснень, додаткових документів і матеріалів (а.с.146).

19.09.2018 позивач ознайомилася з матеріалами дисциплінарної справи та 20.09.2018 надала письмові пояснення щодо висновку дисциплінарної комісії (а.с.147,150).

В поясненнях заначила про те, що з висновком дисциплінарної комісії не згодна, інформації нею відносно місця проживання судді Чернік А.П. поширена не була, оскільки з матеріалами проваджень ніхто із учасників по справі не знайомився і не мав наміру знайомитись. Наполягала на тому, що виконувала свої службові обов’язки згідно ч.7 ст.376 КПК України та ч.1 ст.111 КПК України без порушень. Звернула увагу на те, що вона лише виготовила супровідні листи і лише після підписання їх суддею Рукас О.В., направила на домашню адресу судді Чернік А.П. Зазначила про порушення строків проведення службового розслідування та вважала рекомендований висновок комісії недійсним у зв’язку із закінченням строків службового розслідування, просила дисциплінарну справу відносно неї закрити зі відсутністю складу проступку.

21.09.2018 керівник апарату Марківського районного суду видав наказ №79/04-07 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1В.», згідно якого позивачу було оголошено догану у зв’язку з допущенням дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», за неналежне виконання посадових обов’язків, а саме: порушення вимог статті 11 Закону України «Про інформацію», що проявилося у поширенні конфіденційної інформації (відомостей про місце проживання) судді Марківського районного суду Луганської області Чернік А.П. без надання згоди судді, які були допущені секретарем судового засідання Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_1 при направленні судді Марківського районного суду Луганської області Чернік Анастасії Петрівні процесуальних документів у судових справах ЄУН № 417/3740/17 (провадження № 1-кс/417/204/18), ЄУН № 147/5041/17 (провадження № 1-кс/417/31/18) (а.с.151).

Даний наказ був вручений позивачу 24.09.2018, що підтверджується нею в позовній заяві (а.с.3-6,7).

Позивач вважає вказаний наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв’язку з чим звернулась до суду за захистом порушених прав.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до даних правовідносин необхідно застосувати норми Конституції України та Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII “Про державну службу” з послідуючими змінами в редакції чинній на час виникнення спору (далі - ОСОБА_6 №889-VIII).

Так статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Закон №889-VIII визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Засади дисциплінарної відповідальності закріплені в главі 2 Розділу VIII Закону №889-VIII.

Нормами статті 64 Закону № 889-VIII встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (частина перша статті 65 Закону № 889-VIII).

Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

Нормами частини другої статті 65 та частини третьої статті 66 Закону № 889-VIII визначено перелік дисциплінарних проступків та загальні умови застосування дисциплінарних стягнень за їх вчинення.

Так, Дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення;

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу (ч.2 ст.65 Закону № 889-VIII).

У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (ч.ч.2,3 ст.66 Закону № 889-VIII).

Частиною першою статті 67 Закону № 889-VIII встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов’язків.

Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення (частини п’ята статті 74 Закону № 889-VIIІ).

Відповідно до норм статті 75 Закону № 889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб’єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Згідно зі статтею 76 Закону № 889-VIIІ державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи (частина друга статті 76 Закону № 889- VIIІ).

Відповідно до частини десятої статті 69 Закону № 889-VIIІ результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб’єкта призначення.

Суб’єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов’язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку (частина одинадцята статті 69 Закону № 889-VIIІ).

Пропозиція комісії, подання дисциплінарної комісії є обов’язковими для розгляду суб’єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження (частини п’ята статті 77 Закону № 889-VIIІ).

Аналізуючи вказані вище норми права та встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що під час проведення службового розслідування відповідачем дотримано процедуру його проведення з забезпеченням прав позивача, передбачених ч.8 ст.71 Закону № 889-VIIІ.

Що стосується строків проведення службового розслідування, суд вважає слушним зауваження позивача про те, що вони були порушені відповідачем, оскільки частиною 3 ст.71 Закону № 889-VIIІ передбачено, що тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб’єктом призначення, але не більш як до двох місяців.

Однак, порушення строків відбулось внаслідок об’єктивних причин, як то: перебування голови комісії та її членів у відпустці, процедурою обрання голови дисциплінарної комісії, та перебування судді Чернік А.П. у відпустці, що унеможливлювало ознайомлення членів дисциплінарної комісії з матеріалами кримінальних проваджень.

