Рішення № 77788989, 08.11.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1924/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Каленюк Ж.В.,

за участю секретаря судового засідання Шаблій Л.П.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Негабарит-Сервіс» до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Негабарит-Сервіс» (надалі – ТзОВ «Негабарит-Сервіс», товариство, підприємство) звернулося з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови від 02 травня 2018 року №010249 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 340,00 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав, що адміністративно-господарський штраф за вказаною постановою накладено відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за результатами рейдової перевірки, проведеної працівниками Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області 05 березня 2018 року на 207 км автодороги «Київ – Харків – Довжанський». Перевіркою встановлено порушення режиму праці та відпочинку водієм транспортного засобу ОСОБА_3

Позивач вважає, що не допустив зазначеного порушення, а тому оскаржувана постанова є незаконною і підлягає скасуванню з таких мотивів.

24 лютого 2018 року під час здійснення міжнародного перевезення транспортним засобом Scania, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія товариства ОСОБА_3 зазначений транспортний засіб був завантажений у місті Хелм (ОСОБА_4) на автопоїзд, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5 та був доставлений до місця завантаження у Німеччині. Під час перевезення транспортного засобу Scania водій ОСОБА_3 виконував усі необхідні дії за карткою водія, хоча транспортний засіб не здійснював рух самостійно, а перевозився на іншому автомобілі. Увесь цей час ОСОБА_3 перебував у кабіні цього іншого автомобіля.

Під час завантаження у Німеччині транспортний засіб Scania, номерний знак НОМЕР_1, проходив транспортний контроль уповноваженими органами та жодних порушень режимів роботи та відпочинку виявлено не було.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою від 03 жовтня 2018 року після усунення позивачем недоліків позовної заяви, її прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав (а.с.35-40). В обґрунтування своєї позиції вказав, що 05 березня 2018 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області проведено рейдову перевірку транспортних засобів перевізників, які здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів. Під час такої перевірки був зупинений транспортний засіб марки Scania, номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом марки Nooteboom, номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3, яким ТзОВ «Негабарит-Сервіс» здійснювало міжнародне перевезення вантажу за маршрутом «Німеччина – Україна».

З метою перевірки дотримання водієм ОСОБА_3 режимів роботи та відпочинку за період з 05 лютого по 05 березня 2018 року працівниками Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області було зчитано інформацію з картки водія за допомогою технічного обладнання та програмного забезпечення. Відповідно до отриманого звіту було встановлено, що водієм ОСОБА_3 порушено режими праці та відпочинку за період з 21 по 22 лютого 2018 року та за період з 22 по 23 лютого 2018 року.

Матеріали перевірки Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області скеровані для розгляду до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області за територіальною належністю.

На розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт за актом перевірки від 05 березня 2018 року №042059 позивач не прибув. Надані засобами електронної пошти письмові пояснення ОСОБА_3 від 26 квітня 2018 року про його перебування в кабіні іншого транспортного засобу марки Renault, номерний знак НОМЕР_2, на який був завантажений транспортний засіб Scania, номерний знак НОМЕР_1, не спростували виявлені перевіркою порушення. Свої висновки відповідач обґрунтовує з посиланням на Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджену наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 24 червня 2006 року №385, Європейську угоду щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення.

Порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів має наслідком застосування до перевізника адміністративно-господарського штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що передбачено статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». З урахуванням встановлених обставин та вказаних норм законодавства і прийнята стосовно позивача постанова від 02 травня 2018 року №010249.

З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 26 жовтня 2018 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника позивача на підставі частини четвертої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) – з метою надання часу для подання відповіді на відзив.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

У судовому засіданні 08 листопада 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позовній заяві, просить їх задовольнити; представник відповідача позов заперечує та у задоволенні позовних вимог просить відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши усні пояснення представників сторін (вступне слово), дослідивши доводи сторін у заявах по суті справи, письмові докази, суд встановив такі обставини.

