Постанова № 7778482, 05.08.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.08.2009 р. Справа № 2а - 154/09/1470

м.Миколаїв

11:50

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., при секретарі судового засідання Вандар Н.А.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Стаднійчук Т.А. дов. №1041/9/ю007 від 10.03.2009

представника ІІІ особи: ОСОБА_2 дов. №7257/7/10-118 від 13.07.2009,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомСПД ОСОБА_1, АДРЕСА_1 доДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028 треті особиДПА України у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54009 проскасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003432303, №0003442303/0 від 17.10.2008 року та стягнення з відповідача моральної та матеріальної шкоди, Згідно усної заяви від 05.08.2009: скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003432303, №0003442303/0 від 17.10.2008, - в с т а н о в и в: СПД ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила скасувати рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003432303 і №0003442303/0 від 17.10.2008 та стягнути з відповідача моральну та матеріальну шкоду.

Згідно усної заяви у судовому засіданні 05.08.2009 позивачка просить суд скасувати рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003432303 та №0003442303/0 від 17.10.2008.

Враховуючи, що відповідно до ч.1 ст.51 та ст.137 КАС України, позивачка скористалась своїм правом змінити позовні вимоги до прийняття рішення, судом розглядаються остаточні позовні вимоги викладені в усній заяві від 05.08.2009.

В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що перевірка проведена з порушенням чинного законодавства; уайт-спіритом, який є підакцизним товаром вона не торгувала, а здійснювала продаж аналогу розріджувача фарб на основі уайт-спіриту, який не є підакцизним товаром.

Відповідач та ІІІ особа проти позовних вимог заперечують, просять в позові відмовити, вказуючи на те, що при перевірці СПД ОСОБА_1 було встановлено продаж підакцизних товарів, а саме уайт-спіриту, що передбачає застосування реєстратора розрахункових операцій (надалі РРО). Позивачка самостійно зазначила у розрахунковому документі, що нею було продано «уайт-спірит». Оскільки продаж підакцизних товарів здійснювався без застосування РРО, не було видано розрахунковий документ та здійснювалась торгівельна діяльність підакцизними товарами без придбання торгового патенту, то до позивачки правомірно були застосовані штрафні (фінансові) санкції. Постановою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 12.12.2008 СПД ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 05.08.2009 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

02.10.2008 працівниками ДПА у Миколаївській області була здійснена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу господарської одиниці «торгівельного павільйону», який розташований за адресою АДРЕСА_2, території ринку «Колос», та належить СПД ОСОБА_1, про що складено акт перевірки №0213/14/00/23/2435216787 (а.с. 8,9), яким встановлено порушення відповідачем п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами та доповненнями) (надалі - Закон №265/95-ВР) та ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 №28/96-ВР (із змінами та доповненнями) (надалі - Закон №98/96-ВР).

Згідно ч.1 ст.16 Закону №265/95-ВР контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Частина 4 ст.16 Закону №265/95-ВР також передбачає, що планові та позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються в порядку передбаченому законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірку СПД ОСОБА_1 було здійснено на підставі плану проведення перевірок на жовтень 2008 року (а.с.77) та направлень на перевірку наданих інспекторам Бондар І.І. та Тесакову В.В. (а.с.10,11). Направлення на перевірку були вручені особисто СПД ОСОБА_1, що останньою не заперечується.

За таких обставин, доводи позивачки про протиправність перевірки, зокрема те, що підприємець не був повідомлений про проведення перевірки за 10 днів до початку перевірки, відхиляються судом оскільки, статтею 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів), які відповідно до ст.13 Закону України «Про систему оподаткування»справляються на території України. Закон України №265/95-ВР не повязаний із нарахуванням та сплатою податків, таким чином дія ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», щодо порядку проведення перевірки, а саме щодо повідомлення субєкта господарювання про проведення планової перевірки за 10 днів до її початку, не розповсюджується на здійснення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового обігу.

На підставі акту перевірки №0213/14/00/23/2435216787 від 02.10.2008, Державною податковою інспекцією у Леніському районі м.Миколаєва прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003432303 від 17.10.2008, яким до СПД ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1450,0 грн. та рішення №0003442303/0 від 17.10.2008, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5,81 грн.

Позивачка не погодившись з прийнятими рішенням оскаржила їх до суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1, 2 ст.3 Закону №265/95 субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг ) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

За порушення вищевказаних вимог згідно п.1 ст.17 Закону №265/95 застосовується фінансова санкція у пятикратному розмірі вартості проданих товарів.

Із акту перевірки вбачається, що перевіряючими була здійснена покупка наступних товарів: 1 пляшка «Уайт-спірит»680 грам (8,0 грн.) та піна монтажна (23,0 грн.) на загальну суму 31,0 грн., у звязку з чим встановлені порушення у вигляді непроведення розрахункової операції через РРО на суму 31,0 грн. при реалізації підакцизного товару «Уайт-спірит»; невидача особі, що отримує товар фіскального чеку при реалізації підакцизного товару «Уайт-спірит»; проведення розрахункових операцій без застосування РРО при реалізації підакцизного товару «Уайт-спірит».

