Рішення № 77789948, 31.10.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року м.Житомир справа № 0640/4113/18

категорія 3.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

секретар судового засідання Бондаренко Д.А.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Лугини С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови №ЖИ 110 ЖТ 2071/88/НП/АВ-ФС від 20.07.2018,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №ЖИ 110 ЖТ 2071/88/НП/АВ-ФС від 20.07.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами в розмірі 372300 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що займається підприємницькою діяльністю без найманих працівників. Стверджує, що інформація, відображена в акті про неможливість проведення інспекційного відвідування від 11.07.2018 не відповідає дійсності. Вказує, про розгляд справи про накладення штрафу не був повідомлений вчасно, у зв'язку з чим не міг прийняти участь у її розгляді. Вважає дії відповідача протиправними, необґрунтованими та такими, що вчинені без врахування всіх обставин. На думку позивача він притягнутий до відповідальності за нормою закону, яка передбачає відповідальність за правопорушення, якого він не вчиняв.

Представник позивача в судових засіданнях позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 17.09.2018.

Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Судом встановлено, що проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 призначено наказом Управління Держпраці у Житомирській області від 11.07.2018 №1146 (а.с.38).

Згідно направлення на проведення заходу державного контролю від 11.07.2018 №1076/04 головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_4, за участю головного державного інспектора ОСОБА_7 направлений для проведення позапланового заходу державного контролю - інспеційного відвідування з питань додержання законодавства про працю щодо оформлення трудових відносин (а.с.37).

Актом про неможливість проведення інспекційного відвідування невиїзного інспектування №ЖТ2071/88/НП/АВ від 11.07.2018 встановлено, що інспекційне відвідування неможливо було провести у зв'язку з ненаданням доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця за адресою: АДРЕСА_2

Особами, що можуть підтвердити факт перешкоджання вказано: головного державного інспектора ОСОБА_7 та спеціаліста соціально-трудових відносин ОСОБА_5 (а.с.39-40).

Під час проведення інспекційного відвідування інспектором здійснювалась відеофіксація, що підтверджується наявним відеозаписом в матеріалах справи (а.с.45).

Повідомленням про розгляд справи про накладення штрафу від 12.07.2018 №3018 повідомлено позивача про призначення розгляду на 20.07.2018 о 10.00 (а.с.41). Вказане повідомлення направлено позивачу 12.07.2018., що підтверджується чеком ЖД ПАТ "Укрпошта" (а.с.42).

Постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ110-ЖТ2071/88/НП/АВ-ФС від 20.07.2018 начальник Управління Держпраці у Житомирській області Сечін С.М. розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування у зв'язку з не наданням доступу до приміщень, в яких використовується наймана праця вирішив накласти штраф на ФОП ОСОБА_3 у розмірі 372 300 грн (а.с.43).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року N 96 (далі - Положення N 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення N 96 встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року N 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"(далі - Порядок N 295).

Відповідно до п.2 Порядку N 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:

Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Згідно п.4 Порядку N 295 форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці.

Відповідно до п.п.3 п.5 Порядку N 295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Згідно п.9 Порядку N 295 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Відповідно до п.11 Порядку N 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Згідно п.14 Порядку N 295 під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку; 3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису; 4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об'єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником; 5) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов'язки; 6) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства; 7) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об'єкта відвідування; 8) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці; 9) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань.

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку № 295 у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою. Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

Пунктами 19, 20 Порядку N 295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

Згідно з ч.1 ст.259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи норми вищевикладеного законодавства, суд приходить до висновку, що інспекційне відвідування може бути проведене лише у одному випадку - з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

Судом встановлено, що наказом Управління Держпраці у Житомирській області від 11.07.2018 №1146 в період з 11.07.2018 по 12.07.2018 призначено позаплановий захід державного контролю у формі інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 призначено з питань додержання законодавства про працю щодо оформлення трудових відносин (а.с.38).

Даний наказ виданий на підставі листа-повідомлення Житомирської районної державної адміністрації від 09.07.2018 №18-4/1009. По змісту листа встановлено факт недопуску робочої групи до обстеження підприємства з випалювання деревного вугілля, що розташоване на АДРЕСА_2 На виконання рішення наради з питань проведення заходів по виявленню фактів використання праці неоформлених працівників у зв'язку з наявністю ризиків використання праці без оформлення належним чином трудових відносин та з метою забезпечення реалізації державних гарантій у сфері праці запропоновано Управлінню Держпраці в Житомирській області здійснити перевірку стану дотримання законодавства про працю ФОП ОСОБА_3 (а.с.50).

Як встановлено з матеріалів справи, головними державними інспекторами 11 липня 2018 року у присутності ФОП ОСОБА_3 було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування.

Позивач стверджує, що його завчасно не повідомляли про проведення виїзної перевірки чим порушено процедуру проведення такої перевірки.

Так, пунктом 8 Порядку №295 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Суд звертає увагу, що враховуючи положення п.8 Порядку № 295 інспектор праці має право не повідомляляти об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі про проведення інспекційного відвідування, якщо вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

З метою встановлення обставин справи, в ході судового розгляду судом в якості свідків було допитано головних державних інспекторів праці ОСОБА_4 та ОСОБА_7.

