Рішення № 77790365, 26.10.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 жовтня 2018 року м. Ужгород№ 807/839/16 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Гаврилка С.Є., суддів Луцовича М.М. та Шешені О.М.,

з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1;

з участю представника позивача – ОСОБА_2;

відповідач – Державна архітектурно-будівельна інспекція України – представник ОСОБА_3;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про визнання нечинними та скасування припису та постанови, визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, якою просить суд: "1. Прийняти даний адміністративний позов до свого провадження; 2. Визнати повністю нечинною та скасувати Постанову № 182/1007 по справі про адміністративне правопорушення, датовану 13.06.2016 року, складену і підписану нібито - Головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1; 3. Визнати повністю нечинним та скасувати Припис № 159-П/1007 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил датований 03.06.2016 року, виданий ОСОБА_1; 4. Визнати незаконними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України при складанні Акта № 329/1007 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, датованого 03.06.2016; 5. Судові витрати покласти на відповідача; 6. Оригінали документів будуть надані у судове засідання".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 року було залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року було закінчено підготовче провадження і призначено справи до судового розгляду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року справу було передано на розгляд головуючому судді Гаврилко С.Є..

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року було закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року було зупинене провадження в адміністративній справі у зв’язку з вирішенням питання про відвід складу суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року було вирішено питання щодо обґрунтованості клопотання про відвід.

Свої позовні вимоги позивач та його представник мотивували наступним. Представник позивача вказує, що постанова по справі про адміністративне правопорушення №182/1007 від 13.06.2016 року є незаконною, оскільки постанова складена нібито за результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності: протоколу про адміністративне правопорушення з додатками від 03.06.2016 року; акту перевірки від 03.06.2016 року № 329/1007; припису про усунення порушення вимог законодавства від 03.06.2016 року № 159- П/1007. Однак, під час вручення оскаржуваної постанови копія протоколу про адміністративне правопорушення з додатками від 03.06.2016 року ОСОБА_1 - не вручались. Щодо припису № 159 – П/1007 від 03.06.2016 року, то позивач, також вважає його незаконним, оскільки в ньому не перераховано вимоги якого законодавства треба виконати та які саме роботи не проводити, а також припис є не коректним, оскільки підготовчі роботи не заборонено виконувати, так як позивач зареєстрував декларацію про підготовчі роботи. З вищенаведеною постановою, актом, приписом, як і самою перевіркою позивач не згідний, вважає, що притягнення до адміністративної відповідальності відбулося без наявності будь-яких підстав, а тому дії відповідача підлягають визнанню незаконними, а прийняті відповідачем рішення визнанню не чинними і скасуванню. Крім того, у позовній заяві позивач зазначає, що при винесені оскаржувальної постанови відповідачем не виконано вимоги статті 33 КУпАП, яка встановлює "Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення" та не вказано ані в акті, ані в постанові відомостей про те, що головний інспектор будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_4 належить до переліку осіб, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення.

У запереченні проти адміністративного позову представник відповідача просить суд в задоволенні позову відмовити повністю. Зазначає, що викладені позивачем доводи необґрунтовані, надумані та такі, що не відповідають фактичним обставинам та не підлягають задоволенню, відповідно до обґрунтувань зазначених у відзиві.

Під час розгляду справи по суті позивач та його представник позов підтримали повністю, просили суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 2446 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 961 (крім частин третьої - п'ятої), частина перша та друга статті 18842).

Від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюють головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі - щодо об'єктів, розташованих на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, за межами населених пунктів та в межах населених пунктів, в яких не утворено органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 961 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 18842).

Відповідно до статті 6 частини 3 Закону України "Про регулюванню містобудівної діяльності", органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Пунктом 91 Розділу V Прикінцеві положення Закону України встановлено, що: на період до утворення (визначення) місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування органів державного архітектурно-будівельного контролю повноваження, визначені цим Законом, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно -будівельного контролю та нагляду; за зверненням відповідного органу місцевого самоврядування до центральною органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, створюється спільна комісія з передачі відповідної документації та вирішення питань, пов'язаних з утворенням та функціонуванням органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю починає здійснювати повноваження, визначені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства", на наступний день після затвердження акта спільної комісії.

Разом з цим пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 671 встановлено, що: органи державного архітектурно-будівельного контролю є правонаступниками прав та обов'язків Державної архітектурно-будівельної інспекції для здійснення переданих повноважень відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; до завершення здійснення заходів з утворення органів державного архітектурно-будівельного контролю в Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях та сільських, селищних, міських радах або визначення структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, на які покладаються повноваження, визначені Законом України "Про Регулювання містобудівної діяльності", а також затвердження актів спільної комісії такі повноваження здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція.

