Рішення № 77788714, 30.10.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року Справа № 0440/6196/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області

про визнання протиправними, скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.08.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області «По особовому складу» від 09.07.2018 року № 192 о/с в частині звільнення ОСОБА_1, старшого лейтенанта поліції, інспектора сектору превенції Синельниківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) з 13 липня 2018 року;

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору превенції Синельниківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 14 липня 2018 року, рішення про поновлення на роботі піддати негайному виконанню;

- зобов’язати Головне управління Національної поліції у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 14 липня 2018 року по день поновлення на посаді;

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області по позбавленню премії в розмірі 100 відсотків у травні 2018 року, в розмірі 89 відсотків у червні 2018 року старшого лейтенанта поліції, інспектора сектору превенції Синельниківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;

- скасувати Накази начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУНП) від 25.05.2018 № 2408, від 25.06.2018 № 2856 «Про встановлення премії керівному складу, поліцейським, державним службовцям, службовцям цивільному персоналу апарату, відділів та відділень поліції ГУНП » у частині позбавлення позивача премії;

- зобов’язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити грошове забезпечення (премію) на користь старшого лейтенанта поліції, інспектора сектору превенції Синельниківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області грошове забезпечення (премію) в розмірі 100 відсотків у травні 2018 року, в розмірі 89 відсотків у червні 2018 року.

В обґрунтування позовної заяви позивачем вказано, що відповідно до наказу №890 від 26.02.2018 року «Про проведення атестування поліцейських ГУНП» було проведено атестування позивача за результатами, якого Атестаційною комісією зроблено висновок, відповідно до якого позивач не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню з поліції через службову невідповідність. Позивач вважає дане рішення атестаційної комісії протиправним, а дії атестаційної комісії з проведення атестування незаконними, у зв'язку з тим, що позивач не підлягав атестуванню, атестаційною комісією не враховано професійних якостей позивача, його характеристик та висновку безпосереднього керівника, оцінку професійного рівня та кваліфікації працівника проведено за ознаками, що безпосередньо не пов’язані з виконуваною роботою. Також, позивач не погоджується із діями відповідача, щодо позбавлення його премії в розмірі 100 % у травні 2018 року та 89% у червні 2018 року та вважає, що відповідачем було порушено порядок позбавлення премії, за відсутності в діях позивача порушень під час несення служби.

23.08.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

21.09.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що атестування позивача було проведено у межах наданих повноважень атестаційними комісіями та у спосіб, який передбачений законодавством України та відповідач при винесенні спірних наказів діяв правомірно та у відповідності до норм діючого законодавства, у зв’язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 07 квітня 1997 року по 11 грудня 2000 року та з 31 березня 2003 року по 06 листопада 2015 року проходив службу у військових та органах внутрішніх справ.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1 о/с від 07.11.2015 відповідно до пунктів 9 та 12 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», з 07 листопада 2015 року було призначено як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, ОСОБА_1 Володимировича Миколайовича інспектора (патрульна поліція) Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, присвоївши йому в порядку переатестування спеціальне звання «старший лейтенант поліції» на підставі п. 12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 351 о/с від 09.12.2016 року позивача звільнено зі служби в поліції з 09 грудня 2016 року на підставі пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 285 о/с від 11.09.2017 року позивача поновлено на службі в поліції на посаді інспектора (патрульна поліція) Синельниківського відділу поліції, з 9 грудня 2016 року на підставі постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року по справі №804/1685/17.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 18.12.2017 року № 376 о/с позивача звільнено зі служби в поліції з 18 грудня 2017 року на підставі пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 26.02.2018 року №58 о/с позивача поновлено на службі в поліції на посаді інспектора (патрульна поліція) Синельниківського відділу поліції, з 18 грудня 2017 року на підставі постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року по справі №804/8821/17

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 126 від 16.01.2017 р. затверджено персональний склад атестаційної комісії № 29 для проведення атестації поліцейських Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №890 від 26.02.2018 року «Про проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області» відповідно до статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» та вимог Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС від 17.11.2015 року №1465, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.11.2015 року №1445/27890 (Інструкція) було призначено проведення атестування поліцейських ГУНП в Дніпропетровській області та підпорядкованих підрозділів, які за висновками атестування займаній посаді не відповідають, підлягають звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, але постановами суду зазначені рішення атестаційних комісій скасовані, відповідно до вимог Інструкції.