Таким чином, в основу застосування до позивачки штрафних санкцій відповідачем покладено зазначений у акті перевірки факт продажу нею уайт-спіриту, який відповідно до Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)»від 11.07.1996 №313/96-ВР (із змінами та доповненнями) (надалі Закон №313/96-ВР) є підакцизним товаром.

Позивачка факт продажу підакцизного товару уайт-спіриту заперечує, вказуючи на те, що нею здійснювався продаж розріджувача фарб на основі уайт-спіриту обємом 680 грам (що співпадає із обємом пляшки зазначеним у акті перевірки), виготовлений ТОВ «НВК Запоріжавтопобутхім»та отриманий по видатковій накладній від постачальника ТОВ «СТВ Буд-сервіс»(а.с.17).

На запит суду направлений до ТОВ «НВК Запоріжавтопобутхім», останнє листом від 26.06.2009 №04/06 повідомило, що підприємство є виробником номерних розчинників, розріджувачів фарб, емалей та оліф, які є проміжною фракцією отриманою при виробництві бензину методом прямої перегонки з добавкою від 5 до 10% нафтового сольвенту, або є сумішшю на основі уайт-спіриту, етилцеллозольву і сольвентів. Розріджувач фарб, емалей та оліф випускається та реалізується згідно ТУ У24.3-33610760-006:2006 зі змінами 1,2, та відповідає коду УКТ ЗЕД 3814009019. Акцизний збір на такий товар не поширюється. Така продукція, як «Уайт-спірит»підприємством не випускається.

Згідно ст.1 Закону №313/96-ВР ставка акцизного збору затверджена для бензину спеціального: уайт-спіриту (код виробу за УКТ ЗЕД 2710112100).

Частина 2 статті 71 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за №925/11205 (надалі Порядок №327), факти виявлених порушень податкового законодавства повинні бути викладені чітко, обєктивно та повно, з посиланням на докази, якими, зокрема, є первинні документи, звіти, розрахунки та інші документи.

В підтвердження продажу позивачкою уайт-спіриту відповідач посилається на те, що саме ця назва товару була власноручно зазначена нею у товарному чеці.

Суд не може погодитись з такою позицією відповідача, оскільки саме лише посилання у п.2.2.7 акту перевірки на назву товару зазначену у товарному чеці без зазначення ідентифікуючих ознак товару, який фактично було продано не узгоджується з приписами Порядку №327 та не дає можливості достеменно встановити, чи мало місце продаж підакцизних товарів, і, відповідно, порушення приписів п.1, 2 ст.3 Закону №265/95.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих ним на підставі акту перевірки №0213/14/00/23/2435216787 від 02.10.2008 рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки акт перевірки не містить даних, які дозволили б ідентифікувати проданий позивачкою товар, як «Уайт-спірит», зокрема відсутня повна назва товару, її виробник, номер партії, технічні умови, за якими виготовлено товар.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва не правомірно застосувала до СПД ОСОБА_1 штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 155,0 грн. за непроведення розрахункової операції на суму 31,0 грн. через РРО при реалізації підакцизного товару «Уайт-спірит»та невидачу розрахункового документу.

Застосування штрафної санкції на суму готівкових коштів, знайдену на місці проведення розрахунків 259,0 грн., як за розрахункову операцію з продажу товарів без застосування РРО є таким, що суперечить положенням п.1 ст.17 Закону №265/95 і фактичним обставинам справи. В акті перевірки не зазначено, де знаходилось місце розрахунків, при цьому РРО взагалі відсутнє, а також не доведено, що знайдені кошти є саме коштами за реалізацію товарів без РРО.

Враховуючи викладене, рішення №0003432303 від 17.10.2008 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1450,0 грн. підлягає скасуванню.

Враховуючи, що відповідачем не доведено факт продажу позивачкою підакцизних товарів, то застосування до неї штрафних (фінансових) санкцій за здійснення торгівельної діяльність підакцизними товарами без придбання торгового патенту у сумі 5,81 грн. є таким, що суперечить приписам ст.3 Закону №98/96-ВР, тому рішення №0003442303/0 від 17.10.2008 також підлягає скасуванню.

Посилання відповідача на постанову Ленінського районного суду м.Миколаєва від 12.12.2008 відхиляються судом, оскільки у вказаній постанові факт скоєння позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП судом не досліджувався та не встановлювався. Крім того, ч.4 ст.72 КАС України передбачає, що постанова суду у справі про адміністративний проступок є обовязковою для адміністративного суду, який розглядає справу про правові наслідки дії чи бездіяльності особи, щодо якої винесена постанова суду. Предметом даної справи є оскарження рішень ДПІ Ленінського району м.Миколаєва, а не правові наслідки дії чи бездіяльності СПД ОСОБА_1

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають відшкодуванню позивачці з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.11, 71, ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати рішення Державної податкової інспекції Ленінського району м.Миколаєва про застосування до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій №0003432303, №0003442303/0 від 17.10.2008.

3. Відшкодувати Субєкту підприємницької діяльності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) понесені судові витрати у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 31 грудня 2009 року.