
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
09 листопада 2018 року 810/4813/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві клопотання про розгляд справи з (повідомленням) викликом сторін в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства "Пром Агро Рось" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
Приватне підприємство "Пром Агро Рось" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 23.03.2018 №616751/34326378/2;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати розрахунок коригування №7 від 06.12.2017 до податкової накладної №54 від 29.08.2017;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 23.03.2018 №616752/34326378/2;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати розрахунок коригування №10 від 07.12.2017 до податкової накладної №53 від 29.08.2017;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 23.03.2018 №616753/34326378/2;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати розрахунок коригування №13 від 08.12.2017 до податкової накладної №52 від 29.08.2017;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 23.03.2018 №616754/34326378/2;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати розрахунок коригування №14 від 08.12.2017 до податкової накладної №67 від 30.08.2017.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет доказування, розгляд справи суд вирішив здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Також, вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління ДФС у Київській області.
Копію даної ухвали відповідачі отримали 08.10.2018, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №0113329018805 та №0113329018813.
31 жовтня 2018 року до суду надійшло клопотання від Державної фіскальної служби України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд виходить з наступного.
Статтею 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
При цьому, частиною 7 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву
Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, відповідач у клопотанні зазначив, що дана справа є важливою для держави, а предмет доказування у справі є складним та вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін з метою надання ґрунтовних пояснень та підтверджуючих документів для забезпечення повного та всебічного встановлення обставин справи.
Водночас, зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з'ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.
Більш того, відповідач у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
Суд звертає увагу відповідача на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідач не позбавлений права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відзиві на позовну заяву, відповіді на відзив, запереченнях, додаткових поясненнях та подавати докази.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Крім того, клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні подано після закінчення строку для подання відзиву на позовну заяву.
Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.
Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
Клопотання Державної фіскальної служби України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Балаклицький А. І.
Судове рішення № 77790873, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 09.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/4813/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: