Постанова № 77782263, 12.11.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 року

м.Суми

Справа №585/754/17

Номер провадження 22-ц/788/2035/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_2,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»,

представник відповідача: Матійко Дмитро Валентинович,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 вересня 2018 року в складі судді Машини І.М., ухваленого у м. Ромни, повне судове рішення складено - 11 вересня 2018 року,

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду із позовом, ОСОБА_1 просив визнати недійсними з моменту укладання кредитний договір №0291/08/17-N від 20.02.2008 року та додатковий договір № 1 до кредитного договору №0291/08/17-N від 16.09.2010 року, укладені між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум»), у зв'язку з укладанням їх під впливом обману з боку банка.

Свої вимоги мотивує тим, що 20.02.2008 року між позивачем ОСОБА_1 та АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», було укладено вказаний кредитний договір, за яким позивач отримав кредитні кошти у розмірі 15000,00 доларів США, зі строком до 19.02.2030 року зі сплатою 12,5% річних, а в подальшому укладено додатковий договір №1 Вказані договори за своїм змістом вони не відповідають законодавству України, інтересам та волі позивача та були підписані під впливом обману з боку банка. Зокрема, зазначає, що банк не повідомляв позивача до підписання кредитного договору про переваги та недоліки пропонованих схем кредитування, про орієнтовну сукупну вартість кредиту та про вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо), та в момент підписання кредитного договору, про детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахування реальної процентної ставки.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04.09.2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що банк приховав фактичне значення реальної процентної ставки та фактичне значення подорожчання кредиту, які суттєво відрізняються від узгоджених у договорі, що, на його думку, є ознаками введення в оману. Зазначає, що обґрунтованість його позовних вимог також підтверджено висновком судово - економічної експертизи.

Відзиву на апеляційну скаргу стороною відповідача не направлено.

Сторони в судове засідання не з'явилися, але про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 3 розділу ХIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VII «Про судоустрій і статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних суддів у відповідних апеляційних округах.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач був ознайомлений з умовами договору, всіма істотними обставинами та наслідками його підписання, що підтверджується його особистим підписом. Оспорюваний кредитний договір укладений сторонами з дотриманням вимог закону, необхідних для чинності правочину, а належних та допустимих доказів на підтвердження протилежного суду не надано, як і не надано доказів щодо введення позивача в оману при укладенні кредитного договору.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду виходячи з наступного.

Як вбачається із цивільної справи та встановлено судом першої інстанції, що 20.02.2008 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0291/08/17-N, за умовами якого позивач отримав кредитні кошти у розмірі 15000,00 доларів США строком до 19.02.2030 року зі сплатою12,5% річних за користування кредитом (т. 1 а.с. 9-10).

16.09.2010 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору №0291/08/17-N від 20.02.2008 року, яким пункти 1.1, 1.3, 2.3, 2.7 кредитного договору викладено у новій редакції (т. 1 а.с. 11).

На забезпечення виконання позичальником своїх обов'язків за вказаним кредитним договором 20.02.2008 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір та з ОСОБА_4 - договір поруки (т. 2 а.с. 59-61).

Факт отримання кредитних коштів та погашення ОСОБА_1 кредитної заборгованості підтверджується копією заяви про видачу готівки та виписками по рахунках за 2008 - 2017 роки (т. 2 а.с. 58, 65-120).

Також, у справі була проведена судово-економічна експертиза №284/08/2018 від 06.08.2018 року відповідно до якої: реальна процентна ставка на момент укладення кредитного договору №0291/08/17-№ від 20.02.2008 року складає 13,73% та є вищою від визначеної договором процентної ставки за користування кредитом (за даними п. 1.3.1. договору №0291/08/17-№ від 20.02.2008року процентна ставка за користування кредитом становить 12,50 %); абсолютне значення подорожчання кредиту на момент укладання кредитного договору №0291 /08/17-№ від 20.02.2008року, складає 11 423,59 дол. США.

За наявними матеріалами (в т.ч. наданими у відповідь на клопотання), оформлення Банком інформації щодо сукупної вартості кредиту під час надання кредиту (укладення кредитного договору №0291/08/17-№ від 22.02.2008 року) не узгоджується з «Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» (затверджених Постановою Правління НБУ №168 від 10.05.2007 року), а саме: не встановлено наявність додатків до кредитного договору №0291/08/17-№ від 20.02.2008 року, в яких зазначено сукупну вартість кредиту із визначенням її в процентному значенні та в грошовому виразі, у вигляді - реальної процентної ставки (у процентах річних) та абсолютного значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі), що передбачено п.3.3. «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»; відсутній підписаний сторонами (Банком та Позичальником) графік платежів до кредитного договору №0291/08/17-№ від 20.02.2008 року на момент укладення договору, який передбачено п. 3.2. «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту». Наявні «Умови кредитування фізичних осіб в АКБ «Форум»» не містять дату укладання, підписи сторін та ідентифікації з кредитним договором, а відображені в кол. 3 Умов платежі за основним боргом 57,00 дол. США «погашення основної суми кредиту») не узгоджуються з розміром платежів (56,82 дол. США), визначених умовами п.2.3 кредитного договору №0291/08/17-№ від 20.02.2008 року. Графік погашення заборгованості «Сделка №0291/08/17-N Котрагент ОСОБА_1.» від 20.02.2008 року, не містить підписи сторін та є неповним (відображає платежі лише до 01.12.201 року, що не узгоджується з п.1.2. договору (строк кредиту - до 19.02.2030 року).