Отже, враховуючи той факт, що такий акт підписаний та затверджений тільки 09 вересня 2016 року (т.1, а.с.а.с. 49-51), функції державною архітектурно-будівельного контролю на території міста Ужгород Відділ державною архітектурно-будівельного контролю ужгородської міської ради почав здійснювати лише з 10 вересня 2016 року.

Натомість, перевірка головним інспектором будівельного нагляду проводилась у травні-червні 2016 року, також оскаржувані припис і постанова видані у червні 2016 року, тобто до передачі повноважень до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради, що відповідає вищезазначеним юрмам статті 2446 КУпАП та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Державною архітектурно – будівельною інспекцією України 08 вересня 2015 року було видано наказ № 976 «Про удосконалення роботи із здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю», яким уповноважено керівників (їх заступників) територіальних органів – структурних підрозділів апарату Держбудівінспекції – департаментів Державної архітектурно – будівельної інспекції у областях направляти головних інспекторів будівельного нагляду на проведення планових та позапланових перевірок, на період до утворення( визначення) відповідних структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад і затвердження акта спільної комісії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері державного архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства" (т.1, а.с.119)

26 травня 2016 року Начальником Управління державної архітектурно – будівельної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_5 було виписано направлення № 329/1007 для здійснення позапланової перевірки на дотримання вимог містобудівного законодавства ОСОБА_1 по вул. Фединця, 48 – "Замкові сходи" в м. Ужгород головним інспектором будівельного нагляду відділу контрою та нагляду за проведенням перевірок управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_4 (т.1, а.с. 169).

03 червня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контрою та нагляду за проведенням перевірок управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_4, було складено акт № 329/1007 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, де зазначено, що ОСОБА_1 не виконав вимоги п.1 та особливих умов припису 15 – П/1007 від 28 січня 2016 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства (т.1, а.с.а.с. 170-171).

На підставі акту № 329/1007 від 03 червня 2016 року було винесено припис №159 – П/1007 про усунення виявлених правопорушень, у відповідності до вимог законодавства до 01.09.2016 р. та негайному зупиненню будівельних робіт (т.1, а.с.а.с. 176-177).

03 червня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контрою та нагляду за проведенням перевірок управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення, що передбачене статтею 18842 частиною 1 КУпАП (т.1, а.с.а.с. 172-173).

У відповідності до статті 18842 частини 1 КУпАП, невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю – тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

13 червня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контрою та нагляду за проведенням перевірок управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_4 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення № 182/1007 за ознаками вчинення громадянином України ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 18842 частиною 1 КУпАП, якою останнього було визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 5100 грн. (т.1, а.с.а.с. 174-175).

Головний інспектор будівельного нагляду відділу контрою та нагляду за проведенням перевірок управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_4 під час розгляду справи по суті була допитана як свідок та повністю підтвердила обставини вставлені під час перевірки та викладені у прийнятих документах за результатами такої перевірки.

Враховуючи найменування займаної посади особи, що здійснювала перевірку, а саме - головний інспектор будівельного нагляду, а також, враховуючи положення вищевказаної статті 2446 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 11 підпункт 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі по тексту - Порядок № 553), посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону. Таким чином посадова особа - головний інспектор будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_4 уповноважена законодавством на проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, складення за результатами такого відповідних документів та притягнення винних осіб до відповідальності.

Як зазначено вище, підтверджено показаннями свідка, відповідно до положень Порядку № 553 під час перевірки посадовою особою пред'явлено службове посвідчення, а також ознайомлено позивача з направленням для проведення позапланової перевірки від 26.05.2016, №329/1007 та підставами для проведення позапланової перевірки, про що також свідчить підпис позивача на зворотному боці направлення (т.1, а.с. 57 зворот).

Не погоджуючись із діями та прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно статтею 26 частинами 2,4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - Закон України № 3038-VI) суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до статті 30 частини 2 Закону України № 3038-VI, фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою.

Статтею 34 частини 1 Закону України № 3038-VI передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Отже, у відповідності до статті 31 частини 1 пункту 1 Закону України № 3038-VI перед початком будівництва індивідуального житлового будинку 2 категорії складності, позивач зобов'язаний був подати відповідачу повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Проте, позивачем не було подано вказаного повідомлення.