Також нормами Закону № 889-VIIІ не передбачено, у зв’язку з порушенням строків проведення службового розслідування, визнавати його недійсним, як зазначає позивач в позовній заяві.

Таким чином жодних правових наслідків у разі порушення строків проведення службового розслідування діюче законодавство не передбачає.

Що стосується встановленого за результатами службового розслідування проступку вчиненого секретарем судового засідання Білянською О.В., то суд погоджується з його правовим визначенням з наступних підстав.

Проступком, який став підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, стало те, що ОСОБА_1 – секретарем судового засідання Марківського районного суду Луганської області - була поширена конфіденційна інформація (відомості про місце проживання) судді Марківського районного суду Луганської області Чернік А.П. без надання згоди судді, які були допущені позивачем при направленні вказаному судді процесуальних документів у зазначених вище судових справах.

Так, з матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що 05.02.2018 обвинувачений ОСОБА_5 по справі №417/5041/17 провадження №1-кс/417/31/18 надав заяву про відвід судді Марківського районного суду Луганської області Чернік А.П. (а.с.116).

18.05.2018 в Марківському районному суді була зареєстрована заява судді Чернік А.П. про самовідвід по справі №417/3740/17 (а.с.122).

Обидві заяви були передані на розгляд судді Марківського районного суду Луганської області Рукас О.В. і ухвалами від 15.02.2018 та від 24.05.2018 відповідно у їх задоволенні відмовлено (а.с.117-119,124-128).

Також по вказаним провадженням наявні супровідні листи на ім’я судді Марківського районного суду Чернік А.П. з зазначенням її адреси місця проживання від 15.02.2018, від 21.05.2018 та від 24.05.2018, а також рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 16.02.2018 (а.с.120,121,123,129).

На супровідних листах серед іншого значиться прізвище виконавця - ОСОБА_1.

Так, в пунктах 25 та 26 ст.3 КПК України визначені поняття таких термінів як учасники кримінального провадження, до яких відносяться: сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, секретар судового засідання, судовий розпорядник; та учасники судового провадження, до яких відносяться: сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, представник персоналу органу пробації, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється судове провадження.

Аналізуючи вказані вище норми КПК України, суд дійшов висновку про те, що суддя, відносно якого розглядаються заяви про відвід або самовідвід не набуває статусу ані учасника кримінального провадження, ані учасника судового провадження, оскільки розгляд таких заяв відбувається в межах судового провадження, в якому такий суддя був визначений як головуючий по справі.

За таких обставин до такого судді не повинні застосовуватись встановлені ст.111 та ст.376 КПК України вимоги щодо повідомлення про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення.

Інформування судді про результати розгляду заяви про самовідвід або про відвід необхідно здійснювати на службовому рівні працівниками апарату суду.

При цьому, в жодному разі не шляхом направлення супровідних листів на домашню адресу судді з відображенням таких відомостей в кримінальному провадженні, яке перебуває на розгляді у нього.

Судді дійсно є публічними особами, але відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про захист персональних даних», персональні дані, крім знеособлених персональних даних, за режимом доступу є інформацією з обмеженим доступом.

Інформацією про фізичну особу є відомості чи сукупність відомостей про таку особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (частина перша статті 11 Закону України «Про інформацію», далі -ОСОБА_6 № 2657).

За порядком доступу інформація поділяється на відкриту та з обмеженим доступом (частина перша статті 20 Закону № 2657).

Відкритою є будь-яка інформація, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом (частина друга статті 20 Закону № 2657). Зокрема, відкритою є публічна інформація, крім випадків, встановлених законом, яка відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених законом (частина перша статті 1 Закону № 2939).

Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (частини перша, друга статті 21 Закону № 2657).

Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження (частина друга статті 11 Закону № 2657).

Аналізуючи вказані вище норми права, суд дійшов висновку про те, що, виготовивши та направивши на домашню адресу судді Чернік А.П. супровідні листи по вказаним вище кримінальним провадженням, секретар судового засідання Білянська О.В. допустила поширення конфіденційної інформації без надання згоди на це судді Чернік А.П.

Суд вважає неприйнятними доводи позивача про те, що поширення конфіденційної інформації не відбулося, оскільки, як їй відомо, з матеріалами справи ніхто із учасників справи не знайомився та не має наміру цього робити, так як сам факт перебування в матеріалах кримінального провадження персональних даних судді Чернік А.П. вже є поширення такої інформації для певного кола осіб, незалежно від того чи є ці особи учасниками даного кримінального провадження, чи це працівники апарату суду, які виконують певні посадові обов’язки під час перебування справи в суді.

