Рішення № 77791326, 13.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/3590/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Савулій В.О.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 Мішаєвича до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Малиновського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання неправомірним (протиправним) повідомлення щодо відмови у продовженні строку перебування на території України від 27.03.2018р. №5114/1-308, визнання неправомірними (протиправними) дій щодо невстановлення належності до громадянства України та не видачі паспортного документа громадянина України, зобов’язання видати паспортний документ громадянина України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 Мішаєвич звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень (від 01.11.2018р. вхід.№32735/18), просить суд визнати неправомірним (протиправним) повідомлення Малиновського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови у продовженні строку перебування на території України від 27.03.2018р. №5114/1-308, визнати неправомірними (протиправними) дії Малиновського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо невстановлення належності ОСОБА_1 Мішаєвича до громадянства України та не видачі ОСОБА_1 Мішаєвичу паспортного документа громадянина України, зобов’язати Малиновський районний відділ у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області видати ОСОБА_1 Мішаєвичу паспортний документ громадянина України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 є уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає на території України з 1989року. Дружина позивача - ОСОБА_2, та його син - ОСОБА_3, документовані паспортами громадян України. У 2003році позивач отримав паспорт громадянина України серії МН №604919, виданий 29.11.2003року Золочівським РВ УМВС України в Харківській області. 23.11.2004році ОСОБА_1 присвоєно ідентифікаційний номер платника податків, в якому зазначено дату внесення його до Державного реєстру фізичних осіб, а саме 28.08.1998року. 28.09.2005року позивач отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії ЕС291268 строком дії до 28.09.2015року. Водночас, 26.09.2005року, за результатами розгляду матеріалів перевірки підстав видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України, проведеної у період з 23.09.2005р. по 26.09.2005р., начальником Золочівського РВ УМВС України в Харківській області, затверджено висновок про результати проведення службової перевірки видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1, яким встановлено, що паспорт серії МК №604919 на ім’я ОСОБА_1 видано безпідставно, у зв’язку з чим необхідно вжити заходів щодо його вилучення. 04.03.2015року, з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, позивач звернувся до СЦОД №1 управління з питань громадянства, реєстрації та роботи з тимчасово окупованої території України. Для підтвердження власної особи ОСОБА_1 надав паспорт громадянина України серії МН №604919, виданий 29.11.2003року Золочівським РВ УМВС України в Харківській області, із штампом реєстрації місця проживання з 13.07.2004року за адресою: Одеська область, Біляївський район, с.Василівка, вул.Леніна,12. Однак, на підставі висновку Золочівського РВ УМВС України в Харківській області від 26.09.2005року, співробітниками ГУ ДМС України в Одеській області вилучено паспорт громадянина України серії МН №604919, виданий 29.11.2003року Золочівським РВ УМВС України в Харківській області, на ім’я ОСОБА_1 Також, 12.04.2016року ГУ ДМС України в Одеській області складено Довідку про вилучення паспорта громадянина України №4/14667 від 12.04.2016року. Крім того, Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 14.11.2016р. у справі №521/15408/16-ц, встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 Мішаєвича на території Української РСР з 1989року станом на 24 серпня 1991рокута на 13 листопада 1991року і по сьогодні на території України на 2016рік. Також, позивач зазначає, що Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.03.2017р. у справі №815/1982/16 адміністративний позов ОСОБА_1 Мішаєвича задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано висновок Золочівського РВ УМВС України в Харківській області про результати службової перевірки видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 Мішаєвича від 26.09.2005року. Визнано неправомірними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області по вилученню у ОСОБА_1 Мішаєвича паспорту громадянина України.

Відповідач – Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 27.08.2018р. вхід.№24863/18), наголошуючи, зокрема, що паспорт громадянина України у ОСОБА_1 Мішаєвича було вилучено та передано до ГУ Національної поліції в Одеській області, оскільки за даними Біляївського РВ ГУ ДМС України в Одеській області встановлено, що позивач в реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, не значиться. Штамп реєстрації, який проставлений у паспорті не відповідає зразку штампа, який знаходиться в СГІРФО Біляївського РВ ГУ МВС України в Одеській області. Також, відповідач наголошує, що позивач має правові підстави для порушення клопотання щодо оформлення належності до громадянства України відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про громадянство України», як особа, яка на момент проголошення незалежності України постійно проживала на території України. Таким чином, на думку Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, ОСОБА_1 Мішаєвич повинен звернутися до міграційної служби за місцем майбутньої реєстрації, та надати: заяву про встановлення належності до громадянства України; 2 фотокартки (розміром 35x45 мм); судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом 24 серпня 1991року.

Відповідач – Малиновський районний відділ у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області відзив на позовну заяву не надав, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, та своєчасно, про що свідчить наявний у матеріалах справи звіт про надіслання повістки з викликом до суду на офіційну електронну адресу суб’єкта владних повноважень, а саме: 5114@dmsu.gov.ua.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №1540/3590/18 за позовом ОСОБА_1 Мішаєвича до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Малиновського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання неправомірним (протиправним) повідомлення щодо відмови у продовженні строку перебування на території України від 27.03.2018р. №5114/1-308, визнання неправомірною (протиправною) бездіяльності щодо встановлення належності до громадянства України та видачі паспортного документа громадянина України, зобов’язання видати паспортний документ громадянина України в порядку, встановленому законом.

Ухвалою суду від 28.09.2018р., з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.183 КАС України, закрито підготовче провадження, та призначено справу №1540/3590/18 до судового розгляду по суті.

Враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, 26.04.2017р. ОСОБА_1 Мішаєвич звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою щодо видачі йому паспорта громадянина України.

За результатами розгляду вищеозначеної заяви від 26.04.2017р. щодо видачі ОСОБА_1 Мішаєвичу паспорта громадянина України, Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області на ім’я адресата надіслано Лист від 03.05.2017р. №4/5, за підписом начальника Управління ОСОБА_4, у якому зазначено, що згідно рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 14.11.2016р., встановлено факт, що ОСОБА_1 Мішаєвич постійно проживав на території України станом на 24.08.1991рік, а тому він має правові підстави для порушення клопотання щодо оформлення належності до громадянства України відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про громадянство України», як особа, яка на момент проголошення незалежності України (24.08.1991р.) постійно проживала на території України. У зв’язку з чим, ОСОБА_1 Мішаєвич має особисто звернутися до Державної міграційної служби України за місцем майбутньої реєстрації, та відповідно до п.8 Порядку провадження за заявами з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001р. №215 (в редакції Указу Президента України від 30.05.2012р. №367/2012), необхідно надти наступні документи: заяву про встановлення належності до громадянства України; дві фотокартки (розміром 35x45 мм); судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991року. Після надання усіх необхідних документів для встановлення належності до громадянства України у встановлений законодавством термін буде видано довідку про реєстрацію громадянином України.

Судом з’ясовано, що за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 Мішаєвича від 07.12.2017р. щодо проведення процедури встановлення особи провідним спеціалістом Малиновського РВ у м.Одесі ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_5 26.01.2018р. складено Висновок, котрий 26.01.2018р. погоджено начальником Малиновського РВ у м.Одесі ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_6, та 26.01.2018р. затверджено начальником ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_7, яким встановлено особу ОСОБА_1 Мішаєвича, 21.02.1972р.н., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, але не встановлно належності до громадянства будь-якої держави, оскільки паспорт громадянина України серії МН №604919, виданий Золочівським РС ГУ ДМС України в Харківській області 27.11.2003р. на ім’я ОСОБА_1 Мішаєвич, 21.02.1972р.н. визнано таким, що був виданий безпідставно.

З матеріалів справи також вбачається, що 20.02.2018р. ОСОБА_1 Мішаєвич звернувся до органів міграційної служби із заявою щодо продовження строку перебування на території України.

У подальшому, матеріали щодо продовження ОСОБА_1 Мішаєвичу строку перебування на території України було скеровано для розгляду до Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України.

