Рішення № 77786206, 23.10.2018, Тальнівський районний суд Черкаської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер:704/1367/16-ц

Номер провадження:2/704/510/18

23.10.2018 року м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Фролова О.Л.,

при секретарі Кремсалюк Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тальне цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанію «Кредо» до ОСОБА_1 про стягнення витрат по сплаті страхового відшкодування в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанію «Кредо» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат по сплаті страхового відшкодування в порядку регресу. На підставу своїх вимог посилається на те, що між позивачем та відповідачем 28.09.2015 року було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/8772106 згідно з яким, позивач зобов’язався, у разі настання страхового випадку відшкодувати збитки у межах страхової суми у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». 25.02.2016 року о 22 год. 56 хв. в м. Київ на вул. Перова, 40, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого автомобілю Subaru Forester, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Renault Clio, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2. В результаті ДТП автомобілю ОСОБА_2 заподіяно матеріальну шкоду в сумі 26187,02 грн., яку йому було виплачено позивачем на підставі платіжного доручення в повному розмірі. Позивач, посилаючись на те, що в момент вчинення ДТП відповідач перебував у стані алкогольного сп’яніння, просить в порядку регресу стягнути з відповідача на його користь суму страхового відшкодування в розмірі 26187,02 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, до початку судового засідання подав заяву про те, що позовні вимоги підтримує, справу просить розглядати за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав посилаючись на підстави викладені в письмовому запереченні наданому суду.

Суд, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними своїх доказів і доведення перед судом їх переконливості.

Згідно з ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Від представника відповідача надійшло заперечення на позовну заяву в якому він проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту вчинення ДТП у вказаному місці, у вказаний час, за вказаних обставин, з вказаними наслідками саме відповідачем при наявності вини відповідача ОСОБА_1 у ДТП, що сталася 25.02.2016 року.

З протоколу про адміністративне правопорушення серія АП2 №342195 складеного 26.02.2016 року відносно громадянина ОСОБА_1 вбачається, що 25.02.2016 року о 22 год. 34 хв. в м. Київ по вул. Перова, 40 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Subaru Forester, реєстраційний номер НОМЕР_1 не дотримався безпечної швидкості та дистанції внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Renault Clio, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

З протоколу про адміністративне правопорушення серія АП2 №342194 складеного 25.02.2016 року відносно громадянина ОСОБА_1 вбачається, що 25.02.2016 року о 22 год. 30 хв. в м. Київ по вул. Перова, 40 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Subaru Forester, реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння, огляд на стан сп’яніння проводився з застосуванням приладу «Драгер».

Відповідно до повідомлення про ДТП від 01.03.2016 року ОСОБА_1 повідомив Страхову компанію «Кредо» про те, що 25.02.2016 року о 23 год. 25 хв. в м. Київ по вул. Перова, 40 зіткнувся з другою машиною.

Відповідно до Заяви на виплату страхового відшкодування від 01.03.2016 року, ОСОБА_2 звернувся до Страхової компанії «Кредо» про виплату страхового відшкодування за обставин ДТП 25.02.2016 о 22.54 год. в м. Київ на бульв. Перова, 40.

Відповідно до Полісу АІ/8772106 виданого страховиком ТДВ СК «Кредо», ОСОБА_1 є страхувальником, забезпечений транспортний засіб Subaru Forester, номерний знак НОМЕР_1.

Відповідно до Страхового акта від 23.03.2016 року №ОСГПО-6654622, страховик ОСОБА_1, потерпіла особа – ОСОБА_2, подія сталася 25.02.2016 о 22.54 год. в м. Київ на бульв. Перова.

Судом встановлено, що матеріали позовної заяви не містять постанови суду про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст. 124, 130 КУпАП та накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до платіжного доручення №1478 від 24.03.2016 року, платником Страхова компанія «Кредо» перераховані кошти в сумі 26187,02 грн. одержувачу ФОП ОСОБА_3, як виплата страхового відшкодування.

Разом з тим, з порівняльного аналізу акту огляду пошкодженого транспортного засобу від 03.03.2016 року, ремонтної калькуляції №99333 від 12.03.2016 року та Рахунку на оплату №55 від 15.03.2016 року випливає, що до Рахунку на оплату №55 від 15.03.2016 року додатково включено ремонтні роботи, які не були включені в акт огляду пошкодження транспортного засобу від 03.03.2016 року, а оскільки представник позивача до судового засідання не з’явився відповідно до ухвали Тальнівського районного суду Черкаської області від 01.02.2018 року, якою визнано обов’язковою явку представника позивача, а відповідач протягом всього судового розгляду заперечував проти позову, суд позбавлений можливості встановити істинні види завданих пошкоджень та вартість відновлювальних робіт, та відповідно належну суму страхового відшкодування страховиком.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 38.1.1. а ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Статтею 993 ЦК України передбачено, що перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки, а саме до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (презумпція невинуватості).

На підставі ст. 221 КУпАП, виключно судами розглядаються справи про передбачені ст.124, 130 КУпАП адміністративні правопорушення (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна та керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

З огляду на зазначене, суд розглядає справу на підставі доказів, наданих учасниками справи.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, дійшов висновку, що в позові необхідно відмовити, оскільки матеріали справи не містять доказів та не доведено позивачем, що має місце вина відповідача ОСОБА_1 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 25.02.2016 року, а також керування ним в стані алкогольного сп’яніння при скоєнні ДТП, відсутній причинний зв'язок між його діями та наслідками у вигляді заподіяння майнової шкоди застрахованому майну, за яке позивач в порядку регресу сплатив страхове відшкодування.

Зокрема позивач на підтвердження вини відповідача у скоєнні ДТП не надав протоколу огляду місця події, схеми до нього, тест огляду на стан сп’яніння приладом «Драгер» чи інших доказів, хоча під час розгляду справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов'язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів.

Протоколи про адміністративне правопорушення серія АП2№342195 від 26.02.2016 та серія АП2 №342194 від 25.02.2016 року не можуть вважатись належним доказом на підтвердження наявності (відсутності) вини ОСОБА_1 саме у вчиненні ДТП та перебування його в стані алкогольного сп’яніння, а доводить лише ознаки порушення Правил дорожнього руху України.

Так, протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

В свою чергу матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказу того, що саме відповідач є особою, винною у порушенні ПДР України та спричиненні ДТП. Позивач має право зворотної вимоги (регресу) лише до винної особи, а вина відповідача не доведена у передбаченому законом порядку.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.ст. 1166,1188 ЦК України, матеріальна шкода відшкодовується при наявності вини заподіювача.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зважаючи, що вина ОСОБА_1 у заподіянні шкоди автомобілю Renault Clio, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, у законному порядку не встановлена, як і не підтверджено належними доказами факт перебування його в стані алкогольного сп’яніння при здійсненні ДТП, а також суми страхового відшкодування, яка на думку позивача, підлягає стягненню із відповідача, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 7 КУпАП, ст. 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 12, 76, 77, 79, 80, 81, 13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанію «Кредо» до ОСОБА_1 про стягнення витрат по сплаті страхового відшкодування в порядку регресу залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 02.11.2018 року.

Суддя О.Л. Фролов