05 березня 2018 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області на підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) від 01 березня 2018 року №197, яким затверджено щотижневі графіки перевірок з 05 по 11 березня 2018 року (а.с.41-43), та відповідно до направлення на перевірку від 03 березня 2018 року №005930 (а.с.44) на 207 км автодороги М-03 «Київ – Харків – Довжанський» проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів.

Під час перевірки був зупинений транспортний засіб марки Scania, номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом марки Nooteboom, номерний знак НОМЕР_3, яким керував водій ОСОБА_3 Для перевірки водій ОСОБА_3 надав посадовим особам Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області посвідчення водія відповідної категорії серії ВХТ №550009; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки Scania, номерний знак НОМЕР_1, серії СХО №675753; свідоцтво про реєстрацію напівпричепа марки Nooteboom, номерний знак НОМЕР_3, серії СХХ №383657; CMR (міжнародну товарно-транспортну накладну) від 15 лютого 2018 року (а.с.46-47).

Свідоцтвом про реєстрацію вказаних транспортних засобів серії СХО №675753, серії СХХ №383657, а також міжнародною товарно-транспортною накладною підтверджується, що вказані вище транспортний засіб та напівпричіп належать та використовується ТзОВ «Негабарит-Сервіс», яке здійснювало міжнародне перевезення вантажу за маршрутом «Німеччина – Україна».

Посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області було встановлено наявність в транспортному засобі цифрового тахографа. З метою перевірки дотримання водієм режимів праці та відпочинку, визначених Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, було зчитано інформацію з картки водія за допомогою технічного обладнання та програмного забезпечення за період з 05 лютого по 05 березня 2018 року. Відповідно до звіту від 05 березня 2018 року водієм ОСОБА_3 порушено режими праці та відпочинку за період з 21 по 22 лютого 2018 року на 5 год. 24 хв. та за період з 22 по 23 лютого 2018 року на 6 год. 12 хв. (а.с.48-54).

Вказане вище порушення було зафіксоване в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05 березня 2018 року №042059 (надалі – акт перевірки, а.с.45). Зазначений акт підписаний водієм ОСОБА_3 без зауважень.

Матеріали перевірки скеровані Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області для подальшого розгляду та вжиття заходів до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області за територіальною належністю (а.с.55).

02 травня 2018 року Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області розглянуто справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт та прийнято постанову про застосування до ТзОВ «Негабарит-Сервіс» адміністративно-господарського штрафу №010249 у сумі 340,00 грн. відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач оскаржував постанову від 02 травня 2018 року №010249 до Укртрансбезпеки, однак рішенням від 03 липня 2018 року №5701-03-15-18 за результатами розгляду скарги ТзОВ «Негабарит-Сервіс» така скарга підприємства залишена без задоволення, а постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу – без змін (а.с.8-9).

Позивач, не погоджуючись із прийнятою стосовно нього постановою, оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб’єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05 квітня 2001 року №2344-III «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті та ін.

Згідно з пунктом 1, абзацом 1 пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства). Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Абзацом 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року №592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3.

З наведеного випливає, що територіальні Управління Укртрансбезпеки є структурними підрозділами апарату Служби, які від імені Укртрансбезпеки здійснюють, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08 листопада 2006 року (далі – Порядок №1567).

Державний контроль здійснюється, зокрема, шляхом проведення рейдових перевірок.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1567 рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

У пункті 15 Порядку №1567 вказано виключний перелік документів, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання вантажних перевезень перевіряється: наявність визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт»; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (далі - ЄУТР); додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з частиною восьмою статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов’язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв – тахокарти, а також у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Оскільки посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області було встановлено наявність в транспортному засобі цифрового тахографа, то водію ОСОБА_3 було запропоновано надати карту водія або роздрукувати дані роботи тахографа.

Відповідно до вимог ЄУТР, Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року

№153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» наказом Міністерства транспорту та зв’язку України №385 від 24 червня 2010 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за №946/18241, затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, (далі – Інструкція №385).

Пунктом 3.1 Інструкція №385 обумовлено, що виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ (пости сервісного обслуговування тахографів) використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Згідно з пунктом 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа – особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Відповідно до пункту 3.6 Інструкції №385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 Інструкції №385.