Судом, з’ясовано, що за наслідками розгляду, отриманих від ГУ ДМС України в Одеській області (від 22.02.2018р. вхід.№5100.5.3-2878/51.1-18), матеріалів щодо продовження строку перебування на території України особі без громадянства ОСОБА_1 Мішаєвичу, ІНФОРМАЦІЯ_4, у зв’язку з наміром подати клопотання про набуття громадянства України за територіальним походженням, оскільки він постійно проживав до 24.08.1991р. на території, яка стала територією України відповідно до Закону України “Про правонаступництво України”, Департаментом у справах іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України на адресу Головного управління ДМС України в Одеській області надіслано Лист «Про розгляд заяви щодо продовження строку перебування на території України» №510.5.3-2878/51.1-18 від 22.02.2018р., за підписом директора ОСОБА_8, яким повернуто матеріали без розгляду, оскільки відповідно до довідки, виданої Генеральним консульством ОСОБА_9 Вірменія в ОСОБА_7 від 12.05.2018р. №072, ОСОБА_1 Мішаєвич, 21.02.1972р.н., є громадянином ОСОБА_9 Вірменія. Також, в означеному Листі «Про розгляд заяви щодо продовження строку перебування на території України» №510.5.3-2878/51.1-18 від 22.02.2018р. зазначено, що питання про продовження строку перебування на території України вказаному іноземному громадянину може бути повторно розглянуто після отримання ним паспортного документа громадянина ОСОБА_9 Вірменія.

У зв’язку з чим, 27.03.2018р. Малиновським районним відділом у м.Одесі Головного управління ДМС України в Одеській області на ім’я ОСОБА_1 Мішаєвича надіслано Повідомлення про відмову в продовженні строку перебування на території України №5114/1-308, за підписом заступника начальника ОСОБА_10, у якому зазначено, що заява разом з матеріалами справи 06.03.2018року була повернута керівництвом ДМС України без розгляду, оскільки відповідно до довідки, виданої Генеральним консульством ОСОБА_9 Вірменія в ОСОБА_7 від 12.05.2018р. №072, ОСОБА_1 Мішаєвич є громадянином ОСОБА_9 Вірменії. Питяння щодо продовження ОСОБА_1 Мішаєвичу строку перебування на території України може бути повторно розглянуто після отримання паспортного документа громадянина ОСОБА_9 Вірменія.

Вищеозначене слугувало підставою для звернення ОСОБА_1 Мішаєвича до Одеського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Так, на думку суду, уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 Мішаєвича про визнання неправомірним (протиправним) повідомлення Малиновського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови у продовженні строку перебування на території України від 27.03.2018р. №5114/1-308, визнання неправомірними (протиправними) дій Малиновського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо не встановлення належності ОСОБА_1 Мішаєвича до громадянства України та не видачі ОСОБА_1 Мішаєвичу паспортного документа громадянина України, зобов’язання Малиновського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області видати ОСОБА_1 Мішаєвичу паспортний документ громадянина України, підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, начальником ВГІРФО Золочівського РВ УМВС України в Харківській області капітаном міліції ОСОБА_11 проведено перевірку видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 Мішаєвичу, за наслідками якої встановлено, що паспорт громадянина України серії МН №604919 видано Золочівським РВ УМВС України в Харківській області 27.11.2003р. на ім’я ОСОБА_1 Мішаєвича, 21.02.1972року народження. У вказаному паспорті проставлено штамп реєстрації місця постійного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5. Натомість, згідно книги обліку оформлення та видачі паспортів громадянам ВГІРФО Золочівського РВ УМВС України в Харківській області, паспорт серії МН №604919 27.11.2003р. видано на ім’я ОСОБА_12. Перевіркою довідкового бюро по смт.Золочів, Харківської області встановлено, що будинок №17 по вул.Разіна, відсутній. До ВГІРФО УМВС України в Харківській області ОСОБА_1 з питань документування громадянства України не звертався. Згідно зі ст.3 Закону України «Про громадянство України» ОСОБА_1 не є громадянином України.

Таким чином, за результатами перевірки видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 Мішаєвичу начальником ВГІРФО Золочівського РВ УМВС України в Харківській області капітаном міліції ОСОБА_11 складено Висновок про результати службової перевірки видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 Мішаєвичу, котрий 26.09.2005р. заверджено Начальником Золочівського РВ УМВС України в Харківській області підполковником міліції ОСОБА_13, та в якому зазначено, що паспорт серії МН №604919, виданий Золочівським РВ УМВС України в Харківській області 27.11.2003р. берпідставно, у зв’язку з чим необхідно вжити заходів щодо вилучення паспорта МН №604919, виданого Золочівським РВ УМВС України в Харківській області 27.11.2003р.

Судом встановлено, що на підставі висновку, складеного Золочівським РВ УМВС України в Харківській області 26.09.2005р., за результатами проведення службової перевірки, паспорт громадянина України серії МН №604919, виданий Золочівським РВ УМВС України в Харківській області у ОСОБА_1 Мішаєвича вилучено, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Довідки ГУ ДМС в Одеській області про вилучення паспорта громадянина України від 12.04.2016р. №4/14667.

Також, судом з’ясовано, що Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 14.11.2016р. у справі №521/15408/16-ц, котре набрало законної сили 25.11.2016р., встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 Мішаєвича на території Української РСР з 1989року станом на 24 серпня 1991рокута на 13 листопада 1991року і по сьогодні на території України на 2016рік.

Приймаючи вищеозначене Рішення Малиновський районний суд м.Одеси дійшов висновку, що на період проголошення незалежності України – 24 серпня 1991р., та вступу в силу Закону України «Про громадянство України», ОСОБА_1 Мішаєвич постійно проживав на території України, а тому відповідно до статті 2 Закону України «Про громадянство України» встановлено його належність до громадянства України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.03.2017р. у справі №815/1982/16, яка набрала законної сили 06.09.2017р., адміністративний позов ОСОБА_1 Мішаєвича задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано висновок Золочівського РВ УМВС України в Харківській області про результати службової перевірки видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 Мішаєвича від 26.09.2005року. Визнано неправомірними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області по вилученню у ОСОБА_1 Мішаєвича паспорта громадянина України.

Зокрема, в межах розгляду означеної справи судом встановлено, що висновок Золочівського РВ УМВС України в Харківській області від 26.09.2005р., яким ОСОБА_1 Мішаєвича визнано таким, що не є громадянином України, та видачу паспорта громадянина України серії МН 604919 здійснено безпідставно.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом Украни «Про громадянство України» від 18 січня 2001року №2235-III (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 1 якого громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Згідно зі ст.3 Закону Украни «Про громадянство України» громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.

Відповідно до статті 24 Закону Украни «Про громадянство України» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, у тому числі, здійснює повноваження щодо встановлення належності до громадянства України відповідно до статті 3 цього Закону; видання особам, які набули громадянство України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, довідок про реєстрацію особи громадянином України.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001року №215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006року №588/2006), згідно з п.1-3 якого для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.

Заяви з питань встановлення та оформлення належності до громадянства України особою, яка проживає на території України, оформляється на ім'я начальника головного управління (управління) міграційної служби в Автономній ОСОБА_9 Крим, області, містах Києві та Севастополі за місцем проживання особи.

Заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником.

Згідно з п.п.«а» п.7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001року №215 встановлення належності до громадянства України, серед іншого, стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

Пунктом 8 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001року №215 передбачено, що для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає: а) заяву про встановлення належності до громадянства України; б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального органу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991року.

Так, судом встановлено, що Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 14.11.2016р. у справі №521/15408/16-ц, котре набрало законної сили 25.11.2016р., встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 Мішаєвича на території Української РСР з 1989року станом на 24 серпня 1991рокута на 13 листопада 1991року і по сьогодні на території України на 2016рік.

Також, судом з»ясовано, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 07.12.2017р. ОСОБА_1 Мішаєвич звернувся до територіального органу міграційної служби із заявою щодо проведення процедури встановлення особи, котра відповідала вимогам Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001року №215.

Зокрема, до заяви щодо проведення процедури встановлення особи від 07.12.2017р. позивачем - ОСОБА_1 Мішаєвичем додано Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 14.11.2016р. у справі №521/15408/16-ц, котрим встановлено юридичний факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991року.

Отже, з урахуванням наведеного, судом з’ясовано, що позивачем - ОСОБА_1 Мішаєвичем до територіального органу міграційної служби подано необхіний пакет документів, за наслідками дослідження яких можливо було б встановити належність ОСОБА_1 Мішаєвича до громадянства України, а тому позовна вимога ОСОБА_1 про протиправність дій Малиновського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо не встановлення належності ОСОБА_1 Мішаєвича до громадянства України є правомірною, та підлягає задоволенню.