За результатами експертизи встановлено, що в межах наявних матеріалів, щомісячні платежі (в т.ч. за кредитом, процентами, комісією), згідно умов, зазначених на момент укладення кредитного договору №0291/08/17-N від 20.02.2008 року, складають від 57,32 дол. США до 217,67 дол. США. У зв'язку з відсутністю в матеріалах справи документальних підтверджень розмірів супутніх платежів за кредитом, пов'язаних з укладенням кредитного договору, в т.ч. платежів за страхування предмета іпотеки, платежу за нотаріальні послуги та інших платежів, дослідження проведено без врахування зазначених платежів.

Дослідженням квитанцій щодо сплати платежів (у дол. США) за кредитним договором №0291/08/17-№ від 22.02.2008 року та виписок за кредитним договором встановлено, що загальна сума сплачених та зарахованих банком коштів на погашення заборгованості позичальника за кредитним договором №0291/08/17-N від 22.02.2008 року станом на 17.08.2018 року складає 14668,72 дол. США, в тому числі: 4263,58 дол. США зараховано на погашення основного боргу (тіла); 10105,14 дол. США зараховано на погашення нарахованих відсотків; 300,00 дол. США зараховано на сплату комісії. В матеріалах справи наявна копія заяви на видачу готівки №16811 від 20.02.2008 року, яка відображає (підтверджує) операцію перерахування кредитних коштів з рахунку НОМЕР_1 в сумі 15000,00 дол. США (еквівалент 75750.00 грн.) на рахунок №1002590004, з зазначенням змісту операції: «Надання кредиту (ОСОБА_1 відп. до кред. дог. 0291/08/17-N від 20.02.2008». Серед наданих у відповідь на клопотання матеріалів наявна виписка по рахунку НОМЕР_1 за період з 20.02.2008 року по 16.07.2010 року, в якій відображена операція перерахування (надання) кредитних коштів від 20.02.2008 року на суму 15000,00 дол. США (т. 2 а.с. 130-164).

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі статтями 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями статей 207, 640 ЦК України та уклали кредитний договір, у якому передбачили умови його виконання, то ці умови мають виконуватись і свідчать про те, що момент досягнення домовленості настав.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

На підставі пункту 2 частини другої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. У разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Відповідно до п. 3.1 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168, що були чинні на час укладання кредитного договору, банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх сукупних послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача.

Окрім того, на банки покладається також обов'язок зазначити в кредитному договорі сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутних послуг та фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, а також зазначити її в процентному значені та в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором, у викладі реальної процентної ставки, яка точно дисконтує всі майбутні грошові платежі споживача за кредитом до чистої суми виданого кредиту(п.3.3 Правил).

За змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Права споживача, у разі надання йому недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію, підлягають захисту у випадках та спосіб, встановлених частиною сьомою статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин. Цією нормою не передбачалося визнання недійсним договору у зв'язку із наданням недоступної, недостовірної або несвоєчасної інформації про продукцію. Частино 8, 9 цієї статті даного Закону передбачено право на відшкодування збитків, завданої винною особою у повному обсязі, оскільки, під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.

Питання відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів викладені у ст. 23 цього Закону.

Судом встановлено, що укладені кредитний договір та додатковий договір № 1 до нього були спрямовані на настання правових наслідків, що були обумовлені, тобто відповідач надав, а ОСОБА_1 прийняв кредит та зобов'язувався його повернути у встановлені кредитним договором розмірі та строки.

Оспорюванні договори підписані сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договорів, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; ОСОБА_1 на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови шляхом погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором, правом наданим ч. 6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» на відкликання згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту не скористався.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги проте, що позивачу не було надано в належно оформленого розпису загальної вартості кредиту, а оформлена банком інформація щодо сукупної вартості кредиту під час надання кредиту згідно висновків проведеної бухгалтерської експертизи не узгоджується з Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, які є обов'язковими, спростовуються матеріалами справи, а саме, умовами кредитного договору, з яких вбачається, що надана банком інформація була роз'яснена та достовірно відома позивачу до підписання ним кредитного договору і він розумів її значення.

Що стосується підстав позову про визнання спірного кредитного договору недійсним з підстав введення банком ОСОБА_1 в оману, то слід зазначити наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення (п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Натомість позивачем у відповідності до приведених норм права про введення його в оману під час укладання оскаржених правочинів доведено не було.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання недійсними кредитного договору №0291/08/17-N від 20.02.2008 року та додаткового договору № 1 до кредитного договору №0291/08/17-N від 16.09.2010 року з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 листопада 2018 року.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: О.Ю. Кононенко

О.І. Собина