Отже, вимоги посадових осіб органу Укртрансбезпеки під час здійснення 05 березня 2018 року рейдової перевірки надати картку водія для перевірки режимів праці та відпочинку спрямовані на встановлення додержання водієм вимог режиму праці та відпочинку та ґрунтуються на законодавстві України та країн, що є Договірними Сторонами ЄУТР.

Стаття 11 ЄУТР вказує, що підприємство організовує автомобільні перевезення таким чином, щоб члени екіпажу могли дотримуватись положення цієї Угоди.

За результатами зчитування інформації з особистої картки водія ОСОБА_3 виявлено порушення режиму праці та відпочинку, що зафіксоване актом перевірки, як це встановлено пунктами 20, 21 Порядку №1567.

Так згідно з пунктами 20, 21 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Абзацом восьмим частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною четвертою статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пунктів 25, 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб’єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб’єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Сторонами не заперечується, що уповноважений представник позивача на розгляд матеріалів за результатами акта про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт не прибув.

Надісланим на електронну адресу Управління Укртрансбезпеки у Волинській області для розгляду справи поясненням водія ОСОБА_3 від 26 квітня 2018 року, адресованого директору ТзОВ «Негабарит-Сервіс», останній обґрунтовує наявність дотримання режиму відпочинку водія у зв’язку із його перебуванням з 21 по 24 лютого 2018 року в кабіні іншого транспортного засобу марки Renault, номерний знак НОМЕР_2 (лавети), на який був завантажений транспортний засіб ОСОБА_3 марки Scania, номерний знак НОМЕР_1 (а.с.11).

Разом з тим, статтею 8 ЄУТР визначено тривалість відпочинку водія. Пунктом 2 цієї статті вказано, що протягом 24-годинного періоду по закінченню попереднього щоденного періоду відпочинку або щотижневого періоду відпочинку водій повинен використати новий період щоденного періоду відпочинку. Якщо частина щоденного періоду відпочинку, яка входить в цей 24-годинний період, складає, як мінімум, 9 годин, але не менше 11 годин, то такий щоденний період відпочинку розглядається в якості скороченого щоденного періоду відпочинку.

Пунктом 3 статті 8-біс ЄУТР встановлені винятки в частині режимів праці та відпочинку водіїв. Зокрема, будь-який час, витрачений водієм на управління транспортним засобом, яке не підпадає під дію ЄУТР, при переміщенні до місця знаходження транспортного засобу, яке підпадає під дію ЄУТР, або з цього місця, яке не являється місцем проживання водія чи операційним центром роботодавця, де знаходиться місце приписки водія, розглядається у якості іншої роботи.

Відповідно до пункту 2 статті 8-біс ЄУТР не вважається іншою роботою, а відпочинком або перервою лише наступні періоди. Зокрема, будь-який час переміщення до місця знаходження транспортного засобу, підпадаючого під дію ЄУТР, для того щоб прийняти його під свою відповідальність, або на зворотному шляху, коли транспортний засіб не знаходиться ні в місці проживання водія, ні в операційному центрі роботодавця, де знаходиться місце приписки водія, не розглядається в якості відпочинку або перерви, крім тих випадків, коли водій знаходиться на поромі або у поїзді і має доступ для підходящих пристосувань для сну.

Також відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 10 ЄУТР Договірні Сторони приписують встановлення й використання на транспортних засобах, зареєстрованих на їхній території, контрольних пристроїв відповідно до таких вимог: якщо члени екіпажу, знаходячись поза транспортним засобом, не можуть використати цей пристрій, вони від руки вносять у бланк для записів, використовуючи відповідні графічні позначки, різні періоди часу, які відповідають їхній професійній діяльності поза транспортним засобом.

