Рішення № 77790550, 13.11.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5401/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.

за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,

особи, які брали участь у справі:

заявник ОСОБА_1,

заінтересовані особи: Костянтинівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Костянтинівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про встановлення факту смерті особи, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до Костянтинівського мiськрайонного суду Донецької області із заявою про встановлення факту смерті особи - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Горлівка Донецької області, Україна. В заяві вказано, що в неї відсутня можливість реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті, оскільки смерть відбулась на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Заявник здійснював поховання ОСОБА_2 та встановлення вказаного факту необхідне йому для отримання допомоги на поховання.

У судове засідання заявник не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник заінтересованої особи - Костянтинівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду справи, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи.

Представник заінтересованої особи - Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив, клопотання про розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи та письмові пояснення не надав.

Суд, з'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, поданні на їх підтвердження, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до абзацу першого п. 13 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» з наступними змінами та доповненнями, заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Горлівка Донецької області, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується копією паспорту громадянина України. Відповідно до довідки УСЗН Костянтинівської міської ради від 01.08.2018 року № 0000589250, копія якої додана до заяви, заявник ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Горлівка Донецької області у віці 77 років помер ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Горлівка Донецької області, на підтвердження чого до заяви долучена копія довідки до форми № 106/у, що видається для поховання, за № 682 від 10.09.2018 р., виданої патологоанатомічним бюро міста Горлівка, про причину смерті ОСОБА_2 - Інфаркт мозку внаслідок неуточненої закупорки чи стенозу церебральних артерій при гіпертонічній хворобі. Також до заяви було долучено свідоцтво про смерть ОСОБА_2, видане 10 вересня 2018 року Горлівським міським відділом ЗАГС.

Згідно з відомостями паспорту громадянина України, копія якого долучена до матеріалів справи, померлий ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець міста Горлівка Донецької області, на час смерті мав зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3.

Судом оглянуто надані заявником на підтвердження своїх вимог копію свідоцтва про захоронення ОСОБА_2, світлини з місця поховання ОСОБА_2 Згідно з договором-замовленням № 941 ОСОБА_1 здійснила витрати на організацію та проведення поховання ОСОБА_2

Даючи оцінку допустимості вищезазначених доказів, як документів, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується ч.2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо оцінки наданих доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Loizidou v.Turkev», «Cyprus v.Turkev», а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v.the Republik of Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Відповідно до абз. 3 ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18 січня 2018 року, який набув чинності 24 лютого 2018 року, діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

Документом № 15.19-64/2372 від 11 жовтня 2018 року заявнику відмовлено в проведенні державної реєстрації смерті в зв'язку з наданням документу для підтвердження факту смерті особи, який не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті».

Враховуючи те, що Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» не визначено перелік документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, а також те, що заявнику відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті особи, суд дійшов до висновку про те, що дійсно для проведення державної реєстрації смерті особи є об'єктивні перешкоди.

З метою захисту прав і свобод заявника у справі суд дійшов до висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті ОСОБА_2, що надасть можливість отримати заявнику свідоцтво про смерть ОСОБА_2, видане державним органом України, та в подальшому надасть можливість заявнику отримати допомогу на поховання.

Керуючись ст.ст.259, 264-265, 273, 293-294, 315, 319, 354, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Горлівка Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 77 років у місті Горлівка Донецької області, Україна.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1, зареєстроване місце перебування внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2, заінтересовані особи: Костянтинівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Театральна, буд. 5, ЄРДПОУ 21969099, Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25, ЄДРПОУ 42171400.

Суддя