При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги твердження провідного спеціаліста Малиновського РВ у м.Одесі ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_5, викладені у Висновку від 21.01.2018р. за результатами проведення процедури встановлення особи ОСОБА_1 Мішаєвича, погодженому начальником Малиновського РВ у м.Одесі ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_6, затвердженому начальником ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_7, відносно того, що паспорт громадянина України серії МН №604919, Золочівським РС ГУ ДМС України в Харківській області 27.11.2003р. на ім’я ОСОБА_1 Мішаєвич, 21.02.1972р.н. видано безпідставно, оскільки Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.03.2017р. у справі №815/1982/16, яка набрала законної сили 06.09.2017р., адміністративний позов ОСОБА_1 Мішаєвича задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано висновок Золочівського РВ УМВС України в Харківській області про результати службової перевірки видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 Мішаєвича від 26.09.2005року. Визнано неправомірними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області по вилученню у ОСОБА_1 Мішаєвича паспорта громадянина України.

Відповідно до п.1.2, 1.3 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012р. №320, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012р. за №1089/21401 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) паспорт громадянина України видається територіальними підрозділами Державної міграційної служби України за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого.

Видача та обмін паспорта проводяться в місячний строк.

Для оформлення паспорта особа подає: заяву про видачу паспорта (додаток 1); свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см (фотокартки, що подаються для оформлення паспорта, мають бути виконані з одного негатива, із зображенням обличчя виключно анфас, без головного убору, виготовленими на тонкому білому або кольоровому фотопапері без кутика; для громадян, які постійно носять окуляри, обов'язкове фотографування в окулярах); платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або копію документа про звільнення від сплати державного мита; довідку про реєстрацію особи громадянином України або свідоцтво про належність до громадянства України, а в необхідних випадках - інші документи, визначені статтею 5 Закону України "Про громадянство України" (за необхідності); паспорт громадянина України для виїзду за кордон - для громадян України, які постійно проживали за кордоном, після повернення їх на проживання в Україну; посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, на виконання вимог Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012р. №320, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012р. за №1089/21401 позивачем - ОСОБА_1 Мішаєвичем до заяви щодо видачі паспорта громадянина України від 26.04.2017р. додано: заповнену за формою заяву про встановлення належності до громадянства України; заповнену за формою заяву про видачу паспорта; 4 фотокартки розміром 35 х 45 мм для вклеювання до заяв та бланку паспорта; копію довідки про вилучення паспорта громадянина України від 12.04.2016р.; копію свідоцтва про народження з офіційним перекладом; копію рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 14.11.2016р.; копію Постанови Одеського окружного адміністративного суду від 09.03.2017р.

Таким чином, з урахуванням вищеозначеного, судом встановлено, що Малиновським районним відділом у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області безпідставно не видано ОСОБА_1 Мішаєвичу паспортний документ громадянина України.

Між тим, не є обгрунтованою, на думку суду, а відтак, не підлягає задоволенню позовна вимога ОСОБА_1 Мішаєвича щодо зобов’язання Малиновського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області видати ОСОБА_1 Мішаєвичу паспортний документ громадянина України, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи наразі визначено Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012року №5492-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 21 якого паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом ОСОБА_14 України.

Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб'єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону.

Відповідно до п.п.1,4 ч.1 ст.2 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» уповноваженими суб'єктами згідно з цим Законом, серед іншого, є: розпорядник Реєстру - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів; центри надання адміністративних послуг, державне підприємство, що належить до сфери управління розпорядника Реєстру.

Згідно з пунктами 10, 91 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Кабінету ОСОБА_14 України від 25 березня 2015р. №302 (в редакції Постанови Кабінету ОСОБА_14 України від 26 жовтня 2016р. №745) оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта здійснюється територіальними органами / територіальними підрозділами ДМС через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів".

Видача заявникові паспорта здійснюється територіальним органом / територіальним підрозділом ДМС, уповноваженим суб'єктом, який прийняв документи для його оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта.

Як вбачається із змісту Рекомендації Комітету ОСОБА_14 Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_14 11.03.1980року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не в забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя, а відтак завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Таким чином, з урахуванням наведеного, вимога ОСОБА_1 Мішаєвича про зобов’язання Малиновського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області видати ОСОБА_1 Мішаєвичу паспортний документ громадянина України, задоволенню не підлягає, оскільки є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача, та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Натомість, з метою повного захисту прав, свобод, та охоронюваних законом інтересів позивача – ОСОБА_1 Мішаєвича, суд, з урахуванням ч.2 ст.9 КАС України, вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог, та зобов'язати Малиновський районний відділ у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області повторно розглянути питання щодо видачі ОСОБА_1 Мішаєвичу паспортного документа громадянина України, з урахуванням окреслених у Рішенні висновків, та правової оцінки суду.

