Ухвала суду № 77781047, 20.09.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14255/17

Провадження № 2-к/522/10/18

УХВАЛА

20 вересня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді – Бойчука А.Ю.

за участі секретаря Іскрич В.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду міста Одеси клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 27 квітня 2017 року у справі № 535у/2016 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕШІАЛ ЕКСПОРТ ВУД» про розірвання договору купівлі-продажу № 11 від 20 листопада 2015 року, стягнення 4 692,00 євро основного боргу, 940,95 євро збитків та 3.354,85 витрат по сплаті арбітражного збору,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 27 квітня 2017 року у справі № 535у/2016 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕШІАЛ ЕКСПОРТ ВУД» про розірвання договору купівлі-продажу № 11 від 20 листопада 2015 року, стягнення 4 692,00 євро основного боргу, 940,95 євро збитків та 3.354,85 витрат по сплаті арбітражного збору.

Мотивуючи свої вимоги, заявник посилався на те, що боржник у добровільному порядку не виконує рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 27 квітня 2017 року, яким було задоволено позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕШІАЛ ЕКСПОРТ ВУД» про розірвання договору купівлі-продажу № 11 від 20 листопада 2015 року, стягнення 4 692,00 євро основного боргу, 940,95 євро збитків та витрат по сплаті судового збору (справа № 535у/2016). Рішення набрало законної сили 27.04.2017 року, є остаточним та підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦПК України, справи щодо визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу розглядаються:

1) якщо місце арбітражу знаходиться на території України - апеляційними загальними судами за місцезнаходженням арбітражу;

2) якщо місце арбітражу знаходиться поза межами України - апеляційним загальним судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Відповідно дост. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Згідно з ч.1 ст. 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Згідно з ч.1 ст. 475 ЦПК України, питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до Глави 3 Розділу ІХ ЦПК України, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕШІАЛ ЕКСПОРТ ВУД» зазначено м. Одеса, пров. Курортний, 2.

Згідно з п. 1 ч. 7 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Частиною 8 вказаної норми визначено, що днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 4).

Боржник про день та час розгляду клопотання повідомлявся за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб (м. Одеса, пров. Курортний, 2), однак судове повідомлення повернулося до суду з відміткою «за зазначеною адресою не знаходиться».

Згідно з ч. 1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Враховуючи вказані норми процесуального права, вважається, що боржник належним чином повідомлений про день та час розгляду клопотання.

ОСОБА_2 ОСОБА_1 в судове засідання також не зявилась, надала до суду заяву, згідно якої просила справу розглядати за її відсутності та задовольнити клопотання у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст.477 ЦПК України заява про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається суддею одноособово протягом двох місяців з дня її надходження до суду в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви, тому суд розглянув заяву у відсутність боржника.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З наданих документів судом встановлено, що громадянин ОСОБА_3 ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕШІАЛ ЕКСПОРТ ВУД» уклали 20 листопада 2015 року договір купівлі-продажу № 11, у відповідності з яким продавець зобов’язався поставити і передати у власність покупцю паливні брикети з деревної тирси у кількості, комплектності, з якістю, технічними характеристиками та по ціні згідно зі специфікацією, а покупець – прийняти та оплатити товар. У той же день сторони підписали специфікацію № 1, яка є невід’ємною частиною Договору.

Пунктом 9 Договору, сторони погодили, що якщо їм не вдається дійти згоди шляхом переговорів, вони підлягають передачі для остаточного врегулювання у Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України.

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 27 квітня 2017 року у справі № 535у/2016 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕШІАЛ ЕКСПОРТ ВУД», розірвано договір купівлі-продажу № 11 від 20 листопада 2015 року, стягнуто 4 692,00 євро основного боргу, 940,95 євро збитків та 3.354,85 у якості відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 8987 євро 80 центів.

Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України набуло законної сили з дня його винесення 27 квітня 2017 року.

Вказані правовідносини регулюються розділом ІХ ЦПК України, розділом V Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України № 1092/5/54 від 27 червня 2008 рокузі змінами, внесеними наказом № 29/5/2 від 11 січня 2016 року з урахуванням умов Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року.

Підстави для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначенні у статті 478 ЦПК України, якими є: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або ґ) рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Аналогічні підстави відмови у визнанні й виконанні арбітражного рішення визначені у ст. 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Під час судового розгляду було встановлено, що розгляд даного спору МКАС при ТПП України було погоджено сторонами у Договорі від 20 листопада 2015 року, склад арбітрів був визначений відповідно до Регламенту арбітражного суду, боржника було належним чином повідомлено про склад арбітражного суду та про арбітражний розгляд, рішення не суперечить Договору, боржником не було заявлено, що склад третейського суду або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами, а його не було належним чином повідомлено про арбітражний розгляд, рішення стало обов'язковим для сторін, боржником не оскаржувалося і не було скасовано та його виконання не зупинено судом.

Також, судом не встановлено, що відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу, або визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Отже, відсутні підстави вважати про наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 478 ЦПК України та ст. 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення, тому клопотання підлягає задоволенню.

У відповідності до п.4 ч.2 ст. 479 ЦПК України, в ухвалі суду мають бути також зазначені, зокрема, вказівка про видачу виконавчого листа або про відмову у його видачі.

Керуючись статтями: 260, 268, 354, 477-479 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 ОСОБА_1 про надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 27 квітня 2017 року у справі № 535у/2016 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕШІАЛ ЕКСПОРТ ВУД» про розірвання договору купівлі-продажу № 11 від 20 листопада 2015 року, стягнення 4 692,00 євро основного боргу, 940,95 євро збитків та 3.354,85 витрат по сплаті арбітражного збору - задовольнити.

Визнати і надати дозвіл на виконання Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 27 квітня 2017 року у справі № 535у/2016 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕШІАЛ ЕКСПОРТ ВУД» про розірвання договору купівлі-продажу № 11 від 20 листопада 2015 року, стягнення 4 692,00 євро основного боргу, 940,95 євро збитків та 3.354,85 витрат по сплаті арбітражного збору.

Видати виконавчий лист на виконання Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від від 27 квітня 2017 року у справі № 535у/2016 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕШІАЛ ЕКСПОРТ ВУД» про розірвання договору купівлі-продажу № 11 від 20 листопада 2015 року, стягнення 4 692,00 євро основного боргу, 940,95 євро збитків та 3.354,85 витрат по сплаті арбітражного збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом пятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали суду складено 25.09.2018 року.

Суддя: А.Ю. Бойчук