Зі слів інспекторів встановлено, що з метою проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин на підставі наказу відповідача від 11.07.2018 вони виїхали за юридичною адресою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 На момент приїзду інспекторів ФОП ОСОБА_3 знаходився на місці, однак до перевірки не допустив, чинив перешкоди доступу до території підприємства аргументуючи це тим, що роботу найманих працівників не використовує.

Свідок ОСОБА_7 зазначив, що підставою перевірки був лист районної державної адміністрації та вказав, що суб'єкти господарювання не попереджаються про проведенням перевірок з приводу виявлення фактів роботи неоформлених працівників, у зв'язку з існуванням ризику неможливості проведення такого інспектування після повідомлення.

Свідки повідомили, що не було достовірно відомо чи ОСОБА_3 використовував найману працю. Однак ОСОБА_7 зазначає, що виробництво з випалювання деревного вугілля не може здійснюватись одноосібно. Водночас ОСОБА_4 вказав, що спілкування з ОСОБА_3 за межами виробництва тривало близько години, і в той же час на території об'єкта діяльність не припинялась, що може свідчити про наявність на території найманих працівників.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи) визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. N 509 (далі - Порядок № 509).

Пунктом 2 Порядку №509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Згідно пункту 6 Порядку №509 визначено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

З матеріалів справи, позивачу 12.07.2018 направлено повідомлення про призначення розгляду справи про накладення штрафу на 20.07.2018 о 10:00 (а.с.41-42).

Позивач стверджує, що вказане повідомлення отримано ним 20.07.2018, тобто в день, коли його справа вже розглядалась.

Факт отримання вказаного повідомлення підтверджується витягом відстеження пересилання поштового зв'язку Укрпошта, згідно якого повідомлення отримано позивачем 20.07.2018. Водночас міститься відмітка від 13.07.2018, що відправлення не вручене під час доставки з інших причин (а.с.20).

20 липня 2018 року начальником Управління Держпраці у Житомирській області постановою №ЖИ110-ЖТ2071/88/НП/АВ накладено штраф на позивача згідно абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України у розмірі 372 300 грн.

Вказана постанова 20.07.2018 направлена на адресу позивача у зв'язку з його неприбуттям на розгляд справи (а.с.43-44).

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку, що Управлінням відповідно до п.6 Порядку №509 завчасно направлено на адресу позивача повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, у зв'язку з чим позивач вважається повідомленим належним чином та вчасно.

Пунктом 7 Порядку №509 визначено, що справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно висновків Верховного Суду в постанові від 20 червня 2018 року у справі №809/1198/17, фактичне неотримання рішень адресатом не залежать від відправника та не може свідчити про протиправність оскаржуваного рішення.

Щодо посилань позивача на те, що він притягнутий до відповідальності за нормою закону, яка передбачає відповідальність за правопорушення, якого він не вчиняв, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

- вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Позивач зазначає, що із тексту акту, на підставі якого винесено оскаржувану постанову, видно, що предметом контролю є питання додержання законодавства про працю, і в разі недопуску до проведення перевірки він має нести відповідальність за абз.6 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Суд наголошує, що наказом Управління Держпраці у Житомирській області від 11.07.2018 №1146 в період з 11.07.2018 по 12.07.2018 призначено позаплановий захід державного контролю у формі інспекційного відвідування (а.с.38).

Інспекційне відвідування може бути проведене лише у одному випадку - з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

Вказаний наказ позивачем не оскаржений.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем не допущено інспектора до проведення перевірки із питань визначених в абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Абзацом 7 частини 2 статті 265 КЗпП України передбачено, що фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини (недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень), зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Матеріалами справи підтверджено, що предметом інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 було саме здійснення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, з питань використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин, про що власне й зазначено в абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно застосовано штраф до позивача на підставі абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 р. № 2246-VIII з 1 січня 2018 року установлено мінімальну зарплату у розмірі 3723 грн.

Таким чином, штраф за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю у розмірі 372300 грн. нараховано вірно.

Листом від 03.10.2018 №4745/14/30-57-13 надано відповідь на запит адвоката ОСОБА_1, по змісту якої поінформовано, що податкових розрахунків сум доходу, нарахованого на користь платників податків, і сум утриманого з них податку від ФОП ОСОБА_3 до Житомирської ОДПІ не надходило (а.с.64).

Вказаний лист дозволяє суду зробити висновок, що у ФОП ОСОБА_3 станом на момент проведення перевірки не було офіційно оформлених працівників. Однак ніяким чином вказаний факт не може свідчити про те, що позивач працює одноосібно на виробництві з випалювання вугілля.

З огляду на наведене, з урахуванням того, що за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні суб'єктами господарювання передбачено відповідальність у вигляді штрафу, а факт недопущення ФОП ОСОБА_3 інспекторів праці до проведення інспектування встановлений з матеріалів справи та не заперечується сторонами, законних підстав для скасування постанови №ЖИ 110 ЖТ 2071/88/НП/АВ-ФС від 20.07.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами в розмірі 372300 грн у суду немає.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови про накладення штрафу, оскільки вона винесена на підставі та в межах норм чинного законодавства, а тому у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва

Повне судове рішення складене 13 листопада 2018 року