За наслідками проведеного атестування позивача, результати якого оформлені протоколом №18/3101 від 22.06.2018 року Атестаційною комісією № 29 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області зроблено висновок, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, а саме через відсутність теоретичних знань.

На підставі атестаційного листа ОСОБА_1 від 22.06.2018 року було винесено наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 09.07.2018 року №192 о/с, відповідно до якого інспектора сектору превенції Синельниківського відділу поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було звільнено з поліції відповідно до п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

25.05.2018 року начальником ГУНП було видано наказ ГУНП в Дніпропетровській області № 2408, яким інспектору сектору превенції Синельниківського відділу поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 установлено премію за травень 2018 року в розмірі 0%.

25.06.2018 року начальником ГУНП було видано наказ ГУНП в Дніпропетровській області № 2408, яким інспектору сектору превенції Синельниківського відділу поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 установлено премію за травень 2018 року в розмірі 10,809 %.

Позивач вважає рішення Атестаційної комісії протиправним, а дії атестаційної комісії з проведення атестування незаконними, наказ про звільнення та накази про позбавлення премії такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 57 Закону України «Про національну поліцію», атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Інших випадків проведення атестації поліцейських Законом не передбачено.

Як вбачається з наказу № 890 від 26.02.2018 року підставою для проведення атестування поліцейських та підпорядкованих підрозділів, які за висновками атестування займаній посаді не відповідають, підлягають звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, але постановами суду зазначені рішення атестаційних комісій скасовані.

Відповідно до частини 4 статті 57 Закону України «Про національну поліцію», рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Частиною 2 статті 57 Закону України «Про національну поліцію» визначений вичерпний перелік підстав для проведення атестування поліцейських та кожна з цих підстав пов'язана з проходженням особою служби на конкретній посаді. Прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та проведення атестації може мати місце у виключних випадках та носити індивідуальний характер, обумовлене просуванням по службі або неналежним виконанням службових обов'язків. Зокрема атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинно бути зумовлене існуванням реальних приводів для звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення порядку несення служби тощо. Метою атестації для вирішення питання переміщення особи на нижчу посаду або звільнення є з'ясування можливості в той чи інший спосіб залишити особу на службі або, як крайній захід, звільнення зі служби.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення про проведення атестування повинно носити індивідуальний характер, з посиланням на конкретний пункт частини 2 статті 57 Закону України «Про національну поліцію», як на підставу атестування. Такого рішення відносно ОСОБА_1 не приймалось, більш того, не існувало підстав, передбачених частиною 2 статті 57 Закону України «Про національну поліцію», для проведення його атестування.

З матеріалів справи вбачається, що позивача було поновлено на посаді 26.02.2018 року, а Наказ відповідача № 890 про проведення атестування позивача також прийнято 26.02.2018 року, за результатами, якого було прийнято висновок та оскаржуваний наказ про звільнення позивача з посади.

Суд зазначає, що до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені ч. 2 ст. 57 Закону № 580-VIII, при цьому в наказі або в списках щодо кожної особи повинні бути наведені індивідуальні підстави для проведення його атестації.

Позивач не підлягав включенню до списку поліцейських, які підлягають атестації оскільки не надано доказів на підтвердження того, що він мав призначатись на вищу посаду, переміщуватись на нижчу посаду, щодо нього виявлені ознаки службової невідповідності та видавався наказ про проведення атестації ОСОБА_1, з посиланням на конкретний пункт частини 2 статті 57 Закону України «Про національну поліцію».

Відповідач, суб'єкт владних повноважень, провівши атестування позивача без необхідних передумов, не маючи для цього законних приводів, вийшов за межі наданих повноважень.

Крім того, відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників» атестуванню не підлягають, зокрема, працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

Вирішуючи спір суд зазначає, що згідно частин 1 – 3 статті 57 Закону України «Про національну поліцію» атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар’єри.

Разом з цим суд зазначає, що відповідачем не надано наказу який би слугував підставою проведення атестування позивача із зазначенням необхідності та підстав атестування, який є обов’язковою умовою для проведення атестування поліцейського у відповідності до вимог статті 57 Закону України «Про національну поліцію».

Порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, визначається Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1465 від 17.11.2015р. (далі Інструкція).

Пунктом 1 розділу IV Інструкції передбачено, що організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають: створення атестаційних комісій; складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню; визначення дати, часу і місця проведення засідання комісії; розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідних органів поліції оголошень про набір до атестаційної комісії; доведення до поліцейських інформації про проведення атестування, у тому числі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції інформації про час та місце проведення атестування.

Відповідно до пункту 5 розділу I Інструкції атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Положеннями пунктів 10-13 розділу IV Інструкції передбачено, що з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

На підставі вказаних пунктів Інструкції позивач пройшов тестування, за результатами якого отримав за тестом на загальні здібності та навички - 28 балів з 60, та за тестом на знання законодавчої бази - 30 балів з 60.

Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування. За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Приписами пункту 15 розділу IV Інструкції встановлено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідно до пункту 16 розділу IV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії.

Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

З огляду на зазначені норми права, суд зазначає, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до характеристики складеної безпосереднім керівником позивач, охарактеризований з позитивної сторони зауважень до виконання службових обов’язків не отримував.

З протоколу вбачається, що атестаційна комісія в порушення вимог статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 16 розділу IV Інструкції №1465, не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала повноту виконання позивачем функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників службової діяльності, професійних якостей, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо.

Також, приймаючи рішення атестаційна комісія не надала оцінку висновкам прямого керівника позивача, не обґрунтувала непогодження із позитивним висновком, оскільки докази мають відповідати критеріям належності та допустимості, мотиви прийняття рішення мають бути викладені в самому рішенні, і не можуть бути в подальшому пояснені членами атестаційної комісії.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що позивач на момент його включення до списку осіб, що підлягають атестації, належним чином виконував свої службові обов'язки, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, отже, будь-які ознаки службової невідповідності його займаній посаді були відсутні.

Таким чином, відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування, не доведено, що позивач підлягав атестації та, відповідно, включенню до списку поліцейських, які підлягають атестації, оскільки не наведено підстав для проведення її атестації, що передбачені частиною другою статті 57 Закону № 580-VІІІ, та не надано відповідних доказів, які б підтверджували, ознаки службової невідповідності.

При цьому, суд зауважує, що закріплена у частині 1 статті 57 Закону № 580-VІІІ мета атестування не може виступати самостійною і достатньою підставою для проведення атестування поліцейського, з метою визначення можливості його звільнення через службову невідповідність, без наявності конкретних передумов (порушення порядку і правил несення служби тощо) для призначення атестування.

Висновки атестування в такому випадку можуть носити лише аналітичний, інформаційний характер і не можуть використовуватись органами Національної поліції України, як підстава для звільнення особи.

Водночас, правові наслідки для позивача може мати результат вчинених суб'єктом владних повноважень дій, а не сам процес вчинення дій.

З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність у відповідача передбачених ч. 2 ст. 57 Закону № 580-VІІІ підстав для проведення атестування ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у супереч вимогам закону, провівши таке атестування та прийнявши рішення (висновок) Атестаційної комісії № 29 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, оформлене протоколом від 22.06.2018 року № 18/3101 про службову невідповідність ОСОБА_1, що стало підставою для звільнення його зі служби в поліції на підставі пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

Суд звертає увагу, що порушення відповідачем вимог діючого законодавства щодо неможливості проведення атестації поліцейського без наявності підстав, передбачених ч.2 ст. 57 Закону № 580-VІІІ, є самостійною і достатньою підставою для визнання протиправними юридично значимих рішень, прийнятих суб'єктом владних повноважень на підставі такого рішення (висновку) атестаційної комісії і виключає подальшу перевірку судом додержання законодавства при проведенні процедури самої атестації та правомірності висновків такої атестації по суті, оскільки останнє вже не може впливати на правове вирішення спору.