Що стосується позовної вимоги ОСОБА_1 Мішаєвича про визнання неправомірним (протиправним) повідомлення Малиновського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови у продовженні строку перебування на території України від 27.03.2018р. №5114/1-308, суд вважає за доцільне наголосити на наступному.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 2 частини 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, у тому числі, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до п.19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Процедуру продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України визначено Порядком продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженим Постановою Кабінету ОСОБА_14 України від 15 лютого 2012р. №150 (зі змінами та доповненнями), відповідно до пункту 7 якого рішення про продовження строку перебування іноземців та осіб без громадянства на території України понад встановлені цим Порядком строки приймається керівником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником у разі подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України та наявності підстав, які не дають змоги виїхати з України, відповідно до статті 22 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", а також Головою ДМС або його заступником в інших випадках за умови подання підтверджувальних документів.

Рішення про відмову в продовженні строку перебування іноземця та особи без громадянства на території України приймається в разі: 1) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку; 2) необхідності охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні; 3) коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі; 4) подання іноземцем та особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей чи підроблених документів; 5) коли виявлено факти невиконання іноземцем та особою без громадянства рішення суду чи органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну; 6) коли є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства мають інші, ніж заявлені у заяві, підстави та мету перебування в Україні або вони не подали відповідного підтвердження; 7) відсутності в іноземця та особи без громадянства достатнього фінансового забезпечення на період перебування або відповідних гарантій приймаючої сторони.

Зазначене рішення може бути оскаржене до територіального органу ДМС (у разі, коли рішення прийняте територіальним підрозділом ДМС), ДМС або суду.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що саме рішення про відмову в продовженні строку перебування іноземця та особи без громадянства на території України може бути оскаржене до територіального органу ДМС (у разі, коли рішення прийняте територіальним підрозділом ДМС), ДМС або суду.

Водночас, судом з’ясовано, що позивач - ОСОБА_1 Мішаєвич у позовній заяві, серед іншого, просить суд визнати неправомірним (протиправним) повідомлення Малиновського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови у продовженні строку перебування на території України від 27.03.2018р. №5114/1-308, котре не є рішенням суб’єкта владних повноважень, та не породжує для позивача негативних правових наслідків, а тому не порушує його прав, свобод та охоронюваних законом інтересів.

Відтак, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 Мішаєвича про визнання неправомірним (протиправним) повідомлення Малиновського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови у продовженні строку перебування на території України від 27.03.2018р. №5114/1-308.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 Мішаєвича до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Малиновського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання неправомірним (протиправним) повідомлення щодо відмови у продовженні строку перебування на території України від 27.03.2018р. №5114/1-308, визнання неправомірними (протиправними) дій щодо невстановлення належності до громадянства України та не видачі паспортного документа громадянина України, зобов’язання видати паспортний документ громадянина України, підлягають задоволенню частково, з вищенаведених підстав.

Керуючись ст.ст.72-76, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 Мішаєвича до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Малиновського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання неправомірним (протиправним) повідомлення щодо відмови у продовженні строку перебування на території України від 27.03.2018р. №5114/1-308, визнання неправомірними (протиправними) дій щодо невстановлення належності до громадянства України та не видачі паспортного документа громадянина України, зобов’язання видати паспортний документ громадянина України, задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Малиновського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо не встановлення належності ОСОБА_1 Мішаєвича до громадянства України та не видачі ОСОБА_1 Мішаєвичу паспортного документа громадянина України.

3. Зобов’язати Малиновський районний відділ у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65080, м.Одеса, вул.Ак.Філатова,23-В) повторно розглянути питання щодо видачі ОСОБА_1 Мішаєвичу (65005, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер 26349152217) паспортного документа громадянина України, з урахуванням окреслених у Рішенні висновків, та правової оцінки суду

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Малиновського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65080, м.Одеса, вул.Ак.Філатова,23-В) на користь ОСОБА_1 Мішаєвича (65005, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер 26349152217) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 704(сімсот чотири)грн. 80коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.