Той факт, що поширення інформації вже відбулося підтверджується самими матеріалами дисциплінарної справи, оскільки ця інформація вже відома працівникам апарату суду, які провидили дисциплінарне розслідування.

Посилання позивача на те, що вона лише виготовила супровідний лист і направила його тільки після підпису суддею Рукас О.В., є також неприйнятними, оскільки факт підписання процесуального документу суддею не знімає відповідальності з виконавця цього документу.

Так, згідно п.1 ч.1 ст.73 КПК України та п.2.1 Посадової інструкції секретаря судових засідань Марківського районного суду Луганської області, затвердженої наказом керівника апарату Марківського районного суду Луганської області від 14.09.2016 №46, з якою позивач була ознайомлена під підпис 15.09.2016, секретар судового засідання здійснює судові виклики і повідомлення (а.с.167-170).

Таким чином, саме на секретаря судового засідання як на посадову особу суду та процесуальну особу (як учасника кримінального провадження) покладено обов’язок щодо здійснення судових викликів і повідомлень.

Суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом (ст.23 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

КПК України не передбачає повноважень судді при здійсненні викликів та повідомлень.

Як вже зазначалось раніше до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Вказаний вид дисциплінарного стягнення повністю відповідає вимогам ст.ст.66,67 Закону № 889-VIIІ та характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку й ступеню вини державного службовця.

При цьому, суд вважає незмістовним посилання позивача на те, що у своєму висновку дисциплінарна комісія не зазначила рекомендований вид дисциплінарного стягнення, який повинен застосувати суб’єкт призначення, лише зазначивши, що пропонують застосувати до ОСОБА_1 вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.

Вказані обставини не мають суттєвого значення при вирішенні спору по суті, оскільки предметом оскарження по даній справі є наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, а не дії дисциплінарної комісії під час проведення службового розслідування.

Крім того, як вже зазначалось судом раніше відповідно до частини десятої статті 69 Закону № 889-VIIІ результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб’єкта призначення.

Суб’єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов’язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку (частина одинадцята статті 69 Закону № 889-VIIІ).

Пропозиція комісії, подання дисциплінарної комісії є обов’язковими для розгляду суб’єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження (частини п’ята статті 77 Закону № 889-VIIІ).

Таким чином, накладення дисциплінарного стягнення за дисциплінарний проступок віднесено до виключної компетенції суб’єкта призначення і саме він обирає вид дисциплінарного стягнення, який передбачений даним Законом за проступок державного службовця, що і було зроблено керівником апарату Марківського районного суду при виданні оскаржуваного наказу.

При цьому, суд звертає увагу на те, що жодних вимог стосовно обов’язкового зазначення конкретного виду дисциплінарного стягнення, який Комісія пропонує застосувати до державного службовця, положення Закону № 889-VIIІ не містять.

Обов’язковим у висновку дисциплінарної комісії є встановлення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку.

Посилання позивача на роз’яснення Національного агентства України з питань державної служби №31-р/з від 15.09.2017 «Щодо порядку застосування до державних службовців дисциплінарних стягнень» є безпідставними, оскільки такі роз’яснення не є нормативно-правовим актом і за своєю природою має інформаційний, роз’яснювальний та рекомендаційних характер й не встановлює нових правових норм.

Єдиним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини щодо притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності в даному випадку є ОСОБА_6 України «Про державну службу».

Що стосується доводів позивача про те, що керівником апарату суду не прийнято до уваги її роботу в цьому суді та те, що за цей період вона не мала жодних дисциплінарних стягнень, а тому до неї міг бути застосований інших більш м’який вид стягнення, то вони є також безпідставними оскільки до встановленого виду проступку позивачем не може бути застосовано більш м’який вид дисциплінарного стягнення згідно ч.3 ст.66 Закону № 889-VIIІ.

Наведені вище фактичні обставини та зібрані по справі докази дають підстави зробити висновок про те, що наказ Марківського районного суду Луганської області №79/04-07 від 21.09.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1В.» є правомірним, виданий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Підстав для визнання його протиправним та скасування судом не встановлено.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, у зв'язку з чим у позові слід відмовити.

У зв’язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, відповідно до статті 139 КАС України їй не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Марківського районного суду Луганської області про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного судового рішення складено 13 листопада 2018 року.

Суддя ОСОБА_7