За таких обставин, суд не досліджує питання, які стосуються дотримання відповідачем порядку проведення атестації позивача та правомірності висновків атестаційної комісії, прийнятих за результатами цієї атестації.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Дніпропетровській області № 192 о/с від 09.07.2018 року «По особовому складу» в частині звільнення старшого лейтенанта поліції, інспектора сектору превенції Синельниківського відділу поліції, зі служби в поліції на підставі пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність), та поновлення його на посаді.

Щодо дій Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області по позбавленню премії в розмірі 100 відсотків у травні 2018 року, в розмірі 89 відсотків у червні 2018 року та винесенню відповідних наказів від 25.05.2018 року № 2408 та від 25.06.2018 року № 2856 «Про встановлення премії керівному складу, поліцейським, державним службовцям, службовцям цивільному персоналу апарату, відділів та відділень поліції ГУНП » у частині позбавлення позивача премії, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-УІІІ поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Відповідно до пп. 2 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 року № 988, керівникам органів Національної поліції надано право в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

Пунктом 12 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 р. за № 669/28799 (далі - Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання) передбачено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.

Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.

Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції. У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.

Пунктами 3, 4 розділу IV Положення про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, затвердженого наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 23.12.2015 № 229 (далі - Положення про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області) встановлено, що розмір премії визначається за показниками, зазначеними у розділі III Положення про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та залежно від особистого вкладу поліцейського у загальні результати служби. Преміювання поліцейських ГУНП здійснюється на підставі списків начальників структурних підрозділів, на підставі яких УКЗ ГУНП готує проект наказу про преміювання поліцейських.

Пунктом 1 розділу III Положення про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, преміювання поліцейських ГУНП визначається за результатами служби за місяць за різними показниками, серед яких: - неухильне дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського; - професійність виконання своїх службових обов’язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва; - виконання заходів, передбачених планами роботи Національної поліції України, ГУНП та підпорядкованих йому структурних підрозділах.

Зменшення (позбавлення) розміру премії поліцейських, які не забезпечили своєчасного виконання покладених на них обов'язків, не виконали хоча б одного з показників преміювання, передбачених у підпункті 1 розділу ІІ цього Положення або допустили порушення службової дисципліни, зазначаються в наказі, який погоджується із заступником начальника ГУ НП відповідно до розподілу функціональних обов'язків. Поліцейські позбавляються премії в повному обсязі або частково виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному обсязі оформляється наказом начальника.

З аналізу викладених норм слід дійти висновку, що виплата премії є правом, а не обов'язком керівника, яке має ґрунтуватися на якості виконання працівником визначених показників та особистому вкладі поліцейського в загальні результати служби.

Крім того, на думку суду, визначення розміру премії працівника в межах наявного фонду грошового забезпечення є дискреційним повноваженням керівника органу ГУ НП у Дніпропетровській області.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Разом з тим, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а його дискреційні повноваження обмежені вимогами цих законів.

Враховуючи викладене, суд не може брати на себе повноваження керівника органу ГУ НП у Дніпропетровській області, щодо визначення розміру премії його працівників, а також, суд не може й оцінити розмір вкладу позивача в результаті роботи служби, таке втручання, на думку суду, буде порушенням наданої відповідачу дискреції.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу розраховується відповідно до вимог пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 8, відповідно до якого нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених винним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Оскільки звільнення ОСОБА_1 відбулося з 13.07.2018 року, тому середня заробітна плата позивача повинна обчислюватися з виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи, а саме за травень та червень 2018 року.

Виходячи із поняття вимушеного прогулу, позивачу підлягає виплата середнього заробітку за період з 14.07.2018 року включно по 30.10.2018 року.

Відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №1528 від 11.09.2018 року середньоденне грошове забезпечення позивача станом на день звільнення складає 180,64 року, таким чином, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 10.07.2018 року включно по 30.10.2018 року складає 13 186,72 грн. (73 робочих днів).

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (51215, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, с. Орлівщина вул. Дзержинського, 38, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул.Троїцька, буд.20-а, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області «По особовому складу» від 09.07.2018 року № 192 о/с в частині звільнення ОСОБА_1, старшого лейтенанта поліції, інспектора сектору превенції Синельниківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) з 13 липня 2018 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору превенції Синельниківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу в сумі 13 186,72 грн. (тринадцять тисяч сто вісімдесят шість гривень сімдесят дві копійки) без урахування податків та зборів.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2