Статтею 71 частини 1 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова складена за результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, протоколу про адміністративне правопорушення від 03.06.2016 року; акту перевірки від 03.06.2016 року № 329/1007; припису про усунення порушення вимог законодавства від 03.06.2016 року № 159-П/1007.

Зі змісту акту перевірки від 03.06.2016 року № 329/1007 вбачається, що за результатами позапланової перевірки вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_1, встановлено, що останній не виконав вимоги пункту 1 та особливих умов припису 15-П/1007 від 28 січня 2016 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконується без повідомлення реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, а саме: будівельні роботи з будівництва індивідуального житлового будинку II категорії складності по вул. Фединця, 48 в м. Ужгород не зупинені, а продовжуються далі, не усунувши порушення п. 2 ч. 1 ст. 34. ч. 1 абз. 2 ч. 2 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

На момент видачі ОСОБА_1 припису 15-П/1007 від 28 січня 2016 року позивачем виконувалися роботи з будівництва індивідуального житлового будинку II категорії складності (т.2, а.с. 18).

Під час спірної перевірки встановлено, що позивачем в термін 29.01.2016 р. по 30.05.2016 р. будівельних робіт не зупинив, а надалі проводив будівельні роботи по влаштуванню фундаментів та залізобетонного перекриття службового приміщення, яке знаходиться згідно плану 1-поверху ескізних намірів в осях 3-4 та від опорної стінки по Замкових сходах до стіни існуючої будівлі, що підтверджується матеріалами перевірки.

Дані матеріалів свідчать про те, що ОСОБА_1 не зупинив, а проводив будівельні роботи після одержання вищезгаданого припису від 28 січня 2016 року, що також підтвердив під час розгляду справи по суті допитаний судом свідок.

За результатами зазначеної позапланової перевірки головним інспектором Буяновою С.В. було винесено припис № 159-П/1007, яким зобов'язано ОСОБА_1 негайно зупинити будівельні роботи з дня отримання припису до усунення виявлених порушень, які вказані в акті перевірки від 03.06.2016 року № 329/1007 та не здійснювати будь-які будівельні роботи на об'єкті будівництва (т.1, а.с.а.с 170-171).

Про отримання вказаного припису ОСОБА_1 свідчить його власноручний підпис на вказаному документі (т.1, а.с. 170 зворот).

З доданого до матеріалів справи повідомлення, датованого 28.01.2016 роком, адресованого начальнику інспекції ДАБІ в Закарпатській області, вбачається, що ОСОБА_1 повідомляє про припинення роботи по будівництву житлового будинку по вул. Фединця, 48 в м. Ужгород до отримання дозвільних документів і переробки проекту через зміну архітектора на виконання припису № 15-17/1007 (т.1, а.с. 56).

Фактично вказаним повідомленням позивач визнав, що ним проводяться не початок виконання робіт з будівництва житлового будинку, на що в нього відповідно є оформлена Декларація, а має місце вже безпосереднє виконання будівельних робіт без передбачених чинним законодавством дозвільних документів.

Доводи позивача про подання декларації про проведення підготовчих робіт суд відхиляє, адже в даному випадку виконувались саме будівельні роботи, які зазначено в оскаржених рішеннях та акті перевірки.

Разом з тим, факт продовження позивачем виконання будівельних робіт без відповідного дозвільного документу, а отже, невиконання вимог припису від 28.01.2016 року №15-П/1007 вбачається зі змісту акту обстеження комісією, утвореною розпорядженням міського голови від 06.04.2016 року №127, складеного 08.04.2016 року в м. Ужгород (т.1, а.с. 54,55).

Під час винесення постанови № 182/1007 від 13.06.2016 року, відповідачем взято до уваги майновий стан позивача, оскільки застосовано мінімальний розмір штрафу, передбачений санкцією статті.

Також, відповідно до частин 16,17 Порядку здійснення державного архітектурно – будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 регламентовано, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком; у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про безпідставність позовних вимог та законність оскаржуваного припису №159-П/1007 від 03.06.2016 року та постанови № 182/1007 від 13.06.2016 року. про накладення на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн., які були складені на основі акту №329/1007 від 03.06.2016 р., який також є законним, і відповідає вимогам чинного законодавства.

Частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 частини першої КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, відповідач діяв у спосіб, що визначений законодавством України та в межах своїх повноважень, а тому у задоволенні позову повинно бути відмовлено.

Судові витрати по справі повинні бути покладені на позивача.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Руська, 31, РНОКПП НОМЕР_1) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) про визнання нечинними та скасування припису та постанови, визнання протиправними дій – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 26 жовтня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 12 листопада 2018 року.

Головуючий суддя Судді:ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8