Аналогічні положення закріплені у пункті 2 статті 11 Додатку «Контрольний пристрій» до ЄУТР: «Водії використовують бланки для записів кожного дня, протягом якого вони керують транспортним засобом, починаючи з моменту прийняття транспортного засобу. Бланк для записів не вилучається до кінця щоденного періоду роботи, якщо немає іншого дозволу на його вилучення. Бланк для записів не може використовуватись довше того періоду, на який він розрахований. Якщо в результаті перебування поза транспортним засобом водій не може використовувати пристрій, який встановлений на транспортному засобі, то періоди часу повинні бути внесені в бланк від руки, шляхом автоматичного запису чи іншим чином, чітко й без забруднення бланка».

Крім того, в цілях сприяння проведенню перевірок перевізникам рекомендується використовувати для підтвердження діяльності Бланки підтвердження діяльності, затверджені Поправкою №6 до ЄУТР, яка відповідно до статті 12-біс (Зразки типових бланків) та Доповнення 3 до додатку до ЄУТР передбачає оформлення Бланку підтвердження діяльності водія та у Інструкції визначає умови його використання.

В ході судового розгляду встановлено, що водій ОСОБА_3 не надав для перевірки бланк підтвердження діяльності та щоденні реєстраційні листки режиму роботи та відпочинку, у яких було б відмічено про його перебування поза транспортним засобом у період з 21 по 22 лютого та з 22 по 23 лютого 2018 року.

Таким чином, з огляду на викладені вище норми ЄУТР пояснення позивача, надані на розгляд справи, не спростували виявлені рейдовою перевіркою та відображені у звіті з перевірки дорожньою інспекцією порушення режимів праці та відпочинку водія ОСОБА_3 Крім того, ці письмові пояснення не узгоджуються із доводами позовної заяви, у якій вказано, що транспортний засіб Scania, номерний знак НОМЕР_1, був поміщений на автопоїзд, номерний знак НОМЕР_2, 24 лютого 2018 року (порушення режиму відпочинку стосуються 21-22 лютого та 22-23 лютого 2018 року). Водночас, у письмових поясненнях ОСОБА_3 директору ТзОВ «Негабарит-Сервіс» зазначається, що транспортний засіб Scania, номерний знак НОМЕР_1 рухався на іншому авто (номерний знак НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_5 з 21 по 24 лютого 2018 року.

Ухвалою від 03 жовтня 2018 року суд задовольнив клопотання позивача про виклик свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Однак зазначені свідки двічі у судове засідання не прибули. За клопотанням представника позивача судовий розгляд здійснено на підставі наявних матеріалів справи, якими, однак, не підтверджується дотримання режиму відпочинку водієм ОСОБА_3 з 21 по 22 лютого 2018 року та з 22 по 23 лютого 2018 року.

Суд не бере до уваги також посилання позивача у позовній заяві та його представника у судовому засіданні на ту обставину, що під час транспортного контролю уповноваженими органами Німеччині транспортного засобу Scania, номерний знак НОМЕР_1, не було виявлено порушень, оскільки такі доводи не підтверджені жодними доказами. Так відсутні належні і допустимі у розумінні статей 73 та 74 КАС України докази про те, що такий контроль дійсно здійснювався та коли і де він мав місце, що було предметом перевірки.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 74 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов’язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. У свою чергу, відповідач довів наявність у нього повноважень та правових підстав для прийняття постанови від 02 травня 2018 року №010249 про застосування адміністративно-господарського штрафу стосовно ТзОВ «Негабарит-Сервіс». Застосований розмір штрафу відповідає абзацу восьмому частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»; склад виявленого правопорушення підтверджується актом перевірки від 05 березня 2018 року №042059, звітом перевірки дорожньою інспекцією.

Таким чином, в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення у справі суд вирішує як розподілити судові витрати.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, то за нормами статті 139 КАС України судові витрати (сплачений судовий збір) позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Негабарит-Сервіс» (45034, Волинська область, Ковельський район, селище міського типу Люблинець, вулиця Заводська, 7А, ідентифікаційний код юридичної особи 37707423) до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Зв’язківців, 1Б, ідентифікаційний код юридичної особи 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови від 02 травня 2018 року №010249 про застосування адміністративно-господарського штрафу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк

Повне судове рішення складено судом 13 листопада 2018 року