Рішення № 77791305, 12.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1408/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Балабан М.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 50 000,00 грн. на бюджетний рахунок – 31417715700030, отримувач – УДКСУ у Ананьївському р-ні /18011000, код 37880348, банк отримувача ГУ ДФКСУ в Одеській області, МФО – 828011.

В обґрунтування позовних вимог представник Головного управління ДФС в Одеській області зазначає, що Котовською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 66857-15 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов’язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000,00 грн., що було направлено 10.08.2016 року на її адресу та вручено платнику податку 13.08.2016 року. 30.06.2017 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 14108-13 та № 139202-13 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов’язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 2083,33 грн. та 22916,66 грн., що були направлені 13.07.2017 року та вручені 20.07.2017 року. У зв’язку з несплатою грошового зобов’язання на адресу ОСОБА_1 направлено податкову вимогу форми «Ф» № 7109-17 від 26.12.2016 року, яка отримана 31.12.2015 року. У зв’язку з несплатою ОСОБА_1 грошового зобов’язання за нею рахується податковий борг з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 50000,00 грн.

Ухвалою суду від 10 вересня 2018 року по справі № 815/1408/18 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено перше судове засідання на 09 жовтня 2018 року на 11:00 год.

09 жовтня 2018 року у зв’язку з неявкою відповідача ОСОБА_1 розгляд справи відкладено на 07 листопада 2018 року на 10:30 год.

07 листопада 2018 року в судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач до суду не з’явився, про розгляд справи сповіщений належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

21 липня 2016 року Котовською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 66857-15, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов’язання у розмірі 25000,00 грн. (а.с. 8).

Податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 66857-15 направлено на ім’я ОСОБА_1 за адресою: вул. Шкільна, 9, с. Коханівка, Одеська область, 66440 (а.с. 8).

26 грудня 2016 року на ім’я ОСОБА_1 за адресою: вул. Шкільна, 9, с. Коханівка, Одеська область, 66440 направлено податкову вимогу форми «Ф» № 7109-17 (а.с. 13а-14).

30 червня 2017 року Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 239202-13 на суму 22916,66 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 141018-13 на суму 2083,33 грн., які направлено на ім’я ОСОБА_1 за адресою: вул. Шкільна, 9, с. Коханівка, Одеська область, 66440 (а.с. 12).

Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267. 1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктами оподаткування.

Згідно пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального". Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Відповідно до п. 42.1, 42.2 ст.. 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Таким чином, приписами Податкового кодексу України визначено, що податкові повідомлення-рішення та податкова вимога надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації.

Згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу Ананьївського РС ГУ ДМС України в Одеській області, наданих позивачем до позовної заяви, ОСОБА_1 (10.12.1981 р.н.) зареєстрована з 13.07.2005 року за адресою – Одеська область, Ананьївський район, с. Коханівка (а.с. 15).

Згідно наданої до суду Відділом адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області довідки від 06.09.2018 року, ОСОБА_1 (10.12.1981 р.н.) зареєстрована з 13.07.2005 року за адресою – Одеська область, Ананьївський район, с. Коханівка (а.с. 38).

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 66857-15 від 21.07.2016 року, направлено на ім’я ОСОБА_1 за адресою: вул. Шкільна, 9, с. Коханівка, Одеська область, 66440 (а.с. 8).

Разом з тим, доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 (10.12.1981 р.н.) зареєстрована за адресою - вул. Шкільна, 9, с. Коханівка, Одеська область, 66440, позивачем суду не надано.

При цьому, з поштового повідомлення про вручення, наданого на підтвердження вручення податкового повідомлення-рішення форми «Ф» № 66857-15 від 21.07.2016 року вбачається, що в порушення п. 106 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, воно містить тільки прізвище, проте не містить підпису особи, яка його отримала (а.с. 8)

Крім того, з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення не вбачається, які саме документи були направлені на ім’я ОСОБА_1.

Таким чином, надане до суду рекомендоване повідомлення про вручення не є належним доказом підтвердження вручення ОСОБА_1 податкового повідомлення-рішення форми «Ф» № 66857-15 від 21.07.2016 року.

Також, як вбачається з матеріалів справи, податкову вимогу форми «Ф» № 7109-17 від 26.12.2016 року направлено на ім’я ОСОБА_1 за адресою: вул. Шкільна, 9, с. Коханівка, Одеська область, 66440. Разом з тим, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення містить тільки прізвище, проте не містить підпису особи, яка його отримала (а.с. 14).

При цьому, податкова вимога форми «Ф» від 26.12.2016 року не містить даних щодо місцезнаходження платника податків – ОСОБА_1 (а.с. 13а).

Крім того, податкові повідомлення-рішення від 30.06.2017 року форми «Ф» № 239202-13 та форми «Ф» № 141018-13, також направлено на ім’я ОСОБА_1 за адресою: вул. Шкільна, 9, с. Коханівка, Одеська область, 66440, на підтвердження чого, до суду надано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 12).

Разом з тим, вказане рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, в порушення п. 106 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, містить тільки прізвище, проте не містить підпису особи, яка його отримала.

Отже, належних доказів на підтвердження направлення та вручення ОСОБА_1 податкового повідомлення-рішення форми «Ф» № 66857-15 від 21.07.2016 року, податкової вимоги форми «Ф» № 7109-17 від 26.12.2016 року та податкових повідомлень-рішень від 30.06.2017 року форми «Ф» № 239202-13 та форми «Ф» № 141018-13, позивачем суду не надано.

За змістом п.п.14.1.175, п. 14.1, ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, сума заборгованості у розмірі 50 000,00 грн., яка заявлена до стягнення не може вважатися узгодженою та не набула статусу податкового боргу, оскільки податкові повідомлення-рішення та податкова вимога, направлялись ОСОБА_1 не за місцем її реєстрації, а тому вважаються такими, що не вручені платнику податків.

При цьому, жодних інших доказів, які б підтвердили правомірність вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 50000,00 грн. ГУ ДФС в Одеській області до суду не надано та не зазначено причин неможливості надання.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса місця реєстрації: 66440, Одеська область, Ананьївський район, с. Коханівка) про стягнення суми заборгованості з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 50 000,00 грн. на бюджетний рахунок – 31417715700030, отримувач – УДКСУ у Ананьївському р-ні /18011000, код 37880348, банк отримувача ГУ ДФКСУ в Одеській області, МФО – 828011., - в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 12 листопада 2018 року.

Суддя О.А. Левчук

.