Рішення № 77787064, 12.11.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.11.2018

Справа № 910/9352/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер»

про стягнення 49 085,60 грн.,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» до товариства з обмеженою відповідальністю «Лаян віннер» про стягнення 49 085,60 грн., з яких: 35 386,32 грн. заборгованості з оренди, 1 008,95 грн. заборгованості з компенсації земельного податку, 3 591,01 грн. заборгованості з комунальних та експлуатаційних послуг, 9 099,32 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував умови договору оренди нежитлового приміщення від 22.09.2016.

Суд своєю ухвалою від 25.07.2018, на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, залишив позовну заяву без руху.

Позивач у строк, встановлений судом, усунув недоліки позовної заяви.

Суд своєю ухвалою від 13.09.2018 відкрив провадження у справі № 910/9352/18 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач відзив на позов не подав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

22.09.2016 публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» (орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер» (орендар) уклали договір оренди нежитлового приміщення (далі - Договір).

Відповідно до пунктів 1.1. та 1.3. Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) нежитлове приміщення, загальною площею 620,09 кв.м, яке поступово передається за актами прийому-передачі, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Кафедральна, 11 (далі - приміщення), для розміщення в ньому приватного закладу охорони здоров’я.

За змістом пункту 2.1. Договору, передача орендованого приміщення орендодавцем, прийняття його орендарем і повернення його при припиненні або розірванні цього Договору оформлюються актами прийому-передачі, підписаними орендодавцем та орендарем.

Умовами п.3.2. Договору встановлено розмір орендної плати за 1 кв.м орендованої площі в сумі 80,00 грн., у т.ч. ПДВ 13,33 грн. Щомісячна орендна плата сплачується орендарем орендодавцю відповідно актів прийому-передачі приміщення згідно переданої площі.

Таким чином загальна сума орендної плати за приміщення, площею 125,8 кв.м, становить 10 064,00 грн., у т.ч. ПДВ, на місяць.

Згідно з пунктом 3.3. Договору, розрахунки по орендній платі проводяться щомісячно на підставі цього Договору, шляхом перерахування орендарем на рахунок орендодавця суми, визначеної відповідно до умов п.3.2. даного Договору, не пізніше 15-го числа місяця, за який здійснюється оплата, починаючи з моменту підписання акту прийому-передачі приміщення в оренду.

Сторони уклали Договір на один рік з моменту підписання акту прийому-передачі приміщення (п. 8.1 Договору)

Згідно з актом приймання-передавання нежитлового приміщення від 20.10.2016 позивач надав в оренду відповідачу нежитлове приміщення, загальною площею (1 пов.) 125,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул.Кафедральна, 11.

За взаємною згодою сторін Договір було розірвано 25.07.2017.

Орендар повернув орендодавцю приміщення по акту приймання передавання від 17.08.2017.

Відповідач зобов’язання зі сплати орендної оплати належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виник борг з орендної плати в розмірі 35 386,32 грн. (10 064,00 грн. – за травень 2017 року, 10 064,00 грн. – за червень 2017 року, 10 064,00 грн. за липень 2017 року та 5 194,32 грн. за період з 01.08.2017 по 16.08.2017).

Крім того, згідно з умовами пункту 3.6. Договору, до складу орендної плати не входять витрати на комунальні та експлуатаційні послуги, а також орендні платежі за земельну ділянку і сплачуються за фактичними витратами пропорційно площ, що орендуються.

Відповідач не сплатив позивачеві 3 591,01 грн. витрат на комунальні та експлуатаційні послуги, а також 1 008,95 грн. компенсації земельного податку.

Після звернення позивача з цим позовом до суду, відповідач 35 386,32 грн. заборгованості з оренди, 1 008,95 грн. заборгованості з компенсації земельного податку, 3 591,01 грн. заборгованості з комунальних та експлуатаційних послуг не сплатив.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості з оренди на суму 35 386,32 грн., заборгованості з компенсації земельного податку на суму 1 008,95 грн. та заборгованості з комунальних та експлуатаційних послуг 3 591,01 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до 6.2. Договору, у разі несвоєчасного перерахування орендарем платежів по орендній платі орендодавцю відповідно до умов даного Договору, орендар сплачує на його користь пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) від суми затриманого платежу, за кожен день прострочення виконання зобов’язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме на момент виникнення прострочення виконання зобов’язання від суми затриманого платежу.

Позивач заявив до стягнення 9 099,32 грн. пені за період з 16.05.2017 до 30.06.2018.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, пеня підлягає нарахуванню тільки протягом шести місяців з дня прострочення зобов’язання.

За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 4 597,20 грн. пені (1 274,68 грн. за період з 16.05.2017 до 14.11.2017 + 1 289,02 грн. за період з 16.06.2017 до 15.12.2017 + 1 322,66 грн. за період з 16.07.2017 до 14.01.2018 + 710,84 грн. за період з 18.08.2017 до 16.02.2018). Суд відмовляє у стягненні 4 502,12 грн. пені

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 35 386,32 грн. заборгованості з оренди, 1 008,95 грн. заборгованості з компенсації земельного податку, 3 591,01 грн. заборгованості з комунальних та експлуатаційних послуг, 4 597,20 грн. пені, а загалом 44 583,48 грн. Суд відмовляє у стягненні 4 502,12 грн. пені

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до товариства з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер» (вул. Курська, 10, м. Київ, 03049, код 35007886) на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» (вул. Хрещатик, 8-а, м. Київ, 01001, код 19364259) 35 386,32 грн. заборгованості з оренди, 1 008,95 грн. заборгованості з компенсації земельного податку, 3 591,01 грн. заборгованості з комунальних та експлуатаційних послуг, 4 597,20 грн. пені, 1 600,40 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України».

Суддя С. А. Ковтун